Презентація на тему:
Вірт.музей О.Кобилянської

Народилася Ольга Кобилянська 27 листопада 1863 р. у містечку Ґура-Гумора в Південній Буковині. У багатодітній сім'ї, де було семеро дітей, вона була четвертою.

Мати, Марія Вернер, походила з німецької родини. Батько, Юліан Кобилянський, народився в Галичині. Він належав до шляхетського роду, який мав свій герб і походив з Наддніпрянщини. Брат Ольги Степан був живописцем (серед його творів — портрети сестри). Брат — Юліан — прославився як філолог, автор кількох підручників із латинської мови.

Через п'ять років після її народження батька переводять до Сучави. Там Ольга Кобилянська знайомиться з місцевим парохом та українським письменником Миколою Устияновичем. Як між родинами вцілому, так і між її доньками, зокрема Ольгою Кобилянською і Ольгою Устиянович, зароджуються приятельські стосунки, які триватимуть у майбутньому до кінця життя письменниці. Пізніше вона жила в селі Димка, а з 1891 р. — у Чернівцях.

У Кимпулунзі Ольга здобула початкову освіту німецькою мовою, приватно вивчала українську мову. Значний вплив на формування Кобилянської як людини і митця мала Софія Окуневська - широко освічена як на свій час жінка, яка першою в Австро-Угорщині здобула в Цюріху вищу медичну освіту. Саме через Окуневську та Франка йшло наближення письменниці до української літератури.

«Я не маю ніякого бажання до хатньої роботи, бо вона мені не дає задоволення. В моєму серці нема жодного сонячного промінчика, душа вкрита хмарами. Я хвора на тяжку хворобу, мене може вилікувати жваве духовне життя, а де його тут взяти?» Писала О. Кобилянська у щоденнику

В 1891 Кобилянська переїздить в Чернівці і живе тут постійно. Тут знайомиться з письменником О. Маковеєм, під впливом якого вона пише. Він читає її розповіді в газеті "Буковина", що вона друкує і публікує з І. Франко, М. Равли-ком, М. Грушевським і підтримує дружні відносини. Остап Маковей

1898 р. – на ювілеї І.Франка О.Кобилянська познайомилася з багатьма діячами української літератури… 1899 р. – у Києві познайомилася з М. Лисенком, М. Старицьким, М. Коцюбинським.

Померла О. Кобилянська 21 березня 1942 р. в Чернівцях в тяжкий час поневолення Північної Буковини румунсько-фашистськими загарбниками, які переслідували письменницю, готували над нею судову розправу.

Читаємо в листі від 27.11.1886 року «Межи моїми ровесницями і знакомими, котрих в мене було небагато, не було жодної, котрій я б була могла відкрити свою душу з її тайнами. Їх ідеал був мужчина і заміжжя, тут вже все кінчалося. Мені хотілося більше. Мені хотілось широкого образовання, і науки, і ширшої арени діяльності. В моєму житті не часто гостює радість... Чому жоден чоловік не любить мене тривалий час? Чому я для всіх тільки «товаришка»?»

Її творчість, наснажена любов’ю і добром, продовжує й сьогодні не тільки хвилювати, а й навчати, виховувати кожного з нас… Петро Хропко

…Химерна жінка, з любов’ю до містики… …Амазонка, що гордо мчить верхи на коні, недосяжна як мрія… …Інтелектуалка. Бунтарка. Примхлива панна… Мар’яна Савка

Перші свої твори письменниця почала писати німецькою мовою. Пізніше їй дорікали за німецький спосіб мислення,залежність від німецької класики. Але і в ранніх, німецькомовних, і в пізніших, уже україномовних творах, всюди просвічується образ авторки, багатий світ її спостережень і почуттів, винесених з реальної дійсності.

Жанрове різноманіття Оповідання “Вовчиха”, «Любов до рідної землі», “Природа” Повісті “Земля”, “Ніоба”, “У неділю рано зілля копала…” , “Через кладку” , “За ситуаціями” , “Людина” , “Царівна” Новели “Некультурна” , “Битва” , “Назустріч долі” , “Юда” , “Лист засудженого вояка до своєї жінки” , “Сниться” Роман “Апостол черні”

“Людина” Особисте щастя героїні більшою чи меншою мірою пов'язується з соціальними проблемами, активною позицією людини в житті, з необхідністю боротися з обставинами, що сковують розвиток її духовних сил. “Царівна” (1895) Розширення світобачення письменниці, поглиблення її реалістичної манери, засобів психологічного аналізу. “Аристократка” (1896) Торкнулась морально-етичних проблем життя інтелігенції. “Valse melancolique” (1898) створює три цілісних образи жінок-інтелігенток. “Жебрачка” (1895) Вперше показує людину з народу, яка опинилася без засобів до існування, живе з милостині. “Банк рустикальний” Глибоко правдиві картини з життя села. “На полях” “У св. Івана”

