Презентація на тему:
Міжнародна торгівля та маркетинг

Міжнародна торгівля та маркетинг

Лекційні питання Сутність, структура та роль міжнародної торгівлі в системі світогосподарських зв’язків Теорії міжнародної торгівлі Показники міжнародної торгівлі Види та методи міжнародної торгівлі Інституціональні посередники на міжнародних ринках товарів та послуг Ціноутворення в міжнародній торгівлі Регулювання міжнародних торговельних відносин Світова організація торгівлі: функції, принципи та інструменти регулювання міжнародної торгівлі Україна на світовому ринку товарів та послуг

1. Сутність, структура та роль міжнародної торгівлі в системі світогосподарських зв’язків Міжнародна торгівля (МТ) – історично перша форма МЕВ, що являє собою обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами Зовнішня торгівля (ЗТ) – це торгівля однієї країни з іншими, яка складається з оплачуваного вивезення (експорту) та ввезення (імпорту) товарів та послуг

Фактори, що обумовлюють зростання обсягів МТ Розвиток МПП, інтернаціоналізація виробництва; Активна діяльність ТНК на світовому ринку; НТР, яка сприяла оновленню капталу і виникненню нових галузей промисловості; Регулювання МТ в межах СОТ; Лібералізація міжнародної торгівлі (в країнах, де діє режим найбільшого сприяння середній митний тариф знизився з 14,1% у 1995р. до 9,4% у 2007р. ); Розвиток торгово-економічної інтеграції (створення ВЕЗ, торговельних союзів); Здобуття політичної незалежності колишніми колоніальними країнами.

Особливості сучасного етапу розвитку МТ Інтелектуалізація МТ (частка високотехнологічної продукції в експорті США, Швейцарії, Японії – понад 20%, Німеччини, Франції – понад 15%); Збільшення питомої ваги готових виробів та напівфабрикатів і відповідно зменшення частки сировинних та продовольчих товарів ; Інтенсифікація обміну продукцією інтелектуальної власності: ліцензії, ноу-хау, інжинірингові послуги; Експорт/імпорт послуг виокремився в найбільш динамічно зростаючий сектор економіки; Формування переважно довгострокових взаємовідносин між контрагентами та збільшення питомої ваги внутрішньокорпоративних поставок всередині ТНК (до 30% взаємної торгівлі промислово розвинених країн); Активізація зустрічної торгівлі (до 40% МТ); Посилення конкуренції між країнами Тріади; Розподіл глобальної торговельної системи на потужні блоки (НАФТА – ЄС – АТЕС).

Основні тенденції розвитку міжнародного ринку товарів та послуг у 2008-2009рр. Темпи зростання міжнародної торгівлі уповільнились та у 2008р. сягнули позначки 2% (без урахування коливань валютних курсів); у 2007р. – 6%; Темпи зростання МТ перевищували темпи зростання світового ВВП (1,7% у 2008р.); У вартісному вираженні обсяг світового товарного експорту у 2008р. становив 15,8 трлн.дол.США, що на 15% більше, ніж у 2007р.; Експорт комерційних послуг у 2008р. зріс на 11% та становив 3,7трлн.дол.США; У 2008р. частка країн, що розвиваються, у міжнародній торгівлі сягнула рекордних позначок – 38% у товарному експорті та 34% у імпорті товарів.

Темпи зростання ВВП та міжнародної торгівлі за реґіонами світу у 2006-2008рр., % ВВП Експорт Імпорт СВІТ Північна Америка США Південна та Центральна Америка Європа ЄС-27 СНД Африка Середній Схід Азія Китай Японія Індія НІК (дракони)

