Презентація на тему:
"Райнер Марія Рільке і Україна"

ТЕМА УКРАЇНИ В ТВОРЧОСТІ МИТЦІВ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПОЧАТКУ 20 СТ. РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ

РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ (1875-1926) - австрійський поет, прозаїк та есеїст. Пройшовши у своїй творчості шлях, яким розвивалась західна поезія кінця XIX - початку XX ст., сягнув вершин модерністської літератури.

Райнер Марія Рільке постійно прагнув відшукати витоки і шляхи досягнення високої майстерності у поетичній творчості. Він вважав, що кожний поет, подібно до античного співця Орфея, своїми творами повинен впливати на людей, облагороджувати їх, вести за собою. Його поезія хвилює й зачаровує, тому Райнера Марію Рільке називали «Орфеєм XX століття»

  З 1894 року Рільке почав друкувати свої вірші. Він багато працює над поповненням своїх знань, подорожує до інших країн, відвідує Німеччину, Францію, Італію, Іспанію, Росію. Двічі Рільке побував в Україні. Перша подорож у 1899 році розбудила в поета інтерес до історії Київської Русі, а також до козацької доби, в яких він вбачав витоки історії великого народу. Рільке був глибоко вражений Софійським собором і Києво-Печерською Лаврою, їй він присвятив кілька поезій і найбільш захоплено розповідав про свої враження від неї. У Лаврських печерах Києва поет побував кілька разів. «Сьогодні кілька годин мандрував підземними ходами. Це найсвятіший монастир... В моїх руках палаюча свіча. Я пройшов усі ці підземелля раз на самоті, раз із людьми»

Запалила поета мрією відвідати Україну Лу Андреас-Саломе - німецька письменниця,яка народилась і виросла в Росії,у Петербурзі. Вона вражала сучасників розумом і силою характеру. Письменниця здружилась з Рільке і вважала себе однією з найближчих його подруг

Під час другої подорожі в Росію Рільке відвідав Л. Толстого у Ясній Поляні, а звідти поїхав до України і на початку червня 1900 р. прибув до Києва, де прожив майже два тижні. Про це він писав у листі до матері: “Мамо ,я вже два тижні у Києві. Перед цим побував у Ясній Поляні,родовому маєтку Толстого. Безперечно, Київ – то є найсильніше враження. Це місто близьке до Бога. Я б хотів тут оселитись назавжди ”

Після Києва він майже два місяці подорожував Україною та Росією. Спустившись Дніпром до Кременчука, відвідав могилу Т. Шевченка в Каневі, а далі поїхав до Полтави і навколишніх сел. Потім був у Харкові, а трохи згодом, у липні 1900 р., поет провів кілька днів у невеликому селі під Ярославлем, після чого покинув Росію і Україну.  

. Згаси мій зір - я все ж тебе знайду,  Замкни мій слух - я все ж тебе почую,  Я і без ніг до тебе домандрую,  Без уст тобі обітницю складу.  Відломиш руки - я тоді тебе  Впіймаю серцем. Наче між долонь,  А спиниш серце - мозок запульсує;  Коли ж ти вкинеш в мозок мій огонь,  Тебе в крові палючій понесу я.   Україна органічно увійшла у творчість поета. Відвідини Києва дали поштовх до створення збірки "Книги годин" ("Часослов"). Саме у збірці “Книга годин” найбільше відчувається присутність Бога. Він у Рільке вміщує в собі буття, визначає вартість усього,навіть найменшої частини. Поет стверджує: “ Тебе знаходжу всюди і у всьому ”. Бог всьому дає життя і сам є життям, тією дивною силою, що наявна всюди. Природа і Бог у Рільке тотожні

"Згаси мій зір...". Поезія ввійшла до циклу "Книга прощі" зі збірки "Книги годин", над якою поет працював з 1899 по 1903 рр. Збірка було створено у 1901 р. В основі враження від мандрів Україною та Росією 1900 р., зокрема перебування Рільке у Києві.

