Презентація на тему:
Вода. Водорозчинні вітаміни. Порфірини. Синтез гемоглобіну

Частина 1. Клітинна біохімія Лекція 4. Вода. Водорозчинні вітаміни. Порфірини. Синтез гемоглобіну. Авторський пілотний проект

Вода Вода – це неполярна неорганічна молекула, що складається з двох молекул Гідрогену та однієї молекули Оксигену. Вода – найрозповсюдженіша молекула з усіх, що існують в межах планети Земля. Також вода являється основним розчинником більшості речовин, з якими нам в житті доводиться зустрічатися.

Фізико-хімічні властивості H2O Молярна маса: 17,996х10-3 кг/моль Густина: 980 кг/м3 (лід і тала вода) 1010 кг/м3 (прісна вода при температурі 300К) 1020 кг/м3 (морська вода) Координаційне число молекули: 4,0 (рідкий стан) 4,4 (твердий стан) Тип зв’язків: ковалентні полярні

Молекули води утворюють між собою водневі зв’язки

Кластер Кожний елемент намагається «позбавитися» від неповних енергетичних рівнів. Є 3 варіанта вирішення даної проблеми: Віддати зайві електрони («Донор») Прийняти недостаючі електрони («Акцептор») Віддати електрони в «загальне користування» Віддані у «загальне користування» електрони формують електронну хмару, що оточує сукупність молекул. Така сукупність молекул називається кластер (англ. Cluster – комірка)

Найяскравіший приклад: Бензол

Молекули води теж утворюють між собою кластери

Гідрофобність та гідрофільність Основне правило нерозчинності: Якщо речовина має будову, яка повністю ідентична будові розчинника, то така речовина не розчиняється!!! Основне правило розчинності: Та речовина найбліьш розчинна, яка має будову, що найбільш всього наближена до структури розчинника!!!

На основі вищезазначеного, можемо дійти до висновку, що бензол – абсолютно гідрофобна сполука.

Фенол (гідроксибензол), анілін (амінобензол) і толуол (метилбензол) мають «зайвий» полярний радикал, і тому розчинні у воді – вода буде створювати гідратну оболонку навколо цих радикалів в першу чергу, а потім залучивши і власне бензольне кільце у свою оболонку.

Альдогексози мають найбільш можливу розчинність у воді. Це зумовлено особливостями будови самих молекул альдогексоз і того, як вони взаємодіють між собою і з водою.

Молекули води мають також здатність розчиняти в собі окремі іони. Для цього міняється конформація кластерів води, створюючи оболонку навколо окремих іонів, “поглинаючи” їх у себе. Так утворюється гідратна оболонка

Осмос Осмос або осмотичний тиск – це направлений рух розчинника через напівпроникну мембрану від області меншої концентрації розчиненої речовини до області більшої її концентрації. У вигляді розчиненої речовини може виступати будь-яка «осмотично активна» речовина – тобто та, яка збирає навколо себе молекули води чи іншого полярного розчинника.

Кластери води можуть міняти свою структуру не лише при взаємодії з хімічними речовинами, а і під дією різних електромагнітних полів, входячи в резонанс з частотою випромінювання. Крім того, структура води, змінена різними хімічними речовинами, залишається такою, навіть якщо сама речовина у воді вже відсутня. Властивість кластерів змінювати свою структуру і залишати її називається «пам’ять води» Властивість пам’яті води була покладена в основу класичної гомеопатії, принципом якої є 10^n-кратне розведення хімічної речовини. При цьому змінених кластерів води достатньо, щоб препарат все ще міг проявляти лікувальні властивості !

Є два основних способи відновлення оригінальної структури кластерів: Опромінення інфрачервоними ЕМ хвилями Заморожування

Різного роду фізичні і хімічні впливи можуть не тільки міняти структуру кластерів, але і руйнувати їх. При руйнуванні кластерів утворюється деструктурована вода. Деструктурована вода має дещо інші фізико-хімічні властивості (більшу молярну масу і густину), і, крім того, гірше розчиняє гідрофільні речовини. Відновити деструктуровану воду можна тими же шляхами, якими відновлюється оригінальна структура кластеров води.

