Презентація на тему:
БАЗОВІ УЯВЛЕННЯ ПРО ІННОВАЦЙІЮ ТА ІННОВАЦІЙНИЙ ШЛЯХ РОЗВИТКУ

 БАЗОВІ УЯВЛЕННЯ ПРО ІННОВАЦЙІЮ ТА ІННОВАЦІЙНИЙ ШЛЯХ РОЗВИТКУ І

Інноваційний шлях розвитку як відповідь на виклики глобалізації Глоаблізація чинить вплив на світовий індустріальний клімат. Основні прояви глобалізації: - зростання конкуренції; - зменшення прибутків; - скорочення життєвогшо циклу виробів; - жорстка цінова кон’юнктура; - збільшення вартості науково-технічних досліджень і розробок.

ВИКЛИКИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ Глобалізація характеризується: посиленням руху товарів, грошей, людей, капіталів, ідей, культур і цінностей зростанням взаємозалежності різних частин світу та їхньої взаємодії, що обертаються змінами в економіці, виробництві, соціальному розвитку, комунікаціях і людському обміні.

ГОЛОВНІ НАСЛІДКИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ Національні індустріальні економіки руйнуються і поступаються місцем новим міжнародним грошово-кредитним системам, керованим інвестором. У старих індустріальних країнах традиційне виробництво йде на спад, а зростає роль сектору обслуговування.

ЯКИЙ ВИХІД? З руйнуванням економічних та комунікаційцних кордонів в усьому світі держави, нації та регіони мають заново осмислити ситуацію і визначити свою роль на майбутнє . Стрімке економічне зростання Азії змушує старі індустріальні країни конкурувати в умовах, за яких ключові фактори успіху —інноваційність та цінова ефективність.

ЗМІЩЕННЯ В ЗОНІ СВІТОВОЇ КОНКУРЕНЦІЇ Передній край глобальної конкуренції зміщується від індустріального виробництва до інтелектуальності: - в середині ХХ ст. активи розвинених країн оцінювалися на 90% з матеріапльних цінностей і на 10% з немапатеріальних; - на початку 1990-их рр. активи розвинених країн оцінювалися на 60% з матеріальних активів і на 40% з нематеріальних активів; - на початку ХХІ ст. активи розвинених країн оцінювалися на 10% з матеріальних активів і на 90% з нематеріальних активів.

ЗНАННЯ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ ТОВАР Знання в умовах глобалізації стають стратегічним суспільним товаром, який стає вирішальним фактором конкурентної боротьби за внутрішні і зовнішні ринки, які дедалі більше відкриваються, або глобалізуються. Вирішальну перевагу у глобальній конкурентній боротьбі за економічне домінування створюють застосовані знання. Застосоване знання — це і є інновація.

ОСОБЛИВІСТЬ ІННОВАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ—ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ Інноваційна економіка —це застосування знань у тій сфері чи в такий спосіб, у якій вони раніше не застосовувалися. В умовах зростаючої відкритості економік застосування знань стає вирішальним фактором економічної конкурентоспроможності. Відкритість інноваційної економіки стимулює зростання інвестицій у науку яка стає важливою складовою ефективної економіки нового типу—економіки знань.

СУПЕРЕЧНОСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ Для пересічного громадянина глобалізація означає потенційне збільшення свободи вибору як у створенні продукції, так і на трудовому ринку та у сфері споживання. Водночас життя пересічного громадянина що далі, то більше ускладнюватися: зростає вразливість бізнесу та економіки, стан навколишнього середовища стає нестійким, зростає напруга у відносинах між людьми різних культур.

ГЛОБАЛЬНА ЕКОНОМІКА ПОТРЕБУЄ ІННОВАЦІЙ Інновації як ефективне застосування знання стає фактором стійкого розвитку передових держав, націй, регіонів. Лідери у створенні інноваційних економік демонструють переваги інноваційного шляху розвитку у сфері зайнятості, захисті довкілля, високих соціальних стандартах. Інновація—це практично невичерпний суспільний капітал знання, якому знайдено негайне застосування. Продукування впровадження і знань стає провідною галуззю економіки—економіки .

