Спільний ринок однофакторна модель
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Література Киреев А.П. Международная экономика. В 2-х ч. - Ч. I. Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. Учебное пособие для вузов. - М.: 416 с. (с. 285-340) Новак А. Європейська інтеграція. Шанси для Польщі – досвід для України. – Перекл. з польськ. – Львів, 2006. – 192 с. (с.52-72) Hansen, J. D., Heinrich, H., Nielsen J., An Economic Analysis of the EU, McGraw-Hill, 1997. Turnovec, F.: Political Economy of European Integration. Karolinum, Charles University Press, Prague, 2003.
Спільний ринок - … Спільний ринок = митний союз + вільний рух капіталу та праці, гармонізація деяких аспектів політики Заснування СР (Програма спільного ринку 1985-1992) 1985: близько 300 неторговельних бар'єрів = торгівельні перешкоди всередині ЄС, перешкоди для мобільності факторів (стандарти безпеки продукції, ліцензування професій, барєри для вільного руху капіталу через кордони і т.д.) 1988-1992: усунення більшості неторговельних бар'єрів
Спільний ринок: однофакторна модель Дві країни Н і Р, що створили митний союз, вирішують запровадити спільний ринок (усунути перешкоди на шляху мобільності факторів виробництва таких як капітал і праця) Припустимо: qH=ƒH(y) i qP=ƒP(y) - виробничі функції країни Н і Р відповідно. qH i qP – продукція країни Н і Р Y – кількість виробничого фактора (напр., капітал) Аналіз часткової рівноваги припускає, що кількість інших факторів є фіксованою
Спільний ринок: однофакторна модель Можлива кількість фактору є фіксованою у кожній країні на рівні y0H y0P відповідно Мобільність факторів відсутня Припускаємо, що rH і rP – ціни факторів у H і P. Тоді: pƒ H(y) – rHy – cH це чиста виробнича функція фактору у країні Н pƒ Р(y) – rРy – cР це чиста виробнича функція фактору у країні Р
Спільний ринок: однофакторна модель р – ціна товару (уніфікована у двох країнах оскільки існує митний союз) сН і сР – фіксовані витрати у країні Н і Р Нормалізоване встановлення цін на рівні р=1, при чому реальні ціни факторів беруться до уваги Проблема максимізації виробництва вирішується: Max [ƒH(y) – rHy – cH ] Max [ƒР(y) – rРy – cР ]
Спільний ринок: однофакторна модель Рівноважні ціни факторів для кожної країни: rHy і rРy як функції від кількості фактору З умов першого порядку для країни Н матимемо: для країни Н матимемо: Ціна фактора дорівнює граничній продуктивності фактора
Спільний ринок: однофакторна модель Обернена функція попиту на фактор rHy, rРy (для кількості фактора у вони показують ціну, за якої ця кількість буде користуватись попитом зі сторони виробничого сектору) Пряма функція попиту на фактор уH(r), уР(r) (для кожної ціни r вони показують кількість фактору, на яку буде існувати попит)
Спільний ринок: однофакторна модель Рівноважна ціна на фактор у країні Н Попит на фактор у країні Н дорівнює пропозиції цього фактору (= можливій кількості фактора в країні Н) Рівноважна ціна на фактор у країні Р Попит на фактор у країні Р дорівнює пропозиції цього фактору (= можливій кількості фактора в країні Р)
Чому існує міжнародна мобільність факторів? міжнародна мобільність факторів збільшує добробут (віддача від факторів залежить від їх граничної продуктивності) Фактори виробництва (напр., праця (L) або капітал (K)) будуть переміщатись за кордон тільки в тому випадку, якщо за кордоном віддача від цих факторів буде вищою: wd =MPL< wf =MPL* Різниця у очікуваних доходах між вітчизняною країною та потенційною країною-реципієнтом цього фактора є основною передумовою мобільності факторів між країнами
Приклад: вигоди від вільного переміщення капіталу Вихідна ситуація (до створення спільного ринку): Нехай маємо 2 країни, в яких % ставки і кількість капіталу – різні. Обсяг капіталу в країні 1 – АК Обсяг капіталу в країні 2 – АК’ S1, S2 – показують зростання вартісного обсягу виробництва в залежності від обсягів залучення капіталу Якщо мобільність капіталу відсутня, то кожна з країн інвестує в свою економіку і отримує дохід (країна 1 – KС, країна 2 – K’D) Країна 1: обсяг виробництва з допомогою капіталу – a+b+c+d+e+f (все, що під кривою S1). а+f – дохід власників капіталу Країна 2: обсяг виробництва з допомогою капіталу – i+j+k (все, що під кривою S2). j+k – дохід власників капіталу
Приклад: вигоди від вільного переміщення капіталу Створюємо спільний ринок – наслідки: Країна 1: обсяг виробництва з допомогою капіталу – a+b+c+d+e+f+h; обсяг виробництва за рахунок внутрішніх інвестицій – a+b+c+d; обсяг виробництва за рахунок іноземних інвестицій – h+e+f; сукупний продукт збільшився на “h”; дохід власників капіталу - a+b+d+e+f+h; дохід власників інших факторів – с. Країна 2: обсяг виробництва з допомогою капіталу – i+j+k+g+h+e+f; обсяг виробництва за рахунок іноземних інвестицій – h+e+f (піде з країни); сукупний продукт збільшився на “g”; дохід власників капіталу (зменшився) – k; дохід власників інших факторів (збільшився) – i+g+j.
Приклад: вигоди від вільного переміщення капіталу Загальні ефекти: Сукупний обсяг виробництва зріс. До СР: [a+b+c+d+e+f]+[k+j+i]. Після СР: [a+b+c+d]+[e+f+g+h+i+j+k] (тобто, зріс на величину g+h, де h належить країні 1, а g – країні 2)
Спільний ринок: двофакторна модель Припускаємо, що маємо дві країни Н і Р, а також два фактори виробництва. Виробничі функції у країні Н і країні Р є наступними: Де х і у – виробничі фактори (капітал та праця)
Спільний ринок: двофакторна модель Проблема максимізації виробництва для країни Н: Проблема максимізації виробництва для країни Р: р – уніфікована ціна товару в обох країнах (бо існує митний союз); wH, wP – ціни фактора х; rH, rP – ціни фактора у в країнах Н і Р відповідно.
Спільний ринок: двофакторна модель Нормалізуємо ціни, припустивши, що р=1, тоді максимізація виробництва для країн Н і Р є наступними: Факторна функція попиту для країн Н і Р з умов першого порядку для максимізації виробництва
Спільний ринок: двофакторна модель Для країни Н: Можна отримати як розв'язок системи умов першого порядку:
Схожі презентації
Категорії