Угорщина після другої світової війни
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Економічний розвиток Угорщини 1990-2005рр. Радикальні політичні зміни на зламі 80-90-х років XX ст. створили умови для проведення системних економічних реформ. Уряд Й. Анталла вдався до "шокової терапії", скоротив видатки на оборону, ліквідував держплан, зберіг кредитоздатність угорських товарів. Для проведення необхідних реформ Світовий банк надав країні кредит на суму 1,3 млрд дол. До процесу приватизації поступово залучався іноземний, передусім німецький і американський капітал, що дало можливість провести швидкі структурні зміни в економіці. Завдяки цьому Угорщина втричі збільшила експорт у західні країни, було створено 300 тис. нових робочих місць. У 1994 р. парламент прийняв земельний закон, який обмежив максимальні володіння до 300 га і заборонив іноземцям купувати землю. 2
З середини 90-х років XX ст.40% валового національного продукту давав приватний сектор. Урядова фінансово-економічна політика дозволяла утримувати відносно низький рівень інфляції, стабілізувала угорський форинт. Реально скоротилася заборгованість перед західними кредиторами, збільшилися пенсії та зберігалася соціальна стабільність. З кінця 90-х років XX ст. Угорщина намагалася адаптувати господарство до вимог Євросоюзу. Значна увага приділялася торгово-економічному співробітництву, особливо в реалізації великих проектів у сфері інвестицій. У 2000 р. ВВП зріс на 6,1%, безробіття зменшилося до 9%, а інфляція становила близько 10%. У 2005 р. ВВП становив близько 162,3 млрд дол. (16,6 тис. дол. на душу населення). Власні мінеральні ресурси обмежені, економіка більше зорієнтована на обробну промисловість (у 2006 р. вона давала п'яту частину ВВП). Соціальна структура збалансована. У 2005-2006 рр. працездатне населення було зайнято в обробній і добувній промисловості (ЗО%), транспорті (9), будівництві (6), сфері послуг (27), торгівлі (13), сільському господарстві (14%); 11% громадян як вільні підприємці не користувалися найманою працею. 4
5 Сьогодні угорська економіка конкурентоспроможна, успішно інтегрується до світової системи поділу праці. Країна експортує машинне і транспортне устаткування, одяг, взуття, хімічні продукти, ліки, вино. Серед імпорту переважають нафта і нафтопродукти, природний газ, текстиль і текстильні вироби, залізо, сталь. Експорт угорської продукції зорієнтований на країни ЄС (80%). Угорсько-український товарообіг за 2002-2005 рр. подвоївся. У 2006 р. угорський експорт в Україну становив близько 500 млн євро, а український в Угорщину - 550 млн євро. Зовнішня політика. Важливий вплив на зовнішньополітичну стратегію Угорщини завжди мало її геополітичне розташування в центрі Європи. Протягом 1989-1991 рр. на етапі демонтажу комуністичної системи йшлося про її статус як нейтральної держави. Розпад СРСР і загострення становища в Південно-Схід-ній Європі зорієнтували Угорщину на вступ до євроатлантичних структур. На листопадовому референдумі 1997 р. (взяло участь 49,2%) 85% голосуючих підтримали ідею вступу країни до НАТО, а у квітні 1999 р. Угорщина офіційно стала членом цього блоку. Угорщина проводить активну регіональну політику в рамках Вишеградської групи, де координує зусилля з Польщею, Чехією, Словаччиною в процесі європейської інтеграції. У рамках Центральноєвропейської ініціативи виступає за прискорення реалізації у повному обсязі Пакту стабільності для Південно-Східної Європи (1999). Під час квітневого референдуму 2003 р.83,7% громадян (взяло участь 45,6%) висловилося за вступ країни до ЄС, а у квітні 2004 р. Угорщина стала повноправним членом цього об'єднання. Європейському виміру підпорядковані й зовнішньополітичні кроки.
