Презентація на тему:
Стратегічне партнерство в глобалізованому світі: можливості і напрями реалізації

 Львів-2008 д.е.н., проф. Мокій А.І., ЛКА, НІСД к.е.н., доц. Флейчук М.І., НІСД Стратегічне партнерство в глобалізованому світі: можливості і напрями реалізації

Глобалізація: формування мегатсистеми світової економіки. Мета: надання глобальній економіці системних характеристик. Керуюча підсистема: формується під домінуванням світових лідерів. Керована підсистема: соціальні та економічні відносини між країнами.

Сучасне світове господарство

1-обсяги портфельних інвестицій на одну особу; 2-прямі іноземні інвестиції на одну особу; 3-міжнародні грошові трансферти; 4-обсяг міжнародної торгівлі у відношенні до ВВП; 5-кількість міжнародних дзвінків на одну особу; 6-обсяг міжнародної міграції на одну особу; 7- кількість користувачів Інтернет на одну особу; 8-кількість Інтернет хостингів на одну особу

Зростання або зниження тіньової економіки в країнах ОЕСР у період з 1998 до 2007 рр. у % від ВВП

“Цифрова нерівність” (“Інформаційна асиметрія”)

Мета стратегічного партнерства: забезпечення структурно збалансованого економічного розвитку країн-партнерів. Індикатори досягнення мети: інтегральна соціально-економічна ефективність.

Матриця стратегічного партнерства України

Розподіл стратегічних партнерів на кластери

Економічний розвиток багатовимірний процес, який передбачає глибоку модернізацію та переорієнтацію всієї економічної та соціальної системи і, поряд із зростанням доходів і виробництва, передбачає здійснення радикальних змін в інституційній, соціальній та адміністративній структурах. полягає у простому збільшенні реального ВВП країни в одному періоді порівняно з іншим (зазначимо, що, очевидно, у наявних програмах більшості політичних партій України при визначені стратегії йдеться швидше про економічне зростання, а не розвиток). Економічне зростання -

Економічний розвиток: де: Y – темпи зростання валового національного продукту; f – функція; Р – чисельність працездатного населення (а не загальна чисельність населення); R – сумарна вартість капітальних активів; Т – рівень розвитку технічних засобів та технологій; Х – якість суспільних інституцій; Т – якість довкілля.

R=0,97; R2=0,94; DW=1,85 X1 - кількість організацій, які виконують наукові дослідження і розробки; x2 - чисельність студентів у вищих навчальних закладах ІІІ–ІV рівнів акредитації; X3 - валове виробництво сільськогосподарської продук ції; Х4 - прямі інвестиції з України; Х5 - чисельність спеціалістів, які виконують наукові і науково-технічні роботи; Х6 - кількість впроваджених нових технологічних прогресивних процесів; Х7 - економічно активне населення у віці 15-70 рр; Х8 - чисельність студентів у вищих навальних закладах І-ІІ рівнів акредитації; Х9 - рентабельність продукції сільського господарства; Х10- обсяг шкідливих викидів; Х11 - обсяг виробництва цукру.

Наслідки нелегітимності первинного накопичення капіталу

Інноваційна модель транскордонного співробітництва (Програмований розвиток організаційно-правових форм та інституційної бази інноваційної моделі транскордонного співробітництва)

Схема взаємозв’язків між учасниками інноваційної моделі транскордонного співробітництва

