Презентація на тему:
Розрахунковий показник

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ПОСТКРИЗОВОЇ ЕКОНОМІКИ Белінська Я.В. НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ СТРАТЕГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Круглий стіл, 27 квітня 2011 р.

Динаміка промислового виробництва в Україні в 2008-2010 рр., %

Структура інфляції на окремі групи товарів в 2009-2010 рр., %

Показник доларизації економіки України, % Зменшився розрахунковий показник доларизації економіки до 29,1 % за станом на 01.01.2011 р. порівняно з 31,7 % на початок 2010 р.

Депозити та кредити, надані депозитними корпораціями в 2009-2010 рр., млн грн Загальний обсяг депозитів за 2010 р. зріс на 26,3 %, та ще на 2,9 % за два місяці 2011 р.

Темпи приросту грошової маси в 2009-2010 рр., % (до відповідного місяця минулого року)

Стабілізація банківської системи Продовжилися процеси капіталізації – у 2010 р. регулятивний капітал банків зріс на 18,5 %, підвищивши показник адекватності з 18 до 20,8 %. Збільшилися резерви з 122 млрд грн до 147 млрд грн, або на 20 %. Поліпшилися фінансові результати : за позитивної динаміки доходів банків збитки зменшились з 38,4 млрд грн у 2009 р. до 13,02 млрд грн. Розширилася ресурсна база – за загального зростання обсягу депозитів на 26,3 % відбулося збільшення питомої ваги довгострокових депозитів у загальному їх обсязі з 24, 36 % до 31,43 %. Зменшився рівень боргового навантаження – за 2010 р. обсяг зовнішньої заборгованості банків зменшився з 30,8 до 28,1 млрд дол. США.

Стабілізація фіскальної сфери у 2010 р. збільшення доходів держбюджету на 30,6 млрд грн, або на 14,6 %, скорочення дефіциту до 8 %; зростання обсягу мобілізованих податків на 27,5 %; досягнення більш збалансованої структури видатків державного бюджету; уповільнення темпів приросту державного боргу; збільшення різноманітності джерел боргових запозичень.

Зовнішні ризики невизначеність трендів світової економіки волатильність цін на світових ринках на продукцію вітчизняних товаровиробників конкурентна девальвацією національних валют та запровадження протекціоністських торговельних заходів у низці країн світу: у 2010 р. щодо продукції, виробленої в Україні, було порушено 3 антидемпінгові розслідування (Індонезією, Білорусією та Індією) та 3 спеціальні розслідування (Казахстаном, РФ та Молдовою); згортання програм стимулюючих заходів та фінансова консолідація в низці країн, зокрема країнах ЄС, що обмежує попиту на світовому ринку продукції споживчого та інвестиційного спрямування; нарощування зовнішньої заборгованості України; зміна світових інвестиційних потоків у напрямі скорочення припливу іноземного капіталу в менш розвинені країни, до яких належить й Україна.

Внутрішні ризики нагромаджені дисбаланси чинної моделі економічного розвитку, що зумовлює ресурсні обмеження економічного відновлення; волатильність макроекономічних показників і структурні недоліки вітчизняної економіки, які роблять її уразливою для можливих шокових потрясінь; різкі стрибки цін на окремі групи товарів, зокрема дорожчання паливно-енергетичних ресурсів, зростання тарифів на послуги ЖКГ, що може зумовити розгортання кризи неплатежів та соціальних протестів; ймовірність розгортання кризи державних фінансів за продовження політики боргового фінансування бюджетних видатків; негативні інституційні особливості вітчизняної економіки – наявність корупції, бюрократії, тіньової економіки, яка за оцінками експертів Standard & Poor's тримається на рівні 50 %, незахищеність прав власності.

Структура інфляції в 2009-2010 рр., % (до попереднього року)

Валютні ризики в Україні Динаміка реального ефективного та номінального курсу у 2009-2010 рр. (наростаючим підсумком до грудня 2008 р.) Частка депозитів та кредитів в іноземній валюті на 01.01.2009-01.01.2011 рр., %

Боргові ризики Валовий зовнішній борг України у 2007-2011 рр., млн дол. США

Обсяг мобілізаційних операцій, операцій рефінансування та валютних інтервенцій НБУ в 2009-2010 рр., млрд грн НБУ постійно балансував між потребою стимулювання економічного відновлення та необхідністю збереження стабільності у фінансовій сфері, абсорбуючи відносно надлишкові кошти з банківської системи

Основні системні дисбаланси, що слугували підґрунтям кризи в Україні Невідповідність обсягів сукупної пропозиції обсягам сукупного попиту, що вирішується за рахунок імпорту; Диспропорційність між рівнем розвитку споживчого та інвестиційного сегментів внутрішнього ринку; Викривлена структура промисловості через домінування виробництва продукції з низьким вмістом доданої вартості, що веде до недоотримання прибутків, витратності, неефективності, технологічної відсталості та низької інноваційної активності суб’єктів господарювання; Різновекторність впливу імпорту, що у короткостроковому періоді справляє «охолоджувальний» вплив на інфляційні тенденції, але містить довгостроковий потенціал розгортання девальваційних тенденцій;

Основні системні дисбаланси, що слугували підґрунтям кризи в Україні Суперечність між завданнями монетарної політики НБУ в частині необхідності підтримання ліквідності банківської системи і стабільності української валюти; Неузгодженість фіскального та монетарного впливів, коли пом’якшення бюджетної політики вимагає ужорсточення монетарної політики, що несприятливо позначається на економічній активності; Дилема щодо необхідності розвитку на основі оновлення основного капіталу за реальної можливості відновлення економічного зростання лише за рахунок експорту; Необхідність зниження процентних ставок для відновлення кредитування інвестиційного процесу за потреби стримування інфляційних тенденцій та стимулювання заощаджень; Потреба в забезпеченні курсової підтримки експорту за недопущення дорожчання імпорту.

