Презентація на тему:
Космічні місії землян

Космічні місії землян Титульна сторінка.

План Космонавтика Найважливіші етапи освоєння космосу Перший штучний супутник Землі Перша тварина у космосі Перша людина у космосі Космічні перегони План.

Космонавтика Космонавтика (грец. κόσμος — Всесвіт та ναυτικα — все, що стосується плавання), Астронавтика (грец. αστρον — зірка), або зореплавання — наука про політ літальних апаратів у світовий простір, і вид людської діяльності, спрямований на пізнання космосу і космічних об'єктів технічними засобами. Космонавтика – величезний каталізатор сучасної науки і техніки, що став за невидано короткий строк одним із головних рушіїв світового науково-технічного прогресу. Вона стимулює розвиток електроніки, матеріалознавства, машинобудування, обчислювальної техніки, енергетики і багатьох інших галузей народного господарства.

Найважливіші етапи освоєння космосу 4 жовтня 1957 — запущено перший штучний супутник Землі «Супутник-1». (СРСР). 3 листопада 1957 — запущено другий штучний супутник Землі «Супутник-2», який вперше вивів у космос живу істоту, — собаку Лайку. (СРСР). 4 січня 1959 — станція «Луна-1» пройшла на відстані 6000 км від поверхні Місяця і вийшла на геліоцентричну орбіту. Вона стала першим у світі штучним супутником Сонця. (СРСР). 14 вересня 1959 — станція «Луна-2» вперше у світі досягла поверхні Місяця у районі Моря Ясності поблизу кратерів Аристид, Архімед і Автолік, і доставила вимпел з гербом СРСР. (СРСР). 4 жовтня 1959 — запущена АМС «Луна-3», яка вперше у світі сфотографувала невидимий з Землі бік Місяця. Також під час польоту вперше у світі було на практиці здійснено гравітаційний маневр. (СРСР). 19 серпня 1960 — здійснено перший в історії орбітальний політ у космос живих істот з успішним поверненням на Землю. На кораблі «Супутник-5» орбітальний політ здійснили собаки Бєлка і Стрєлка. (СРСР). 12 квітня 1961 — здійснено перший політ людини у космос (Ю. Гагарін) на кораблі «Восток-1». (СРСР).

Найважливіші етапи освоєння космосу 12 серпня 1962 — здійснено перший у світі груповий космічний політ на кораблях «Восток-3» і «Восток-4». Максимальне зближення кораблів становило близько 6,5 км. (СРСР). 16 червня 1963 — здійснено перший у світі політ у космос жінки-космонавта (Валентина Терешкова) на космічному кораблі «Восток-6». (СРСР). 12 жовтня 1964 — здійснив політ перший у світі багатомісний космічний корабель «Восход-1». (СРСР). 18 березня 1965 — здійснено перший в історії вихід людини у відкритий космос. Космонавт Олексій Леонов здійснив вихід у відкритий космос з корабля «Восход-2». (СРСР). 3 лютого 1966 — АМС «Луна-9» здійснила першу у світі м'яку посадку на поверхню Місяця, були передані панорамні знімки Місяця. (СРСР). 1 березня 1966 — станція «Венера-3» вперше досягла поверхні Венери, куди доставила вимпел СРСР. Це був перший у світі переліт космічного апарата з Землі на іншу планету. (СРСР). 3 квітня 1966 — станція «Луна-10» стала першим штучним супутником Місяця. (СРСР). 30 жовтня 1967 — виконано перше стикування двох безпілотних космічних апаратів «Космос-186» і «Космос-188». (СРСР).

Найважливіші етапи освоєння космосу 15 вересня 1968 — перше повернення космічного апарата (Зонд-5) на Землю після обльоту Місяця. На борту знаходились живі істоти: черепахи, плодові мухи, черв'яки, рослини, насіння, бактерії. (СРСР). 16 січня 1969 — виконано перше стикування двох пілотованих космічних кораблів «Союз-4» і «Союз-5». (СРСР). 21 липня 1969 — перша висадка людини на Місяць (Н. Армстронг) в рамках місячної експедиції корабля «Аполлон-11», що доставив на Землю, серед іншого і перші проби місячного ґрунту. (США). 24 вересня 1970 — станція «Луна-16» здійснила забір і наступну доставку на Землю (станцією «Луна-16») зразків місячного ґрунту. (СРСР). Вона також є першим безпілотним космічним апаратом, який доставив на Землю проби породи з іншого космічного тіла (тобто, у цьому випадку, з Місяця). 17 листопада 1970 — м'яка посадка і початок роботи першого у світі напівавтоматичного самохідного апарата, дистанційно керованого з Землі: «Луноход-1». (СРСР). 15 грудня 1970 — перша у світі м'яка посадка на поверхню Венери: «Венера-7». (СРСР). 19 квітня 1971 — запущено першу орбітальну станцію «Салют-1». (СРСР). 13 листопада 1971 — станція «Марінер-9» стала першим штучним супутником Марса. (США). 27 листопада 1971 — станція «Марс-2» вперше досягла поверхні Марса. (СРСР). 2 грудня 1971 — перша м'яка посадка АМС на Марс: «Марс-3». (СРСР).

