Презентація на тему:
Генріх Герц

Народився 22 лютого 1857 Німеччина, Гамбург Помер 1 січня 1894 року Німеччина, Бонн Місце проживання Німеччина Національність Німець Галузь наукових інтересів Фізика, Електротехніка Освіта Університет у Мюнхені Університет у Берліні Відомий у зв'язку з: ел.магнітні хвилі, ел.магн. теорія світла

Генріх Рудольф Герц народився 22 лютого 1857 року в родині адвоката, що пізніше став сенатором. Хлопчик був слабким і хворобливим, але благополучно подолав надзвичайно важкі для нього перші роки життя, і, на радість батьків, став здоровим і життєрадісним. Всі вважали, що він піде по стопах батька. І дійсно, Генріх вступив до Гамбургського реального училища і збирався вивчати юриспруденцію. Однак після того, як у них в училищі почалися заняття з фізики, його інтереси круто змінилися. На щастя, батьки не заважали хлопчикові шукати своє покликання і дозволили йому перейти до гімназії, закінчивши яку, він отримував право вступу до університету.

Отримавши атестат зрілості, Герц виїхав в 1875 році в Дрезден і вступив до вищого технічного училище. Спочатку йому там сподобалося, але поступово юнак зрозумів, що кар'єра інженера не для нього. 1 листопада 1877 він відправив батькам лист, де були такі слова: «Раніше я часто говорив собі, що бути посереднім інженером для мене краще, ніж посереднім ученим. А тепер думаю, що Шіллер прав, сказавши: "Хто боїться ризикувати життям, той не доб'ється в ній успіху". І ця зайва моя обережність була б із мого боку безумством ». Тому він пішов з училища і відправився до Мюнхена, де був прийнятий відразу на другий курс університету. Проведені в Мюнхені роки показали, що університетських знань недостатньо; для самостійних наукових занять необхідно було знайти вченого, який погодився б стати його науковим керівником. Ось чому після закінчення університету Герц вирушив до Берліна, де влаштувався асистентом у лабораторії найбільшого німецького фізика того часу Германа Гельмгольца.

У 1889 році на 62-му з'їзді німецьких природознавців і лікарів Герц прочитав доповідь «Про співвідношення між світлом і електрикою». Тут він підводить підсумки своїх дослідів у таких словах: «Всі ці досліди дуже прості в принципі, але, тим не менш, вони тягнуть за собою найважливіші слідства. Вони руйнують будь-яку теорію, яка вважає, що електричні сили перестрибують простір миттєво Вони означають блискучу перемогу теорії Максвелла ... Наскільки малоймовірним здавалося раніше її погляд на сутність світла, настільки важко тепер не розділити цей погляд ». У 1890 році Герц опублікував дві статті: «Про основні рівняннях електродинаміки в тілах які знаходятся в спокійному стані.» і «Про основні рівняннях електродинаміки для рухомих тіл». Ці статті містили дослідження про поширення «променів електричної сили» і, по суті, давали канонічний виклад максвеллівської теорії електричного поля, яке увійшло з тих пір в навчальну літературу.

Ге нріх Рудольф Герц (нім. Heinrich Rudolf Hertz, 1857 — †1894) — німецький вчений.

Перший отримав електромагнітні хвилі, існування яких теоретично передбачено Максвеллом. Дослідження властивостей електромагнітних хвиль, проведені Герцом показали, що ці хвилі підлягають тим же законам, що й світлові. Цим відкриттям підтверджено електромагнітну теорію світла. Одиниця вимірювання частоти Герц названа на його честь.

В останні роки життя Герц переїхав до Бонна, де також очолив кафедру фізики в місцевому університеті. Там він зробив ще одне найбільше відкриття. У своїй роботі «Про вплив ультрафіолетового світла на електричний розряд», що надійшла в «Протоколи Берлінської академії наук» 9 червня 1887 року, Герц описує важливе явище, відкрите ним і який отримав згодом назву фотоелектричного ефекту.

Дослідити це явище детально Герц не встиг, оскільки раптово помер від злоякісної пухлини 1 січня 1894. До останніх днів життя вчений працював над книгою «Принципи механіки, викладені у новому зв'язку». У ній він прагнув осмислити власні відкриття і намітити подальші шляхи дослідження електричних явищ. Після передчасної смерті вченого цю працю закінчив і підготував до видання Герман Гельмгольц. У передмові до книжки він назвав Герца найталановитішим зі своїх учнів і передбачив, що його відкриття будуть визначати розвиток науки на багато десятиліть вперед.