Основні тенденції розвитку міжнародного товарного ринку у 2008р. Обсяг світового товарного експорту у вартісному вираженні становив 15775 млрд.дол.США або 16 127 млр.дол.США із урахуванням реекспортних операцій; Найнижчі темпи приросту товарних ринків зафіксовано у Північній Америці: експорт збільшився на 10% (2 трлн.дол.США), імпорт – на 7% (2,9 трлн.дол.США,), оскільки рецесія почалась ще в грудні 2007р.; Найвищі темпи приросту товарного експорту на 36% (1 трлн.дол.США) та імпорту – на 23% (575 млрд.дол.США) зафіксовано у країнах Середнього Сходу (оскільки ціни на нафту зросли до 140 дол./барель); Країни СНД також продемонстрували надзвичайно високі темпи приросту товарних ринків: експорт зріс на 35% (703 млрд.дол.США), імпорт – на 31% (493 млрд.дол.США); Лідируючу позицію за обсягом товарного експорту посіла Німеччина – 1,47 трлн.дол.США (друге місце – Китай 1,43 трлн.дол.США); Автомобілебудівний сектор відчув найбільший негативний вплив фінансової кризи (в Японії експорт скоротився на 18%, в США – на 30%), при цьому частка його у світовому товарному експорті – 12%

Стислий огляд розвитку подій у 2007 – 2009 роках (% зміни відносно попереднього року) Показник 2007 р. 2008 р.оцінка 2009 р.прогноз Світові умови Обсяг світової торгівлі 7,5 6,2 - 2,1 Світ 3,7 2,5 0,9 Країни з високим рівнем доходів 2,6 1,3 - 0,1 Країни, що розвиваються 7,9 6,3 4,5 Без Китаю та Індії 6,1 5,0 2,9 Східна Азія та зона Тихого океану 10,5 8,5 6,7 Європа і Середня Азія 7,1 5,3 2,7 Латинська Америка і Карибський басейн 5,7 4,4 2,1 Близький Схід та Північна Африка 5,8 5,8 3,9 Південна Азія 8,4 6,3 5,4 Африка на південь від Сахари 6,3 5,4 4,6

Зростання обсягів світової торгівлі у 2010 році

Топ-10 з-поміж 30 країн-ключових експортерів та імпортерів на ринку товарів у 2008р. № Країни Експорт, млрд.$ Частка, % Країни Імпорт, млрд.$ Частка, % СВІТ (вкл. реекспорт) 16 127 100 СВІТ (вкл. реімпорт) 16 415 100 1 Німеччина 1 465 9,1 США 2 166 13,2 2 Китай 1 428 8,9 Німеччина 1 206 7,3 3 США 1 301 8,1 Китай 1 133 6,9 4 Японія 782 4,9 Японія 762 4,6 5 Нідерланди 634 3,9 Франція 708 4,3 6 Франція 609 3,8 Великобританія 632 3,8 7 Італія 540 3,3 Нідерланди 574 3,5 8 Бельгія 477 3,0 Італія 556 3,4 9 Російська Федерація 472 2,9 Бельгія 470 2,9 10 Великобританія 458 2,8 Південна Корея 435 2,7 Топ-30 13 120 81,4 Топ-30 13409 81,7 Україна 67,7 0.,4% Україна 83,6 0,5%

Основні країни-експортери промислових товарів

Реґіональні тенденції розвитку міжнародного товарного ринку у 2008р. Зростають обсяги внутрішньореґіональної торгівлі в межах ключових інтеграційних союзів та торгівельних блоків

Реґіональні тенденції розвитку міжнародного товарного ринку у 2008р. КИТАЙ Після вступу до ВТО у 2001р. експорт Китаю збільшився у 4 рази, імпорт - в 3р. У 2008р. позитивне сальдо торговельного балансу Китаю становило 295млрд.$ Спеціальний адміністративний район Китаю Гонконг у 2008р. посів 13 місце в світі за обсягом експорту (370 млрд.$) та 12 за обсягом імпорту (393 млрд.$)

Обсяги світового експорту за товарними групами у 2008 році, у % та млрд, дол.

