Презентація на тему:
Державне управління та вимоги євроінтеграційного процесу

Державне управління та вимоги євроінтеграційного процесу *

Чи впливає європейська інтеграція на систему державного управління? Якщо так, як саме? Чи збільшуються або зменшуються вимоги до державних службовців? Чи зачіпає європейська інтеграція Вас безпосередньо, чи вимагає якісних змін у Вашій професійні діяльності? *

*

Економічну співпрацю і кооперацію Політичне співробітництво Співробітництво у військовій і безпековій сферах Транскордонне і міжрегіональне співробітництво Наукову кооперацію Культурну та освітню співпрацю Міжлюдські контакти Інші напрями ? *

інтеграцію в європейські структури: Європейський Союз Рада Європи ОБСЄ Болонський процес; інтеграцію в європейський безпековий простір, європейський авіаційний простір, європейський адміністративний простір та інші форми інтеграції. *

Вільне переміщення товарів Свобода у наданні послуг Законодавство про підприємства Сільське господарство Транспортна політика Економічний та монетарний союз Соціальна політика і зайнятість Промислова політика Наука та дослідна діяльність Телекомунікації Регіональна політика Захист прав споживачів і охорони здоров’я Митний союз Спільна зовнішня політика і політика безпеки Бюджет та фінансовий контроль Відповідність стандартів промислової продукції. Вільне переміщення робочої сили Вільне переміщення капіталів Конкурентна політики Рибне господарство Податкова політика Статистика Енергетика Малі та середні підприємства Освіта та навчання Політика і галузі культури і аудіовізуальному секторі Екологія Юстиція та внутрішні справи Зовнішні відносини Зовнішня торгівля Охорона прав інтелектуальної власності *

Чи може європейська інтеграція не впливати на систему державного управління? Чи може вона відбуватися за умови існування нереформованої системи влади, неефективного управління, без політичного лідерства, без підтримки з боку державних службовців усіх рівнів? *

*

Політичний критерій – вимагає стабільності інституцій, які мають забезпечити демократію, верховенство закону, права людини, включаючи захист національних меншин Економічний критерій – вимагає наявності функціонуючої ринкової економіки, здатної конкурувати та витримувати тиск ринкових сил на внутрішньому ринку ЄС “Членський" критерій - передбачає здатність в повному обсязі скористатися правами та виконати зобов’язання, які походять з права ЄС і пов’язані із членством у Співтоваристві (інакше кажучи, вжити заходів для адаптації, імплементації, застосування та дотримання країною-кандидатом усього acquis communautaire), а також відданість цілям політичного, економічного та валютного союзу. *

Інституційний – Мадридський – критерій членства в ЄС вимагає від країн-кандидатів створення належних управлінських інституцій та судових органів, підсилення їх адміністративної спроможності, що має не тільки прискорити адаптацію національного законодавства до норм і правил ЄС, але гарантуватиме впровадження і дотримання законів і надасть новим членам ЄС скористатися перевагами членства (наприклад, отримати фінансову допомогу від Структурних фондів). *

Чому Копенгагенські та Мадридський критерії вперше з’являються під час розширення ЄС на Схід? *

* Немає усвідомлення призначення і ролі держави в умовах ринкової економіки; держава намагається регулювати усі сфери суспільного життя, зверху донизу; переважають вертикальні ієрархічні адміністративні структури Держава намагається контролювати, а не надавати послуги Нераціональний розподіл функцій між різними відомствами: деякі функції дублюються, інші, навпаки, випали із поля зору; Немає відкритості і прозорості; Традиційна адміністративна культура побудована на принципах закритості і не передбачає горизонтальної взаємодії, не вироблені механізми узгодження позицій і розв'язання конфліктів; Немає чіткого розподілу відповідальності між різними відомствами, немає персональної відповідальності керівника міністерства, відомства за помилки в роботи або скоєні посадові злочини; Велика увага приділяється процедурним технічним питанням, замість вироблення політики і узгодження стратегії; Урядові (державні) програми і стратегії часто протирічать одна одній і залишаються деклараціями; Комунікація і координація – традиційно слабке місце.

