Презентація на тему:
Фармакологія

ТЕМА: “Фізіологія травлення, обміну речовин та енергії. Терморегуляція.”

Травлення в ротовій порожнинні

Склад, об”єм слини Вода- 99,4-99,5% Орг.: білки, ам.кислоти, муцин- (гастромукопротеїд ). Неорг.: хлориди, фосфати, іони Na, K, Са, Сl… Ферменти: амілаза, мальтаза, лізоцим. Об’єм слини за добу: 0,5- 2 л рH -5,8-7,36

Функції слини 1.Формує харчову грудку, сприяє ковтанню (муцин). 2. Починає руйнування вуглеводів (амілаза, мальтаза). 3. Сприяє визначенню смакових якостей їжі. 4. Екскреторна- зі слиною виділяються деякі продукти обміну(сечовина, аміак, креатинін) та лікарські речовини. 5. Захисна- відмивання подразнюючих речовин, та бактерицидна дія лізоциму.

Регуляція слинновиділення Умовнорефлекторна зумовлена: 1. Запахом страви. 2. Виглядом страви. 3. Розмовою про страву. 4. Звуками, пов’язаними з приготуванням їжі. 5. Думкою про їжу. Безумовнорефлекторна зумовлена: 1. Подразненням рецепторів ротової порожнини їжею.

Вплив діафрагми на шлунок

Залози шлунку: -головні; -обкладові (парієтальні присінкові); -додаткові.

Склад шлункового соку Вода-99,4% Неорг.: Na+, K+, C1ˉ, НСОˉ, Н+, НСL(0,4-0,6%); Орг.: муцин(вкриває слизову оболонку шлунку). Ферменти: - пепсин ,гастриксин- гідролізують білок, - внутрішній фактор Кастла -забезпечує всмоктування віт. В-12, - ліпаза-гідролізує жири, - лізоцим-бактерицидна дія - желатиназа – розщеплює білок сполучної тканини- жалатин - хімозин-розщеплює білок молока (створаживает молоко)

Функції соляної кислоти: 1. Створення оптимуму дії ферментів; 2. Перетворення пепсиногену в пепсин; 3. Денатурація та набухання білків; 4. Вплив на процеси створожування молока. 5.сприяє моторній та евакуаторній функції шлунка.

Регуляція секреторної функції шлунка. 1 фаза: Головна(мозкова): Нервові впливи: А) Умовнорефлекторне виділення шлункового соку -вигляд, запах, розмова про їжу. (запускається мозкова фаза) Б) Безумовнорефлекторне виділення шлункового соку –подразнення рецепторів слизової оболонки рота їжею. (Триває 30-40хв.)

2 фаза: 2 фаза : Шлункова: А) Нервові впливи: (безумовнорефлекторне виділення шлункового соку починається після потрапляння їжі в шлунок- через 5 хвилин) Б) Гуморальні впливи: -гістамін; -ацетилхолін; -гастрин; - екстрактивні речовини м’яса та овочів, капустяний сік, алкоголь, продукти гідролізу білків.:…. (Триває 2-6 годин)

Регуляція секреторної функції шлунка. 3 фаза: 3 фаза: Кишкова: А) Нервові впливи: - безумовнорефлекторне виділення шлункового соку починається з моменту надходження першої порції кислого хімусу в дванадцятипалу

Регуляція секреторної функції шлунка. 3 фаза: 3 фаза: Кишкова: Б) Гуморальні впливи- мають більше значення): -секретин і холецистокінін, утворюються в дванадцятипалій, всмоктуються в кров, надходять до залоз шлунка, гальмують їх секрецію та стимулюють виділення пепсиногену. - продукти гідролізу білків, всмоктуючись в кров –стимулюють шлункову секрецію. -продукти гідролізу жиру, підвищують виділення холецистокініну- панкреозиміну, що гальмує шлункову секрецію. - ентерогастрин , серотонін, соматостатин - гальмують шлункову секрецію. (Тривє- 1-3 години)

Тонкий кишечник. Тонка кишка—це найдовша (5-6 м) і особливо важлива ділянка травного каналу, в якому продовжується та закінчується процес травлення. Ділиться на три відділи: - дванадцятипала - порожня, - клубова Слизова оболонка має ворсинки

Тонкий кишечник.

Склад, об’єм соку тонкого кишечника Неорг.: Nа+, К+, СI-, НС03-, Са2+; Орг.:солі жовчних кислот. Ферменти: - амілаза, мальтаза,сахараза, лактаза -розщеплюють вуглеводи; - ентерокіназа - активує трипсиноген; - ліпаза, фосфоліпаза - розщеплюють жири; - пептидази – розщеплюють білок. Утворюється за добу-до 2 л. рН – 7.5-8

Функції тонкого кишечника 1. Розщеплення білків, жирів, вуглеводів. 2. Перетворення трипсиногену на трипсин 3. Забезпечує рідкий стан хімусу. 4. Інтенсивне всмоктування

Товстий кишечник має такі відділи: сліпу кишку з червоподібним відростком - апендиксом (лат. апендикс - придаток), ободову, сигмоподібну пряму кишки.  Загальна довжина товстого кишечнику дорівнює 1,5-2 м. Його слизова оболонка не має ворсинок.