Міжнародний ринок послуг Транспортні послуги; Туризм; Інші комерційні послуги: 3.1. Комунікаційні послуги: 3.2. Будівництво; 3.3. Страхові послуги; 3.4. Фінансові послуги; 3.5. Комп’ютерні та інформаційні послуги; 3.6. Роялті та ліцензійні платежі; 3.7. Інші бізнес-послуги; 3.8. Особисті, культурні послуги, відпочинок

Світовий експорт послуг за основними видами у 2008р. Послуги Обсяг, млрд.дол. Темп приросту, % 2000-2008рр. 2006р. 2007р. 2008р. Комерційні послуги 3 730 12 13 19 11 Транспортні 875 12 10 20 15 Туризм 945 9 10 15 10 Інші комерційні послуги 1 910 14 16 22 10

Основні тенденції розвитку міжнародного ринку послуг у 2008р. Обсяг експорту комерційних послуг склав 3,7 трлн.дол.США, що на 11% більше, ніж у 2007р.; За темпами приросту найбільш динамічним сектором є транспортні послуги (15%), за вартістю експорту – комерційні, частка яких у світовому експорті – 51%, туризм (25%), транспортні послуги (23%); Середньорічні темпи зростання торгівлі послугами (19%) перевищили середньорічні темпи зростання торгівлі товарами (15%); Частка сервісного сектору у світовому ВВП 2/3, у загальному обсязі МТ – не перевищує 19%; Основні експортери комерційних послуг: ЄС, США, Японія, Китай, Індія (2/3 світового експорту); Торгівля сконцентрована в трьох світових реґіонах: Північна Америка (15%), Азія (29%), Європа (50%); У структурі МТ комерційними послугами збільшується частка країн, що розвиваються: частка СНД за 2000-2007рр. збільшилась на 75% та склала 2,5% світового експорту (лідери – Росія, Україна, Казахстан);

Топ-10 з-поміж 30 країн-ключових експортерів та імпортерів комерційних послуг у 2008р. № Країни Експорт, млрд.$ Частка, % Країни Імпорт,млрд.$ Частка, % СВІТ 3 730 100 СВІТ 3 470 100 1 США 522 14 США 364 10,5 2 Великобританія 283 7,6 Німеччина 285 8,2 3 Німеччина 235 6,3 Великобританія 199 5,7 4 Франція 153 4,1 Японія 166 4,8 5 Японія 144 3,9 Китай 152 4,4 6 Іспанія 143 3,8 Франція 137 3,9 7 Китай 137 3,7 Італія 132 3,8 8 Італія 123 3,3 Іспанія 108 3,1 9 Індія 106 2,9 Ірландія 103 3,0 10 Нідерланди 102 2,7 Південна Корея 93 2,7 ... ... Топ-30 3 135 84,1 Топ-30 2835 81,7 Україна 18 0,5 Україна 15,8 0,4

Найменш економічно розвинені країни на міжнародному ринку товарів та послуг у 2007р. Частка НРК у світовому товарному експорті 1%, комерційних послуг – 0,4%; На туристичний сектор припадає 51% загального обсягу комерційних послуг в НРК; Для більшості малих острівних держав частка туристичних послуг у ВВП складає 80-90% (Мальдиви, Коморські острови) млн.дол.США Транспорт Туризм Інші комерційні послуги

3. Показники МТ

Показники обсягу ЗТО = Експорт + Імпорт Генеральна торгівля = ЗТО + Транзит Спеціальна торгівля = ЗТО – Реекспорт – Реімпорт

Реекспорт, реімпорт Реекспорт – вивезення раніше ввезених товарів: раніше ввезених, але не перероблених в країні (з міжнародних товарних аукціонів, товарних бірж, консигнаційних складів); з території ВЕЗ; з приписних складів Реімпорт – ввезення товарів, раніше вивезених, але не перероблених.

