Презентація на тему:
Синтез гуманістичного та трагічного світосприйняття у сонетах В. Шекспіра

Синтез гуманістичного та трагічного світосприйняття у сонетах В. Шекспіра

Суровый Дант не презирал сонета, В нем жанр любви Петрарка изливал, Игру его любил творец Макбета, Им скорбну мысль Камоэнс облекал. О. С. Пушкін

Збірка сонетів була створена Шекспіром приблизно у 1593–1600 рр. У 1609 р. вийшло єдине прижиттєве видання його поезій. Умовно сонети Шекспіра поділяють на 3 частини: 1) Сонети 1–126 — присвячені юному другові; 2) сонети 127–152 — присвячені смаглявій коханій; 3) сонети 153–154 — заключні, їх тема — радість життя.

Читання сонета № 2 Когда твое чело избороздят Глубокими следами сорок зим, Кто будет помнить царственный наряд, Гнушаясь жалким рубищем твоим? И на вопрос: «Где прячутся сейчас Остатки красоты веселых лет?» — Что скажешь ты? На дне угасших глаз? Но злой насмешкой будет твой ответ. Достойней прозвучали бы слова: «Вы посмотрите на моих детей. Моя былая свежесть в них жива, В них оправданье старости моей». Пускай с годами стынущая кровь В наследнике твоем пылает вновь!

сонет № 2

Читання сонета № 66 Зову я смерть. Мне видеть невтерпеж Достоинство, что просит подаянья, Над простотой глумящуюся ложь, Ничтожество в роскошном одеянье, И совершенству ложный приговор, И девственность, поруганную грубо, И неуместной почести позор, И мощь в плену у немощи беззубой, И прямоту, что глупостью слывет, И глупость в маске мудреца, пророка, И вдохновения зажатый рот, И праведность на службе у порока. Все мерзостно, что вижу я вокруг… Но как тебя покинуть, милый друг! (Пер. С. Я. Маршака)

«+» Достоинство простота совершенство мощь праведность «–» Ложь глупость немощь порок

Прочитайте мовою оригіналу. № 66 Tir’d with all these, for restful death I cry,— As, to behold desert a beggar born, And needy nothing trimm’d in jollity, And purest faith unhappily forsworn, And gilded honour shamefully misplaced, And maiden virtue rudely strumpeted, And right perfection wrongfully disgraced, And strength by limping sway disabled, And art made tongue-tied by authority, And folly (doctor-like) controlling skill, And simple miscali’d simplicity, And captive Good attending Captain Ill: Tir’d with all these, from these would I be gone, Save that, to die, I leave my love alone.

СОНЕТ № 66

Порівняйте переклади. СОНЕТ № 66 Измучась всем, я умереть хочу. Тоска смотреть, как мается бедняк, И как шутя живется богачу, И доверять, и попадать впросак, И наблюдать, как наглость лезет в свет, И честь девичья катится ко дну, И знать, что ходу совершенствам нет, И видеть мощь у немощи в плену, И вспоминать, что мысли замкнут рот, И разум сносит глупости хулу, И прямодушье простотой слывет, И доброта прислуживает злу. Измучась всем, не стал бы жить и дня, Да другу трудно будет без меня. (Переклад Бориса Пастернака)

СОНЕТ № 66 Не раз я кличу смерть, бо нужно бачить в світі, Як ходить працівник в жебрацькому лахмітті, А капосне ніщо блищить у пишнім строю, А вірність щирая, знай, б’ється з клеветою. Як славу має й честь, огида і облуда, А чистоту он там сквернить насилля дике, Як честь ганьбить ось стовпище велике, А власть над всіма зла, як на очах полуда. Перед надсилою художество німіє, А дурень мудрому відмірює права, І правда спутана, безпомічна дуріє, А добрий в найми йде, а ледар ужива — Умер би! Ні, держусь тривогою одною: Як я умру, й любов моя умре зі мною. (Переклад І. Франка)

СОНЕТ № 66 Я кличу смерть — дивитися набридло На жебри і приниження чеснот, На безтурботне і вельможне бидло, На правоту, що їй затисли рот, На честь фальшиву, на дівочу вроду Поганьблену, на зраду в пишноті, На правду, що підлоті навдогоду В бруд обертає почуття святі, І на мистецтво під п’ятою влади, І на талант під наглядом шпика, І на порядність, що безбожно краде, І на добро, що в зла за служника! А від всього цього помер би нині, Та як тебе лишити в самотині?! (Переклад Д. Павличка)

Домашнє завдання Вивчити напам’ять сонет Шекспіра (за вибором)