Презентація на тему:
Метод дерматогліфіки

Дерматогліфічний метод у генетиці

Дерматогліфічний метод Дерматогліфічний - метод дослідження відбитків долонь, адже кожна людина має індивідуальний характер малюнка на кінчиках пальців і долонях. Цей метод, крім криміналістики, на сьогоднішній день широко застосовують у генетичних дослідженнях, так як шкірний малюнок долонь має своєрідні відмінності у хворих із спадковими хромосомними патологіями. Обстежуючи батьків, можна запідозрити таку хворобу у їхніх дітей.

Дерматогліфіка як особливий розділ знань склалася в кінці XIX-початку ХХ ст. Термін «дерматогліфіка» (derma - шкіра, gliphe - гравірувати) був запропонований на 42-й сесії американської Асоціації анатомів, що відбулася в квітні 1926 р. Із історії дерматогліфіки

До наукового вивчення пальцевих візерунків було накопичено багато відомостей про дерматогліфічну морфологію людини. Стародавні китайці, вавілоняни, ассірійці замінювали відбитками пальців підпис. У Китаї в XVI ст. практикувалося встановлення особи за відбитками пальців при актах продажу дітей, при підписанні контрактів неписьменними і у випадках прийому підкидька в притулок. Із історії дерматогліфіки

Одне з перших наукових повідомлень про дерматогліфіку з'явилося у 1684 р. Це був опис будови шкірних гребінців і потових пор, зроблене англійським анатомом Грю. У Лондонське королівське наукове товариство було подано звіт про ці спостереження над рельєфом пальців і долонь. У 1685 р. Бідлоо в книзі по анатомії людини пред- ставив малюнок і опис шкірних гребінців пальців. Із історії дерматогліфіки

Чеський біолог Ян Пуркіньє в 1823 р. дає першу класифікацію варіацій пальцевих візерунків. В кінці XIX в. з'явилися спеціальні дослідження приматів і ссавців, в яких визначаються відмінності між мавпою і людиною по пальцевим і долонним малюнкам. Із історії дерматогліфіки

В дерматогліфіці багато уявлень про внутрішню поверхню кисті знаходяться на рівні 1892 р., коли сер Френсіс Гальтон - один з найоригінальніших умів того часу, антрополог, генетик, засновник дерматогліфіки - визначив її галузі, в тому числі етнічні відмінності людей в пальцевих узорах, за якими стоїть їх адаптація до навколишнього середовища. Він вперше запропонував трьохтипову класифікацію пальцевих візерунків, що включає: завиток (whorl), петлю (loop) і дугу (aron). Із історії дерматогліфіки

За різними даними, людей, на всіх десяти пальцях рук яких зустрічаються одні петлі, налічується від 8 до 35% - залежно від національності. Існує тісний зв'язок між гребеневою шкірою пальців - носієм величезної кількості нервових закінчень, і мозком людини, а значить, і його психікою та характером. Це підтверджується і характером успадкування пальцевих візерунків у зчепленні з ознаками, що визначають характер нервової діяльності людини. Із історії дерматогліфіки

У багатьох країнах Європи та Азії було широко поширене передбачення долі по кожному рельєфу долоні - хіромантія (від грец. сheir - рука, manteia - ворожіння). Але хіромантія і дерматогліфіка оперують абсолютно різними речами. Дерматогліфіка - хіромантія

Хіромантія, спираючись на особливості «білих ліній» долонь, вважає, що шкірні малюнки з'являються вже після народ- ження людини і можуть змінюватися протягом життя, а після смерті втрачаються. Дерматогліфіка спростувала ці твердження. Проте відомості, здобуті хіромантією, як, наприклад, те, що малюнок пальців і долонь пов'язаний з проявами характеру, нервовою системою людини, використовуються і аналізуються науковцями. Дерматогліфіка - хіромантія

Папілярні візерунки долонь найчастіше представлені системою дугових ліній. Завитки на долонях, як правило, повідомляють про різні захворюванні, в тому числі і про хромосомні і про психічні. Починаючи з кінця 20-х рр. ХХ ст. вчені висловлювали ряд гіпотез щодо характеру успадкування дерматогліфічних ознак, кількості генів, що обумовлюють формування візерунка, їх хромосомної локалізації. Дерматогліфічний метод

