Презентація на тему:
Росія наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст. Нові незалежні держави

Росія наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст. Нові незалежні держави

Перехід до ринкової економіки 12 червня 1990 р. — проголошення Росією суверенітету. Жовтень 1991 р. — проголошення Б. Єльциним програми радикальних економічних перетворень шляхом «шокової терапії». Росія наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст. Борис Єльцин

1992 р. — реформа Є. Гайдара, яка передбачала лібералізацію цін, зовнішньої торгівлі; приватизацію землі та промисловості; дозвіл приватного фермерства; створення стійкої конвертованої національної валюти; подолання інфляції шляхом скорочення державних видатків. Єгор Гайдар

Наслідки реформи: початок структурної перебудови економіки і формування ринку; соціальне розшарування; зростання соціальної напруженості, падіння виробництва і життєвого рівня громадян; кризовий стан бюджетної сфери, культури, науки, освіти; криміналізація бізнесу. Відставка уряду Є. Гайдара, призначення головою уряду В. Чорномирдіна, який намагався поєднати зміцнення ролі держави в економіці з розвитком ринкових відносин.

1994 р. — початок приватизації. 1998 р. — відставка уряду В. Чорномирдіна, призначення новим прем’єр-міністром С. Кирієнка. Серпень 1998 р. — глибока фінансова криза, «обвал рубля». Повернення до влади «старої гвардії» під керівництвом Є. Примакова, який зумів поступово стабілізувати соціально-економічну ситуацію в країні. Віктор Чорномирдін Євген Примаков

1999 р. — призначення прем’єр-міністром В. Путіна, який продовжив курс на подальшу стабілізацію. 31 грудня 1999 р. — добровільна відставка Б. Єльцина. Борис Єльцин та Володимир Путін

Березень 2000 р. — перемога на президентських виборах В. Путіна, що перебував на посаді Президента вісім років: проведення адміністративної реформи, завдяки якій вдалося посилити централізацію влади, ліквідувати прояви сепаратизму; прийняття податкового кодексу, за яким було введено єдиний податок у розмірі 13 %, боротьба з всевладдям олігархів. Володимир Путін

2008 р. — обрання Президентом Д. Медвєдєва, який продовжив курс свого попередника. 2012 р. — повернення на посаду Президента В. Путіна (уперше президент РФ обирався на шість років). Дмитро Медвєдєв та Володимир Путін

Зовнішня політика Російська Федерація (РФ) — правонаступниця СРСР на міжнародній арені. Росія — постійний член Ради Безпеки ООН. Росія — велика ядерна держава, із якою має рахуватися Захід.

Долучення РФ до «клубу обраних» — «великої вісімки». Налагодження політичного та економічного співробітництва з країнами близького (у рамках СНД) та далекого зарубіжжя. Росія — ініціатор посилення інтеграційних процесів у рамках СНД; водночас послаблення зв’язків із країнами колишнього соцтабору. Розширення економічного та стратегічного співробітництва з країнами Азії, особливо з Китаєм та Індією.

Балтія Країни Прибалтики — Латвія, Литва, Естонія. Демократичні республіки зі зростаючою ринковою економі- кою: особливих успіхів у цьому напрямку досягла Естонія. Компенсація власникам втраченого в перші роки радянської влади майна. Нові незалежні держави

Національно-державні пріоритети розвитку країн. У Латвії, Естонії — проблема російськомовного населення, для якого вводилися особливі умови набуття громадянства (екзамен на знання державної мови). 2004 р. — вступ Латвії, Литви та Естонії до ЄС.

