Презентація на тему:
Анна Ахматова

Анна Ахматова Підготувала учениця 11-Б класу Мороз Марія

План Ранні роки; Навчання; Особисте життя; Творчість; Тяжке становище Ахматової; Номінація; Смерть; Міфи про Ахматову;

Ранні роки народилася в 1889 році під Одесою родина дворянин, відставного інженера-механіка флоту Андрія Горенка. *Батько боявся, що поетичні захоплення дочки зганьблять його прізвище, тому ще в юному віці майбутня поетеса взяла собі творчий псевдонім - Ахматова.* «Назвали меня Анной в честь бабушки Анны Егоровны Мотовиловой. Ее мать была чингизидкой, татарской княжной Ахматовой, чью фамилию, не сообразив, что собираюсь быть русским поэтом, я сделала своим литературным именем».

Навчання Ахматова вчилася в Царскосельскій жіночій гімназії «спочатку погано, потім набагато краще, але завжди неохоче». У 1905 році вона була на домашньому навчанні. *розлучення з батьком, переїзд до Євпаторії, лікування туберкульозу у дітей * 1906–1907 — навчалась у Фундуклеївській жіночій гімназії 1908–1910 — навчалася на юридичному відділенні Київських вищих жіночих курсів. 1910 — відвідувала Вищі історико-літературні курси Раєва в Петербурзі.

Особисте життя у Києві Анна почала листуватися з Миколою Гумільовим, який доглядав за нею ще в Царському Селі. У цей час поет перебував у Франції і видавав паризький російський тижневик «Сіріус». У квітні 1910 року Анна Ахматова і Микола Гумільов повінчалися - під Києвом, в селі Микільська Слобідка.

Творчість Перший вірш написала у 11 років *1907 — Микола Гумільов надрукував вірші Анни Горенко у своєму журналі «Сиріус»* Дебютувала в літературі збіркою поезій «Вечір», проте славу їй принесла книга «Чотки» (1914). Починаючи з 1922 року збірки Анни Ахматової зазнавали жорсткої цензурної правки — і з 1923 до 1934 року вона практично не друкувалася. Збірки її віршів, що вийшли в період між 1922 та 1966 роками, аж ніяк не можна повною мірою назвати авторськими. 1962 — побачила світ її 22-річна праця — «Поема без героя».

Тяжке становище Ахматової 1941—1944 — перебувала в евакуації у Ташкенті. Виступала зі своїми віршами перед пораненими у госпіталях. У 1946 зазнала нищівної критики з боку лідерів тоталітарного радянського режиму (відома постанова про ленінградські журнали 4 вересня її та Михайла Зощенка виключають зі спілки радянських письменників. Позбавлена можливості друкуватися, а отже мати засоби для існування;

Номінація 1962 — була номінована на Нобелівську премію з літератури. 1964 — в Італії отримала премію «Етна-Таорміна», а 1965 року — диплом почесного доктора Оксфордського університету. Церемонія пройшла особливо врочисто. Вперше в історії Оксфордського університету англійці порушили традицію: не Анна Ахматова сходила мармуровими сходах, а ректор спускався до неї.

Смерть Восени 1965 року перенесла 4-й інфаркт, а 5 березня 1966 року померла в підмосковному кардіологічному санаторії в Домодєдово, під Москвою. Похована на Комаровському кладовищі під Ленінградом.

Міфи Ахматова - нащадок татарського хана Ахматова була визнаною красунею Ахматова довела шанувальника до самогубства, що потім описала у віршах Ахматову переслідувала нещасна любов Гумільов - єдина любов Ахматової Гумільов бив Ахматову Ахматова була принциповою противницею еміграції Сталін заздрив Ахматової Ахматова не любила свого сина Ахматова - поет, її не можна називати поетесою