Презентація на тему:
Театр корифеїв

Корифей Корифей — провідний актор у хорі Давньогрецького театру. З часом слово корифей набуло переносного значення провідної особи, світила в будь-якій галузі: корифей науки, корифей медицини.

Театр корифеїв Перший професійний український театр. Дата: 1882 рік Місце: Єлисаветград Засновник: Марко Кропивницький, Микола Садовський Стиль театру, поєднував: драматичне й комедійне дійство з музичними, вокальними сценами, включаючи хорові й танцювальні ансамблі, вражав суто народною свіжістю й неподібністю до жодного існуючого театру.

1881-дозвіл ставити вистави українською мовою 1885-єдина театральна трупа розділиласяна трупи: М. Кропивницький і М. Старицького 1907-М. Садовському вдалося відкрити в Києві постійний Український театр. 1914-Театр Садовського закрито Головні події

Український письменник, драматург, театральний актор. Марко Кропивницький (1840-1910)

Актор, режисер і громадський діяч. Корифей українського побутового театру. Брат І. Карпенка-Карого, П. Саксаганського й М. Садовської-Барілотті. Микола Садовський (1856-1933)

Діяльність театру пов'язана з іменами братів Тобілевичів, їх сестрою Марією, а також М.Старицьким, М.Кропивницьким, М.Заньковецькою, Л. Ліницькою, Г. Затиркевич - Карпинською та іншими видатними акторами. Актори театру

тРІУМФ У 1886 – 1887 роках театр поїхав на гастролі у Петербург. Це був небувалий тріумф. Зал - завжди переповнений. Трупою зацікавився цар Олександр ІІІ. Для нього в залі “ Демут ” поставили “ Назара Стодолю ” та “ Як ковбаса та чарка, то минеться сварка ”.

Визнання ТЕАТРУ Театр корифеїв мав величезний успіх не лише в Україні та Росії, але й у Молдові, Польщі, на Закавказзі. Величезна популярність митців, творчість яких була уособленням народного естетичного ідеалу, ніби провокувала царських чиновників постійно їм перешкоджати: виступи колективу в межах Київського генерал - губернаторства були заборонені.

Констянтин Станіславський : “ Такі українські актори, як Кропивницький, Заньковецька, Саксаганський, Садовський – блискуча плеяда майстрів української сцени, увійшли золотими літерами на скрижалі історії світового мистецтва…” 1911 рік

тРІУМФ У 1886 – 1887 роках театр поїхав на гастролі у Петербург. Це був небувалий тріумф. Зал - завжди переповнений. Трупою зацікавився цар Олександр ІІІ. Для нього в залі “ Демут ” поставили “ Назара Стодолю ” та “ Як ковбаса та чарка, то минеться сварка ”.

Визнання ТЕАТРУ Театр корифеїв мав величезний успіх не лише в Україні та Росії, але й у Молдові, Польщі, на Закавказзі. Величезна популярність митців, творчість яких була уособленням народного естетичного ідеалу, ніби провокувала царських чиновників постійно їм перешкоджати: виступи колективу в межах Київського генерал - губернаторства були заборонені.

Констянтин Станіславський : “ Такі українські актори, як Кропивницький, Заньковецька, Саксаганський, Садовський – блискуча плеяда майстрів української сцени, увійшли золотими літерами на скрижалі історії світового мистецтва…” 1911 рік