Обмеження економічного відновлення Неможливість беззастережного застосування рекомендацій західних фахівців через принципову відмінність вітчизняної економіки та економік розвинених країн: в останніх система галузевих комплексів тісно пов’язана з кінцевим споживанням, тоді як в Україні – з експортом та зовнішнім попитом; Відсутність достатніх ресурсів у розпорядженні держави для виходу зі стану стагнації і початку зростання; Невизначеність реагування української економіки на регулятивні та стимулюючі заходи в кризових умовах; Суттєва сегментація економічної і фінансової систем, що утруднює управління нею як єдиним цілим. За зміни зовнішніх умов, коливань рівня ліквідності, валютного курсу, грошової пропозиції фінансові параметри кожного із сегментів вітчизняної системи кардинально та різноспрямовано змінюються.

Забезпечення фінансової стабільності потребує принципово нових підходів Стійкість і якість зростання залежатимуть від вирішення внутрішніх структурних проблем на основі подолання вузькості внутрішньої ресурсної бази за рахунок зовнішнього фінансування. Це вимагає кардинального підвищення ефективності використання залучених фінансових ресурсів. Збереження протягом тривалого періоду потужної дії немонетарних чинників інфляції обмежує можливості здійснення Національним банком стимулюючої монетарної політики. Але зупинити інфляцію в Україні неможливо без кардинальної структурної перебудови економічної системи, що потребує «м’якої» монетарної політики та дієвих механізмів акумулювання і спрямування ресурсів у пріоритетні напрями економічної діяльності Монетарні засоби боротьби з немонетарною інфляцією дають неспівставний з позитивним антиінфляційним результатом гальмівний ефект для економічного зростання. Тому в короткостроковому періоді часу мають допускатися помірні сталі темпи інфляції, які матимуть переважно доброякісний ефект.

Забезпечення фінансової стабільності потребує принципово нових підходів Антикризові заходи щодо стабілізації банківського сектору дали можливість уникнути ланцюгової банківської кризи, проте не еволюціонували в інструменти відновлення належного кредитування економіки. Отже необхідно застосовувати заходи щодо відновлення та поліпшення структури банківського кредитування. Переспрямування коштів з сектора домогосподарств до бюджетного сектору, з одного боку, сприятиме послабленню інфляційних факторів попиту, с другого – послабить його роль як фактору економічного зростання. Послаблення соціальної спрямованості бюджетної політики вимагає адекватного посилення інвестиційної складової видатків державного бюджету та бюджетної консолідації. Специфічна роль обмінного курсу гривні як «інфляційного якоря» робить передбачуваність курсової динаміки украй важливою умовою сталого зростання у посткризовий період. Отже потрібні суттєве оновлення та розширення інструментарію валютно-курсового регулювання.

Стратегічні напрями забезпечення довгострокової фінансової стабільності Відновлення цілісності економічної і фінансової систем шляхом усунення структурних диспропорцій, Формування захисних і стабілізаційних механізмів та дієвих важелів управління фінансовою системою шляхом підвищення рівня координованості заходів макропруденційного нагляду України із відповідними заходами зарубіжних країн; Удосконалення системи аналізу, контролю і моніторингу фінансової стабільності, що дозволить завчасно виявляти вразливі сектори фінансової системи; канали поширення кризових явищ, приймати рішення і реалізовувати упереджувальні заходи; Посилення ринкової дисципліни шляхом ужорсточення контролю за діяльністю великих фінансових установ та каналами поширення системних ризиків; Підвищення прозорості функціонування фінансової системи на основі розробки і подальшого вдосконалення системи індикаторів фінансової стабільності; Зміцнення базисних засад забезпечення фінансової стабільності в частині реалізації підприємницького потенціалу нації;

Стратегічні напрями забезпечення довгострокової фінансової стабільності Налагодження цілеспрямованих та ефективних інвестиційних процесів, зокрема спрямування інвестицій на формування екологічно чистого виробництва; Стабілізація грошово-кредитної сфери та вдосконалення структури формування грошової пропозиції; Забезпечення стало низьких темпів інфляції і курсової стабільності; Підвищення стійкості банківської системи; Підтримання збалансованого розвитку фондового ринку України Поступовий перехід до бюджетної консолідації та формування сприятливого фіскального простору для бізнесу; Усунення зовнішніх дисбалансів шляхом послаблення фінансової залежності України від кон’юнктури світових ринків капіталу та оптимізації її участі у світовій торгівлі.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!