Презентація на тему:
Анна Ахматова. Поема «Реквієм» - пам’ятка доби сталінського терору. Створення в поемі узагальненого портрету народного страждання, проблема історичної пам’яті у творі.

Тема: Анна Ахматова. Поема «Реквієм» - пам’ятка доби сталінського терору. Створення в поемі узагальненого портрету народного страждання, проблема історичної пам’яті у творі. Нет, и нет под чуждым небосводом, И не под защитой чуждых крыл, - Я была тогда с моим народом, Там, где мой народ, к несчастью, был. А.Ахматова «Реквием»

Перша половина XX століття і для Росії, і для інших республік колишнього Радянського Союзу стала стала страшною трагічною епохою. Винищується цвіт нації, її найкращі сини та доньки. Тоталітарна система винищує цілі народи. Голодомори, сталінські репресії, цькування, арешти, тортури, переповнені, залиті кров’ю в’язниці, бараки сибірських таборів, ГУЛАГів. Країна стрімко перетворювалась на жорстоку виправну колонію з постійним хрустом кісток і ріками крові.

Ста лінські репре сії — масові репресії, що здійснювалися в СРСР в 1930 — 1950-ті роки і звичайно пов'язані з іменем Й.В.Сталіна, фактичного лідера Радянського Союзу в цей період. Ворошилов, Молотов, Сталин, Ежов

Максимуму своєї інтенсивності сталінські репресії сягають у 1936—1938, коли НКВС очолив Микола Іванович Єжов. Цей період в історії став відомим під назвою «Єжовщина», або «Великий терор». За даними комісії по встановленню причин масових репресій в 1937-38 роках було заарештовано по звинуваченню в антирадянській діяльності 1 548 366 людей, з них розстріляно 681 692 (тобто в середньому розстрілювалось 1000 людей в день).

Це був страшний терор, це була війна проти власного народу. Історики кажуть, що почалася вона після того, як відбувся перепис населення і майже 60% радянських громадян на запитання “Чи вірите ви в бога?” дали ствердну відповідь. В наказі НКВС під номером 00447 було розписано, скільки саме чоловік і з яких регіонів підпадають під репресії. Замість судових процесів часто діяли так звані трійки НКВС. Cотні тисяч людей були звинувачені за сфабрикованими доказами у різноманітних політичних злочинах(шпигунство, шкідництво, саботаж, антирадянська агітація і пропаганда, таємна підготовка до державного перевороту, тероризм), а потім розстріляні або відправлені у табори ГУЛАГу. г. Магадан. Мемориал "Маска Скорби".

В 1937-38 роках були заарештовані, а потім розстріляні, або померли на засланні вчені М.П. Бронштейн, А.А. Витт, Л.В. Шубников. Письменники та поети О.Э. Мандельштам, П.Н. Васильев, С.А. Кличков, Н.А. Клюев, П.В. Орєшин, Б.А. Пільняк, С.М. Третьяков, В.И. Нарбут, Т.. Табідзе, Е. Чаренц, Б. Ясенський, В.Е. Зазубрин. Казахстан. пос. Спасск, мемориальное кладбище. Кресты в память о всех погибших в Карлаге

НКВС виділялись спеціальні території, де проводили захоронення репресованих. Поховання у селищі Биківня на околиці Києва вважається найбільшим в Україні похованням жертв політичних репресій. За даними науковців, у Биківні поховано близько 100 тисяч репресованих.

Україну сталінізм нищив з особливою ретельністю і масштабністю. Ці втрати – непоправні. Трагічною сторінкою історії України стало знищення радянською владою цілого покоління української інтелігенції, що увійшло в історію під назвою розстріляне відродження. Красноярский край. г. Норильск, у подножия горы Шмидта. Мемориал прибалтам - заключенным Норильлага

Кульмінацією дій радянського репресивного режиму стало 3 листопада 1937 року, коли «на честь 20-ї річниці Великого Жовтня» у Соловецькому таборі особливого призначення за вироком Трійки були розстріляні понад 100 представників укрїнської інтелігенції, серед яких Лесь Курбас, Микола Куліш, Матвій Яворський, Володимир Чеховський, Валер'ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер'ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий та інші. Лесь Курбас (1887 - 1937)

Микола Куліш (1892-1937) Академік Матвій Яворський ( 1885 — 3 листопада 1937, Соловки) — історик, політичний діяч, академік ВУАН. Підмогильний Валер'ян Петрович (2 лютого 1901, Писарівка — 3 листопада 1937, Соловки) 