Обсяг реекспортних та реімпортних операцій в окремих країнах світу, 2008р. Країна Обсяг експорту/ реекспорту, млрд.дол. Частка у світовому експорті, % Країна Обсяг імпорту/ реімпорту, млрд.дол. Частка у світовому імпорті, % Гонконг 370 3 Гонконг 393 3,2 Національний експорт 17 0,1 Імпорт - реекспорт 98 0,8 Реекспорт 353 2,9 Сінгапур 338 2,8 Сінгапур 320 2,6 Національний експорт 176 1,4 Імпорт - реекспорт 157 1,3 Реекспорт 162 1,3

Показники динаміки 1. Темпи росту (експорту, імпорту, ЗТО) Т р.е. = Е з.р. / Еб.р.* 100% 2. Темпи приросту (експорту, імпорту, ЗТО) Тпр.е = Тр.е.з.р. / Тр.е.б.р.* 100 %

Показники результатів Квоти (експортна, імпортна, ЗТО) Квота експ. = Експорт / ВВП * 100% Сальдо торговельного балансу С = Експорт – Імпорт

4. Види міжнародної торгівлі Ознаки класифікації видів міжнародної торгівлі Характер торговельних операцій За предметом торгівля товарами; торгівля послугами; торгівля результатами творчої діяльності За специфікою взаємодії суб'єктів традиційна (звичайні експортно-імпортні операції); зустрічна торгівля; торгівля кооперованою й спеціалізованою продукцією За специфікою регулювання - звичайна торгівля; - торгівля за режимом найбільшого сприяння; - дискримінаційна торгівля; - преференційна торгівля

Методи міжнародної торгівлі Торгівля напряму Торгівля через посередників операції з перепродажу (продукція викуповується посередником); комісійні операції (угоди підписуються за рахунок продавця, але від імені посередника); агентські операції (угоди укладаються посередником від імені та за рахунок принципала); брокерські операції (посередник не має права підписувати угоди)

5. Інституціональні посередники Міжнародні біржі; Міжнародні аукціони; Міжнародні торги (тендери); Міжнародні виставки; Міжнародні ярмарки

Міжнародні біржі Міжнародна біржа – особливий вид постійно діючого ринку, на якому здійснюються угоди з купівлі-продажу масових сировинних і продовольчих товарів, що мають спільні ознаки та є взаємозамінними

Функції бірж забезпечення високої концентрації попиту та пропозиції на певні товари в одному місці; регулювання оптового товарообігу; здійснення кваліфікованого посередництва; формування ринкових цін; боротьба з виявами монополізму; мінімізація фінансових та комерційних ризиків; надання інформаційної підтримки учасникам ринку; стандартизація якісних параметрів біржових товарів (ф’ючерсні контракти); здійснення арбітражу між учасниками біржових угод; прискорення та раціоналізація розрахункових операцій

Види біржових угод Угоди на реальний товар (спот, форвард); Термінові (ф’ючерсні угоди); Спекулятивні операції; Операції хеджування Біржові товари: близько 70 видів товарів, на які припадає 30% міжнародного товарообігу Маслині культури, зернові, кава, каучук, пиломатеріали, м’ясо та живі тварини, цукор, какао-боби, дорогоцінні та кольорові метали Центри біржової торгівлі: Індія, Індонезія, Малайзія (реальні товари), Японія, США, Великобританія (спекулятивні операції)

Міжнародні аукціони Міжнародні аукціони – спеціально організовані періодично діючі у певних місцях ринки, на яких шляхом публічних торгів у заздалегідь обумовлений час і в спеціально призначеному місці проводиться продаж попередньо оглянутих покупцем товарів, які переходять в його власність за умов пропозиції найвищої ціни Аукціонні товари та центри: хутро (Санкт-Петербург, Осло, Стокгольм, Лондон), антикваріат, витвори мистецтва (Sotheby's у Нью-Йорку, Christy’s у Лондоні), чай (Калькутта, Шрі-Ланка), тютюн, овочі, фрукти, риба, квіти, (Антверпен, Амстердам), прянощі, вовна (Мельбурн, Сідней, Веллінгтон, Лондон)

