Презентація на тему:
Румунія після Першої світової війни

Війна, в якій Румунія брала участь на боці Антанти, негативно вплинула на економічне і політичне становище країни. Майже 10% населення загинуло на фронті, окупація більшої частини території призвела до падіння промислового виробництва, зубожіння широких верств населення, розорення селян. Загальне невдоволення на початку 1918 р. спричинило заворушення в румунській армії й на флоті, в країні лунали заклики до революції. Ці обставини примусили правлячі кола Румунії піти на підписання 7 травня 1918 р. в Бухаресті сепаратного мирного договору з Німеччиною та Австро-Угорщиною.

Наприкінці війни Румунія знову розпочала воєнні дії проти австро-угорських військ в Трансільванії й Буковині. Держави Антанти використовували румунські збройні сили також для боротьби проти більшовицького режиму. Правлячі кола Франції постачали Румунії озброєння, допомагали їй реорганізовувати армію. На її території був сформований корпус добровольців з російських білогвардійців на чолі з генералом Дроздовським. Румунська влада нейтрально ставилась до військових формувань Денікіна, Врангеля, на її землях розміщувались українські військові частини С. Петлюри. Тут перебували й окремі загони Н. Махна. Генерал Дроздовський

Приєднані території частково стабілізували економічну ситуацію у Румунії. Трансільванія і Банат мали енергетичні й сировинні ресурси, добре розвинуті гірничодобувну, металургійну, металообробну галузі промисловості. В Румунії успішно розвивалася нафтова промисловість. Але в цілому вона залишалась відсталою аграрною країною. 80% населення Румунії проживало в селах, 20% – у містах. Сільське господарство було основою національної економіки. 80% промислових підприємств контролювалися французьким і англійським капіталом, що прийшов на зміну австрійському.

Після закінчення війни румунська держава пережила складний період політичної й економічної нестабільності. В результаті урядових криз з листопада 1918 р. до січня 1922 р. змінилося сім прем'єр-міністрів. Остаточно розпалася стара двопартійна система. Старі партії втратили соціальну опору, у політичну боротьбу вступили нові. Найвпливовішою була національно-ліберальна партія на чолі з І. Братіану, яка відстоювала інтереси великих землевласників і промисловців.

У 1919 р. відбулися перші післявоєнні вибори, у результаті яких до влади прийшов коаліційний блок трансільванської національної, селянської та націонал-демократичної партій. У березні 1920 р. влада перейшла до уряду лідера народної партії Авереску. Проте йому так і не вдалося вивести країну з кризи. У 1921 р. кабінет Авереску подав у відставку.

У зовнішній політиці румунські правлячі кола ставили перед собою головне завдання: закріпити встановлені Версальською системою державні кордони й утримати завойовані землі. Румунія у 1920-1921 pp. підписала договір про військово-політичний союз з Польщею, спільно з Чехословаччиною та Югославією утворила Малу Антанту. У своїх зовнішньополітичних діях румунська правляча еліта орієнтувалась на дружбу і співробітництво з Францією, розраховуючи на її допомогу.

У березні 1920 р. парламент ухвалив закон про проведення земельної реформи в Бессарабії. Через рік в дію вступив закон про аграрну реформу в «старому королівстві» (так називалися довоєнні румунські території"), згідно з яким відчужувалися і підлягали викупу королівські, державні, поміщицькі та частина церковних земель. Так уряд намагався заспокоїти наростаюче невдоволення на селі. Проте зміни в аграрному секторі проводились у складних умовах. Так, власникам маєтків у Бессарабії повертали частину відчужених земель. Викупні платежі у різних регіонах країни були неоднакові. Для реалізації аграрної реформи створювалася громіздка й розгалужена бюрократична система, яка гальмувала будь-які позитивні й рішучі зміни в сільському господарстві. Незважаючи на половинчастість і непослідовність, реформа все-таки внесла певні зміни в соціально-економічне становище селянства. Вона послабила селянських рух, сприяла прискореному розвитку ринкового господарства, політичній та економічній стабілізації в країні.

Дякую за увагу!