Презентація на тему:
Історико-архітектурні ресурси Луцька

Історико-архітектурні ресурси Луцька

Кафедральний костел Святих Апостолів Петра і Павла — пам'ятка архітектури національного значення, який знаходиться в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк» на вулиці Кафедральній у Луцьку. Костел належить ордену єзуїтів і був збудовані для його потреб. Костел є кафедральним собором Луцької дієцезії. № 1

Монастир єзуїтів, 1646 р. Арх. Бенедетто Моллі. Тут містився єзуїтський колегіум (вищий навчальний заклад) , духовна Покровська церква, один з найстаріших храмів, побудований у XIII-XV ст. князем Вітовтом (Вітольдом). Церква реконструйована у 1873-76 рр. В церкві знаходилась ікона Волинської Богоматері — шедевр мистецтва XIII-XIV ст. (нині зберігається в Національному художньому музеї у Києві). Колись храм був кафедральною уніатською церквою, тепер — кафедральний собор УПЦ Московського Патріархату семінарія. № 2

Монастир бригіток — монастир першого луцького жіночого католицького ордену; пам'ятка архітектури національного значення, розташована на вулиці Кафедральній, 16. № 3

Домініканський монастир — монастир першого луцького католицького ордену; пам'ятка архітектури національного значення, розташована на вулиці Драгоманова, 26, в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк» Орден домініканців з'явився в Луцьку ще у 1225 [1] році невдовзі після заснування ордену в Тулузі. Впродовж наступних 150 років відомостей про діяльність ордену в місті нема. У 1390 р. король Владислав II Ягайло подарував луцьким домініканам село Городницю з грунтами, пасовищами, лісами, а через три роки великий князь Вітовт — Новостав і млин зі ставом. Монастирський комплекс почали будувати на південній околиці тодішнього Луцька, закладаючи таким чином оборонну функцію монастиря. Згодом монастир і костел Успіння Діви Марії завершили і так він став першим католицьким костелом Луцька. Монастир був одним із найзаможніших у Великому Литовському князівстві. № 4

Велика хоральна синагога (Луцьк) — старожитна синагога з оборонною вежею; пам'ятка архітектури національного значення, розташована на вулиці Данила Галицького в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк» Перші згадки про євреїв Луцька сягають ще 1388 р., коли великий князь Вітовт Великого князівства Литовського надав привілей усім євреям князівства. Зазвичай євреї займалися збиранням податків, торгівлею, тримали пивоварні, різноманітні цехи. У 1506 р. після десятирічного вигнання із князівства Литовського євреї Луцька отримали від короля Сигізмунда I привілей зокрема на ліквідацію податку розміром 12 кіп грошей за дерев'яну синагогу. Це диктувалося і без того складним становищем луцьких євреїв після повернення до міста. У XVI ст. було вже кілька малих синагог у місті. У 1600 р. єврейська громада Луцька отримала привілей від короля Сигізмунда ІІІ на право самоуправління у єврейському кварталі міста. Достеменно невідомо коли, але десь у цей час згоріла синагога, тому постала потреба для нової великої синагоги та інших приміщень для освітньої, релігійної та громадської діяльності у єврейському кварталі, який називався Жидівщиною. № 5

Лютеранська кірха — євангелічно-лютеранська (нині баптистська) церква в Луцьку; пам'ятка архітектури, розташована на вулиці Лютеранській, 1, в історико-культурному заповіднику "Старий Луцьк" № 7

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Покровська церква) — одна з двох збережених православних церков Луцька королівського періоду історії; кафедральний храм Луцької і Волинської єпархій УПЦ МП; пам'ятка архітектури національного значення, розташована на вулиці Данила Галицького, 12, в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк» № 8

Пам'ятник архітектури України Хрестовоздвиженська церква розташована в північно-західній околиці старої частини міста Луцька, оголошеної Державним історико-культурним заповідником , за адресою вулиця Данила Галицького 2. Разом із розташованим поряд пам'ятником Монастир василіанів церква складає комплекс споруд Луцького Хрестовоздвиженського братства, якому в 17 ст. належали будівлі церкви, шпиталю, монастиря і школи, а також розміщений тут цвинтар. Луцьке братство поряд із Львівським та Київським належало до найвизначніших громадсько-релігійних і культурно-освітніх організацій всіх соціальних верств українського народу, які боролись за збереження націоналної православної віри, мови, культури, письма в умовах перебування в складі польської католицької держави. Варто зауважити, що серед членів Луцького братства зустрічаються імена таких відомих людей, як митрополит Петро Могила, гетьман Петро Конашевич Сагайдачний, поет і громадський діяч Данило Братковський, палкий захисник українського, засновниця київської братської школи Галшка Гулевичівна, мати гетьмана Мазепи та багато інших № 10

Замок Любарта № 11

Замок Любарта або Луцький замок — верхній замок Луцька, один із двох (частково) збережених замків, пам'ятка архітектури та історії національного значення. Один з найбільших, найдавніших і найкраще збережених в Україні замків. Головний об'єкт історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», культурний осередок Луцька. Будівництво Верхнього замку розпочалося у 1350-ті роки і в основному було завершене у 1430-ті, хоча деякі елементи (наприклад, висота веж) ще змінювалися протягом наступних століть.

Монастир шаріток — пам'ятка архітектури національного значення, розташована на вулиці Кафедральній, 17-19, в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк». Будівлі, де розміщувався монастир, належали кафедральному костелу Святої Трійці і були споруджені у XVI ст. та перебудовані у XVIII. Монастир шариток був частково розміщений у колишніх кафедральних спорудах костелу. «Монастир шариток» є просто назвою будинків за адресою Кафедральна, 17 та 19, і не відображає найдавнішого чи хронологічно найдовшого призначення № 13

Будівля ХХ ст. Споруджений на місці церкви святого Миколая, що згоріла 1617 року, пізніше був монастир боніфратів. У гостинному дворі був готель, ресторан, ряд магазинів і діяв він до 1939 року. Нині тут аптечне управління. Гостинний двір № 16

Дякую за увагу ! Луцьк 2011