Презентація на тему:
Жанрові особливості сенкану та нарису

Сенкан

Сенкан — це вірш, що складається з п’яти рядків Слово ”сенкан” походить від французького слова ”п’ять” і позначає вірш у п’ять рядків.  

Перший рядок має містити слово, яке позначає тему (звичайно, це іменник) 2. Другий рядок – це опис теми, який складається з двох слів (два прикметника) 3. Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох слів (звичайно це дієслова). 4. Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного. 5. Останній рядок складається з одного слова — синоніма до першого слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.

Форум Гомінкий, цікавий Розважає, розвиває, веселить Гарне місце для знайомств Спілкування     Життя Миттєве, безжалісне, Палає, кидає, відвертається, Знаючи твоє слабке місце... Смерть

Нарис

Нарис - різновид твору-опису, у якому зображено дійсні факти, події й конкретних людей.

Тематика нарисів Суспільно-політична; Побутова; Історична; Психологічна.

Різновиди нарису художній науковий

Особливості твору-нарису Невеликий за обсягом Немає чіткої, завершеної фабули Створюється в художньо-публіцистичному стилі Головна мета нарису – «демонструвати і пояснювати особливо важливі або нові, раніше невідомі факти» Виклад наукових фактів або суспільних явищ базується на основі розгортання сюжету, у якому діють люди Використання художніх засобів

«УСІ МИ – ТІЛЬКИ УЧНІ Й ВЧИТЕЛІ…» (Улюбленій вчительці присвячується) Коли в повітрі лунає слово «вчитель», мимоволі уявляєш собі жінку, волосся якої злегка помережане срібними павутинками, а в руках – букетик жовтих нарцисів. Вона поспішає до школи й нагадує весну. Така ж юна, така ж усміхнена, така ж рада життю. І то дарма, що за плечима роки… Кажуть, що доля вчителя – одна з найважчих. І воно дійсно так.. Адже, щоб ним стати, слід перш за все мати велике серце та безмежну любов до дітей. Євгена Нарцисівна Пужанівська – тому приклад. Будучи вчителем від Бога, вона є ще й прекрасним поетом і просто хорошою людиною. Любить життя у всіх його проявах, особливо цей мотив звучить у її вірші “Ти пробач”. За фахом Євгена Нарцисівна – філолог, тому і працює вчителем української мови та літератури в Малієвецькій ЗОШ. Її оточує сила-силенна друзів, для багатьох вона – мудрий порадник. Її урок нагадує казку. Ніяких особливих рис, ніяких методичних «незрозумілиць». Все надзвичайно просто, легко і в ритм. Це душа, яка відкриває перед тобою світ. Коли з уст вчительки звучать слова, до прикладу, про Довженка, ти уявляєш, як хлюпоче водами Десна, ота, що зачарована, а коли хоч словечко промовить про Олеся Гончара, - вві сні до тебе приходить його грізний собор.

Школярі дуже люблять свою вчительку. Інтер'єр її класу, в якому проходять заняття надзвичайно сприяє творчому процесу, обговоренню літературних творів. А там, в куточку, що біля вікна, за яким ледь чутно шумить берізка, до тебе приходить натхнення. Фіолетова тюль кидає легкий відтінок на парти, що стоять по дві вкупі і, здається, що скрізь розлився фіалковий цвіт. Справжній подих весни, з яким перегується й ім'я вчительки. Погляд Євгени Нарцисівни – проникливий і щирий, а очі, мов небо, такі ж бездонні та глибокі. Голос тихий, інколи розбавлений глухим, ледь чутним кашлем. Коли вона диктує диктант, тобі зовсім не хочеться, щоб він закінчувався. Навіть зараз в пам'яті зринають звуки того голосу: “Заплітає клен у свою чуприну золотаве листя...” У себе вдома вона бабуся Женя, а для учнів – дорога Нарцисівна. З багатьма своїми випускниками вона і досі листується, а вони – не забувають найкращої вчительки.  ...Педагоги, немов святі. Даючи путівки в житя, вони моляться за наші долі.