Презентація на тему:
Створення простору національних ідентичностей в Україні: траєкторії формування та відтворення.

Простір національних ідентичностей в Україні: траєкторії формування та відтворення.

Теоретико-методологічна частина

Соціокультурний простір України характеризується множинністю та амбівалентністю ідентифікаційних практик у національно-етнічному вимірі, які на індивідуальному рівні нерідко витворюють неоднорідні (гетерогенні) комплекси національних ідентитетів. Окрім цього існують регіональні відмінності у національно-етнічній ідентифікації. Неоднорідність національно-етнічних ідентичностей часто використовується у політичній боротьбі, яка задає декларативний дискурс “розколу України”. Проблемна ситуація

Теоретичне осмислення проблеми породжує запитання як загальнонаукового так і технологічного характеру. На науково-теоретичному рівні артикулюються запитання щодо змісту та смислового наповнення ідентифікаційних практик громадян України та їхній зв’язок з соціальною системою. На технологічному рівні дискутуються загроза дезінтеграції суспільства, відсутність єдиних національних параметрів державотворення та стратегії (проекту) розвитку країни.

На емпіричному рівні частково зафіксовані окремі компоненти стану та динаміки соціальної ідентифікації населення України. Проте не проводився комплексний аналіз процесів національної ідентифікації, в аспекті її інтерсуб’єктивних значень. На нашу думку, саме комплексне дослідження, яке передбачає вивчення як об’єктивних передумов національної ідентичності так і суб’єктивного значення, дасть можливість розкрити зазначені проблемні поля на рівні теоретичної рефлексії та технологічного (управлінського) вирішення.

Мета: виявити структуру національних ідентичностей населення України та розкрити процеси їхнього формування і відтворення Завдання: виділити типові кластери (групи) у просторі національних ідентичностей; визначити профілі ідентитетів виявлених кластерів; аналіз територіальної локалізації виділених груп; дослідити основні фактори, що впливають на формування та відтворення національної ідентичності; проаналізувати зв’язки між факторами, що впливають на формування та відтворення національної ідентичності та конфігурацією профілів ідентитетів виявлених кластерів; визначити специфіку інтерсуб’єктивних значень ідентитетів представниками виділених кластерів (когнітивний та емоційний рівні); дослідити ідентифікаційні практики представників різних кластерів (поведінковий рівень); аналіз синхронно-асинхронних траєкторій трактування національно-етнічних символів та здійснення практик у розрізі виділених кластерів; опрацювання концепції національної стратегії України (єдиного проекту України).

Об’єкт дослідження: населення України старше 16 років; Предмет дослідження: вивчення стану та динаміки національних ідентичностей Теоретико-методологічні засади дослідження: Дослідження факторів, структурних характеристик систем ідентифікацій населення України та інтерсуб’єктивних значень (сенсу) які у них вкладаються буде здійснено в ракурсі структурно-конструктивістського підходу.

Інтерпретація основних понять: Національна ідентичність - усвідомлення належності до певної національної спільноти, включно з її емоційною і ціннісною значущістю. Територіальна ідентичність - сприйняття індивідом себе, як представника певної “уявленої спільноти”, яка ґрунтується на єдності територій проживання, а також історії та традицій, соціокультурного досвіду, ціннісних орієнтацій та способу життя, притаманних територіальній спільноті. Етнічна ідентичність - усвідомлення належності до певної етнічної спільноти. Наднаціональна ідентичність - ідентичність, яка не прив’язана до категорій нації та території конкретної держави. Інтерсуб’єктивні значення - це колективні уявлення людей, що визначають зміст їхньої спільної діяльності і комунікативних практик, форм колективної поведінки орієнтованої на реалізацію спільних цінностей та ідеалів. Ідентифікаційні практики - дії індивіда по визначенню себе в просторі множинних ідентичностей. Ідентитет - номінація ідентичності.

Концептуально-операціоналізаційна схема дослідження Виділення кластерів національної ідентичності Аналіз факторів, що визначають та підтримують національну ідентичність Територіальні локалізації виділених кластерів Інтерсуб’єктивні значення та практики

Простір національної ідентичності Простір позанаціональної ідентичності Етнічні ідентичності: українець росіянин поляк єврей представник іншої нації Територіальні ідентичності : мешканець населеного пункту мешканець регіону громадянин України громадянин іншої держави Територіальні ідентичності : мешканець Європи громадянин Землі в цілому громадянин Всесвіту радянська людина Модель етнічної нації Модель політичної нації

Фактори формування та відтворення національної ідентичності Мікро рівень (особистий соціальний досвід): досвід міграції за межі України туристичні практики історія сім’ї належність до покоління соціальне самопочуття Мезо - та Макрорівень: інформаційні потоки релігія системи цінностей освіта символічне маркування простору історичні фактори спосіб життя громад соціально-економічні фактори соціально-політичні фактори

Параметри диференціації Інтерсуб’єктивні значення Когнітивний компонент Емоційний компонент Практики (поведінковий компонент) Символічні практики Культурні практики Соціально-політичні практики Соціально-економічні Соціально-ідентифікаційні практики

Гіпотези: можна припустити, що у профілях ідентитетів жителів Сходу, Півночі та Центру України домінуватимуть ідентитети “громадянського” спрямування, а для жителів Півдня та Заходу - етнічно-національні. Основними факторами, які визначатимуть розподіл “моделей ідентичностей“ на території України будуть: на рівні формування - інформаційно-політичне поле, система цінностей, способи життя громад; на рівні підтримки - символічне наповнення локального соціального простору.   асинхронність інтерсуб’єктивних значень ідентичностей буде проявлятись лише на емоційному рівні, оскільки репрезентуватиме сконструйовану реальність

конфронтація населення України з причини поліваріантності ідентичностей є малоймовірною. Основний бар’єр - високий рівень асимільованості сімей. ідеологічна дезінтеграція населення є ймовірною за умови інтенсифікації дискурсу “розколу України” в соціально-інформаційному просторі, оскільки конструктивний компонент ідентичності буде яскраво виявлятись у інтерсуб’єктивних значеннях та практиках прочитання. синхронізація інтерсуб’єктивних значень ідентичностей та практик, які можуть стати базою єдиної національної стратегії країни, існує на рівні символів громадянської ідентичності.

Методика дослідження

Методи збору соціологічної інформації: метод напівформалізованого соціологічного інтерв’ю картографія; спостереження; метод глибинних інтерв’ю експертне опитування

Методи аналізу інформації: методи описової та аналітичної статистики; семіотичний аналіз; історіографічний аналіз територій; кабінетний аналіз вторинної інформації.

Обґрунтування вибіркової сукупності: процедури формування вибірки для масових опитувань повинні забезпечувати репрезентативність на рівні областей; обґрунтування теоретичної вибірки для глибинних інтерв’ю базуватиметься на типології виділених кластерів національних ідентичностей.

Автори проекту: Савчинський Руслан (м.Львів) Гудзенко Олеся (м.Дніпропетровськ) Галіч Тетяна (м.Херсон) Саппа Анна-Марія (м.Харків) Дякуємо за увагу!