Презентація на тему:
Ресурс

Вчитель економіки Білоцерківської загальноосвітньої школи I-III ступенів №18 Лотоцька Олена Валеріївна

Дослідити роль і місце людини в інформаційному суспільстві, що обумовлюється підвищенням її значення як головної продуктивної сили і об”єкта виробництва, аналізу, добору і використання корисної інформації, творчий потенціал якої реалізуеться у формі людських інформаційних ресурсів.

Атрибутивна характеристика, що здійснюється, актуалізується через системні взаємодії і відносини свідомості, властивої творчій особистості людини.

Уїнстон Черчілль

Писемні джерела інформації; Друковані матеріали; Усний вид інформації; Електронні джерела інформації; Інтелектуальна власність.

Цінність інформації — визначається забезпеченням можливості досягнення мети, поставленої перед отримувачем інформації. Достовірність — відповідність отриманої інформації об'єктивній реальності навколишнього світу. Актуальність — це міра відповідності цінності та достовірності інформації поточному часу (певному часовому періоду) Гомоморфізм — співвідношення між об'єктами двох множин, при якому одна множина є моделлю іншої. Дані, спеціально відібрані для конкретного рівня користувачів, володіють певною властивістю — вибірковістю.

накопичення людським суспільством корисної інформації та удосконалення засобів її обробки і використання.

Мірою будь-яких змін у соціально-економічних системах виступає “інформація”.

На практиці переважна більшість організацій підходить до оцінки витрат на інформацію виходячи насамперед із своїх реальних можливостей і ціни на послуги “продавців“ інформації. Проблема вибору суми затрат зводиться до того, якими шляхами можна одержати необхідну інформацію і який із них найбільше вигідний . У цьому випадку граничну вартість інформації можна визначити, як мінімальну ціну, що організація може заплатити за придбання відповідної інформації. Але починає діяти трудова теорія вартості - за інформацію просять стільки, скільки затратили на її придбання, плюс якусь норму прибутку. Класичні посібники по торгівлі інформацією радять не захоплюватися визначенням вартості проданої інформації “по конкретному результату“ (тобто відповідно до суми економії або додаткового прибутку).

Р* - ціна інформації; “Нова вартість” – індивідуальне відношення потенційних споживачів.

Переробити інформацію - це означає перетворити її в щось таке, що сприяє виробленню правильних рішень. Оскільки апарат управління будь-якою організацією має обмежений “інформаційний ККД“, тоді надлишок інформації – це гроші, викинуті “на вітер“. Якщо підходити до потреби організації в інформації, як до функції спроможності її переробки, то поняття “вартість інформації“ і відповідно “ціна інформації“ одержують дещо інший зміст. Ціною інформації в такому випадку буде той параметр, що характеризує її важливість для споживаючої системи. Звичайно вважається, що ефективніше замовляти або одержувати готові результати маркетингових досліджень, ніж самому їх проводити. Аргументом на користь такої думки є твердження, що спеціаліст, що займається маркетинговими дослідженнями, краще знає методику їх проведення й ефективніше може їх організувати.

Економічна значущість дедалі більше визначається наявністю ресурсів(наукових знань), інформаційних технологій і продуктів. Пріоритети усе більш і більш зміщуються від власності і капіталів до наукових знань і інформації. Суспільна значущість усе більше ототожнюється з інформаційною значущістю. Суспільна влада і багатство переміщається не до власників грошей, а до власників інформації. Головною діяльністю є інформаційна діяльність.

Гальчинський А.С., Гаєць В.М., Кінах А.К., Семиноженко В.П. Інноваційна стратегія українських реформ.-К.:Знання України 2002. – 336 с. Сапір Ж. Економіка інформації Майминас Е. Информационное общество. - с.81 Асфандиаров Б.М. Вопросы правовой охраны информационных ресурсов в информационном обществе. – М., 1997, №6, с.22-24