Презентація на тему:
Генрік Ібсен

БІОГРАФІЯ ГЕНРІК ІБСЕН Не може бути волі або краси в домашньому житті, що опирається на позики й борги. Презентація учениці 11-А класу Вільяльд Надії

ГЕНРІК ІБСЕН В історії західноєвропейської "нової драми" норвезькому письменнику Генріку Ібсену по праву належить роль новатора та першопрохідця. Його творчість стикається з багатьма літературними напрямами, але не вкладається в межі жодного з них. У 60-х роках XIX століття Г. Ібсен починав як романтик, у 70-х став одним із визнаних європейських письменників-реалістів, а символіка його п'єс 90-х років зближувала Ібсена з символістами та неоромантиками кінця століття.

ГЕНРІК ІБСЕН Генрік Ібсен народився в 1828 році в невеличкому норвезькому містечку Шиєні. Із шістнадцяти років юнак був вимушений працювати учнем аптекаря — саме тоді він починає писати вірші в сентиментально-романтичному дусі. Революційні потрясіння 1848 року в Європі впливають і на нього: Ібсен створює свою першу бунтарсько-романтичну п'єсу "Катіліна" (1849). У 1850 році він переїздить до Кристіанії (сучасне Осло) і стає професійним літератором.

ГЕНРІК ІБСЕН У цей час Г. Ібсен пише кілька п'єс, переважно в національно-романтичному дусі. Із кінця 1851 до 1857 року він керує першим норвезьким національним театром, заснованим у Бергені й послідовно виступає за відродження національного мистецтва. З часом драматурга запрошують очолити "Норвезький театр" у Кристіанії, і тут у першій половині 60-х років створюються і набувають сценічного втілення перші значні твори Ібсена.

ГЕНРІК ІБСЕН У той час у норвезькій літературі панувала так звана національна романтика. Але Ібсен був переконаний, що "не дріб'язкове копіювання сцен побуту" робить письменника національним, а "той особливий тон", що несеться "назустріч нам із рідних гір і з долин... але насамперед — із глибини нашої власної душі". У драмі не повинні боротися ідеї, бо цього не буває в дійсності, треба показувати, "зіткнення людей, життєві конфлікти, у яких, як у коконах, глибоко приховані ідеї, що борються, гинуть або перемагають".

ГЕНРІК ІБСЕН Прагнучи уникнути фальшивої романтичної піднесеності й знайти більш твердий ґрунт для своєї творчості, письменник звернувся до історичного минулого своєї країни і створив дві п'єси: побудовану на матеріалі давніх саг драму "Воїни у Хельгеланді" (1857) і народно-історична драму "Боротьба за престол" (1863). Розчарування Ібсена в національній романтиці, що посилилося наприкінці 50-х років, було пов'язане і з його зневірою у всіх сферах норвезького суспільного життя.

ГЕНРІК ІБСЕН Утім, життя Ібсена стає все тяжчим. Він бідує, і справжнім порятунком виявляється одержана за допомогою драматурга Б. Бйорнсона стипендія на поїздку до Рима. Ібсен від'їжджає із Норвегії 5 квітня 1864 року й перебуває за кордоном із короткими перервами майже двадцять сім років.

ГЕНРІК ІБСЕН В Італії драматург створив дві монументальні філософсько-символічні віршовані драми — "Бранд" (1865) і "Пер Гюнт" (1867), які знаменували його відмежування і прощання із романтизмом і поставили Ібсена в перший ряд сучасної скандинавської літератури. І "Бранд", і "Пер Гюнт" поєднують живі індивідуалізовані образи з узагальненими, підкреслено типізованими.

ГЕНРІК ІБСЕН Починаючи від 1877 року, із драми "Стовпи суспільства", Ібсен створює дванадцять п'єс, у яких надзвичайна точність у зображенні реальних форм сучасного життя поєднується з глибоким проникненням у внутрішню його суть і в душевний світ людей. Ці п'єси зазвичай поділяють на три групи, по чотири в кожній. Перша група, у якій особливо чітко й прямо визначена соціальна проблематика,— це "Стовпи суспільства", "Ляльковий дім" (1879), "Привиди" (1881), "Ворог народу" (1882).

ГЕНРІК ІБСЕН До другої, яка також відображає обставини реального життя, але більше зосереджена на конфліктах у душі людини, належать "Дика качка" (1884), "Росмерсхольм" (1886), "Жінка з моря" (1888), "Гедда Габлер" (1890). П'єси третьої групи досліджують глибини людської душі в певній експериментальній абстрагованості. Це "Будівничий Сольнеє" (1892), "Маленький Ейольф" (1894), "Йун Габріель Боркман" (1896) і драматичний епілог "Коли ми, мертві, пробуджуємося" (1899).

ГЕНРІК ІБСЕН Ще за життя Ібсена його драматургія визнавалася новаторською. Із повним правом він був оголошений творцем аналітичних п'єс, які відроджували традиції античної драматургії. У п'єсах Ібсена драматизм ситуації полягає в тому, що виявляється повна протилежність між видимістю життя і його справжньою природою. Розкриття показаного в п'єсі світу починається найчастіше вже в ході дії — в деталях, в окремих і, здавалося б, випадкових репліках, у кінці ж п'єси відбувається повний крах ілюзій і з'ясування істини.

ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ Найвідоміша п’єса Генріка Ібсена занурює глядача в атмосферу сімейної ідилії. Адвокат Торвальд і його дружина Нора готуються до Різдва, ховаючи під ялинку подарунки для дітей. Однак їхнє життя не так безтурботна. Нора змушена підробляти потай від чоловіка, щоб виплатити старий борг. Положення Нори посилюється шантажем з боку людини ,яка допомогла їй підробити розписку. Коли її чоловік дізнається про обман, то лютує, якщо все відкриється він буде зганьблений і не має значення, що гроші, взяті під розписку, пішли на його лікування. Однак шантажист відмовляється від свого задуму, сімейна таємниця не розкриється, а Торвальд виявляється настільки добрий, що прощає дружину. Але побачивши справжнє обличчя чоловіка, Нора не бажає бути прощена і йде.

Цікаві факти: Син Генріка Ібсена Сігурд Ібсен був відомим політичним діячем і журналістом, онук Танкред Ібсен - кінорежисером. На честь Генріка Ібсена названий кратер на Меркурії. З 1986 року в Норвегії вручається національна Премія Ібсена за внесок у драматургію, а з 2008 року - Міжнародна премія Ібсена. У місті Шієн діє Театр Ібсена.

Дякую за увагу!