Денатурація Денатурація – процес втрати білком своїх структур окрім первинної. Денатурація відбувається лише внаслідок втрати білком своєї гідратної оболонки, яка в свою чергу, втрачається внаслідок деструкції води. У залежності від того, що “вкрало” гідратну оболонку у білка, виділяють зворотну та незворотну денатурацію.

Гексокіназа

Електромагнітне випромінювання води Кластери води мають своє ЕМ випромінювання, яке генерується внаслідок обертання електронів як довкола цілих кластерів, так і навколо окремих молекул. Довжина хвилі буде залежати від структури кластерів. Чиста вода має частоту випромінювання порядка 10-5 м. Так як людський організм складається на 70-80% з молекул води, то електромагнітне випромінювання всіх кластерів сумується, утворюючи хвилю інфрачервоного діапазону, яку ми сприймаємо як тепло людського тіла.

Аура Сумарне електромагнітне випромінювання (води і не тільки) формує ауру людини.

“Заряджена вода”

Вітаміни Вітаміни – це органічні речовини, що потрібні для повноцінного метаболізму будь-якого живого організму, але цим організмом вони не утворюються з продуктів власного метаболізму або утворюються у кількостях, що не відповідає потребам організму. Те, що є вітаміном для одного біологічного виду, не обов’язково є вітаміном для іншого!!!

Водорозчинні вітаміни Група вітамінів, що розчинна у неполярних розчинниках (зокрема, у воді). Містять у собі дві великі підгрупи. Підгрупа В – обов’язково містить у своєму складі молекулу Нітрогену Підгрупа С – не містить у своєму складі молекулу Нітрогену

Аскорбінова кислота Добова потреба для стандартної людини: 90 мг/добу Продукти, в яких міститься: Цитрусові, розоцвіті Ознаки гіповітамінозу: скорбут (цинга) Ознаки гіпервітамінозу: ульцерація (виразкування) стінок шлунково-кишкового тракту

Тіамін пірофосфат Добова потреба для стандартної людини: 1,2 мг/добу Продукти, в яких міститься: неочищені злакові (особливо рис і гречка), м’ясо свині Ознаки гіповітамінозу: бері-бері Ознаки гіпервітамінозу: тривала міорелаксація

Рібофлавін Добова потреба для стандартної людини: 1,3 мг/добу Продукти, в яких міститься: молочні продукти, кукурудза, банани, спаржа Ознаки гіповітамінозу: глоссит, ангулярний стоматит Спеціальні форми: флавінмононуклеотид (FMN), флавінаденіндинуклеотид (FAD)

FAD

FAD

FMN

Ніацин Добова потреба для стандартної людини: 16 мг/добу Продукти, в яких міститься: м’ясо, риба, яйця, лісові горіхи Ознаки гіповітамінозу: пеллагра Ознаки гіпервітамінозу: паренхіматозні токсичні пошкодження печінки Спеціальні форми: нікотинаміддинуклеотид (NAD)

Пантотенова кислота Добова потреба для стандартної людини: 5 мг/добу Продукти, в яких міститься: м’ясо, авокадо Ознаки гіповітамінозу: парестезія Спеціальні форми: коензим-аденозин (CoA)

Піридоксин Добова потреба для стандартної людини: 1,6 мг/добу Продукти, в яких міститься: банани Ознаки гіповітамінозу: периферійна нейропатія Ознаки гіпервітамінозу: периферійна нейропатія Спеціальні форми: піридоксальфосфат (PLP)

PLP

Фолацин Добова потреба для стандартної людини: 0,85 мкг/1000 ккал Продукти, в яких міститься: листя рослин, хліб, печінка Ознаки гіповітамінозу: мегалобластна анемія

Біотин Добова потреба для стандартної людини: 30 мкг/добу Продукти, в яких міститься: яєчний жовток, печінка, арахіс Ознаки гіповітамінозу: дерматит

Ціанкобаламін Добова потреба для стандартної людини: 2,4 мкг/добу Продукти, в яких міститься: м’ясо Ознаки гіповітамінозу: вторинна мегалобластна анемія

Наступна лекція Тема: «Ензими. Ензимопатії» Дата проведення: 16 вересня 2014 року Пропозиції та побажання, а також заохочення та підтримку кидайте в урну