Види і способи проведення аукціонних торгів Аукціонні торги Види Способи З пониженням цін ( “Голландських” ) Гласний З підвищенням цін (прямий або “Англійський”) Негласний Аукціон своєї ціни (закритий, дискримінаційний) – учасник виставляє лише 1 пропозицію ціни, перемагає найвища ціна) Зворотній(покупці виставляють свої замовлення на товар) Оптовий(продавець може виставляти декілька одиниць товару одночасно) Автоматизований

Міжнародні тендери Міжнародні тендери (торги) –представлених проектів та укладення контракту конкурентний відбір зарубіжних постачальників та підрядників шляхом залучення до певної заздалегідь встановленої дати пропозицій від претендентів, проведення конкурсу та укладення договору з тим з них, хто запропонує оптимальні умови виконання проекту

Міжнародні виставки, ярмарки Міжнародні виставки – демонстрація новітніх товарів, послуг, досягнень Міжнародна виставка у Ганновері CeBIT (ІТ) Міжнародні ярмарки – демонстрація товарів та послуг з метою їх подальшого продажу Міжнародний ярмарок у Ганновері Hannover Messe

6. Ціноутворення в міжнародній торгівлі За напрямками товарних потоків За умовами розрахунків За повнотою урахування витрат Експортні Комерційні Нетто Імпортні Програм допомоги Споживання Трансфертні За характером реалізації За мірою фіксації (контракти) За рівнем інформованості Оптові Тверді Такі, що публікуються Довідкові Рухомі Біржове котирування Аукціонів роздрібні Змінні Статистичні Фактичних угод З наступною фіксацією Пропозицій великих фірм Розрахункові

“Інкотермс-2000” Обов'язки продавця Умова «Інкотермс» Група назва український еквівалент Відправлення товару EXW -Ex Works Франко-завод Е Основнівитратиз перевезеннянесплачені FCA -Free Carrier FAS -Free Alongside Ship FOB -Free On Board Франко-перевізник Франковздовжборту судна Франко-борт F Основні витрати з перевезення сплачені CFR -Cost and Freight CIF -Cost, Insurance and Freight CPT -Carriage Paid To CIP -Carriage and Insurance Paid To Вартість і фрахт Вартість, страхування і фрахт Перевезення сплачене до Перевезення і страхування сплачені до С Постачаннятовару DAF -Delivered At Frontier DES -Delivered Ex Ship DEQ -Delivered Ex Quay DDU -Delivered DutyUnpaid DDP -Delivered Duty Paid Поставлено на кордон Поставлено франко-судно Поставлено франко-пристань Поставлено, мито не сплачене Поставлено, мито сплачене D

7. Регулювання міжнародної торгівлі Рівні регулювання МТ: корпоративний (обмежувальна ділова практика); національний (зовнішньоторговельна політика); міжнаціональний (торговельні режими); наднаціональний або глобальний (СОТ) Види регулювання МТ: одностороннє; двостороннє; багатостороннє

Типи зовнішньоторговельної політики країни Вільна торгівля - політика мінімального державного втручання в зовнішню торгівлю, що розвивається на основі вільних ринкових сил попиту і пропозиції. Протекціонізм – державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів торговельної політики.

Види протекціонізму селективний – скерований проти окремих країн або окремих видів товарів; галузевий – скерований на захист окремих галузей, найчастіше сільського господарства; колективний – проводиться об'єднаннями країн щодо країн, які не входять у ці об'єднання; прихований – здійснюється методами внутрішньої економічної політики.

Типи торговельних режимів Преференційний – особливий пільговий режим, що надається однією державою іншій без поширення на треті країни Дискримінаційний передбачає надання суб’єктам господарювання однієї країни на території країни, що проводить дискримінацію, гірших умов, ніж умови, надані представникам інших країн (реторсії, репресалії) Режим найбільшого сприяння діє в межах ГАТТ-СОТ та передбачає, що держави, які домовляються, на взаємній основі надають одна одній привілеї та пільги щодо ставок мита і митних зборів, а також інших правил і механізмів здійснення зовнішньоторговельних операцій