6 З кінця 20-х рр. в Угорщині, як і в цілому в світі, спалахнула економічна криза. Це спричинило політичну нестабільність. З 1931 до 1936 р. змінилося три уряди. Лише третій уряд почав свою діяльність в умовах виходу країни з кризи. 1936 р. промислове виробництво досягло до-кризового рівня. У зовнішній політиці Угорщина орієнтувалася на дружні зв'язки з гітлерівською Німеччиною. Регент Хорті одержав майже королівські повноваження. Наступний уряд Імреді продовжив курс на перетворення країни в авторитарну державу, на зближення з Німеччиною. На початку 1939 р. Угорщина приєдналася до "Антикомінтернівського пакту" і вступила у війну як союзник Німеччини. Японський посол у Третьому Рейху віконт Кінтомо Мусакодзі та міністр закордонних справ нацистської Німеччини Йоахим фон Ріббентроп ставлять підписи на Антикомінтерновскому пакті.
Економічна криза 1921 р. 7 Економічна криза 1921 р. призвела до інфляції, скорочення на 50% зарплати робітників. Страйковий рух був реакцією на погіршення матеріального становища працюючих. Головною вимогою страйкарів було підвищення зарплати. Угорщина на цей час залишалась аграрно-індустріальною державою. На 1924 р. Угорщина поступово виходила з економічної кризи. Почався період стабілізації, який відбувався перш за все за рахунок експлуатації робітничого класу. 38% сільського населення не мали землі, постійно безробітних було 250-300 тис. селян. У 1926 р. в Угорщині була відновлена діяльність палати магнатів (її члени призначалися, а не обиралися) і скасовано таємне голосування під час виборів до парламенту. Це був курс на обмеження демократичних прав і свобод громадян країни. . Позика відіграла позитивну роль в оздоровленні економіки Угорщини. У 1928 р. промислове виробництво досягло довоєнного рівня. Відносини Угорщини з Італією набули приоритетного характеру. Режим Хорті вкрай вороже ставився до СРСР (страх за 1919 р.)
8 Основним завданням зовнішньої політики угорського уряду в період між двома світовими війнами був перегляд Тріанонського договору, тобто повернення втрачених територій і відновлення свого панування над слов’янськими народами, які населяли довоєнну Угорщину, а також вихід із міжнародної ізоляції. Шлях до реалізації цих планів лежав через налагодження контактів із західними державами, Німеччиною та Італією перш за все. Як відомо, і ці країни об’єднувало незадоволення післявоєнним устроєм в Європі. У 1924 р. вони надали Угорщині через Лігу Націй "позику оздоровлення" у розмірі 250 млн. золотих крон. Угорщина була прийнята в Лігу Націй. Як і в Австрії, в Угорщину був направлений комісар, який здійснював контроль за економічною політикою.
10 Угорська радянська республіка за короткий час провела ряд заходів у галузі трудового і соціального законодавства. Зарплата робітників була збільшена на 25%, було запроваджено 8-годинний робочий день, жінки і чоловіки стали отримувати рівну плату за рівну працю. Багатьом сім’ям були поліпшені житлові умови за рахунок націоналізації будинків буржуазії. Тільки в Будапешті в такий спосіб 30 тис. сімей одержали нові квартири. При цьому квартплата була знижена на 20%. Безкоштовне медичне обслуговування також стало реальністю в радянській Угорщині. 3 квітня 1919 р. уряд прийняв декрет про націоналізацію поміщицьких земель, які були передані кооперативним і державним господарствам. Селяни, які сподівалися отримати землю в особисте користування, проявили незадоволення таким кроком уряду. В області культури й освіти також відбулися революційні зміни. Робітнича і селянська молодь отримала можливість безкоштовно навчатися в середніх і вищих учбових закладах. Школа була відокремлена від церкви, запроваджувалось обов’язкове восьмирічне навчання, почалася робота по ліквідації не писемності серед дорослого населення країни. У цих заходах уряду активну участь взяли угорські діячі мистецтва, літератури і науки.
11 З метою виходу з кризи був розроблений "план оздоровлення": скорочувалась чисельність державних службовців, знижувалася заробітна плата. Через Лігу Націй країна одержала значну фінансову позику, що сприяло стабілізації економічного розвитку. З 1933 до 1937 рр. уряди країни формувалися й очолювалися націонал-лібералами. Частина керівної верхівки дедалі більше схилялася до союзу з Німеччиною. 1937 р. фашисти одержали право носити свастику. Наступного року було проголошено створення єдиної партії - Фронту національного відродження, що мала право брати участь у виборчих кампаніях.
Схожі презентації
Категорії