Презентація на тему:
Виховний захід "Я кохав так ніжно їх"

Тарас Григорович Шевченко 1814-1861рр.

Я розгортаю томик Кобзаря, і кладу руку на трепетне гаряче серце, що так багато пережило. М. Бажан

Звучить вальс із кінофільма “Мій ласкавий та ніжний звір”

Оксана Коваленко

Ми вкупочці колись росли, Благав у Бога, тілько хату, Одну хатиночку в гаю, Та дві тополі коло неї, Та безталанную мою, Мою Оксаночку, щоб з нею Удвох дивитися з гори На Дніпр широкий, на яри, Та на лани золотополі…

ПЕРШІЙ МУЗІ ГЕНІАЛЬНОГО ПОЕТА- ОКСАНІ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО ПРИСВЯТИВ: Поему “Мар'яна - чарівниця”; Поезії “Три літа”, “М.К.”

29 червня 1843р. ГАННА ЗАКРЕВСЬКА

ГАННІ ЗАКРЕВСЬКІЙ БУЛИ ПРИСВЯЧЕНІ ПОЕЗІЇ “ ЯКБИ ЗУСТРІЛИСЯ МИ ЗНОВУ”, “Г. З.”

“Г. З.” Немає гірше, як в неволі Про волю згадувать. А я Про тебе воленько моя Оце нагадую. Ніколи Ти не здавалася мені Такою гарно – молодою, Так як тепер не чужині, Та ще й в неволі. Доле! Доле! Моя ти співаная воле! Хоч глянь на мене з – за Дніпра.

Листопад 1843 року ВАРВАРА МИКОЛАЇВНА РЄПНІНА

“Я чекала його любові, виглядала її, що ось завтра, ось – ось він прийде і скаже все… Все! Я була слабкою жінкою, яка так хотіла любові, а він… Він іноді відповідав мені теплим почуттям, але пристрасним – ніколи. ”

У княжім домі панночка бліда Жар серця нишком в вірші вилива, Листок долоньки свічку затуляє. Про що вона? Чого їй так болить Далекий хтось, “хто під ружжом гуляє”? Їй, панночці б – та суджений панич! Зітхання соловейка у альтанці. У княжім домі, в домі Рєпніних, Невже нікого. Вартого в обранці?! Нащо тобі за стіни кам'яні, По вікнах тюрем лячно заглядати? До Бога правди криком день при дні За Україну в*ярмлену волати?! Молитися при свічці, при серця світлі…

ЗИМА 1854 – 1855рр. АГАТА УСКОВА

ШЕВЧЕНКО ПРО АГАТУ УСКОВУ: “Ця найпрекрасніша жінка для мене – справжня благодать Божа. Це єдина істота, якою я захоплююся як поезією. Отже, я більш або менш щасливий. Що за чудова, дивна істота, непорочна жінка! Це – блискуча перлина у вінці творіння. Якби не це одне – єдине, моєму серцю рідне, не знав би я, що з собою робити. Я покохав її високою чистою любов'ю, - всім серцем і всією вдячною моєю душею…”

Усковій присвячені поезії: “Матрос, или прогулка с удовольствием и без морали”, “Художник”

КАТЕРИНА ПІУНОВА

Якби з ким сісти хліба з'їсти , Промовить слово, то воно б Хоч і як – небудь на сім світі, А все б таки якось жилось. Та ба! Нема з ким. Світ широкий, людей чимало на землі… А доведеться одиноким В холодній хаті кривобокій Або під тином простягтись … Ні, треба одружитись Хоча б на чортовій сестрі!

1858 РІК МАРКО ВОВЧОК

1858 рік ЛИКЕРА ПОЛУСМАКОВА

14 ВЕРЕСНЯ 1860 РОКУ, В ДЕНЬ РОЗРИВУ З ЛИКЕРОЮ, ШЕВЧЕНКО НАПИСАВ ВІРШ: “ НА ПАМ*ЯТЬ 14 СЕНТЯБРЯ”, “Л”

ЗВУЧИТЬ ПІСНЯ “ЗОРЕ МОЯ ВЕЧІРНЯЯ”

ПОЕТА НЕ СТАЛО… ЗГАСЛА СВІЧКА ЙОГО ЖИТТЯ. АЛЕ ЗАЛИШИЛОСЬ СЛОВО, ЯКЕ НЕ МАЄ ОБМЕЖЕНЬ В ПРОСТОРІ, БО ВОНО ЗЛІТАЄ ВСЕ ВИЩЕ І ВИЩЕ, ДО ВЕРШИН ДУХУ ГЕНІЯ, ДЕ НЕМАЄ РОЗБИТИХ МРІЙ, НАДІЙ, РОЗЧАРУВАНЬ.