Презентація на тему:
Японія. Китай.

Урок 26 Тема. Японія. Китай. Мета уроку: охарактеризувати основні тенденції розвитку Японії; економіки, політики, соціальної сфери, розкрити зміст японського мілітаризму, показати шлях Японії до світової війни; охарактеризувати розвиток Китаю у міжвоєнний пері од, розкрити причини розгортання національно-визволь ної боротьби після Першої світової війни і розгортання національної революції 1925-1927 рр., з'ясувати при чини розгортання громадянської війни між Гомінданом і КПК; формувати в учнів уміння аналізувати й узагальню вати історичний матеріал; виховати учнів у дусі патріотизму, взаєморозуміння між народами на основі особистої о усвідомлення досвіду історії.

ПЛАН 1. Наслідки Першої світової війни і повоєнних мирних договорів для розвитку Японії. 2. Розстановка політичних сил в першій половині 20-х рр. 3.Початок японо-китайської війни. Становлення тоталітарного ре жиму. 4. Розгортання національно-ви звольної боротьби у Китаї. «Рух 4 травня». 5. Національна революція 1925-1927 рр. Чан Кайші. 6. Внутрішня і зовнішня політика Гоміньдану 7. Громадянська війна.

У роки Першої світової війни Японія, виступивши на боці країн Антанти, обмежилась окупацією німецьких колоній на Далекому Сході та в басейні Тихого океану. На початку 1920-х рр. від більшості здобутків довелося відмовитись. Розгортання національно-визволь ного руху в Китаї, антияпонське повстання в Кореї (1919 р.), перемога більшовиків у боротьбі за владу в Росії, тиск великих держав (Вашингтонська конференція), внутрішні негаразди (економічна криза, руйнівний землетрус 1923 р.). Японія була змушена повернути Китаю Шандунь (Циндао), вивести свої війська з Маньчжурії, російського Далекого Сходу і з Північного Сахаліну, погодитися з принципами «відкритих дверей» і «рівних можливостей» щодо Китаю, обмежити чисельність і тоннаж свого флоту, розірвати союзний договір з Англією та ін. 1. Наслідки Першої світової війни і повоєнних мирних договорів для розвитку Японії.

«Сільське господарство Японії»

Розстановка політичних сил в першій половині 20-х рр. Особливості політичного життя Провідні позиції правлячих партій – Мінсейто і Сейюкай, за якими стояли великі підприємці, фінансисти і землевласники. Діяльність шовіністичних організацій, які були засновані на ра систських ідеях паназіатизму (гасло «Азія для азіатів»). Консолідація лівих сил на тлі загострення соціальних проблем. 1920 р. – створення Японської соціалістичної ліги, яка була за боронена урядом і незабаром розпалася. 1921 р. – утворення Федерації праці Японії, яка об'єднала профспілки. 1922р. – створення Комуністичної партії Японії (КПЯ). Слабкість демократичного руху Слабкість демократичних позицій через відсутність відповідних традицій і необхідної соціальної бази: багатопартійна система і парламентаризм склалися лише наприкінці XIX ст. Неспроможність демократичних сил стати на шляху зростання шовіністичних і агресивних устремлінь панівних кіл країни.

Імператор Японії з 1926 р.»

Мілітаризація країни Мілітаризація – це підпорядкування економічного, політичного й громад ського життя в країні цілям загарбницької війни • Проведення модернізації у формі мілітаризації, на чолі майже ІОІХ урядів військові – адмірали та генерали. • Меморандум Танака 1927 р., передбачав стратегічний курс вста новлення світового панування шляхом здійснення військової агресії: напад на Китай, загарбання Індії, Малої Азії, Близького Схо ду, Центральної і Південно-Східної Азії; необхідність «схрестити мечі» з Росією; неминучість війни з США через зіткнення інтересів у Ки таї. • Посилення військової могутності: збільшення збройних сил; удосконалення озброєння; оперативна підготовка; ідеологічна обробка військовослужбовців. • Активізація шовіністичної підготовки, пропагування особливої ролі Японії в Азії. • Невдалі спроби встановлення військової диктатури у 1932 та 1936 рр.

«Генерал Танака»

3.Початок японо-китайської війни. Становлення тоталітарного ре жиму. 18 вересня 1931 р. – початок вторгнення японських військ в Північно-Східний Китай. Лютий 1932 р. – захоплення всього Північно-Східного Китаю; створення на території Маньчжурії маріонеткової держави Маньчжоу-Го на чолі з Пу І. 28 березня 1932 р. – напад японців на місто Шанхай, але захопити це місто не вдалося. 1933 р. – вихід Японії із Ліги Націй. 7 липня 1937р. – початок Японією широкомасштабної війни про ти Китаю. Ця війна набула затяжного і масштабного характеру і фактично тривала до 1945 р.  