Поява пальцевих подушечок обумовлено насиченням епідермісу і дерми рідиною. Можливо, ген А відповідає за водне насичення епідермісу, а ген W - за насичення дерми. Діючи в різних областях (епідерміс - дерма), ці гени виступають як антагоністи. Наприклад: - ААww - невелике волярне піднесення і формування дугового малюнка А; - АаWW - максимальне волярне піднесен- ня і формування завиткових малюнків - W; - ААWW (ааww) - середнє волярне піднесення і формування петльових малюнків - L. Дерматогліфічний метод

Таким чином, залежно від співвідношення домінантних і рецесивних генів у генотипі утворюється волярна подушечка різного здуття і, отже, візерунок різного виду. При генотипах ААWW і ааww дія генів А і W однакова, але направлення протилежне. Тому не може проявитися ні дуговий, ні завитковий візерунок, а утворюється петля. Генотип ААww «відповідає» за сильне насичення рідиною епідермісу при малому насиченні дерми. При генотипі ааWW відзначаються зворотні явища - утворюються завитки. Дерматогліфічний метод

Папілярні візерунки успадковуються за домінантним типом, тобто встановлена спадкова обумовленість шкірних візерунків. Порушення в спадковій системі організму (генні, хромосомні і геномні мутації) і деякі несприятливі фактори середовища впливають на реалізацію генів, тому змінюється дерматогліфічна картина у людей, які страждають різними хворобами. Наприклад, при синдромі Дауна змінюється розташування петель на останніх фалангах, замість двох згинальних складок на мізинці спостерігається лише одна складка, а на долоні - лише одна поперечна складка. Дерматогліфічний метод

Технічна сторона дерматогліфічного методу полягає в тому, що збираються лише відбитки долонь, пальців, стоп. Цей метод збору відбитків був запропонований в 1956 р. Валиком з друкарською фарбою прокочують по долоні і пальцях досліджуваного і особливим чином друкують їх на щільному папері. Далі дослідник повинен проаналізувати дерматогліфічну картину та визначити дерматогліфічні показники. Дерматогліфічний метод

Дерматогліфічний метод, разом з іншими методами генетики використовується в медико-генетичному консультуванні. Подібної допомоги потребують ті люди, які вже мають або родичів, або дітей зі спадковою патологією. Лікар-генетик уточнює діагноз, встановлює ступінь генетичного ризику, робить прогнози потомс- тва на майбутнє і допомагає прийняти батькам правильне рішення про народження дитини. Дерматогліфічний метод

Існує думка, що відбитки пальців і долонь повинні збиратися у всіх громадян будь-якої країни, розміщуватися в спеціальні банки даних і мати вагу документів. Такий досвід існував в США, де відбитки знімали у всіх приїжджих. Тому там можна знайти «пальчики» відомих особистостей світу. Однак ідентифікація людини за відбитками долонь і пальців - мета дактилоскопистів і криміналістів, а дерматогліфіка має іншу мету: за відбитками вивчити саму людину і її особливості. Дерматогліфічний метод

Цікавий факт, що у мавп дерматогліфічна картина долоні набагато складніше, ніж у людини. У ній закладена невичерпна інформація, яку осмислити на сьогоднішній день вдалося лише частково. Якщо вибудувати ряд: низькі мавпи - макаки, ілади, павіани, вищі мавпи - людиноподібні, шимпанзе і потім - сама людина, і порівняти дерматоглі -фічні картини, то можна помітити, як вона спрощується в бік людини - від складних завитків до дугових ліній. Цікаві факти

Оскільки візерунки на пальцях в більшості випадків успадковуються, дерматогліфіки використовують для встановлення спірного батьківства. У якихось випадках це дає стовідсоткову достовірність результатів. У якихось - метод не спрацьовує. Наприклад, якщо мати і передбачуваний батько мають на руках лише по десять петель і дитина - теж, то тут про батьківство нічого не можна сказати. Але якщо всі троє мають ті ж десять петель, а у дитини і передбачуваного батька є ще й рідкісний візерунок, наприклад, по типу завитка на подушечці під великим пальцем, то можна сміливо стверджувати, що він - батько. Цікаві факти