Презентація на тему:
Українська російськомовна поезія (огляд). Микола Ушаков, Леонід Вишеславський, Борис Чичибабін, Леонід Кисельов

Українська російськомовна поезія (огляд). Микола Ушаков, Леонід Вишеславський, Борис Чичибабін, Леонід Кисельов Урок-презентація

Мета: ознайомити учнів з українською російськомовною поезією, її основними темами та мотивами, особливостями; розвивати й удосконалювати навички самостійного оцінювання різних літературних явищ, аналізу поетичних творів; поглиблювати вміння висловлювати власні думки з приводу прочитаного; виховувати толерантність, любов до літератури, естетичний смак.

Епіграф Эта мова величава и проста. В. Маяковский

Російськомовна література України — література написана російською мовою українськими письменниками. Микола Гоголь - класик російської літератури українського походження. Андрій Курков - один з найвідоміших сучасних російськомовних письменників України. Анна Ахматова, Михайло Булгаков та Максиміліан Волошин

За кращі твори українських письменників російською мовою Національною спілкою письменників надається Гоголівська премія. Деякі українські російськомовні письменники здобули популярність в Росії (Володимир Нестеренко, Андрій Валентинов). В Україні існує літературне угрупування СТАН, значна кількість письменників у якому російськомовні.

Періодичні літературні видання З 1927 року в Україні видається журнал російськомовних письменників, який з 1963 року має назву «Радуга». Нещодавно з'явилася електронна версія журналу. Журнал Радуга в 2010 році започаткував щорічний літературний конкурс молодих російськомовних письменників «Активація Слова». З 2000 року в Харкові видається часопис ©оюз Писателей.

Ушаков Микола Миколайович За заслуги перед радянською літературою в 1973 р. поет був нагороджений Державною премією УРСР ім. Т. Шевченка. З 1995 р. Національна спілка письменників України присуджує українським поетам, які пишуть російською мовою, літературну премію ім. М. М. Ушакова. (1899-1973)

М. Ф. Рыльскому «Суровый Дант не презирал сонета», но в наши времена ни слез, ни грез уже не вызывала форма эта и, кажется, состарилась всерьез. И все же песенка ее не спета. Сонет в подарок Рыльский нам принес в тот милый край, где из окна поэта Китаев виден и днепровский плес. Сонет открыл глаза, очнулся, ожил, заметил многое и подытожил, заговорил, как прежде, молодой. У славы он опять в почетных списках, а врач его в созвездье сердцу близких сияет многоцветною звездой.

Вірш-посвята Миколи Ушакова П. Тичині.

1941 р. Титульна сторінка збірки воєнної поезії М. Ушакова з дарчим написом автора.

1939 р. Титул збірки вибраних поезій Миколи Ушакова, перекладених українською мовою.

Обкладинка дитячої книжки М. Ушакова "Вмій ходити вулицею".

1933 р. Обкладинка збірки віршів М. Ушакова.

1960 р. Обкладинка збірки поезій М. Ушакова.

Лауреати премії М.Ушакова (2007) Обкладинка збірки віршів та перекладів О. Ратнера – лауреата премії ім. М. Ушакова.

(2008) Обкладинка книги В. Качуріна – лауреата премії ім. М. Ушакова.

(2008) Обкладинка збірки віршів А. Грязова – лауреата премії ім. М. Ушакова.

Леонід Миколайович Вишеславський (14 березня 1914, Миколаїв — 26 грудня 2002, Київ) — російський поет, літературознавець, перекладач української поезії на російську.

Творчість Окрім багатьох збірок оригінальної поезії Леонідові Вишеславському належать численні переклади віршів українських поетів Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Павла Тичини, Максима Рильського, Михайла Доленго. Вишеславський був також добре обізнаний з французькою літературою, володів французькою мовою. Він переклав російською вірші таких французьких поетів, як Артюр Рембо, Шарль Бодлер, Поль Верлен, Жак Превер, Жак Одіберті.