4. Розгортання національно-ви звольної боротьби у Китаї. «Рух 4 травня». «Рух 4 травня» Причина: рішення Паризької мирної конференції про передачу півострова Шаньдун Японії. Зміст: • 4 травня 1919 р. – демонстрація студентів з вимогою повернення Шаньдуню та звільнення прояпонськи налаштованих чиновни ків. • Розгін демонстрації поліцією, арешт лідерів студентів, однак виступи не припинилися, перекинувшись в інші міста. •Вимушені поступки уряду: делегація Китаю не підписала Версальський договір; деякі прояпонськи налаштовані чиновники зняті з посад; лідери студентів звільнені.

Загострення внутрішньополітичної боротьби в 1919-1925 рр. Гоміндан – політична партія в Китаї, цілі якої були сформульовані у трьох принципах: націоналізм, демократизм, процвітання. • Створення Національно-революційної армії (НРА) з метою при ходу Гоміндану до влади. Підтримка Сунь Ятсена з боку СРСР. • Рішення І Конгресу Гоміндану (1924) про спільні дії з Комуніс тичною партією Китаю (КПК). • Створення на півдні країни в Гуаньчжоу республіканського уряду на чолі з Сунь Ятсеном, який став оплотом визвольної боротьби китайського народу. Сунь Ятсен помер (1925).

Сунь Ятсен

Революційні події 1925-1927 рр. Травень 1925 р. – початок національної революції в Китаї, привід – мирна демонстрація в Шанхаї. Основні завдання революції: відновлення суверенітету Китаю; повалення мілітаристської влади; політичне об'єднання країни. 1926 р. – перехід влади до Чан Кайші. 1926р. – Північний похід гоміндану про ти мілітаристських режимів. До кінця року захопили 7 провінцій. 1927р, – розкол у національно-революційному таборі: розрив Чан Кайші з комуністами, початок антикомуністичних репресій. Формування ново го Національного уряду. Початок КПК власної революційної боротьби, в ході якої було ор ганізовано кілька повстань, всі вони придушені урядовими вій ськами. Переростання протиборства Гоміндану і КПК у громадянську війну. 1928р. – обрання Чан Кайші президентом Китаю; визнання його влади провідними західноєвропейськими державами. Виконком Гоміндану заявив про завершення військового етапу революції та перехід до реформ з метою модернізації країни.

Чан Кайші

6. Внутрішня і зовнішня політика Гоміньдану Економічні реформи: • встановлення контролю над фінансовою системою; заохочення розвитку приватного підприємництва; прийняття законів про захист інтересів приватних власників; розвиток на ціонального підприємництва. • створення системи державних профспілок; встановлення мінімального рівня зарплатні; встановлення контролю над робітничим рухом в країні. • ухвалення аграрного закону 1930 р., який обмежив розміри орендної плати, встановив обмеження для земельних володінь; реальна влада на селі залишалась в феодально-лихварської верхівки; сільське господарство залишалося відсталим і малопродуктивним. Зовнішня політика: прагнення встановити відносини із США та Великобрита нією; вторгнення японських військ у Північно-Східний Китай (1931), розв'язування Японією широкомасштабної війни у Китаї (1937), 1935-1936 рр. – звернення Чан Кайші по військову допомогу до Радянського Союзу, але СРСР проігнорував це прохання, продо вжуючи надавати допомогу китайським комуністам.

Протиборство між Гомінданом та комуністами Відмінності програмних цілей Гоміндану і КПК: намагання комуністів продовжити революцію, встановити диктатуру пролетаріату і селянства у формі рад, здійснити аграрну реформу, націоналізацію підприємств і банків; більшість членів Гоміндану вважали революцію закінченою і пропонували перейти до здійснення реформ. Початок боротьби комуністів проти уряду Чан Кайші, перехід до тактики партизанських дій після придушення їх повстання 1927 р. 1930-1934рр. – п'ять походів Гоміндану проти радянських рай онів, створених комуністами. Червона армія, створена комуніс тами, змушена залишити майже всі свої південні бази і відійти в північно-західні провінції до кордонів з СРСР. З 1935р. – лідерство в КПК Мао Цзедуна, який виробив головні ідеї партії: революція буде селянською; вона буде проходити у формі партизанської боротьби; розробка стратегії оточення міста селом. 7. Громадянська війна.