Презентація на тему:
Угорщина після другої світової війни

Угорщина після другої світової війни 

ПЛАН 1. Встановлення комуністичного режиму. 2. Революція в 1956 році. 3. Режим Я.Кадара. 4. Революційні перетворення 1988-1990 рр.

Встановлення комуністичного режиму На виборах до Національних зборів 4 листопада 1945 р. УКП отримала лише 17% усіх голосів і змогла делегувати до парламенту тільки 70 представників. Беззастережну перемогу здобула ПДСГ (партія дрібних сільських господарів), що надало їй право на 245 мандатів. Новий парламент 1 лютого 1946 р. проголосив Угорщину республікою.

Ференц Надь лідер ПДСГ

Нова партія Уряд лідера ПДСГ Ференца Надя прагнув демократизувати державний і суспільний устрій. Лідери ПДСГ виступили проти революційних і насильницьких методів боротьби, захищали приватну власність, обстоювали демократичні принципи, а УКП боролася за "народну демократію" як своєрідну форму диктатури пролетаріату. Протистояння УКП та ПДСГ стало неминучим.  Після "об'єднання" комуністів і соціал-демократів УКП і СДП було створено нову Угорську партію трудящих (УПТ), яка будувала свою діяльність на марксистсько-ленінських засадах.

Угорська Народна Республіка У виборах до Державних зборів у травні 1949 р. могли брати участь тільки схвалені комуністами кандидати. Вони дістали 95% голосів. 18 серпня 1949 р. було ухвалено нову конституцію Угорщини. Відтоді офіційно країну називали Угорською Народною Республікою (УНР) (на чолі з Матіасом Ракоші). У перші роки свого правління М. Ракоші створив жорстокий режим культу особи, переслідував опонентів, застосовував тортури, репресії, розстріли.

Після смерті Сталіна Москва в цілому зрозуміла необхідність демократизації Угорщини, виправлення хиб режиму Ракоші. На посаду прем'єр-міністра з Кремля було рекомендовано Імре Надя, головного критика курсу Ракоші. Симпатії суспільства були на його боці. Але у боротьбі з таким досвідченим супротивником, як Ракоші, Надь програв: 1955 р. його виключили з партії. Однак ім'я Ракоші викликало загальну ненависть. Наступного року Ракоші було відправлено у відставку.

Революція 1956 року Події у Польщі стали каталізатором суспільного вибуху в Угорщині. 23 жовтня 1956 р. понад 50 тис. осіб зібралися біля будинку польського посольства, студенти вимагали припинення беззаконня й культу особи. Підрозділи служби безпеки відкрили вогонь по демонстрантах. Ці події стали прологом народно-демократичної революції в Угорщині.

На світанку 24 жовтня до Будапешта "на усне прохання" угорських керівників було введено радянські війська. Одначе 28 жовтня Надь висунув вимогу вивести радянські війська з Будапешта і країни в цілому. 1 листопада 1956 р. І. Надь сформував коаліційний уряд, Новий уряд проголосив нейтралітет Угорщини і вихід її з Варшавського договору, висловив намір припинити орієнтацію на СPCP і розпочати великомасштабне економічне співробітництво з західними країнами.

". Замість комуністичних адміністрацій створювалися нові органи влади - ради. Оголошувалася амністія для політичних в'язнів, УПТ розпускалася. У Москві вирішили лінію співробітництва переглянути на користь суто воєнного вирішення угорської кризи, зміни уряду. Замість УПТ створюва-лася нова партія - Угорська соціалістична робітнича партія (УСРП), яку очолив Янош Кадар. 4 листопада -  група політичних діячів на чолі з Я. Кадаром створила Тимчасовий революційний робітничо-селянський уряд для "розгрому контрреволюції та відродження соціалізму у країні”.

На світанку 4 листопада радянські війська за наказом маршала Конєва розпочали виконання поставленого завдання - "допомогти зламати опір заколотників у Будапешті, відновити законну владу і порядок у країні". Люди, які домоглися демократичних свобод, стали на захист своїх завоювань, пролилася кров. Унаслідок бойових дій в листопаді 1956 р. - січні 1957 р. тільки в Будапешті загинули 1188 мешканців, іще 200 - в інших містах країни. Серед радянських військ утрати склали 720 вояків загиблими і такими, що пропали безвісти. Є достовірні дані, що військові чекісти розстріляли кількасот вояків Радянської армії, які відмовилися стріляти в повсталих угорців. Події в Угорщині 1956 р. стали наслідком кризи сталінської моделі соціалізму.

 Режим Яноша Кадара Я. Кадар та члени його уряду з м. Сольнок (де він був сформований) 7 листопада переїхали до Будапешта і негайно склали присягу голові президії УНР Т. Добі. У країні Кадар та його прихильники мали мінімальну підтримку. Я. Кадар, залишаючись, звісно, прихильником марксизму, але не будучи догматиком і доктринером, обрав шляхна ціональної злагоди, компромісів і поступових реформ, чим суттєво відрізнявся від інших керівників країн Східної Європи. Він уважав, що самі тільки комуністи неспроможні побудувати нове суспільство.

Реформи 1966-1968 pp. для подолання труднощів першого етапу створено матеріальні резерви; угорці першими скасували директивне адресне планування запровадили економічні методи управління економікою Два види власності  державна кооперативна було зрівнено у правах функції міністерств обмежено підприємства дістали широку самостійність було введено торгівлю засобами виробництва здійснено реформу ціноутворення. Ринок швидко насичувався товарами Кадар стримував тих, хто намагався надати реформі ще більшої радикальності. У сусідніх країнах угорські нововведення сприймалися з недовірою, нерозумінням, а інколи й відкрито вороже Реформи виявили й інше: відсутність приватної власності й ринкових відносин у повному обсязі роблять будь-які спроби реформування соціалістичної економіки безперспективними. ДЕМОКРАТИЧНА РЕВОЛЮЦІЯ