Презентація на тему:
Лев Толстой – творчий шлях письменника

Підготувала учениця 10 класу Калмикова Єлизавета Вчитель: Плужнікова Е.О Презентація на тему: “Лев Толстой – творчий шлях письменника”

Лев Микола йович Толсто й (рос. Лев Николаевич Толстой; 28 серпня (9 вересня) 1828 — 20 листопада 1910) — російський письменник і громадський діяч, автор романів «Війна і мир», «Анна Кареніна», «Воскресіння» та інших творів.

Народився 28 серпня (9 вересня) 1828 в садибі Ясна Поляна Тульської губернії, (нині музей-садиба в Тульській області) в одній з найзнатніших російських дворянських родин.

Далекий предок Льва Миколайовича, Петро Олексійович Толстой, сподвижник Петра Великого, був жорстоким, підступним і властолюбним вельможею, людиною великого державного розуму і величезної сили волі. За заслуги перед царем йому був подарований графський титул. За материнською лінією, Лев Миколайович належав до давнього роду князів Волконських. Дуже рано, в півторарічному віці, він втратив матір Марію Миколаївну. Теплі і зворушливі спогади про дитинство були зв'язані у Толстого зі старшим братом Николенькою. Николенька навчив маленького Льовушку незвичайним іграм, розповідав йому і іншим братам історії про загальне людське щастя. Факти з життя Л.М.Толстого

Юність

1837 — сім'я Толстого переїздить з Ясної Поляни до Москви. Влітку цього року несподівано вмирає батько, опікункою всиротілих дітей стає їхня тітка, сестра батька Олександра Іллівна Остен-Сакен. Через 4 роки вона померла. Родина Толстого переїхала до Казані, де проживала інша тітка, Пелагея Іллівна Юшковська. 1844 року Толстой вступив на філософський факультет Казанського університету.Не отримавши допуску до здачі екзамену з історії, він 1845 року переходить на юридичний факультет. 12 квітня 1847 — розчарований університетською освітою, він подав прохання про виключення з університету. Але літературне середовище, дух літературних гуртків і суперництва відштовхнув Толстого від нових знайомих. Їхні інтереси здаються йому дрібними і нікчемними, життя — метушливим і безглуздим.

Офіцер і літератор

У квітні 1851 вирушив на Кавказ, де російські війська вели війну з місцевими горянами. У січні 1852 поступив на службу в артилерію. Брав участь у битвах, працював над повістю «Дитинство». Тема простоти і природності як вищої цінності життя і «спор» з «парадним», красивим зображенням війни виражена в нарисах «Севастополь в грудні» (1855), «Севастополь в травні» (1855) і «Севастополь в серпні» 1855 року (1856). У нарисах описані епізоди героїчної оборони Севастополя від англо-французских військ 1855 року. Толстой сам брав участь в обороні Севастополя і багато днів і ночей провів в найнебезпечнішому місці — на 4-му бастіоні, який нещадно обстрілювала ворожа артилерія.

Стела в пам'ять учасника оборони Севастополя 1854—1855 рр. Л.Толстого біля 4-го бастіону.

Письменник

19 листопада 1855 прибув до Петербургу. Але літературне середовище, дух літературних гуртків і суперництва відштовхнув Толстого від нових знайомих. Їхні інтереси здаються йому дрібними і нікчемними, життя — метушливим і безглуздим. У травні 1856 залишив Петербург і поселився в Ясній Поляні. Восени 1859 відкрив у Ясній Поляні школу для селянських дітей. 1862 року школу закрили після поліцейського обшуку. Причиною стали підозри властей в тому, що студенти, що викладали в яснополянській школі, займалися антиурядовою діяльністю. Ім'я, овіяне славою

1862 — одружився з дочкою московського лікаря Софією Андріївною Берс.

1856—1863 — працював над романом про декабристів. Коріння подій 14 грудня 1825 він побачив в подіях війни 1812 року — часу духовного пробудження народу, єднання дворянства й простих людей в боротьбі з іноземцями. Так виник задум романа «Війна і мир». Роман писався впродовж 1863—1869 рр. (виданий у 1865—1869 рр., у виданнях 1873 і 1886 до тексту внесені деякі зміни). 1877 — закінчив свій другий роман — «Анну Кареніну» (опублікований в 1876—1877 р.).

Пізня творчість

У творчості пізнього Толстого яскраво виявилися прагнення до простоти стилю і пряма повчальність. Він створив численні твори, написані в наслідування народним легендам і казкам, в яких виразив своє розуміння учення Христа, уявлення про гідне і праведне життя і про ідеальне суспільство. Збоченість, неправильність життя людей, устрою суспільства — основна тема творчості пізнього Толстого. У повісті «Отець Сергій» зображається історія життя князя Степана Касатського, що стає ченцем Сергієм, вкрай самолюбної людини, що проходить через спокусу славою до простого покірливого життя убогого мандрівника. У повісті «Крейцерова соната» (1887—1889) Толстой представив статеву любов між чоловіком і жінкою низьким, негідним людини відчуттям. У п'єсі «Живий труп» в центрі уваги автора — ненормальність законів і влади, що примушують подружжя, що розлюбило і готове розлучитися один з одним, до продовження сумісного життя. 1889—1899 — працював над своїм останнім романом — «Воскресіння». У основі сюжету — етичне відродження багатого дворянина Дмитра Івановича Нехлюдова і повії Катюши Маслової, яку Нехлюдов колись спокусив. Толстой зображає цілу галерею персонажів з різних прошарків — сановників, кримінальних злочинців, революціонерів. Автор роману виступає в ролі безжального судді сучасного суспільного і державного устрою. 1896—1904 — написав повість «Хаджі-Мурат» (вперше опублікована посмертно, 1912). Її сюжет — історія переходу на бік росіян чеченця Хаджі-Мурата, що прагне помститися імаму Шамілю. На відміну від інших пізніх творів Толстого, в «Хаджі-Мураті» відсутня очевидна авторська мораль.

Лев Миколайович Толстой --геніальна людина і письменник