X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Янукович

Завантажити презентацію

Янукович

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Відчуття

Слайд 2

План 1.Поняття про відчуття як психічний процес. Фізіологічна основа відчуттів. 2.Класифікація відчуттів та характеристика окремих видів. Основні властивості відчуттів. 3.Загальні закономірності відчуттів: пороги чутливості, адаптація, взаємодія, сенсибілізація, контраст, синестезія. Компенсаторні можливості відчуттів.

Слайд 3

Поняття про відчуття як психічний процес. Фізіологічна основа відчуттів. Відчуття є найпростішим психічним процесом. Здатність до відчуттів характерна для всіх живих істот, які мають нервову систему. Відчуття – це процес відображення в мозку людини окремих властивостей предметів і явищ навколишньої дійсності, які діють в даний момент на органи чуття.

Слайд 4

Відчуттям передувала подразливість – вибіркова реакція на біологічно значимі впливи навколишнього середовища. Значення відчуттів полягає у швидкому інформуванні центральної нервової системи про стан внутрішнього і зовнішнього середовища.

Слайд 5

Фізіологічною основою відчуттів є складна діяльність центральної нервової системи, яку І.П. Павлов назвав аналізаторною. Анатомо-фізіологічні механізми відчуттів Аналізатор – це складний нервовий апарат, який здійснює тонкий аналіз навколишньої дійсності.

Слайд 6

Відділи аналізатора: - периферичний (рецепторний): око, вухо, ніс, язик, шкіра, рецептори у внутрішніх органах та м’язах. Функція: реагує на певний вид фізичної реакції і переробляє її в певне нервове збудження (наприклад, вухо реагує на коливання повітряних хвиль); - провідниковий : доцентрові і відцентрові нерви. Функція: проводить нервове збудження від рецептора до центрів головного мозку і навпаки. Рецептори – це своєрідні трансформатори, які перетворюють на нервове збудження лише певний вид енергії; - мозковий (кірковий) відділ: певна ділянка кори великих півкуль головного мозку. Функція: здійснює складний аналіз і синтез, який забезпечує взаємозв’язок організму з навколишнім середовищем.

Слайд 7

Види аналізаторів: зовнішні (зорові, слухові, нюхові, смакові, дотикові); внутрішні (рецептори розміщуються у внутрішніх органах); руховий Спільною ознакою всіх аналізаторів є наявність больових відчуттів Якість - це основна властивість відчуття, що відрізняє його від інших відчуттів.

Слайд 8

2.Класифікація відчуттів та характеристика окремих видів. Основні властивості відчуттів. І.За наявністю чи відсутністю контакту рецептора і подразника відчуття поділяють на: а) дистантні (зорові, слухові, нюхові); б) контактні (смакові, больові, тактильні); 2.За часом виникнення в ході еволюції: а) давня чутливість (контактна рецепція); б) нова чутливість (дистантна рецепція). 3.За розміщенням рецепторів: а) екстероцептивні (зорові, слухові, тактильні); б) інтероцептивні (голоду, спраги); в) пропріоцептивні (відчуття в м’язах і сухожиллях).

Слайд 9

рівноваги нюхові Залежно від характеру подразника відчуття поділяють на : зорові слухові смакові шкірні рухові органічні вібраційні

Слайд 10

Зорові відчуття виникають унаслідок дії світлових променів (електромагнітних хвиль) на чутливу частину ока. Значення цих відчуттів – дають 80% інформації про навколишній світ (пізнаємо форму, освітленість, колір, розмір, віддаленість предметів, орієнтуємось у просторі, координуємо рухи тіла, читаємо і пишемо).

Слайд 11

Світлочутливою частиною є сітківка ока. Світлочутлива речовина нервових закінчень: а) палички (бачимо ахроматичні кольори) – це апарат присмеркового бачення. При порушенні виникає «куряча сліпота» – порушення зору вночі; б) колбочки (бачимо хроматичні кольори) – це апарат денного бачення. При порушенні виникає дальтонізм.

Слайд 12

Слухові відчуття – це реакція на звукові хвилі від 16 до 20 000 коливань на секунду. Їх значення полягає в наступному: - забезпечується контроль чужого і власного мовлення; - виникає реакція на музичні звуки (звуки музичних інструментів, спів) та шуми (побутові шуми, приголосні звуки). Для прикладу, звучання фортепіано – 27-42 00 гц. Кажани і собаки чують більш високі звуки, ніж людина, а слони – набагато нижчі.