Найважливіші етапи освоєння космосу 3 березня 1972 — запуск першого апарата, який згодом покинув межі Сонячної системи: Піонер-10. (США). 20 жовтня 1975 — станція «Венера-9» стала першим штучним супутником Венери. (СРСР). жовтень 1975 — м'яка посадка двох космічних апаратів «Венера-9» і «Венера-10» і перші у світі фотознімки поверхні Венери. (СРСР). 12 квітня 1981 — перший політ першого багаторазового транспортного космічного корабля «Колумбія». (США). 20 лютого 1986 — вивід на орбіту базового модуля орбітальної станції «Мир». 7 грудня 1995 — станція «Галілео» стала першим штучним супутником Юпітера. (США). 20 листопада 1998 — запуск першого блока Міжнародної космічної станції. (Виробництво і запуск — Росія, власник — США). 24 червня 2000 — станція «NEAR Shoemaker» стала першим штучним супутником астероїда (433 Ерос). (США). 30 червня 2004 — станція «Кассіні» стала першим штучним супутником Сатурна. (США). 15 січня 2006 — станція «Стардаст» доставила на Землю зразки комети Вільда 2. (США).

Кількість місій здійснених землянами (відносно місцю призначення) 73 на місяць 40 на марс 9 до сонця 9 на юпітер 43 на венеру 2 на меркурій

Перший штучний супутник Землі Перший штучний супутник Землі запущений на орбіту в СРСР 4 жовтня 1957 року. Кодове позначення супутника — ПС-1 (Простий Супутник-1). Запуск здійснювався з 5-го науково-дослідного полігону міністерства оборони СРСР «Тюра-Там» (що отримало згодом відкрите найменування космодром Байконур), за допомогою ракети-носія «Супутник» (сімейства Р-7). Корпус супутника складався з двох напівоболонок зі стикувальними шпангоутами, сполученими між собою 36 болтами. Герметичність стику забезпечувала гумова прокладка. У верхній напівоболонці розташовувалися дві антени, кожна з двох штирів 2,4 м і 2,9 м. Ззовні супутник виглядав як сфера, діаметром півметра, з чотирма антенами. На ньому було встановлено 2 радіопередавачі з джерелами живлення. Супутник не мав системи стабілізації, тому був неорієнтованим, а чотири антени рівномірно випромінювали радіохвилі на всі боки.

Лайка (собака-космонавт) Лайка (1954 — 3 листопада 1957) — радянська собака-космонавт, перша тварина, виведена на орбіту Землі. Була запущена в космос 3 листопада 1957 року о пів на шосту ранку за московським часом на радянському кораблі «Супутник-2». На той момент Лайці було близько два роки, і вага — близько 6 кілограмів. Повернення Лайки на Землю не планувалося. Як і багато інших тварин у космосі, собака загинула під час польоту — через 5-7 годин після старту вона померла від стресу і перегріву, хоча передбачалося, що вона проживе близько тижня.

Перша людина у космосі

Космічні перегони Космічні перегони — напружене суперництво у галузі освоєння космосу між СРСР та США у період з 1957 по 1975 роки. До числа подій перегонів входять запуски штучних супутників, польоти у космос тварин і людини, а також висадження на Місяць. В ході великих космічних перегонів СРСР і США стали першими і головними «космічними державами», здатними виводити на орбіту супутники своїми ракетами-носіями, і «космічними наддержавами», що розпочали пілотовані космічні польоти.