Перекладні видання Вишеславський Л. Українська сповідь: Поезії. Проза. — Київ: Видавництво Олени Теліги, 2004 Вишеславський Л. Сон бытия, сон буття, Le rêve de l'existance. — Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2007 — вірші з паралельними перекладами українською (перекладач Петро Осадчук) та французькою (перекладач Жан Дюрен).

Чичибабін Борис Олексійович за паспортом Полушин (рос. Борис Алексеевич Чичибабин, 9 січня 1923, Кременчук — †15 грудня 1994, Харків) — український радянський російськомовний поет, лауреат Державної премії СРСР (1990).

У 1963 році виходять друком дві перші збірки віршів Чичибабіна. У Москві видається «Молодість», у Харкові — «Мороз і сонце».

Чичибабін (підписує книгу) на зустрічі у Спілці композиторів. 1992 р.

У 1990 р. за видану за свій рахунок книжку «Дзвін» Чичибабіна було удостоєно Державної премії СРСР. Поет бере участь у роботі товариства « Меморіал», дає інтерв'ю, здійснює поїздки в Італію, в Ізраїль.

Меморіальна дошка Пам'ятник Борису Чичибабіну. Харків.

Збірки творів Бориса Чичибабіна Мороз и солнце. Книга лирики. — Харьков, 1963. Молодость. — М.: Советский писатель, 1963. Гармония. Книга лирики. — Харьков: Прапор, 1965. Плывет Аврора: Книга лирики. — Харьков: Прапор, 1968. Колокол: Стихи. — М.: Известия, 1989; М.: «Советский писатель», 1991 Мои шестидесятые. — Киев: Дніпро, 1990. Цветение картошки: Книга лирики. — М.: Моск. рабочий, 1994 82 сонета + 28 стихотворений о любви. — М.: Агентство «ПАN», 1994В стихах и прозе. — Харьков: СП «Каравелла», 1995 Харьков: Фолио, 1998 Экскурсия в Лицей. Стихотворения. Поэма. — Харьков: Фолио, 1999 Когда я был счастливый. Стихи. — Киев: Издательский Дом Дмитрия Бураго, 2001 Раннее и позднее, 2002 Благодарствую, други мои… Письма, 2002 Прямая речь, 2008 Собрание стихотворений

Леонід Кисельов І. Драч:«Про нього вже багато писали, а ще більше будуть писати як про мит- ця справжнього, небуденного, може, забуваючи про одне — він щойно починався і був розрахований за своїми величезними можливостями на довге творче життя, встигши лише пригубити його гіркаво-солодкого трунку».

Вірші “Степан Разин”, “Цирюльник”, “Цари”, “Расковали Прометея…”, “Монолог Галилея” “Рано ще, рано”, “Дударик”, вірш-стогін “Не дайте, щоб заснула край коня” Та інші…

Я позабуду все обиды, И вдруг напомнят песню мне На милом и полузабытом, На украинском языке. И в комнате, где, как батоны, Чужие лица без конца, Взорвутся черные бутоны — Окаменевшие сердца. Я постою у края бездны И вдруг пойму, сломясь в тоске, Что все на свете — только песня На украинском языке.

Монолог Галилео …И пусть меня сожгут, как Галилея! Из стихов начинающего поэта А все-таки Земля стоит на месте! На трех китах, киты на черепахе, А черепаха… Эта черепаха На ваших спинах, олухи, стоит. Неправда, будто вам нужны герои, Вы травите живых, вам нужен труп. Огромною и жадною толпою Вы побежите к моему костру. Вы будете скрывать свое веселье, Стонать в тавернах: Галилей сожжен! И, распалясь увиденным, в постели С особенным усердьем тискать жен. Но этого не будет, я умней, Вам не увидеть моего сожженья. Кричите, что продался Галилей. Есть вещи поважнее ваших денег. Я буду жить! Наперекор всему! Смотреть на солнце, улыбаться детям, Подмигивать портрету своему И слушать птичье пенье на рассвете. Как это важно — чувствовать и знать, Что луг (могу лицом зарыться в травы), Цветок (могу его поцеловать). Есть вещи поважнее вашей правды.