Слайд 13

Нюхові відчуття. Органом цих відчуттів є нюхові клітини, розміщені у верхній частині носової порожнини, а подразником – пахучі речовини, що попадають в носову порожнину з повітрям. У сучасної людини нюх розвинений значно слабше, ніж у тварин. У риб зона нюху – це майже вся поверхня кори великих півкуль головного мозку, у собаки – І/З частина, у людини – 1/20 частина. У комах і вищих птахів нюх – це засіб спілкування.

Слайд 14

Смакові відчуття виникають під впливом дії на рецептори язика хімічних властивостей речовин, розчинених у воді чи слині. Види: солодке, кисле, солоне, гірке. Різноманітність смаку їжі залежить від приправ, без яких смак їжі переважно однаковий.

Слайд 15

Шкірні відчуття: - дотикові (механічні); - термічні (температурні). Інша класифікація: - відчуття дотику /тактильні/; - відчуття холоду; - відчуття тепла; - відчуття болю. Чутливість шкіри на різних ділянках тіла неоднакова. Відчуття дотику найсильніше на кінчику язика і пальцях. До тепла і холоду найбільш чутливі ділянки, які переважно прикриті одягом.

Слайд 16

Рухові (кінестезичні) відчуття – це відчуття руху і положення органів руху (наприклад, наскільки зігнута рука, яке положення нашого тіла). Відчуття рівноваги. Їх орган розміщується у внутрішньому вусі. Він подає сигнали про рух і положення голови. Ці відчуття важливі для діяльності льотчиків, космонавтів, моряків. При перезбудженні вестибулярного апарату виникає морська або повітряна хвороба. Органічні відчуття – це відчуття голоду, спраги, ситості, нудоти, внутрішнього болю. Відчуваються лише тоді, коли спостерігаються порушення діяльності внутрішніх органів.

Слайд 17

3.Загальні закономірності відчуттів: пороги чутливості, адаптація, взаємодія, сенсибілізація, контраст, синестезія. Компенсаторні можливості відчуттів. Виникнення і протікання відчуттів підпорядковується певним закономірностям. Найважливіша із них – пороги чутливості. Пороги чутливості – це ті межі у силі подразника, в яких можуть виникати відчуття. Пороги чутливості аналізатора є абсолютні та відносні. Розрізняють нижній та верхній абсолютні пороги чутливості.

Слайд 18

Адаптація - це зміна чутливості аналізатора відповідно до сили подразника. Настає при сильних або слабких, але тривалих подразненнях. Чутливість одного аналізатора може змінюватись і під впливом подразнення іншого. Підвищення чутливості аналізатора при його взаємодії з іншим аналізатором або при систематичному тренуванні називається сенсибілізацією.

Слайд 19

Взаємодія аналізаторів виявляється і в явищі компенсації - підвищеній чутливості одних аналізаторів при втраті чутливості іншими. Подразнення аналізаторів іноді не лише змінює інтенсивність неадекватних відчуттів, але й викликає їх: вимова слів одними людьми справляє враження чогось опуклого, закругленого, іншими - загостреного. Виникає синестезія - поява відчуттів, нехарактерних для тих аналізаторів, які подразнюються. Найчастіше це будуть зорові образи при подразненні слухового аналізатора, але можливі синестезії у різних видах відчуттів: недарма ми використовуємо вислови типу "гострий смак", "солодкі звуки" і т.п.

Слайд 20

Післядія в аналізаторі: збуджений аналізатор не припиняє своєї роботи одразу після зникнення подразнення, і відчуття ще деякий час триває, хоч подразник вже не діє на аналізатор. Післядію в зоровому аналізаторі називають послідовним образом. Послідовні образи бувають позитивні й негативні, ахроматичні та хроматичні Позитивні послідовні образи за своєю якістю відповідають подразнику, який їх викликав, тобто образ баченого певний час зберігається без змін.

Слайд 21

Позитивні послідовні образи так чи інакше переходять у негативні. Негативні послідовні образи за своєю якістю зворотні або додаткові якості реального подразника: біле-чорне, зелене - червоне і т. п. Негативним послідовним образам притаманний фазний характер перебігу, тобто чергування появи і відсутності з поступовим послабленням чіткості такого образу - аж до повного зникнення.

Завантажити презентацію

Презентації по предмету Зарубіжна література