* Державні службовці служать керівникові або державі, не громадянам; Низька мотивація для вступу на державну службу; Відсутні / недосконалі системи управління людськими ресурсами; Формальний підхід до підвищення кваліфікації; Питання добору, призначення на посади, просування на державній службі, оцінювання роботи державних службовців і оплати їх праці не врегульовані і вирішуються суб'єктивно, залежно від доброго / поганого ставлення керівника; Немає стандартів та нормативів, які б дозволили об'єктивно оцінити роботу державного службовця; тому, з одного боку, державний службовець не захищений від свавілля керівника, з іншого боку, важко довести, що державний службовець не відповідає своїй посаді; Немає відкритості і прозорості у вищезазначених питаннях, що створює умови для зловживань як на користь державного службовця, так і проти нього.

Чи існують єдині в ЄС вимоги до організації систем державного управління та державної служби? Чи вимагає європейська інтеграція європеїзації державного управління? *

Державне управління не входить до сфери компетенцій ЄС: на відміну від митного права або політики конкуренції, системи державного управління держав-членів ЄС не підлягають гармонізації або регулюванню з боку ЄС. Системи державного управління держав-членів ЄС мають суттєві відмінності, включаючи систему організації влади і адміністративно-територіальний устрій; їх функціональні особливості зумовлені історичним розвитком або національними традиціями. Серед держав-членів ЄС є унітарні і федеральні держави; держави, які замість традиційних трьох (центрального, регіонального та місцевого), мають чотири рівні управління (наприклад, Польща та Італія), або два (центральний і місцевий), як, наприклад, Мальта. *

З поширенням і поглибленням інтеграції увага до питань управління взагалі і окремих управлінських функцій збільшується. Активізація співробітництва між державами-членами та між ними і органами Європейського Співтовариства вимагає більш ефективних форм управлінської діяльності на усіх рівнях. *

Також, цілком природнім є те, що держави, які тісно співпрацюють, впроваджують європейське законодавство, реалізують спільну європейську політику з часом розвивають спільні риси. Їх системи державного управління спираються на спільні принципи і стандарти; держави запозичають одна в одній механізми координації при впровадженні політики європейської інтеграції і виробленні урядових рішень. Паралельно з процесом європейської інтеграції відбувається процеси європеїзації. *

Європеїзація – адаптація або пристосування внутрішнього національного законодавства, процедур, норм, стандартів до норм і правил ЄС. Чим більше держави інтегровані, тим більше вони європеїзовані, адже тісніша співпраця, постійні контакти, робота у спільних органах і взаємозалежність між партнерами вимагають гармонізації і адаптації норм, процедур, структур і систем, що приводить до їх зближення, схожості та інколи конвергенції. *

В наслідок процесів євроінтеграції і європеїзації утворюється Європейський адміністративний простір – середовище, в якому держави-члени ЄС можуть ефективно взаємодіяти і співпрацювати. *

Європейські принципи державного управління: Відкритість Активна участь громадян Підзвітність Результативність Узгодженість; Спільні стандарти наприклад, гарантія доступу до урядових документів, обов'язкові громадські консультації, організація бюджетного процесу, внутрішній та зовнішній фінансовий аудит, нормативна база для проведення державних закупівель; впевненість Схожі механізми координації політики, вироблення та впровадження урядових рішень. *

Наприклад, спільні принципи, покладені в основу організації державної служби в державах-членах ЄС: неупередженість і доброчесність державних службовців незалежність державних службовців від політичного керівництва державний службовець служить народові, а не керівництву розподіл адміністративних та політичних посад *

Спільні норми і принципи адміністративного права: управління згідно із законом, або верховенство права; правова впевненість і захист легітимних очікувань; пропорційність; недискримінація; право бути вислуханим у процесі адміністративного провадження та прийняття рішення; право на дієву систему державного управління, здатну ефективно реалізувати законодавство Співтовариства; *

Спільні норми і принципи адміністративного права: зобов’язання органів державної влади діяти відповідно до покладених на них завдань; обґрунтованість і доцільність адміністративних рішень; своєчасність дій та рішень державних органів; право на захист у суді, справедливий процес і рівні умови; нагляд за функціонуванням адміністрації та право оскарження адміністративних рішень у суді; можливість призупинення або скасування неправомірного адміністративного рішення або невиправданих заходів; відповідальність держави за неправомірні адміністративні дії *

Схожі процедури і механізми координації політики європейської інтеграції, наприклад: консультації з громадськістю та зацікавленими сторонами напередодні прийняття рішення; створення центру координації політики європейської інтеграції в уряді; створення міжвідомчих робочих груп для опрацювання національної позиції і вироблення стратегії поведінки у Брюсселі; регулярні зустрічі міністрів або голів Державних Служб країн-членів ЄС. *