Олекса Андрійович Слісаренко (справжнє прізвище Снісар; 28 березня 1891, Шипувате — 3 листопада 1937, Соловки) — український поет і прозаїк. Филипович Павло Петрович (2 вересня 1891 — 3 листопада 1937) — український поет і літературознавець, родом з Київщини. Михайло Яловий, 4 червня 1895— 3листопада 1937), поет, прозаїк і драматург родом з Полтавщини

Це були молоді та середнього віку люди, які ще створили б неоціненні духовні скарби, володіючи якими, українці стали б урівень з іншими цивілізованими народами. Дехто з них дожив би донині. Сама присутність таких людей у суспільстві зробила б його кращим. Але постріли тупого, малограмотного ката Матвєєва — виконавця волі чужої, ворожої комуністичної влади — змінили хід української історії. Соловецький архіпелаг. Пам’ятник жертвам репресій

Страшне горе торкнулося крилом особистого життя Анни Ахматової. У 1921 році було розстріляно як «ворога народу» її першого чоловіка, поета Миколу Гумільова. 3 серпня 1921 року Гумільов арештований ЧК у справі про так звану «таганцевську змову» і 24 серпня засуджений до розстрілу.

М.Гумільов. Обійми червоної фурії Художник Олександр Шафранський Останнє фото М.Гумільова, зроблене в ЧК

Л. Н. Гумилёв в юности (начало 1930-х гг.) У 1935 році заарештували її сина Лева Гумільва та чоловіка Пуніна як учасників «антирадянської терористичної групи». Звісно, то було абсурдне звинувачення. А.Ахматова особисто зверталась до Сталіна, просила підтримки у своїх друзів. Врешті, сина та чоловіка вдалося врятувати, проте ненадовго. У 1938 році Л.Гумільова заарештували знову за «терор», йому присудили 5 років концтаборів.

Микола Миколайович Пунін (1888 - 1953) Памяти Н.Пунина И сердце то уже не отзовется              На голос мой, ликуя и скорбя.             Все кончено... и песнь моя несется    В пустую ночь, где больше нет тебя.

Фотография Л.Н. Гумилёва из следственного дела, 1949 г.

Личное дело и карточка на Л.Н. Гумилёва, отбывавшего четвертый, последний срок, добавленный ему в 1950-х гг. по доносу

Ходатайство А.А. Ахматовой на имя председателя Президиума Верховного Совета СССР К.Е. Ворошилова о пересмотре дела ее сына Л.Н. Гумилева. Подпись - автограф. 8 февраля 1954.

"Умоляю Вас спасти моего единственного сына, который находится в исправительно-трудовом лагере…". 8 февраля 1954. Ответ Генерального прокурора СССР Р.А. Руденко К.Е. Ворошилову о результатах рассмотрения ходатайства А.А. Ахматовой. 6 июля 1954. "Гумилев Л.Н. осужден был правильно … отказать Ахматовой А.А. в ее ходатайстве." Л.Н. Гумилёв - после освобождения из лагеря, 60-е годы

Л. Н. Гумилёв и Анна Ахматова. 1960-е гг.

Памятник видатному історику Леву Гумільову та його батькам Ахматовій та Миколі Гумільову в м.Бєжецьк

«Кресты » — самая известная тюрьма в Петербурге, одна из наиболее известных и крупных российских тюрем. Официальное название — следственный изолятор № 1

Во время Большого террора 1937-38 годов «Кресты» были переполнены лицами, обвинёнными в контрреволюционных преступлениях. В каждой камере одиночного содержания площадью 3 кв. м размещалось 15—17 человек. В эти годы в «Крестах» находились в заключении видные представители отечественной науки и культуры: поэт Николай Заболоцкий, будущий историк Лев Гумилёв, востоковед Теодор Шумовский, актёр Георгий Жжёнов, будущий маршал Константин Рокоссовский и многие другие. Церковь Святого Александра Невского

В 1995 році на березі Неви якраз навпроти зловіщої тюрми «Хрести» було споруджено меморіал «Жертвам політичних репресій» у вигляді двох бронзових сфінксів на гранітному постаменті. Мемориал «Жертвам политических репрессий» (один из сфинксов)

Голова сфинкса (часть мемориала «Жертвам политических репрессий») К жилым домам на набережной эти необычные сфинксы обращены профилем как юные женские лица, к Неве и тюрьме «Кресты» на противоположном берегу — изъеденные, обнажившиеся черепа.

В грудні 2006 року поряд з ними постав пам’ятник поетесі Анні Ахматовой. На гранітному п’єдесталі викарбувані слова з «Реквієму»: И я молюсь не о себе одной, А обо всех, кто там стоял со мною И в лютый холод, и в июльский зной, Под красною, ослепшею стеною.