Податки в нашому житті
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Історія виникнення податків Податки – невід’ємний елемент людської цивілізації, який суттєво впливає на всі сторони економічного та соціального життя суспільства. Податки виникли в найдавніші часи. Так, ще 506 року до н.е. у Стародавньому Римі були введені акцизи на сіль. На початку першого століття н.е. Римський імператор Октавіан Август запроваджує акцизи на деякі товари, продаж рабів, з неодружених. В цей же період імператор Калігула обкладає у Римі податками повій, а імператор Веопасіон запроваджує оподаткування громадських убиралень (звідси – “гроші не пахнуть”). Звичайно, введення податків у різних країнах і в різні часи мало свої особливості, зумовлені економічними, соціальними та політичними факторами.
Влада стоїть перед проблемою: як отримати від нас податки, яких ми не можемо сплачувати, щоб витратити їх на те, чого ми не потребуємо. Функції податку – це проявлення його сутності в дії, спосіб вираження його властивостей. Фіскальна функція – забезпечення держави джерелами грошових коштів для фінансування державних витрат (з допомогою податків формуються фінансові ресурси держави) Розподільчо-регулююча – податки впливають на відновлення і сприяють рішенню різноманітних соціальних завдань (за допомогою податків відбувається перерозподіл вартості валового внутрішнього продукту між державою та її суб’єктами і через елементи податку).
До основних елементів податку відносять: суб’єкт податку – це учасник процесів справляння податку, (платник, держава, державні органи); об’єкт оподаткування – явище, предмет чи процес, внаслідок наявності яких сплачується податок (заробітна плата, майно, земля, прибуток, спадщина);
Ви можете і не помітити, що у Вас все йде добре. Але податкова інспекція нагадає. П'єр Данінос джерело сплати – це той фонд, явище чи предмет, з якого сплачується податок (доходи платника; частина майна, коли для покриття податку не вистачає доходу; позика як джерело сплати); база оподаткування – законодавчо закріплена частина доходів чи майна платника податків, яка враховується при розрахунку сум податку;
Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом. Конституція України, стаття 67. ставка податку – це законодавчо встановлений розмір податку, виходячи із об’єкту оподаткування (тверді (натуральні – в грошовому виразі) і процентні – в процентних відношеннях (пропорційні – пропорція нарахування податку, прогресивні – при збільшенні об’єкту оподаткування збільшується ставка податку і регресивні – при збільшенні об’єкту оподаткування зменшується ставка податку).
Зараз податки можна класифікувати за такими ознаками: за економічною ознакою об’єкта оподаткування: - податки на доходи та прибутки – обов’язкові збори, які стягуються з чистого доходу фізичних і юридичних осіб в момент його отримання. - податки на споживання - обов’язкові збори, які стягуються в процесі споживання товарів, робіт та послуг, причому їх сплата не залежить від результатів фінансово-господарської діяльності. - податки на майно - обов’язкові збори, які стягуються внаслідок наявності конкретного виду майна, що перебуває в приватній, колективній та державній формах власності за формою взаємовідносин платника і держави: - прямі податки – обов’язкові платежі, які напряму сплачують платником до бюджету держави залежно від розміру об’єкта оподаткування. причому сплата такого податку приводить до вартісного зменшення об’єкта оподаткування (податок з прибутку підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок з власників транспортних засобів); - непрямі - обов’язкові платежі, які сплачуються платниками опосередковано через цінові механізми, причому сума податку не зменшує об’єкту оподаткування, а збільшує ціну товару (ПДВ, акцизний збір, мито).
за ознакою органів державної влади, які їх встановлюють: - загальнодержавні податки – обов’язкові платежі, які встановлюються найвищими органами влади в державі і є обов’язковими до сплати за єдиними ставками на всій території України. Ці податки можуть формувати дохідну частину як державного, так і місцевого бюджетів; - місцеві податки і збори – обов’язкові платежі, які встановлюються місцевими органами влади і є обов’язковими до сплати за встановленими ставками тільки на певній території. Місцеві податки та збори надходять виключно до місцевих бюджетів. за формою стягнення: - розкладні податки – обов’язкові платежі, які визначаються як розподілення загальної суми на певну кількість платників. На кожного платника припадала конкретна сума податку. В теперішній час розкладні податки використовуються рідко, в основному в місцевому оподаткуванні; - квотарні (окладні, дольові, кількісні) податки – обов’язкові платежі, які стягуються за певними ставками від чітко визначеного об’єкта оподаткування. На відміну від розкладних, вони виходять не із потреби покриття витрат, а з можливості платника заплатити податок (враховується майновий стан платника податку).
Держава нічого не може зробити для громадян, якщо громадяни нічого не зроблять для держави. Микола Тургенев. Надійна податкова система передбачає наявність високоорганізованої, забезпеченої кадрами і необхідною технікою податкової служби – сукупність державних органів, які організовують і контролюють поступлення податків і податкових платежів. Податковий контроль органами державної податкової служби здійснюється шляхом обліку платників податків, проведенням перевірок даних, наведених у податкових деклараціях (розрахунках), даних обліку та звітності, а також шляхом опитування платників податків, одержання будь-якої інформації, пов’язаної з обчисленням податків, обстеження територій, що використовуються для проведення господарської діяльності, та приміщень, що використовуються для одержання доходів.
Досліджувані країни: Франція Усі закони Французької Республіки, які стосуються введення нових або знищення старих податків, сфери їх застосування, щорічно затверджуються парламентом при прийнятті державного бюджету. Податки і збори становлять 90% дохідної частини бюджету.
Німеччина Нині в Німеччині понад 50 видів податків. У бюджеті країни податки становлять 80%. Для податкової політики держави характерна висока дисципліна платників податків.
Італія Податкова політика Італії відрізняється від податкової політики та податкових систем інших країн більш економічною спрямованістю, уніфікованістю, чіткою організаційною структурою.
Чехія Податкова система країни спрямована на забезпечення гнучкого взаємозв’язку дохідної та витратної частин державного бюджету, створення рівних умов конкуренції серед підприємств, побудована таким чином, що контакти між платником податку та податківцем можуть бути відсутні.
Україна Податкова система України функціонує ефективно майже тільки з фіскальних позицій, чим стримує і гальмує розвиток малого і середнього бізнесу. Нестабільність податкового законодавства, великі штрафні санкції ускладнюють роботу підприємств.
ПДВ У Франції – дві ставки: основна18,6% і підвищена 22% В Німеччині – 19% В Італії – від 2% до 38% В Чехії - дві ставки: 15% і 21% В Україні – 20%
Податок з доходів фізичних осіб У Франції – за прогресивною шкалою від 0 до 47% В Німеччині – найвища 42% В Італії - за прогресивною шкалою від 10 до 62% В Чехії – від 15% до 32% В Україні – 15%
Податок на прибуток підприємств У Франції (податок з компаній) – 1рік - 0% 2рік – 0%, 3рік – 25%, 4рік – 50%, 5рік – 75%, 6рік – 100% В Німеччині (корпоративний податок) – 28,5% В Італії – 36% В Чехії – 31% В Україні – 18%
Висновок: Податки—основа формування бюджету країни, яким фінансується—освіта, наука, культура, медицина, утримання армії і державного апарату. Тільки дотримуючись принципу: «Я дбаю про країну, а потім країна подбає про мене», можна побудувати могутню економічно розвинену державу»
Схожі презентації
Категорії