Тарифне регулювання МТ Митний тариф Інструмент торгової політики; Перелік ставок мита; Конкретна ставка мита. Мито – обов'язковий податок, що стягується митними органами при імпорті або експорті товару і є умовою експорту або імпорту. Функції мита: фіскальна; балансуюча; протекціоністська

Інструменти нетарифного регулювання МТ Прямі обмеження імпорту (експорту) Адміністративні формальності Стимулювання експорту Інші супутні заходи державного регулювання - Ліцензування - Квотування - “Добровільне” обмеження експорту Мінімальні експортні ціни - Імпортні депозити - Імпортні податки Компенсаційне мито - Антидемпінгове мито - Санітарні норми Технічні бар'єри Екологічні вимоги Вимоги до пакування і маркування - Експортні субсидії - Експортні кредитні субсидії - Податкові пільги - Державне регулювання експорту; - Страхування експортних кредитів Валютні обмеження Правила ввозу і вивозу капіталу Частка національної участі Стимулювання національного виробництва

Світова організація торгівлі СОТ – інституціональна основа МТ, механізм багатостороннього узгодження і врегулювання політики країн-членів в сфері торгівлі товарами і послугами, врегулювання торговельних суперечливих питань і розробки стандартної зовнішньоторговельної документації Місце розташування: Женева, Швейцарія Заснована: 1 січня 1995 р. Створена: за результатами переговорів. Уругвайського раунду (1986-1994 рр.) Членство: 153 країн (за станом на січень 2009 року), 97 % світової торгівлі, 90 % світового ВВП і 85 % населення світу. Майже тридцять держав мають у СОТ статус спостерігача і знаходяться на різних етапах процесу вступу. З країн СНД до СОТ увійшли Вірменія, Грузія, Киргизія, Молдова і Україна.

Функції СОТ контроль за виконанням угод і домовленостей пакета документів Уругвайського раунду; проведення багатосторонніх торговельних переговорів і консультацій між зацікавленими країнами-членами; врегулювання торговельних суперечок; огляд національної торговельної політики країн-членів; технічне сприяння державам, що розвиваються, з питань, що стосується компетенції СОТ; співробітництво з міжнародними спеціалізованими організаціями

Основні правила і принципи СОТ Надання режиму найбільшого сприяння в торгівлі на недискримінаційній основі. Взаємне надання національного режиму товарами і послугами іноземного походження. Регулювання торгівлі переважно тарифними методами. Відмова від використання кількісних обмежень. Розв'язання торговельних суперечок шляхом консультацій та переговорів.

Ключові міжнародні угоди СОТ Багатосторонні угоди з торгівлі товарами (ГАТТ); Генеральна угода про торгівлю послугами (ГАТС); Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС); Домовленість про правила і процедури врегулювання суперечок; Механізм огляду торговельної політики Багатосторонні угоди з обмеженою кількістю учасників (угода про торгівлю цивільною авіатехнікою, угода про державні закупівлі, міжнародна угода про торгівлю молочними продуктами, міжнародна угода про торгівлю яловичиною)

Основні переваги та суперечності СОТ (за версією офіційного сайту СОТ) ПЕРЕВАГИ Вирішення суперечок мирним шляхом Стандартизація МТ Зниження тарифних бар’єрів МТ Мінімізація нетарифних методів регулювання МТ Збільшення масштабів МТ Підвищення конкурентоспроможності продукції Прискорення темпів економічного зростання та стандартів життя населення Зниження тиску лобіювання на урядові структури Підвищення ефективності державного управління НЕДОЛІКИ Глобальний диктат СОТ в сфері регулювання МТ Превалювання комерційних цілей над соціальними Діяльність СОТ провокує деформацію ринку праці та підвищення рівня безробіття Невеликі країни практично не впливають на прийняття рішень в межах СОТ СОТ – це інструмент лобіювання інтересів “сильних” гравців Країни зі слабкішим економічним потенціалом змушені вступати до СОТ СОТ – недемократична організація

