Презентація на тему:
ПОНЯТТЯ ПРО ПУХЛИНИ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ

ПУХЛИНИ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ Доц. Ю.В. Угляр

РАК ШИЙКИ МАТКИ

РАК ШИЙКИ МАТКИ: захворюваність та смертність на 100 тис. жін. нас. Смертність до 1-го року – 19,3 % Пік захворюваності припадає на вікову групу 40-70 рр. і складає 31,7–34,9. Роки Захворюваність Смертність 2001 Україна 18,8 9,6 Тернопільська обл. 13,6 7,4 2002 Україна 18,6 9,3 Тернопільська обл. 19,7 9,7

СТАН ДІАГНОСТИКИ РАКУ ШИЙКИ МАТКИ (дані за 2002 р.)

ФОНОВІ ПАТОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ ШИЙКИ МАТКИ Справжня ерозія. Псевдоерозія. Лейкоплакія. ПЕРЕДРАКОВІ СТАНИ ШИЙКИ МАТКИ Дисплазія епітелію легкого ступеня: ризик переходу в рак – 10 %. Помірна дисплазія (середнього ступеня). Дисплазія епітелію важкого ступеня -30%

Схематичне зображення етапів розвитку раку шийки матки 1- норма, 2а- дисплазія епітелію легкого ступеня, 2б-дисплазія епітелію середнього ступеня, 2в-дисплазія епітелію важкого ступеня, 3- внутрішньоепітеліальний рак (cancer in situ), 4- мікроінвазивний рак, 5- інвазивний рак.

Кольпоскопічна картина при дисплазії шайки матки а)лейкоплакія у вигляді тонкої плівки на передній та задній губі. Простий атиповий епітелій х 10. При гістологічному дослідженні - легка дисплазія; б) атиповий епітелій не фарбується розчином Люголя х 10. При гістологічному дослідженні помірна дисплазія;a) атиповий епітелій. Х 10. При гістологічному дослідженні – важка дисплазія

Кольпоскопічні картини у хворих на преінвазивний рак. а) Лейкоплакія у вигляді щільної бляшки. Високоатиповий епітелій.х 10. б) атипова зона перетворення; на задній губі шийки матки лейкоплакічні бляшки. Ділянки папілярної основи лейкоплакії вказані стрілкою. Навколо зовнішнього зіву - роговіючі залози; в) простий атиповий епітелій на фоні атрофії слизової оболонки з вираженою сіткою підепітеліальних судин. Атиповий епітелій, утворення полів, роговіння залоз вказані стрілками.

Кольпоскопічні картини при раку шийки матки.( стадії Ia, Ib) а) високоатиповий епітелій: папілярна основа лейкоплакії з атипією судин. Х 10. При гістологічному дослідженні - мікроінвазивний рак; б) на фоні атрофії слизової оболонки значні ділянки простої і папілярної основи лейкоплакії та багато дрібних роговіючих залоз. Х 10. При гістологічному дослідженні - мікроінвазивний рак на фоні преінвазивного раку .в) інвазивний рак Ib стадії. Екзофітна форма. Х 10.

КЛАСИФІКАЦІЯ РАКУ ШИЙКИ МАТКИ за системою TNM та FIGO Tis– рак in situ (преінвазивна карцинома) Т1а– мікроінвазивний рак Т1а1– інвазія не глибше 3 мм від базальної мембрани Т1а2– інвазія не глибше 5 мм Т1b– пухлина обмежена шийкою матки з інвазією понад 5 мм Т2а– пухлина поширюється за межі матки, але без інвазії параметрія Т2b– пухлина інфільтрує параметрій Т3– пухлина поширюється на стінку таза Т4– пухлина поширюється на сечовий міхур або пряму кишку N0– відсутні регіонарні метастазиN1– наявні регіонарні метастази M0– відсутні віддалені метастазиM1– наявні віддалені метастази

КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ РАКУ ШИЙКИ МАТКИ І. Початковий рак (преінвазивний, мікроінвазивний): а) Перебіг безсимптомний. ІІ. Поширений рак: а) Біль. б) Уплави (водянисті, сукровичні). в) Кровотеча. ДІАГНОСТИКА РАКУ ШИЙКИ МАТКИ 1. Цитологічне дослідження. 2. Кольпоскопія. 3. Прицільна біопсія. 4. Кюретаж цервікального каналу. 5. Бімануальне вагінальне дослідження. 6. Пальцеве ректальне дослідження. 7. Урологічне обстеження. 8. Ультразвукове дослідження. 9. Комп’ютерна томографія.

Схема електроконізації шийки матки (зліва в репродуктивному періоді, справа – в пре- і постменопаузі).

Розширена екстирпація матки з додатками. Екстирпація матки з верхньою третиною вагіни.

Поздовжній та поперечний доступи. Мобілізація матки з додатками. Пересічення і перев'язка воронкотазових та круглих маткових звязок з обох сторін.. Розсічення міхурово-маткової складки.

