Презентація на тему:
Життєствердна лірика Анакреонта

Життєствердна лірика Анакреонта

Анакреонт — класичний поет давнини, який оспівував кохання. Ф. Енгельс

Сапфо “Десята муза” Краса світу Краса людини “Дом муз” Кохання Краса почуття Острів Лесбос Поезія Краса природи Любовна Весільні пісні

Сапфо Любов Острів Лесбос Краса світу “Дом муз” Краса почуттів Краса природи

Невідомий автор, що писав у стилі Анакреонта. Такі наслідування були чисельними і здобули назву анакреонтики. Узнают коней ретивых По их выжженным таврам. Узнаю парфян кичливых По высоким клобукам. Я любовников счастливых Узнаю по их глазам: В них сияет пламень томный — Наслаждений знак нескромный.

Народився поет на острові Теос у Малій Азії, жив при дворах правителів на острові Самос, в Афінах, Фесалії. Майже всі поезії Анакреонта життєрадісні, веселі. Головні теми віршів — кохання і вино Острів Самос

Афіни

Фасалія

«Принеси води, юначе...» * * * Принеси води, юначе, і вина подай швиденько, І вінки духмяні з квітів, щоб з Еротом поборотись. Ну же, пиймо не як скіфи, що без пісні сидять тихо. Не люблю я нудьгувати: на бенкеті з вином разом Давай пісню, серцю милу. Про Ерота, що пов’язки із пахучих носить квітів, Пісню буду я співати: він, володар над богами, Й людей також підкоряє Анакреонт

Что же сухо в чаше дно? Наливай мне, мальчик резвый, Только пьяное вино Раствори водою трезвой. Мы не скифы, не люблю, Други, пьянствовать бесчинно: Нет, за чашей я пою Иль беседую невинно.

«Злотоволосий Ерот...» * * * Злотоволосий Ерот мене Знову поцілив пурпурним м’ячем — Дівчину в барвних сандалях тепер Каже мені забавляти. Лиш залишилося кляте дівча,— З Лесбосу славного родом воно,— Та й, осміявши мою сивину, Іншому звабно моргає.

«Сумно жити не кохавши» * * * Сумно жити не кохавши, Сумно жити й покохавши, Найсумніше ж від усього Ошукатися в коханні. Все Ерот під ноги топче — Людську мудрість і звичаї, Тільки срібло всі шанують. Хай тому добра не буде, Хто найперший прагнув срібла! Через те братів не стало, Через те й рідня не рідна, Через те убивства, війни, Та найбільше нас, коханців, Через те усюди гине.

«Дай мені Гомера ліру...» * * * Дай мені Гомера ліру Без струни, що зве до бою, Принеси глибокий келих І ті приписи, що кажуть, Як з вином змішати воду. Вип’ю трохи — й затанцюю, І, забувши про повагу, Струн торкнуся, заспіваю Голосну застольну пісню. Дай мені Гомера ліру Без струни, що зве до бою. (Переклад А. Содомори) Гомер

Мне петь было б о Трое, О Кадме мне бы петь, Да гусли мне в покое Любовь велят звенеть. А гусли со струнами Вчера переменил И славными делами Алкида возносил; Да гусли поневоле Любовь мне петь велят, О вас, герои, боле, Прощайте, не хотят. (Переклад М. В. Ломоносова)

Домашнє завдання Вивчити визначення анакреонтики, обрати будь-якій вірш античного автора для вивчення напам’ять, скласти партитуру цього вірша для виразного читання.