Кооперативна модель партнерства (Ресурси для реалізації): сировинні (гарантований ринок сільськогосподарської продукції); виробничі (321 хлібозавод і пекарня, 201 підприємство з виробництва ковбас і копченостей, 121 скотозабійний пункт, 37 консервних заводів, 49 підприємств з сушіння, соління та іншої переробки овочів і фруктів, 138 – з виробництва безалкогольних напоїв, 133 – з переробки риби, 146 – з виготовлення непродовольчих товарів, тари, торговельного обладнання тощо); фінансово-матеріальні (власні кошти споживчої кооперації, кошти пайовиків, кошти з державного та місцевих бюджетів, іноземні та вітчизняні інвестиції, кредити іноземних держав і програми технічної допомоги, банківські кредити, кошти, одержані від зарубіжних партнерів споживчої кооперації тощо); організаційні (відділи центрального апарату Укоопспілки, облспоживспілок, ЗО „Укоопзовнішторг”, а також спеціалізовані робочі групи та комісії з конкретних питань ЗЕД при взаємодії з науковими, освітніми установами та відповідними підрозділами законодавчої та виконавчої влади, а також іншими вітчизняними та зарубіжними підприємствами); кадрові (понад 121 тис. працівників, з них 13% з повною та базовою вищою освітою та 33% з неповною вищою освітою); соціальні (позитивний імідж кооперації серед населення та владних структур); інфраструктурні (понад 120 заготівельно-збутових баз, 3,5 тис. заготівельних пунктів, майже 25 тис. продовольчих магазинів і не менше 600 ринків); науково-інноваційні (спеціально підготовлені спеціалісти в галузі міжнародного кооперативного співробітництва у Львівській комерційній академії, Полтавському університеті споживчої кооперації України, кооперативних вищих навчальних закладах І рівня акредитації).

Стратегічні пріоритети поглиблення міжнародного кооперативного співробітництва реалізація програм цільового пошуку партнерів для конкретних інвестиційних проектів; узгодження зусиль з кооперативними організаціями країн Центральної та Східної Європи щодо оптимізації структури виробництва і розміщення виробничих потужностей; розвиток прикордонної торгівлі через встановлення прямих торговельних зв’язків кооперативних організацій і підприємств районної ланки з іноземними партнерами; створення міжрегіональних кооперативних об’єднань за прикладом скандинавських кооперативів; формування системи інформаційного та маркетингового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності.

Модель міжнародної технологічної інтеграції Об’єкти впливу – економічні відносини, пов’язані з трансфером технологій, на різних рівнях ієрархії управління (мегарегіональних об’єднань країн; окремих країн; мезо-, мікрорівні): Країни ЄС-15; Країни ЄС-10; Країни СНД; Країни ОЧЕС; Регіони країн ЄС; Регіони України; Прикордонні регіони України; Суб’єкти науково-технічної діяльності; Суб’єкти економічної діяльності; Суб’єкти інституціональної інфраструктури трансферу технологій; Суб’єкти інфраструктури інноваційної діяльності.

Головні цілі та очікувані наслідки інституціональних змін Забезпечення можливості застосування селективної протекціоністської ліцензійної політики і практики. Усунення асиметрії технологічного обміну, поглиблення інтеграції в Європейський дослідницький простір при збереженні можливостей селективного протекціонізму в сфері МТТ. Зміцнення екологічної безпеки у процесі технологічного обміну та інноваційної діяльності. Підвищення ефективності функціонування національної інновацій ної системи, протидія нелегальному трансферу технологій, зміцнення екологічної безпеки. Поглиблення секторальної інтеграції в науково-технологічній сфері, збереження і розвиток її потенціалу. Забезпечення ефективності діяльності в сфері МТТ та інновацій, збільшення обсягу попиту на ОІВ. Покращання системи управління обміну ОІВ та інноваційної діяльності.

Інші пріоритетні сфери і форми стратегічного партнерства: Туристcько-рекреаційна (форма кластерна модель співробітництва у сфері туризму, рекреації, народних промислів); Освітня (форма – міждержавні вищі навчальні заклади); Охорона здоров’я (форма – спільні приватні медичні установи з розвитком у медичні кластери: освіта-лікарні-діагностичні центри); Екологія (масштабні інвестиційно-інноваційні проекти рекультивації, ревіталізації, діагностики стану довкілля).

Критерії відбору сфер і форм партнерства: Максимізація інтегрального соціально-економічного ефекту партнерства; Стратегічний (довготривалий) характер; Мінімізація загроз і ризиків; Інституціональні та структурні зміни.

Дякуємо за увагу!