Великий вплив на Рільке справила поезія Т. Шевченка. Під час подорожі він придбав "Кобзаря" у російському перекладі. Книга зберігалася у його власній домашній бібліотеці протягом його життя. Великий інтерес у поета викликала творчість М. Гоголя, особливо його українські повісті

Українські мотиви зустрічаємо в “Книзі образів”. Так, у вірші “Буря” поет оспівує Мазепу. А поезія “Карл ХІІ мчить по Україні” свідчить про оригінальність думки автора, про глибокі надії на достойне прийдешнє України

Саме в Україні поет знайшов зразок жаданого єднання людей і природи, землі і Бога. Рільке переклав "Слово о полку Ігоревім", написав притчі і вірші. Україна змальована ним як чудовий край безмежних просторів, край із героїчним минулим, багатою історією.

Україна пробудила в поетові реальне відчуття масштабності природи, її величі і безмежності світу. Тут йому відкрилася головна мета його життя і мистецтва – нести у світ гармонію. На цій землі він знайшов приклад жаданого єднання людей і природи,землі і Бога Земля без меж,вітри, рівнини, Лісів там тіні старовинні Й незмірна неба височінь. Пливуть собі назустріч села І знов зникають вдалині, Немов прожиті щойно дні Чи пісня дзвонів невесела .

Україна дала творчу наснагу поетові. Він хотів назавжди поселитися в Києві – в місті “близькому до Бога”. Я на порозі місто зупинився І зрозумів,що це ж про нього мріяв. І ньому гори й води – все священне, І золотих пісків Дніпро насіяв, Його точили люті буревії Обличчя помережане пружками Та я відразу ж закохався в Київ. .

Поет любив українське малярство. Надзвичайно його вразили ікони київських монастирів. Бачив твори Д.Левицького, Л.Боровиковського. А ще знав картини М.Ярошенка й І.Рєпіна. Зберігав українські сувеніри : шовкову хустку та срібний візантійський хрест М.Ярошенко “Всюди життя”

Істинні митці зажди відчувають справжню красу. Тому українською мовою Рільке перекладали кращі майстри. До його творчості звертались М.Бажан, О.Попов, М.Лукаш, В.Стус , Д. Павличко М.Бажан М.Лукаш Д.Павличко

В.Стус перекладав поезії Рільке,перебуваючи за гратами. В листах до дружини Валентини поет скаржиться на недостатню кількість довідників, словників, що не дає йому можливості повноцінно працювати над перекладами віршів австрійського поета. Рільке, Гете і Пастернака за півроку до смерті в листі до дружини Стус назве найближчими йому поетами. Переклади В.Стуса з Рільке посідають у томі його перекладів лише 70 сторінок.За звичайними мірками це не так уже й багато. Та за мірками життя Стуса – це перекладацький подвиг. В. Стус

Перекласти Рільке означало зрозуміти самодостатність,незнищенність кожної особистості. Обіпертися на його духовний досвід – означає виплекати собі невмирущість власного народу. Чи не тому прихилився у важку хвилину до його поезії В.Стус,який твердив: “Я є вільний – і тому Україна є вільною, бо вона в мені…” О дерево звелось! О надвисання! О крон нагірній гук — Орфеїв спів! І змовкло все. Та вже й в самім мовчанні новий початок, знак і порух зрів. Із кубл і лігов звірі вирушали в прояснений і виріджений ліс, і видалось: не страх їм горла стис і не від хитрощів вони змовкали, а з наслухань. Пощухли їм в серцях трубіж, і рев, і крики. Де не скоро з’явилася б і хижка наслухання, в яскині найтьмянішого бажання із брамою, де аж двигтять підпори, собори спорудив ти їм в ушах! Переклад В.Стуса .

Україно, Україно, Ти вічно в пам'яті моїй ,в житті моїм “…саме вона – Україна , обдарувала мене почуттям братерського звязку з людьми”. З листа до матері:“…Край чудової України” ВИСЛОВЛЮВАННЯ Р.М. РІЛЬКЕ ПРО УКРАЇНУ . . .

Дякую за увагу! Виконала Учениця 11-А класу Клюс Марія