Презентація на тему:
"Екологічні проблеми лісів України"

Екологічні проблеми лісів України

Лісистість України Загальна площа лісів в Україні — понад 10 млн га, (15,6 % всієї території), що значно менше, ніж лісистість більшості розвинених країн світу.Хвойні ліси (переважаюча порода — сосна та ялина) займають 42,2%, твердолистяні (дуб, бук) — 43,2% та м’яколистяні (береза, осика) — 13,6% .Найбільша лісистість — в Українських Карпатах (32 %).

Лісистість в природних зонах рівнинної частини закономірно зменшується з півночі на південь. Нерівномірність розміщення лісів є наслідком різноманітних природних умов, але більшою мірою - впливу господарської діяльності людини, яка призвела до знищення лісів. У лісах переважають молоді й середньовікові дерева таких порід, як сосна,ялина, бук, дуб. Вони охоплюють близько 90 % лісовкритої площі. Близько половини лісів України є штучно створеними і потребують посиленого догляду

Забезпеченість України власними лісовими ресурсами становить лише 25-30 %, тому понад 22 млн м3 деревини щороку завозять з-за кордону. Втім значні обсяги найбільш цінної деревини (переважно із Карпат) вивозяться за кордон.

Лісистість країн Європи   Лісистість Фінляндії - 64,7%, Швеції - 60,3%, в спекотній Греції - 44%, Білорусі - 42%, Словаччини - 40,8%, Чехії - 33,4%, Італії - 32,7%, Франції 31%, Німеччини - 30,1%, Болгарії - 30%, Румунії - 29%, Польщі - 28,6%, Іспанії - 26,7%, Норвегії - 26,9%.

Ліс Фінляндії

Ліс Чехії

Ліс Великобританії

Білорусія

Франція

Німеччина

Сосновий ліс України

Важливим показником стану лісів, з погляду довгострокової перспективи їх використання, є вікова структура лісів — розподіл площ лісів за групами віку. В українському господарстві зберігся поділ лісів на молодняки (вік до 40 років), середньовікові (40—60 років), пристигаючі (60—80 років) і стиглі та перестійні (понад 80 років). Економічно найбільш вигідним є рівномірний розподіл площ насаджень за групами віку. На жаль, ліси України характеризуються нерівномірним розподілом лісонасаджень за групами віку зі значним переважанням молодняків та середньовікових (70—80% від усіх площ) і недостатньою кількістю стиглих та перестійних (6—15%).

Значення лісів Крім господарського, ліси мають величезне екологічне значення. Деревина на пні (тобто ще не зрубане дерево) — особливий товар, який, окрім звичайної ринкової вартості, має значно вищу цінність — екологічну. Ліси виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні та інші важливі функції. Тому шкода, заподіяна лісам надмірними рубками, може призвести до дуже істотних, непорівнянних із вигодами від продажу деревини негативних наслідків і навіть до екологічної катастрофи.

У сукупності з іншими природними ресурсами лісові ресурси являють собою складову частину продуктивних сил країни,безпосередньо беруть участь в економічному розвитку, у забезпеченні соціальних потреб суспільства, виступають одночасно як засіб виробництва, предмет і продукт праці.

Використання в розумних пропорціях як екологічних, так і господарських цінностей лісів, забезпечення лісовідтворення, збільшення площі лісів, недопущення зниження запасів деревини — такими мають бути принципи лісогосподарської політики в Україні.

ГАЛУЗЕВИЙ СКЛАД Лісова і деревообробна промисловість об'єднує підприємства, які займаються заготівлею і переробкою деревини та інших лісових багатств (лікарської сировини, ягід, плодів, грибів); основні її галузі — лісозаготівельна, деревообробна, целюлозно-паперова і лісохімічна.

Основою розвитку галузі є лісове господарство. Воно займається розведенням (насадженням), упорядкуванням, захистом та охороною лісів; розвинене в усіх регіонах України, найбільше — у Карпатах і на Поліссі. Не відповідають потребам і обсяги лісонасаджень; оптимальної лісистості (19 %) в Україні можна досягти, якщо виростити додатково ліси на площі 2,8 млн га. Це означає, що у найближчі 10 років площі лісів треба щорічно збільшувати на 250 — 280 тис. га (у 6 разів більше, ніж зараз).

ЛІСОЗАГОТІВЕЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ Лісозаготівельна промисловість проводить вирубування, вивіз і первинну обробку деревини. Її продукція — ділова деревина, яка використовується у деревообробній і целюлозно-паперовій промисловості, будівництві. Щорічний обсяг деревини, що заготовляється в Україні,становить 12–15 млн м3. В останні роки зменшилося споживання деревини у промисловості і будівництві, але помітно збільшилося постачання деревини для населення.  

Заготівля лісосировини

ДЕРЕВООБРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ Деревообробна промисловість поділяється на лісопильну, фанерну, меблеву, виробництво деревостружкових плит, сірників, будматеріалів. Лісопильна промисловість постачає пиломатеріали й тяжіє у своєму розміщенні до лісозаготівель (Чернівці, Берегомет, Брошнів, Вигода, Рахів,Сва-лява, Стрий — у Карпатах, Костопіль, Ковель – на Поліссі). Фанеру виготовляють з берези, підприємства тяжіють до сировини (Львів, Костопіль, Оржів). Деревостружкові плити виготовляють для потреб меблевої промисловості переважно в лісових районах. Найбільші центри — Свалява, Тересва, Костопіль, Київ.

МЕБЛЕВА ПРОМИСЛОВІСТЬ Меблева промисловість виробляє майже половину продукції дерево обробної промисловості. Тяжіє вона до споживача. Центрами виробництва меблів є, практично, всі великі міста держави та ряд середніх і малих міст. Найбільші підприємства розміщені у Києві, Харкові, Львові, Ужгороді, Сваляві, Чернівцях, Дніпропетровську.

ЦЕЛЮЛОЗНО-ПАПЕРОВА ГАЛУЗЬ Целюлозно-паперова промисловість розвивається в лісових районах, у місцях, де є електроенергія і вода. Найбільші підприємства — картонно-паперовий комбінат у Жидачеві(Львівська область), картонні фабрики у Рахові (Закарпатська область) і Корюківці (Чернігівська область), паперові фабрики в Понінці (Хмельницька область), Малині (Житомирська область), Дніпропетровську,целюлозні заводи в Херсоні та Ізмаїлі. Підприємства галузі задовольняють потреби України у такій продукції тільки наполовину.

ЛІСОХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ Лісохімічна промисловість продукує кормові дріжджі, синтетичні смоли, оцтову кислоту, метиловий спирт, скипидар та ін. Сировиною для неї є відходи від лісозаготівельної і деревообробної промисловості (гілки, живиця, тирса та ін.), тому виробництва зосереджені у лісопромислових районах. Найбільші підприємства розміщені у Карпатах (Великий Бичків, Вигода, Свалява, Перечин), на Поліссі (Славута, Коростень, Клевань). Основні проблеми розвитку лісової і деревообробної промисловості — дефіцит сировини та її некомплексна переробка. Важливі напрямки розвитку галузі — раціональне використання лісових ресурсів, модернізація підприємств, створення безвідхідних виробництв.  

Стан лісів України Ліси України зріджені, низькоповнотні. Недостатній догляд у молодих лісах та надмірні вирубування у пристигаючих та стиглих лісостанах призводять до зниження як продуктивності, так і біологічної стійкості українських лісів. У цілому по країні ситуація зі станом лісів досить складна.

 Ліс — проблема державна і світова  Лісові формації як геологічно найдавніший і найпродуктивніший тип рослинності відігравали і відіграють пріоритетну екологічну роль в еволюції біосфери та підтриманні її природного стану. Ця роль особливо відчутна в сучасний технологічний період, коли почав порушуватись киснево-вуглецевий баланс на Землі, коли від антропогенних чинників порушився породний склад лісів, зазнала змін їх вікова структура, катастрофічно продовжує зменшуватися площа лісових ландшафтів планети. Лише за історичний період площа лісів Землі зменшилась майже на 65%, а в Україні, зокрема у Карпатах, за останні 500 років - утричі. 