ІННОВАЦІЇ ЯК ОСНОВА БЕЗПЕЧНОГО СВІТУ Стійкий розвиток людства може забезпечити тільки глобальне керування протиріччями розвитку з допомогою прискорення вироблення і комплексного впровадження інновацій. Зростання відкритості інновацій стає інструментом подолання суперечностей, породжених нерівномірністю інноваційного розвитку. Перехід людства на інноваційний шлях розвитку —це об’єктивний процес формування передбаченої Вернадським Ноосфери—сфери розуму. Це основа стьворення безпечного світу.

РОЛЬ І МІСЦЕ НАУКИ В ІННОВАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ Інноваційно орієнтована наука є визначальною складовою стійкого розвитку, вирішальним фактором економічної безпеки і соціального прогресу. Інноваційний шлях розвитку відкривається на стику науки та економіки. Інтелектуальна власність стає новим видом національного і світового багатства.

ЩО ТАКЕ ІННОВАЦІЯ? Інновація - це комерційне застосування науково-технічних розробок і нових та більш продуктивних технологій, які суттєво змінюють обсяги, структури та якість виробництва і споживання; вони існують у формі нових чи вдосконалених: товарів чи послуг (інновація-продукт або продукційні інновації) та технологічних процесів (інновація-процес або технологічні інновації). Продукційні та технологічні інновації, які спрямовані на освоєння нових поколінь машин, матеріалів, принципово нових видів техніки та технологій утворюють базисні (або радикальні) інновації.

СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ Підвищення якості життя: Розширене задоволення потреб Зростання рівня захищеності Захист навколишнього середовища Створення стійкої економіки

Інноваційна діяльність та інноваційний процес Інноваційна діяльність, як одна із форм інвестиційної діяльності, здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну сферу Інноваційний процес система логічно пов'язаних дій, яка включає елементи генерації нових ідей, проектування, розробки, впровадження у виробництво, розповсюдження, споживання інноваційного продукту і в цілому охоплює весь комплекс суспільно-виробничих відносин у циклі "наука -техніка-виробництво-споживання".

Інноваційна політика та інноваційна продукція Інноваційна політика - це складова внутрішньої та зовнішньої політики держави, що спрямована на створення фінансове - економічних, науково-технічних і правових засад здійснення, підтримки та стимулювання розвитку інноваційної діяльності в державі. Інноваційна продукція (продукт) комерційний результат інноваційної діяльності, який за встановленими критеріями є інноваційним.

Інноваційна структура Інноваційна структура - це юридична особа будь-якої організаційно-правової форми, що створена відповідно до законодавства, або об'єднання юридичних і фізичних осіб, яке діє на основі договору про сумісну діяльність, з визначеною галуззю діяльності та типом функціонування і орієнтованою на створення та впровадження у виробництво інноваційної продукції.

Інноваційний проект Інноваційний проект - комплекс взаємопов'язаних заходів інвестиційного характеру по впровадженню науково-технічних розробок і нових технологій у виробництво, технічне його переоснащення, освоєння випуску нових конку рентноспроможних видів продукції, у тому числі імпортозамінної. Інноваційний проект обов'язково повинен мати відповідний комплект документів опису цих заходів на основі бізнес-плану проекту і ознаки кінцевих результатів виконання проекту: інновація-продукт чи інновація-процес.

Об'єкти інноваційної діяльності Об'єктами інноваційної діяльності є: наукові знання, науково-технічні та технологічні ідеї, рішення, здобуті у процесі проведення фундаментальних та прикладних досліджень; організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, які істотно змінюють обсяги, структуру виробництва і соціальної сфери; науково-технічна, економічна та організаційно-технологічна документація.