Статистика польотів човників Ця таблиця враховує всі місії програми STS і політ човника Буран. Човник Перший політ Перебуванняв космосі ОбертівнавколоЗемлі Дистанціяпольотів[км] Кількістьмісій Найдовшамісія Екіпаж Виходиувідкритийкосмос Стикуванняз Мір/МКС Виведенісупутники Колумбія (†) 12 квітня 1981 300,74 д 4 808 201 497 772 28 17,66 д 160 7 0 / 0 8 Челленджер (†) 4 квітня 1983 62,33 д 995 41 527 416 10 8,23 д 60 6 0 / 0 10 Дискавері 30 серпня 1984 351,74 д 5 628 238 539 663 39 15,1 д 246 46 янв.13 31 Атлантіс 3 жовтня 1985 306,59 д 4 848 202 673 974 33 13,84 д 195 31 07.дек 14 Індевор 7 травня 1992 296,14 д 4 677 197 761 262 25 16,63 д 173 54 01.дек 3 STSРазом - 1317,54 д 20 956 882 000 087 135 17,66 д 834 144 сен.37 66 Буран 15 листопада 1988 0,14 д 2 83 307 1 0,14 д 0 0 0 / 0 0 Таблиця

Діаграми

Дякую за увагу

Те що не увійшло в презентацію

Космічна програма «Аполлон» Програма Аполлон — програма пілотованих космічних польотів NASA - Національного управління аеронавтики і космосу (англ. National Aeronautics and Space Administration) уряду США. Космічна програма «Аполлон» прийнята в 1961 з метою здійснення першої пілотованої висадки на Місяць і завершена у 1975. Президент Джон Фітцжеральд Кеннеді поставив це завдання у 1961, і воно було досягнуте 20 липня 1969 Нейлом Армстронгом і Баззом Олдріном в ході місії Аполлон-11. Під час 5-ти інших проектів за програмою Аполлон були також здійснені успішні висадки астронавтів на Місяць, остання - у 1972. Ці шість польотів за програмою Аполлон — єдині в історії людства, коли люди висаджувалися на іншому космічному тілі. Програма Аполлон і висадка на Місяць - це видатне досягнення науки і техніки сучасної цивілізації.

Космічна програма «Аполлон» Пілотовані місії Аполлон-7, запущений 11 жовтня 1968 — перший пілотований космічний політ по програмі Аполлон. Це була 11-денна місія на орбіті Землі з метою відпрацювання та комплексних випробовувань командного модуля на геоцентричній орбіті, а також дослідження командно-вимірювального комплексу. Аполлон-8, запущений 21 грудня 1968, 24 грудня він вийшов на орбіту Місяця, здійснивши перший в історії людства обліт нашого супутника — Місяця. Аполлон-9, запущений 3 березня 1969, в ході цієї місії виконана імітація польоту на Місяць на земній орбіті. Аполлон-10, запущений 18 травня 1969, в ході польоту здійснена «генеральна репетиція» висадки на Місяць. Аполлон-11, запущений 16 липня 1969. 20 липня о 20 годині 17 хв. 42 сек. по Грінвічу місячний модуль приземлився в Море Спокою. Нейл Армстронг спустився на поверхню Місяця 21 липня 1969 р. в 02 год. 56 хв. 20 сек. по Грінвічу — це була перша в історії людства висадка на Місяць. В ході місії зібрано 21,7 кг місячного ґрунту. Астронавти повернулись на Землю 24 липня. Аполлон-12, запущений 14 листопада 1969, 19 листопада здійснена друга висадка на Місяць. Місячний модуль приземлився приблизно за 200 м від космічного апарата Сервейєр-3. Астронавти на Місяці демонтували деякі деталі цього апарата і привезли їх на Землю. В ході місії зібрано 34,4 кг місячних порід. Астронавти повернулись на Землю 24 листопада.