Ліс, як відомо, - це могутній природний фактор, який впливає на всю природу: клімат, ґрунти, умови формування поверхневого стоку. Вплив лісу насамперед позначається на мікрокліматі лісового середовища. Лісовий покров захищає ґрунти від промерзання, видування і перезволоження. Під ним значно зменшується поверхневий стік і помітно уповільнюється весняне танення снігу. Завдяки кращому проникненню води у ґрунт і поповненню підґрунтових вод, які живлять річки, зменшуються повені і підтримується рівномірний режим річок.

Для уникнення загрози подальшого виснаження лісових багатств і зменшення лісистості, погіршення екологічної ситуації в Україні необхідно терміново провести такі заходи: завершити залісення ярів, оголених пісків та інших непридатних для сільського господарства земель; поліпшити вікову структуру і санітарний стан лісів; підвищити продуктивність та біологічну стійкість лісостанів; добитися збалансованого, оптимального лісокористування та значного збільшення обсягів лісовідновних робіт.

Необхідно поступово створювати на лісових землях різновікові за складом лісостани, які б за своїм видовим складом головних і супутніх порід максимально відповідали ґрунтово-кліматичним умовам місцезростання. У змішаних лісостанах створюється більш сприятливий режим живлення.

Рослинність України Основними деревними породами лісів України є: із хвойних – сосна, ялина, смерека, модрина, з листяних – бук, дуб, граб, липа, ясен, клен, береза, тополя, вільха. На рівнинах поширені соснові (бори), листяні та мішані (хвойно-широколистяні) ліси. Соснові та мішані ліси характерні для Полісся й частково лісостепу, а листяні – для лісостепу. Панівними породами в мішаних лісах є сосна і дуб, домішок утворюють граб, липа, клен, ясен та ін.

Мішаний ліс

Листяні ліси відрізняються своїм видовим складом на різних територіях: дубово-букові поширені на заході України, дубово-грабові – на Правобережжі, дубово-кленово-липові – на Лівобережжі. Особливо мінливий видовий склад лісів у гірських районах України. В передгір’ях Карпат поширені переважно широколисті ліси з дуба, граба, бука, клена, явора. Ближче до вершин трапляються криволісся та рідколісся з вільхи, ялівцю, сланкої сосни.

На північних передгір’ях Криму поширені переважно дубові ліси і чагарники, а на південних – низькорослі дубово-ялівцеві ліси з чагарниками. На Південному березі Криму з’являються теплолюбні вічнозелені субтропічні види: самшит, лавр, кипарис, магнолія, платан, віялова пальма, олеандр, лавровишня та ін. Вони здебільшого завезені сюди людиною і ростуть у парках і садах.

Сосна звичайна

Ялина європейська

Модрина європейська

Буковий ліс

У буковому пралісі одночасно можна побачити 100 і 250-літні дерева 

Граб звичайний

Липа серцелиста

Клен звичайний

Береза Бородавчата

Тополя чорна

Вільха чорна

Тваринний світ  Улісах Полісся, Західної України та Карпат,водяться дика свиня, білка, борсук, кріт, зрідка трапляються олень благородний, рись, дикий кіт, донедавна зустрічався бурий ведмідь. Світ птахів представляють тетерук, рябчик, подекуди є глухар, лелека чорний. Із земноводних поширені тритони. Окрасою поліських лісів є лось. Там поширені також різні види фауни водойм, боліт і заплав – бобер, дика качка, чапля, слуква, лелека білий та ін. В Українських Карпатах зустрічаються властиві тільки цій території альпійська бурозубка, з птахів – сова довгохвоста, шишкар, дуже рідко – беркут, а також земноводні – тритони карпатський і альпійський, саламандра плямиста.

Дика свиня

Зубр Найбільшою твариною в Україні є зубр (бізон європейський), який досягає 2 м висоти і важить до 1 000 кг! Це дуже сильна тварина: якщо лісовий богатир розлючений, то легко валить дерева завтовшки 20 см, викорчовуючи їх з корінням, якщо ж його не тривожити, то він має спокійний і мирний характер.

                                                        вовк борсук лисиця куниця лісова

Тварини Червоної книги України