Базові принципи: Субсидірність - принцип організації систем управління, згідно якого кожний рівень державного управління повинен брати на себе лише ті повноваження, які не можуть бути результативно виконані нижчим рівнем. На усіх етапах вироблення та реалізації державних політик і програм рівень, на якому приймаються рішення, розробляються та реалізуються заходи повинен відповідати масштабам проблеми, яку намагаються розвязати та цілей, яких намагаються досягти. Принцип субсидіарності є основою побудови децентралізованих систем управління. *

Базові принципи: Пропорційнсть Рівність Недискримінація *

Реформувати інституції Розвинути їх адміністративні спроможності Кадри – ключовий чинник успіху європейської інтеграції *

Політичні інститути, що гарантують демократію і верховенство права, забезпечують права людини, стабільність і суспільний розвиток Ефективно діючі три гілки влади –законодавча, виконавча і судова – з чітко окресиленими повноваженнями і межами компетенції Незалежна і спроможна система судочинства Розвинута система виконавчих органів влади, здатна забезпечити виконання взятих державою зобовязань у такий спосіб, щоб це було на користь громадянам    Наближені до громадян місцеві органи влади         *

Окремої уваги у процесі підготовки до вступу до ЄС було приділено розвитку судової системи, що пояснюється кількома причинами: важливою роллю, яку відіграє судова влада у демократичних суспільствах; особливою роллю національних судів як гарантів дотримання європейського права у країнах-членах ЄС; нерозвиненість судової системи у посттоталітарних країнах. *

Суди є гарантами захисту прав і свобод. Вони покликані розв’язувати конфлікти, що виникають між виконавчою і законодавчою гілками влади, між приватною особою і державою, між меншинами (національними, релігійними, сексуальними) та більшістю населення, між фізичними та юридичними особами тощо. Незалежно від того, які сторони представлені у конфлікті, суд повинен відстоювати закон і справедливо захищати права людини, підприємця, політичної партії або корпорації. *

За допомогою судів вирішуються політичні конфлікти; суди допомагають у розв’язанні суперечок між суб’єктами економічної діяльності і гарантують захист, передбачуваність і впевненість – тим самим вони забезпечують стабільність суспільства і надійність економічного середовища. Якщо громадяни не матимуть довіри до суду як незалежного і неупередженого органу, вони не звертатимуться до нього і шукатимуть для вирішення конфліктного питання інших засобів: важелів політичного тиску або незаконних шляхів. *

Роль громадянського суспільства Роль ЗМІ *

Інституції працюють і співпрацюють, дотримуючись певних правил і процедур. Дослідження, проведені напередодні останнього розширення, виявили певні процедури, процеси і механізми, що мають забезпечити ефективну діяльність інституцій, а також сфери, які мають вирішальне значення для ефективної діяльності систем державного управління в умовах європейської інтеграції, так звані “базові показники SIGMA”, розроблені для наступних сфер: Вироблення і координація політики і процедури узгодження й прийняття рішень Державна служба Фінансовий контроль (внутрішній аудит) Система управління державними закупівлями Управління державними видатками Процедури зовнішнього аудиту для установ державного сектору * Ефективність створених інституцій (адміністративна спроможність)

Координація – погодження та узгодження намірів і дій з метою уникнення дублювання функцій, запровадження конфліктуючих політик, розпорошення державних коштів, блокування одними інституціями діяльності інших через нерозуміння або незгоду. Координація допомагає: ефективній реалізації національнитх стратегій (наприклад, через узгодження намірів і дій вищих посадових осіб держави та діяльності відповідних органів); при плануванні роботи уряду (узгодження планів роботи Кабінету Міністрів з законодавчою гілкою влади, його Секретаріату з міністерствами і відомствами); координації потребує діяльність кожної окремої установи (наприклад, Центру підвищення кваліфікації державних службовців чи КРУ). *

Координація може бути вертикальною (ієрархічною), тобто здійснюватися зверху вниз; або горизонтальною, як узгодження діяльності кількох інституцій шляхом інформування, консультацій, переговорів, вироблення спільних планів дій. Горизонтальна координація здійснюється через залучення до узгодження позицій чи ведення переговорів органів, підрозділів, експертів одного рівня управління; вона передбачає досить високий рівень делегування повноважень, самостійності (автономності) установ та її підрозділів, їх відкритості, налаштованості на спільний пошук рішення замість конкуренції, що характено для демократичних суспільств. Горизонтальна координація може бути складним процесом, який потребує багато коштів та часу, але її результатом стають злагоджена робота державних установ та більш ефективна державна політика . *