Основні риси інноваційного типу розвитку економіки, науки і техніки велика сприйнятливість об'єктів і суб'єктів інноваційної діяльності до елементів інноваційного процесу, наступальна активна політика держави у сфері науково-технічної та інноваційної діяльності, висока питома вага виробництва наукомісткої продукції, розвинута система інститутів підтримки інноваційної діяльності, зокрема фінансових інститутів.

Система фінансових інститутів банківського і небанківського секторів спеціалізовані банки, небанківські фінансово-кредитні установи, інвестиційні фонди, інноваційні фонди, венчурні фонди (тобто фонди ризикового фінансування), кошти державних цільових програм, кошти банківського капіталу, вільні кошти страхових компаній, вільні кошти пенсійних фондів, власні кошти підприємств та корпорацій, кошти індивідуальних інвесторів.

Інфраструктура підтримки інноваційної діяльності технопарки, бізнес-інкубатори, різноманітні інноваційні центри, консалтингові фірми, інжинірінгові фірми, інші структури.

Державні інноваційної фонди центральне місце в системі фінансових інститутів у сфері інноваційної діяльності в розвинутих технологічнот країнах з ринковою економікою та країнах з перехідною економікою займають державні інноваційні фонди, які стають інструментом державної фінансової прямої підримки інноваційних процесів в пріорітетних напрямках науково-технічного прогресу та найвжливих секторах національної економіки.

Задачі державних інноваційних фондів вирішення завдань технологічних проривів в пріоритетних напрямах науково-технічного прогресу, забезпечення масштабного інноваційного оновлення та структурної перебудови виробництва на регіональному, галузевому, або корпоративному рівнях, державна підтримка інноваційних високотехнологічних та експортноорієнтованих галузевих виробництв в країні, забезпечення процесів конверсії окремих підприємств ВПК програмно-цільовим підходом і за рахунок залучення централізованих довгострокових капіталовкладень,

Формування коштів державних інноваційних фондів відповідні бюджети державного, місцевого, галузевого рівнів, встановлені законодавством відрахування та збори підприємств, що входять до сфери управління місцевого, галузевого, корпоративного органу, за рахунок залучених позабюджетних надходжень, внески, незаборонені законодавством.

Інструменти фінансування інноваційних проектів субсидія (для фінансування стадії проведення НДКР в інноваційному проекті), безвідсоткова позика, пільгове кредитування за відсутності вимоги переходу прав власності до фонду, часто присутня вимога здійснити внесок у співфінансування проекту ( не менш 20%) власних коштів або коштів залученого інвестора.

Конкурентноспроможність завтра залежить від наукових досліджень сьогодні Це гасло стовідсотково має відношення до України. Майбутнє нашої держави має закладатися на пророблених розвинутими державами схемах, однією із яких і є інноваційних шлях. Глобалізація ринків ставить додаткові умови для конкурентоспроможності як самих індустріальних компаній, так і для їх виробів. Головне в цьому питанні – гнучкість для забезпечення швидкого реагування на швидко змінювані ринкові тенденції. Проте вибір нових технологій, їх впровадження, інноваційне та стратегічне партнерство мають стати головними чинниками розвитку ринку в економіці, побудованій на знаннях.

ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ Інноваційний потенціал України — це наявність інфраструктури та ринково мислячих освічених людей, спроможних виконувати інноваційні розробки. З десяти інноваційних ідей тільки одна впроваджується на ринку. Успіх там, де продукується більше наукових ідей. Там, де є креативне партнерство науки як способу примноження знання, капіта лу і як способу застосування знання і політики як мистецтва організації спілки знання і капіталу.

Ситуація з інноваціями в Україні Слабке залучення інновацій в Україні відображене в дуже низькому рейтингу України за міжнародними критеріями оцінки конкурентоспроможності. Згідно сукупного індексу конкурентоспроможності ми перебуваємо на 86 місці зі 104 країн, згідно індексу розвитку технології на 83, за індексом використання інформаційних і комунікативних технологій—на 79, а щодо інноваційних здібностей—на 39 місці. І саме інноваційні здібності роблять Україну потенційним партнером для інших країн.