“Земля” Реальна трагедія братовбивства, що сталася восени 1894 р. в селі Димка поблизу Чернівців, порушила вічну тему влади землі над селянином “В неділю рано зілля копала” Мотив романтичної пісні-балади “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”, що неодноразово опрацьовувався українськими письменниками “Зійшов з розуму” (1923) Ввійшла тема війни, що була однією з провідних у творчості В. Стефаника, Марка Черемшини, О. Маковея, К. Гриневичевої та ін. “Юда” “Апостол черні” Певною мірою ідеалізує буковинське духовенство, наділяючи таких духовних пастирів, як о. Захарій, багатьма громадянськими й християнськими чеснотами. «Природа» (1888 р.) Розкриття багатства та краси світу природи, переплітаючись із глибокими ліричними відступами та музичними інтонаціями.

“Пишу до Вас під свіжим вражінням од вашої повісті “Земля”. Я просто зачарований вашою повістю; все - і природа, і люди, і психологія їх, - все це робить таке сильне вражіння, все це виявляє таку свіжість і силу таланту, що, од серця дякуючи вам за пережиті емоції, я радів за нашу літературу. Яка шкода,що ми не можемо мати вашої повісті на Україні”. Писав М. Коцюбинський О. Кобилянській

“Найвидатнішим з її творів є, в усякому разі, великий роман “Земля”... В ньому Кобилянська справді найповніше виділила риси свого таланту, але, на мою думку досягла його меж. Концепція роману задумана тонко і добре викладена, персонажі твору окреслені чітко, і хоч, змальовуючи події, письменниця не виходить за вузькі межі одного села, щоб дати широку картину культурного рівня буковинського народу, то все ж цілість пройнята таким емоційним настроєм, що це надає “Землі” особливого чару... Її роман “Земля”, крім літературної та повної вартості, матиме тривале значення ще й як документ способу мислення нашого народу в час теперішнього важкого лихоліття”. У листі до відомого хорватського славіста В. Ягича від 8 листопада 1905 І.Франко писав:

“Се добре, що Ви музикою займаєтесь. Єсли Ви що в ноти уложите, — не забудьте мені прислати. Я сама не виграваю з нот коректно, тому що вчилась малою 8-літньою дівчинкою на фортепіані лиш 2 місяці, але в мене є сильний слух. Кажу другому виграти, а потім зі слуху буду сама грати… Але з мене, мабуть, помимо всього, музик мав вийти, а вийшов літерат. Просто сміх бере!..” Про свою любов до музики Ольга Кобилянська дуже промовисто писала в листі до Савина Абрисовського від 25 листопада 1893 року:

Критична стаття за повістями “Людина” і “Царівна” Ольга Юлiанiвна Кобилянська називала себе просто i скромно - "робiтницею свого народу", але для української лiтератури вона стала окрасою, бо твори її, пройнятi глибоким лiризмом, драматизмом та життєвою правдою, є справжнiм лiтературним скарбом… Iдеал О. Кобилянської - жiнка освiчена, iнтелiгентна, з високими духовними запитами i прогресивними поглядами. Зачаровує її серце: воно у героїнь Кобилянської - любляче i нiжне, здатне на великi почуття…

Вікторина за життям О. Кобилянської В якому році народилася О. Кобилянська? Ким був брат Ольги Степан? Завдяки кому Ольга почала писати українською мовою? Якою мовою Ольга писала на початку свого творчого життя? Як звали подругу дитинства Ольги Кобилянської? Яка повість О. Кобилянської написана на дійсних фактах з життя?

Пам’яті О. Кобилянської Пам’ятник О. Кобилянській Її ім'я присвоєно Чернівецькому театрові

Речі Ольги Кобилянської Марка з зображенням Ольги Кобилянської Роман про О. Кобилянську

www.uk.wikipedia.org – Це величезна енциклопедія, на якій ви знайдете багато цікавого не тільки про українських письменників, але й усіх видатних людей. www.ukrlib.com.ua – тут зібрани біографії усіх українських діячів, їхня творчість. Реферати, твори, критики творів цього сайту допоможуть вам навчатись краще! www.storinka-m.kiev.ua – на цьому сайті ви зможете дізнатись про найкращі роки письменників.