Еволюція переговорного процесу вступу України до СОТ 17 грудня 1993 року офіційна заява про намір приєднатися до системи ГАТТ 1995 рік – початок процесу двосторонніх переговорів. Створення Робочої групи березень 2004 року Україна підписала 23 двосторонніх протоколу про доступ до ринків товарів і послуг 2006р. вирішено 90% проблемних питань щодо вступу до СОТ

Було проведено 16 офіційних засідань Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ. Завершено переговори з доступу до ринку товарів і послуг із 49 членами Робочої групи: Австралія, Аргентина, Болгарія, Бразилія, Вірменія, Гондурас, Грузія, Домініканська Республіка, Еквадор, Естонія, Єгипет, ЄС… В частині законодавчого забезпечення процесу вступу України до СОТ, ВР України протягом 2005-2006 рр. було прийнято 38 Законів України, в т.ч. 22 – у 2006 році. 5 лютого 2008 р. Україна підписала договір про вступ до СОТ.

Проблемні питання під час переговорного процесу з країнами-членами СОТ протягом 2004-2005 рр. Приведення національного законодавства у відповідність до положень Угод СОТ в автомобілебудівній галузі. Врегулювання питань, пов'язаних із забороною експорту брухту та відходів кольорових металів. Внесення змін до Закону України «Про вивізне експортне мито на відходи та брухт чорних металів». Відміна субсидування (пільг) у промисловості відповідно до Угоди СОТ про субсидії та компенсаційні заходи.

Зобов’язання України в СОТ (звіт Робочої групи) 16 травня 2008р. Україна офіційно набула статусу члена СОТ Зобов'язання щодо зниження та зв'язування тарифних ставок: зниження ставок на такі групи товарів: сталь, іграшки, деревина, кольорові метали, фармацевтичні препарати, папір, сільськогосподарська техніка, меблі, інформаційні технології, наукове, медичне обладнання, будівельна техніка, дистильовані спирти, цивільна авіація (до 2010 року); для окремих видів транспортних засобів – поступова зміна ставки ввізного мита з 10% на момент вступу до 5% до 2013; середньоарифметична ставка кінцевого зв’язаного рівня становить 11,16% для сільськогосподарських продуктів та 4,85% для промислових товарів.

Недоліки вступу України до СОТ: Значного збільшення надходжень імпорту; Втрати для вітчизняних товаровиробників через підвищення конкуренції для вітчизняних виробників на внутрішньому ринку; В окремих галузях промисловості можливе зменшення виробництва за рахунок певного зростання імпорту відповідної продукції; Зменшення державного протекціонізму для окремих галузей; Українські виробники можуть втратити можливість налагодити випуск високотехнологічної продукції.

Переваги вступу України до СОТ гарантований, стабільний і відкритий доступ для українського експорту до ринків країн-членів СОТ; створення умов для залучення інвестицій (капітал, технології, ноу-хау) і покращення конкурентоспроможності в результаті прийняття правил СОТ; доступ до Органу СОТ з врегулювання суперечок; зростання інвестицій та торгівлі сприятиме зростанню зайнятості та господарської діяльності, що впливає на економічне зростання та податкові надходження до бюджету; вдосконалення інфраструктури та стандартів життя, вирішення соціальних проблем; ширший доступ до сировини і компонентів вищої якості за нижчими цінами; зменшення тарифних i нетарифних обмежень доступу українських товарів на всі найважливіші товарні ринки розвинутих країн світу

За перші 7 місяців після вступу України до СОТ: експортерам вдалось збільшити постачання на зовнішні ринки на 36% порівняно з аналогічним періодом 2007 року, а саме: продукція металургії — на 29%, сільського господарства — на 98%, хімічної промисловості — на 15%, машин та обладнання — на 19%, транспортних засобів — на 21%.