Космічна програма «Аполлон» Пілотовані місії Аполлон-13, запущений 11 квітня 1970. 14 квітня на відстані 330000 км від Землі вибухнув кисневий балон і вийшли з ладу два з трьох елементи батарей для опалення, які забезпечували електропостачання відсіку екіпажу командного модуля. Астронавти не могли використати маршовий двигун і системи життєзабезпечення службового модуля. У їх розпорядженні залишився тільки справний місячний модуль. Використовуючи двигун цього модуля траєкторію вдалося скоригувати. Після обльоту Місяця астронавти повернулися на Землю 17 квітня. Аполлон-14, запущений 31 січня 1971. 5 лютого 1971 місячний модуль приземлився. Астронавти повернулися на Землю 9 лютого 1971. В ході польоту була виконана велика дослідна програма, обсяг досліджень переважав місії Аполлон-11 і Аполлон-12. Зібрано 42,9 кг місячних порід. Аполлон-15, запущений 26 липня 1971. 30 липня місячний модуль приземлився. Вперше в ході місії використано місячний автомобіль, який надалі використовувався також в місіях Аполлон-16 і Аполлон-17. Зібрано 76,8 кг місячних порід. Астронавти повернулись на Землю 7 серпня 1971. Аполлон-16, запущений 16 квітня 1972. 21 квітня місячний модуль приземлився. Зібрано 94,7 кг місячних порід. Астронавти повернулись на Землю 27 квітня 1972. Аполлон-17, запущений 7 грудня 1972 . 11 грудня місячний модуль приземлився. Зібрано 110,5 кг місячних порід. В ході цієї місії відбулася остання на сьогодні висадка на Місяць. Астронавти повернулись на Землю 19 грудня 1972.

Космічна програма «Восток» Космічна програма «Восток» — радянська програма створення серії одномісних пілотованих космічних кораблів для польотів по навколоземній орбіті . Восток — найменування серії радянських космічних кораблів, призначених для польотів по навколоземній орбіті. Створювалися під керівництвом генерального конструктора ДКБ-1 Сергія Павловича Корольова з 1958 по 1963 рік. Перший пілотований «Восток», запуск якого відбувся 12 квітня 1961 року, став одночасно і першим у світі космічним апаратом, що дозволив здійснити політ людини в космічний простір. Сьогодні цей день (12 квітня) відзначається в Україні і в багатьох інших країнах світу, як Всесвітній день авіації і космонавтики. Якщо перший «Восток-1», пілотований Юрієм Олексійовичем Гагаріним здійснив тільки 1 оберт навколо Землі, облетівши нашу планету за 108 хвилин, то політ корабля «Восток-5» з космонавтом Валерієм Федоровичем Биковським тривав уже близько 5 діб. За цей час корабель і космонавт 81 разів обігнули Землю.

Космічний корабель «Союз» «Союз» - найменування серії радянських і російських багатомісних космічних кораблів для польотів по навколоземній орбіті. Розробник та виробник корабля - РКК «Енергія».

Космічний корабель «Союз» Ракетно-космічний комплекс «Союз» почав проектуватися в 1962 році в ДКБ-1 як корабель для обльоту Місяця. Створення космічного корабля подібного класу вимагала радянська місячна програма. У космос повинна була відправитися зв'язка з космічного корабля і розгінних блоків (вироби 7К, 9К і 11К). Згодом цей проект був закритий на користь обльоту та доставки на поверхню Місяця людини на кораблі, які виводиться «Протоном» (УР500К-Л1), а на базі 7К почали робити 7К-ОК — багатоцільовий тримісний орбітальний корабель (ОК), призначений для відпрацювання операцій маневрування і стикування на навколоземній орбіті, для проведення різних експериментів, у тому числі з переходу космонавтів з корабля в корабель через відкритий космос. Випробування 7К-ОК почалися в 1966 році. Перші 3 безпілотних пуску виявилися невдалими і виявили серйозні помилки в конструкції корабля. 4-й пуск з В. Комаровим виявився трагічним — космонавт загинув. Тим не менш кораблі довели і вже в 1968 відбулася перша автоматична стиковка 2-х «Союзів», потім — пілотована, а потім груповий політ трьох кораблів відразу і довготривалий політ.

 программа «Союз - Аполлон» Экспериментальный полёт «Аполлон» — «Союз»), также известен, как Рукопожатие в космосе — программа совместного экспериментального пилотируемого полёта советского космического корабля «Союз-19» и американского космического корабля «Аполлон». Программа была утверждена 24 мая 1972 года Соглашением между СССР и США о сотрудничестве в исследовании и использовании космического пространства в мирных целях. Основными целями программы были: испытание элементов совместимой системы сближения на орбите; испытание активно-пассивных стыковочных агрегатов; проверка техники и оборудования для обеспечения перехода космонавтов из корабля в корабль; накопление опыта в проведении совместных полётов космических кораблей СССР и США.

 программа «Союз - Аполлон» Кроме этого программа предполагала изучение возможности управления ориентацией состыкованных кораблей, проверку межкорабельной связи и координации действий советского и американского центров управления полётами.

МКС

Нейл Армстронг Зробивши крок з драбинки місячного модулю на поверхню Місяця сказав: «Це один маленький крок для людини, але гігантський стрибок для всього людства.»