Товстий кишечник

Склад, об’єм соку товстого кишечника Неорг.: Nа+, К+, СI-, НС03-, Са2+; Ферменти: пептидази, ліпаза, амілаза, нуклеази. Утворюється за добу - 270- 1550мл рН - 8,5-9

Функції товстого кишечника 1. Кінцеве всмоктування води. 2. Формування калових мас і їх евакуація. 3. Мікрофлора синтезує віт. групи В, віт.D, віт.К 4. Рослинну клітковину розкладають бактерії.

Травлення в товстому кишечнику У порожнині товстої кишки є велика кількість мікроорганізмів. їхнє значення полягає в поліпшенні травлення та підсиленні засвоєння поживних речовин, утворенні деяких вітамінів (зокрема К і групи В), запобіганні розвиткові хвороботворних мікроорганізмів.    У товстому кишечнику всмоктується більша частина води і формуються калові маси, які надходять до прямої кишки і виводяться з організму.    Випорожнення прямої кишки відбувається рефлекторно за участі діафрагми й м'язів живота. Центр цього рефлексу розташований у спинному мозку, але його діяльність регулюється відділами головного мозку  

Склад і об’єм підшлункового соку Орг.: Білки, вуглеводи... Неорг.: Nа+, К+, СI-, Н+,Са2+, Mg 2+, Zn2+, фосфати, сульфати. Ферменти: протеолітичні(трипсиноген, хімотрипсиноген, прокарбоксиполіпептидаза) ліполітичні(ліпаза,фосфоліпаза) амілолітичні(α -амілаза, мальтаза, лактаза) Утворюється за добу 1,2-2л рН -8-8,5

Функції підшлункового соку Остаточне руйнування білків, жирів та вуглеводів.

Склад і об’єм жовчі Неорг: мінеральні солі Орг: 1) жирні кислоти 2) жовчні пігменти(білірубін, білівердин) 3) лецитин 4)холестерин 5)муцин Утворюється за добу-0,6-1,2л рН - 7,3-8

Функції жовчі 1. Активує ферменти. (особливо панкреатичну ліпазу) 2. Емульгує жири. 3. Забезпечує всмоктування жирів і віт.К. 4. Затримує процеси гниття в кишечнику. ( бактерицидні якості). 5. Стимулює перистальтику кишок. 6. Нейтралізує кислий шлунковий вміст.

Розрізняють 3 види азотистого балансу: азотиста рівновага, позитивний азотистий баланс, негативний азотистий баланс.

Азотиста рівновага - це стан, при якому кількість виведеного азоту дорівнює кількості азоту, що надійшов. Азотиста рівновага спостерігається у дорослої здорової людини.

Позитивний азотистий баланс - це стан, при якому кількість азоту, що надходить, переважає над кількістю виведеного азоту. Позитивний азотистий баланс - це нормальний стан для організму, що росте. Діти потребують більшої кількості білка для процесів росту, нормального фізичного і розумового розвитку. Позитивний азотистий баланс спостерігається в нормі у вагітних жінок, а також у спортсменів, в яких іде ріст м'язової маси (культуристи). Цей стан характерний також для людей у період одужання після важких інфекційних захворювань або після тривалого голодування, коли білок витрачається на відновлення тканин.

Негативний азотистий баланс - це стан, при якому кількість виведеного азоту переважає над кількістю азоту, що надходить в організм. Він розвивається при білковому голодуванні, коли кількість білка на добу становить нижче 30г. До цього може призводити надходження в організм неповноцінних, в основному рослинних білків, а також розпад власних тканин, який спостерігається у виснажених людей. Розглядаючи норми потреб білка, необхідно орієнтуватися не на білковий мінімум, а на білковий оптимум(100 грамів (1,5 г на 1 кг маси).

Обмін вуглеводів Розрізняють складні і прості вуглеводи. До складних належать полісахариди (крохмаль та глікоген) і дисахариди (мальтоза, сахароза, лактоза), а до простих - моносахариди (глюкоза, фруктоза, галактоза). Вуглеводи надходять в організм з їжею у вигляді полісахаридів і дисахаридів. У шлунково-кишковому тракті вони розщеплюються до моносахаридів, які всмоктуються в кров. Глюкоза окислюється до вуглекислого газу і води зі звільненням енергії. При згоранні 1 г вуглеводів виділяється 3,75 ккал енергії. Людина отримує найбільше енергії за рахунок вуглеводів, оскільки ми споживаємо їх більше (300-400 г на добу), ніж білків та жирів.