Загальний аналіз експортних операцій з товарами після приєднання України до СОТ дозволяє дійти висновку про позитивний вплив на просування української продукції на зовнішні ринки є прогрес у роботі над гармонізацією національного торговельно спрямованого законодавства з правовими вимогами СОТ; членство України у СОТ дозволило припинити квотування української металопродукції; проти українських компаній стало складніше запроваджувати антидемпінгові розслідування, на початок 2009 р. їх кількість зменшилась порівняно з кінцем 2007 р.; приєднання України до Організації сприяло активізації торговельних відносин з її країнами-членами, що дозволило українським експортерам розширити географію збуту своєї продукції.

9. Україна на міжнародному ринку товарів та послуг Обсяг експорту зовнішньої торгівлі товарами України за січень–листопад 2009р. становив 35602,9 млн.дол. США і по відношенню до 11 місяців 2008р. склав 56,6%, імпорту – відповідно 40417,9 млн.дол. та 50,1%. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 4815 млн.дол. (за відповідний період 2008р. – також від’ємне 17857 млн.дол.). Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 0,88 (проти 0,78 у січні–листопаді 2008р.). Зовнішньоторговельні операції товарами Україна здійснювала з партнерами з 212 країн світу.

Структура зовнішньої торгівлі у 2009 році Основу товарної структури зовнішньої торгівлі України у січні– листопаді 2009р. складають мінеральні продукти, недорогоцінні метали та вироби з них, механічні та електричні машини, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, продукти рослинного походження До країн СНД було експортовано 34% усіх товарів, до країн ЄС – 23,8% (у січні–листопаді 2008р. – відповідно 34,4% та 26,9%); Найбільші експортні поставки здійснювались до Російської Федерації – 21,1%, Туреччини – 5,3%, Китаю – 3,8%, Казахстану – 3,7%, Білорусі – 3,3%, Німеччини та Польщі – по 3,1% від загального обсягу експорту; Із країн СНД імпортовано 43% усіх товарів, з країн ЄС – 34,1% (у січні–листопаді 2008р. – відповідно 39,5% та 33,6%).

Найбільшу питому вагу в загальному обсязі імпорту мали Російська Федерація − 28%, Німеччина − 8,6%, Китай − 6,1%, Казахстан та Польща – по 4,9%, Узбекистан − 4%, Білорусь – 3,7%. Порівняно з відповідним періодом попереднього року скоротились імпортні поставки з усіх головних торгових країн-партнерів. За січень–листопад 2009р. експорт української давальницької сировини становив 35,3 млн.дол. США, або 0,1% від загального обсягу експорту країни. В Україну імпортовано готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, на 39,2 млн.дол., що також становить 0,1% від загального обсягу імпорту.

Товарна структура зовнішньої торгівлі України у 2009 році

Імпорт товарів Вартісні обсяги імпорту товарів за рік зросли на 38.4% до 83.6 млрд. дол. США, що зумовлено підвищенням внутрішнього попиту, а також зростанням світових цін на енергоносії, сировину та матеріали; Найбільші внески до зростання вартісних обсягів імпорту у 2008 році забезпечили : - мінеральні продукти – зростання на 50.3% (33.1% приросту імпорту); - продукція машинобудування – зростання на 34.9% (29.7% приросту загального обсягу імпорту); продукції хімічної промисловості – зростання на 32.4% (12.6% приросту імпорту).

Вартісні обсяги імпорту однаковою мірою зросли як за рахунок зростання цін на імпортовані енергоносії, так і завдяки збільшенню надходжень машинобудівної продукції; Було імпортовано машин, устаткування та транспортних засобів на загальну суму 26.7 млрд. дол. США, що на 7 млрд. дол. США більше ніж у попередньому році. У географічному розподілі імпорту товарів частка країн далекого зарубіжжя протягом звітного року поступово збільшувалася і досягла 61.0% (у 2007 році – 58.9%), темпи приросту обсягів імпорту з цих країн на 12.2 в.п. перевищили темпи приросту імпорту з країн СНД (43.4% та 31.2%).

Найбільшими торговельними партнерами за І півріччя 2009р були наступні (за даними Держкомстат України)

Зовнішня торгівля послугами у І півріччі 2009 року

Структура зовнішньої торгівлі послугами у І півріччі 2009 року