Членство в НАТО. Сучасне керівництво: Естонія (президент — Т. Ільвес; прем’єр-міністр — Т. Рийвас); Латвія (президент — А. Берзіньш; прем’єр-міністр — Л. Страуюма); Литва (президент — Д. Грибаускайте; прем’єр-міністр — А. Буткявичюс). Тоомас Ільвес Андріс Берзіньш Даля Грибаускайте

Білорусь Здобуття незалежності за С. Шушкевича, який не поспішав з упровадженням ринкових реформ, сподіваючись здійснити їх без «шокової терапії», що спричинило закриття підприємств, безробіття, зниження життєвого рівня. Станіслав Шушкевич

Авторитарне правління президента О. Лукашенка (від 1994 р.): Рада Європи та США назвали О. Лукашенка диктатором, що призвело до ізоляції країни. Встановлення жорсткого державного контролю за економічною діяльністю. Економічна і політична інтеграція з Росією: значні дотації з Москви, наднизькі ціни на енергоносії, об’єднання грошових систем. Олександр Лукашенко

Обмеження демократичних прав і свобод (переслідування журналістів, політична цензура ЗМІ, ув’язнення опозиційних політиків). Квітень—травень 2011 р. — початок глибокої фінансово-економічної кризи, яка призвела до девальвації білоруської грошової одиниці та погіршення життєвого рівня населення.

Молдова У перші роки незалежності — курс на возз’єднання з етнічно близькою Румунією, повернення латинського алфавіту, як наслідок — посилення сепаратистських настроїв на лівому березі Дністра, де більшість населення — українці й росіяни.

1992 р. — проголошення Придністровської республіки; до 1994 р. тривали воєнні дії між Молдовою та Придністров’ям за підтримки РФ; 1997 р. — надання Придністров’ю та Гагаузькій республіці широкої автономії, проте конфлікт лишається не розв’язаним до сьогодні; Придністровська республіка не визнана у світі. Складне економічне становище через наслідки війни та втрату значної частини промислового потенціалу в Придністров’ї. У зовнішній політиці — орієнтація на ЄС.

Закавказзя Країни Закавказзя — Азербайджан, Вірменія, Грузія. Привабливі економічні перспективи Азербайджану, який майже 30 років очолював Гейдар Алієв, а нині його син — Ільхам Алієв; багаті поклади нафти в країні. Ільхам Алієв

Територіальний конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах; бойові дії, у яких перевагу мала Вірменія, було припинено в 1994 р.; незважаючи на посередництво ОБСЄ та Росії, конфлікт досі не розв’язано. 1989 р. — початок грузинсько-абхазського протистояння: бо-ротьба Південної Осетії за незалежність від Грузії.

1992 р. — громадянська війна між прибічниками і противниками президента З. Гамсахурдіа, що завершилася його відстороненням від влади та обранням президентом Е. Шеварднадзе. 1992 р. — проголошення місцевим парламентом незалежності Абхазії та відокремлення від Грузії; переростання конфлікту у воєнну фазу.

1994 р. — підписання між Грузією та Абхазією угоди про при-пинення воєнних дій та розмежування збройних сил. 2003 р. — «революція троянд», у ході якої під тиском опози- ції Е. Шеварднадзе пішов у відставку; обрання новим президентом М. Саакашвілі; покращення економічного становища Грузії, викликане вкладанням значних інвестицій в розвиток сучасних галузей економіки, будівництво нових підприємств; впровадження європейських норм життя. Міхеїл Саакашвілі

Середня Азія Держави Середньої Азії — Казахстан, Киргизстан, Узбекистан, Туркменістан. Прихід до влади після розпаду СРСР колишніх керівників рес-публіканських компартій, які прагнули зберегти старі феодально-комуністичні порядки, залучаючи на допомогу мусульманське духівництво.

Авторитарні, формально демократичні держави; об’єднані Організацією економічного співробітництва (1999 р.); члени СНД. 2005 р. — «революція тюльпанів» у Киргизії (найбіднішій державі регіону), викликана невдоволенням авторитарним режимом А. Акаєва; прихід до влади нового уряду, який ініціював проведення реформ у сфері економіки та політики.

Висновок Після того, як СРСР припинив своє існування, а його колишні республіки здобули незалежність, їх народи приступили до вирішення трьох доленосних історичних завдань: створення незалежних держав; знищення тоталітаризму; реформування комуністичного способу виробництва на засадах свободи економічної діяльності і ринкового регулювання виробництва.