Презентація на тему:
Методика прийняття управлінських рішень та їх класифікація

Прийняття рішень є найважливішою функцією управління, успішне здійснення якої забезпечує досягнення організацією її цілей. Через невміння якісно і раціонально здійснювати цей процес, через відсутність в організації механізму його здійснення, технології, страждає більшість фірм і підприємств, державних установ і органів в Україні. Успіх організації, у якій би сфері вона не функціонувала, багато в чому залежить від цього, а тим більше в Україні, де більшість організацій проходять перші етапи свого розвитку і дуже важливо яку технологію рішення проблем вони опрацьовують. Прийняття рішень, поряд з координацією і комунікацією, є одним з найважливіших внутрішньоорганізаційних процесів, а особливість цього процесу полягає в тім, що він безпосередньо спрямований на досягнення цілей організації.

Прийняття рішень - це наука і мистецтво. Роль прийнятого рішення величезна. Найважливіше питання успішного функціонування організації полягає в тім, як організація може виявляти свої проблеми і вирішувати їх.

Управлінське рішення - це вибір альтернативи, здійснений керівником у рамках його посадових повноважень і компетенції і спрямований на досягнення цілей організації.

Класифікаційна ознака Групи управлінських рішень Ступінь повторюваності проблеми Традиційні Нетипові Значимість мети та тривалість дії Стратегічні Тактичні Операційні Сфера впливу Глобальні Локальні Тривалість реалізації Довгострокові Короткострокові Метод розробки рішення Формалізовані Неформалізовані Кількість критеріїв вибору За єдиним крітерієм За багатьма критеріями Форма прийняття Одиноособові Колегіальні Спосіб фіксації рішення Документовані Недокументовані Характер використаної інформації Детерміновані Ймовірні Підстави для прийняття рішення Інтуїтивні Рішення засновані на судженнях Раціональні Місце та функції в процесі керівництва Інформаційні Організаційні Технологічні

В умовах невизначеності, керівник може використовувати дві основні можливості: 1) спробувати одержати додаткову інформацію і ще раз проаналізувати проблему з метою зменшення її новизни і складності. Разом з досвідом і інтуїцією це дасть йому можливість оцінити суб'єктивну, передбачувану імовірність можливих результатів; 2) коли бракує часу або засобів на збір додаткової інформації, при прийнятті рішень доводиться покладатися на минулий досвід і інтуїцію.

Чисто інтуїтивне рішення - це вибір, зроблений тільки на основі відчуття того, що він правильний. Просто людина робить вибір. Те, що називається осяянням або шостим почуттям, і є інтуїтивні рішення . Рішення , засновані на судженнях. Такі рішення іноді здаються інтуїтивними, оскільки логіка їх не очевидна. Рішення, засноване на судженні, - це вибір, обумовлений знаннями або накопиченим досвідом. Людина використовує знання про те, що траплялося в подібних ситуаціях раніше, щоб спрогнозувати результат альтернативних варіантів вибору в існуючій ситуації. Спираючись на здоровий глузд, вона обирає альтернативу, що принесла успіх у минулому.

Головне розходження між раціональним і заснованим на судженні рішеннями полягає в тім, що перше не залежить від минулого досвіду. Раціональне рішення приймається за допомогою об'єктивного аналітичного процесу.

Будь-яке управлінське рішення проходить через три стадії: 1. З'ясування проблеми - збір інформації, - з'ясування актуальності, - визначення умов при яких ця проблема буде вирішена 2. Складання плану рішення - розробка альтернативних варіантів рішення , - зіставлення варіантів рішення з наявними ресурсами, - оцінка альтернативних варіантів по соціальних наслідках, - оцінка альтернативних варіантів по економічній ефективності, - складання програм рішення , - розробка і складання детального плану рішення 3. Виконання рішення - доведення рішень до конкретних виконавців, - розробка заохочень і покарань, - контроль за виконанням рішень

Можна виділити чотири основні функції керівника в цьому процесі: 1. Керівник повинен керувати процесом вироблення рішення ; 2. Керівник висуває задачу для рішення, бере участь у її конкретизації і виборі критеріїв оцінки. Уміння правильно визначити і поставити задачу - найважливіший його обов'язок, творча частина його роботи. 3. Керівник виконує складну роботу з ухвалення рішення. 4. Керівник організує виконання рішення .

Виділяють наступні методи розробки та прийняття управлінських рішень: Аналітичні методи: засновані на роботі керівника або фахівця з набором аналітичних співвідношень. Вони визначають співвідношення між умовами виконання задачі та її результами у вигляді формул, графіків або логічних співвідношень. У діяльності організацій є багато типових залежностей, що мають об'єктивний характер.Основу цих методів складають: теорія ймовірностей, теорія марковських процесів, теорія масового обслуговування; Статистичні методи: засновані на використанні інформації про минулий вдалий досвід інших організацій у якій-небудь сфері діяльності для розробки і реалізації управлінського рішення іншими компаніями; Метод математичного програмування: цей метод дозволяє розраховувати найкращій варіант згідно з критеріями оптимальності. Метод працює лише за умов присутності чітко сформульованої цілі. Найчастіше застосовується для прийняття рішень у сфері планування та організації виробництва. Методи, що активізують: до них відносяться методи психологічної активізації і методи підключення нових інтелектуальних джерел.

По-перше, вчасно помітити і проаналізувати проблему, для того, щоб з'ясувати, що призвело до її виникнення, і на далі прагнути до її рішення . По-друге, не витрачати часу на непотрібні рішення, що не впливають на ефективність роботи фірми. По-третє, постійно оцінювати ефективність процесу прийняття, а згодом і реалізації рішення . По-четверте, не приймати декількох рішень по тому самому питанню . По-п'яте, залучати до процесу ухвалення рішення співробітників, що мають до них відношення, вже на ранніх етапах роботи з урахуванням відповідності їхньої кваліфікації ступеню складності проблеми; навчати їх необхідним чином і не забувати нагороджувати за успіхи.

На жаль, в Україні управлінські рішення приймаються, зазвичай, керівниками підприємств на основі їхнього особистого досвіду, тобто суб'єктивно. Зворотній зв'язок - контроль за виконанням рішень практично відсутній. Але, як не дивно, найчастіше прийняття правильного управлінського рішення підкоряється всім змальованим у презентації процесам, і поза залежністю від знань,рішення,яке приймається, проходить через усі три стадії, але набагато більш складним шляхом.