між національним урядом та органами Європейського Союзу між центральними органами державної влади та регіональними і місцевими органами, а також органами місцевого самоврядування усіх рівнів між кількома міністерствами та відомствами, що залучені до євроінтеграційних процесів між окремими міністерствами і відомствами, іншими органами державної влади усіх рівнів та головним координаційним органом, відповідальним за координацію політики європейської інтеграції між міжвідомчими (міжміністерськими) робочими групами, що спільно працюють над одним з питань євроінтеграціїї між підрозділами одного відомства / міністерства; не можна ігнорувати: представників громадянського суспільства і просто активних громадяни представників бізнесу також необхідно вислухати, так само, як і профспілки. *

9. Єдина урядова стратегія 8. Визначення спільних пріоритетів 7. Встановлення обмежень на діяльність міністерств (встановлення спільних параметрів їх діяльності) 6. Посередництво, переговори у разі конфліктних політик 5. Пошуки згоди між міністерствами (консенсус у політиці, врегулювання конфліктів) 4. Уникнення неузгодженостей між різними міністерствами (намагання говорити в унісон) 3. Консультації з іншими міністерствами (зворотній зв'язок) 2. Спілкування з іншими міністерствами (обмін інформацією) 1. Незалежний процес прийняття рішень у кожному міністерстві *

вміння слухати розвинуті комунікативні навички (знання іноземних мов, відкритість і готовність до спілкування з колегами, розуміння стратегії і тактики ведення переговорів); навички міжкультурної комунікації лідерські навички (готовність впливати на процес прийняття рішень та вироблення політики в ЄС, брати слово, вміння переконувати) *

Для державної служби було визначено шість базових показників: Правовий статус державних службовців Правомочність; відповідальність та підзвітність державних службовців Неупередженість та чесність державних службовців Ефективність систем управління державною службою та кадровий контроль Професійність державних службовців та стабільність державної служби Розвиток спроможності державної служби в сфері європейської інтеграції. *

Наявність правової бази, що визначає статус державних службовців, їх відповідальність за аналітичні та дорадчі послуги, впровадження урядової політики, виконання адміністративних дій та забезпечення високої якості надання послуг. *

Усі дії, до яких вдаються державні службовці, повинні мати чітку основу у законі або іншому нормативно-правовому акті; За свої вчинки державні службовців повинні нести відповідальність перед своїм керівництвом та за загальним правом; Наявність ефективних механізмів підзвітності; *

Державні службовці повинні виконувати адміністративні дії незалежно від особистих інтересів та без дбання про інші нелегітимні інтереси; У випадках корупції та інших видах зловживання владою необхідно вдаватися до ефективних дисциплінаних та карних заходів; Структура заробітної платні державних службовців повинна визначатися законодавчому порядку і бути відкритою; Державні службовці повинні діяти незалежно від партійного та політичного впливу *

Необхідно створити міжвідомчу (централізовану) систему управління державною службою та систему управління кадрами; Система управління кадрами повинна забезпечити мотивацію для ефективної роботи державних службовців; Необхідність контролю за розміром штату та фондом заробітної платні установ державного сектору, дані про які повиння бути відкритими; *

Правова база та існуюча управлінська практика повинні забезпечити відкритий конкурсний відбір кандидатів на державну службу на основі достоїнств і заслуг кандидата та за прозорими критеріями; Умови служби та кар’єрні можливості повинні бути такими, щоб стимулювати державних службовців з відповідними знаннями та вміннями залишатися на державній службі. *

Необхідно виділити відповідні кадрові ресурси відділам, які займаються координацією та управлінням справами ЄС; Наявність системи мотивації, стимулювання або інших механізмів (наприклад, системи ротації, відрядження з метою навчання або опанування додатковими вміннями та навичками), які гарантують, що функції європейської інтеграції виконуються достатньо кваліфікованими державними службовцями і що досягається високий рівень стабільності персоналу; Розробка спеціальних навчальних програм для підготовки всієї системи державної служби до європейської інтеграції та членства в ЄС. *

Більше про рекомендації Програми SIGMA Україні можна дізнатися у звіті “Україна: оцінка системи врядування / SIGMA: Підтримка вдосконалення у врядуванні та управлінні // Код доступу: www.center.gov.ua *