Презентація на тему:
Усний журнал для учнів 6-х класів присвячений Т. Шевченко

Уклін тобі, Тарасе! Усний журнал для учнів 6-х класів

Дитячі роки 9 березня 1814 року в селі Моринцях на Київщині в сім’ї селянина – кріпака народився Тарас Шевченко.

“Я буду добрим” Хлопчик ріс мовчазний, замислений. Не тримався хати, а все блукав десь за вигоном. За що його називали в сім’ ї “малим приблудою”

До дяка в” науку” Ти взяла мене, маленького, за руку І хлопця в школу одвела До п’яного дяка в науку

Матір “Там матір добрую мою Ще молодую у могилу Нужда та праця положила…”

Сирітство Там батько, плачучи з дітьми А ми малі були і голі, Умер на панщині… А ми Розлізлися межи людьми, Мов мишенята.

Мені тринадцятий минало Мені тринадцятий минало Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було?

Козачком у пана Хлипківський маляр згодився навчити хлопця малювати, але пан Енгельгард забрав Тараса до себе в Петербург і Тарас став у нього козачком

Тарас - художник Хоче малювати, Прагне він до знань, Та за це багато зазнає знущань

Тепер я вільний Нишком він малює Статуї в саду, Вночі пише вірші Про людську біду… Попам палати малював, Але прийшла година світла, Тарас нарешті вільним став!

малюнки

малюнки

малюнки

В солдатах За Тарасом слідкували, Все забороняли, За писання і малювання Жорстоко карали

Солдатська муштра За життя своє безрадісне й убоге Поневірянь та утисків зазнав

Туга за рідним краєм В далеких степах Казахстану Тарас тужив за рідною Україною, за її природою. Це відчувається в його віршах : “ Садок вишневий коло хати…”, “ Минають дні, минають ночі ”, “ Ой три шляхи широкиї ”

Останній подих 9 березня 1861 року Тарасу Григоровичу минуло 47 років, а 10 березня перестало битися серце великого українського Кобзаря. Спочатку його було поховано в Петербурзі на Смоленському кладовищі.

Повернення на Україну Тільки через 40 днів здійснилося його бажання бути похованим на Україні. Через настирне клопотання друзів було одержано дозвіл перевезти тіло поета в Україну .

Ми тебе не забудемо, Тарасе! Поховали його на Чернечій горі поблизу Канева. Минуло 97 років від дня народження та 150 років від дня смерті славного сина українського народу.

Безсмертя Минають роки, десятиліття, століття, але товща часу не в змозі притупити гостру актуальність його слова для кожного з наступних поколінь, адже вся його велика спадщина – поезія, проза, мистецтво – усе пронизане любов’ю до України, до людини.