Розкриття параметрального простору. Розсічення клітковини над поперековим м'язом і фасції над зовнішньою клубової артерію. Блок клітковини з зовнішньої клубової артерії відкинутий медіально. Зовнішні клубові артерії та вена відведені латерально. Клітковина разом з лімфатичними вузлами виділена із запиральної ямки гострим шляхом.

Той же етап операції. Виділення клітковини тупим способом та видалення клітковини з загальної та внутрішньої здухвинної артерії до місця відходженя маткової артерії.

Видалення внутрішніх здухвинних лімфатичних вузлів в ділянці біфуркації загальних здухвинних артерій та вен. Блок клітковини з загальними та внутрішніми здухвинними лімфатичними вузлами відкинуто донизу та медіально. Маткова артерія оголена. На задньому листку очеревини видно сечовід.

Перевязка та розтин маткової артерії з допомогою голки Дешана. Розтин медіальних відділів міхурово-маткової звязки ближче до сечового міхура.

Розсічення заднього листка широкої маткової звязки та очеревини над прямою кишкою, виділеня копчико-маткових звязок. Відведення зовнішніх здухвинних судин та сечовода латерально, накладаня затискачів на кардинальні звязки та їх розтин.

Накладаня затискачів на навколошийкову і паравагінальну клітковину паралельно вагінальної труки та на 2-3 см. латеральніше. Накладання затискача Микуліча на паравагінальну клітковину на рівні середньої третини вагіни.

Накладання затискача Вертгейма на рівні шийки, двох затискачів Микуліча на межі верхньої і середньої третини вагіни, розсіченя вагіни. Фіксація культі вагіни передньої та задньої стінок до відповідних листків очеревини. Дренування параметральних просторів і виведення трубок у вагіну. Перітонезація.

РАК ТІЛА МАТКИ

РАК ТІЛА МАТКИ: захворюваність та смертність на 100 тис. нас. Смертність до 1-го року – 14,8 % (Укр.) – 13,5 % (обл.) Пік захворюваності припадає на вік 50-70 рр. і становить 52,4–68,8.

СТАН ДІАГНОСТИКИ РАКУ ТІЛА МАТКИ (дані за 2002 р.)

ЕТІОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ РАКУ ТІЛА МАТКИ 1. Естрогенна стимуляція ендометрію. 2. Дефіцит прогестинів. 3. Пізня менопауза. 4. Полікістоз яєчників. 5. Ановуляторні цикли. 6. Безпліддя. 7. Ожиріння (конверсія андрогенів). 8. Фіброміома матки.

ПАТАНАТОМІЯ РАКУ ТІЛА МАТКИ І. Фонові процеси: Гіперплазія ендометрія: а) проста залозисто-кістозна – малігнізація 1 % б) проста аденоматозна – малігнізація 3 % Ендометріальні поліпи. ІІ. Передракові стани: Атипова гіперплазія ендометрія: а) залозисто-кістозна з атипією – 8 % б) аденоматозна з атипією – 25 % ІІІ. Злоякісні пухлини: Аденокарцинома – 80 %

МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ РАКУ ТІЛА МАТКИ 1. Бімануальна пальпація матки. 2. Огляд шийки матки в дзеркалах. 3. Пальпація через пряму кишку. 4. Вишкрібання порожнини матки, окремо – цервікального каналу. 5. УЗД. 6. Лімфографія.

КЛІНІКА РАКУ ТІЛА МАТКИ Нерегулярні маткові кровотечі Поява рідких уплавів – лімфорея Больовий синдром.

КЛАСИФІКАЦІЯ РАКУ ТІЛА МАТКИ за системою ТNМ

Початкові етапи екстрафасціальної екстерпації матки з додатками. а) пересікання круглих та воронко-тазових звязок, відсепарований сечовий міхур; б) пересічений і широко відсепарований донизу задній листок широкої маткової звязки: 1-культя круглої звязки; 2. Культя ворнко-тазової звязки; 3. Частково відсепарована пряма кишка; в) схема пересічення маткових судин: 1. затискач на вагінальній артерії; 2. Затискач на цервікальній артерії, 3. Основний стовбур маткової артерії, 4. Затискач, накладений на нього; 5-висхідна вітка.

Завершальні етапи екстрафасціальної екстерпації матки з додатками. а) накладання затискачів на межі верхньої і середньої третини вагіни : 1.культя цервікальної вітки маткової артерії;2. культя основного стовбура; 3. культя воронко-тазової звязки; 4. відсепарований сечовий міхур; 5.культя вагінальної вітки маточної артерії; 6. культя круглої зв'язки. б) підшивання передньої стінки вагіни до очеревини сечового міхура: 1 очеревина сечового міхура; 2. сечовий міхур; 3. культя круглої звязки; 4. культя вітки маткової артерії; 5 культя цервікальної вітки маткової артерії; 6. культя висхідної вітки маткової артерії; 7. ректосигмоїдний відділ товстої кишки; 8. культя воронко-тазової звязки; 9. очеревина прямої кишки , підшита до задньої стінки вагіни.