Презентація на тему:
Стежками Маркіяна Шашкевича

Стежками Маркіяна Шашкевича

Талановиті люди, як зорі, спалахнуть яскравим сяйвом і гаснуть… Таким світочем для нас був і Маркіян Шашкевич, відомий поет, просвітитель, священик, громадський діяч, поборник рідного слова у Галичині.

Підлисся – колиска Маркіяна Зірка майбутнього просвітителя Галицької України – Маркіяна Шашкевича – засвітилася у мальовничому селі Підлисся , що на Золочівщині. Підлисецька горо біла! Як тебе не бачу, Так ми тяжко, так ми сумно, Що трохи не плачу... Маркіян Шашкевич  

Підлисся У рідному Підлиссі Маркіян прожив недовго, оскільки був найстаршим у сім’ї, то рано віддали в науку. Сьогодні у родинній садибі Шашкевичів діє музей. Тут зібрані речі поета, літературні твори, надруковані за його життя, деякі рукописи та літературознавчі розвідки.

Символічними є велетенський столітній дуб та криниця із смачною водою. Вони наче символізують постать самого Маркіяна Шашкевича та його слово, з якого ми можемо і сьогодні черпати мудрість і любов.

Бережани Львів Далі нас стежка веде до Бережан. Тут Маркіян навчався у трикласній гімназії. А згодом продовжив навчання у духовній семінарії і паралельно навчався Львівському університеті. У цей час у житті майбутнього священика сталася справжня драма – за порушення внутрішнього розпорядку молодого семінариста виключають із семінарії та університету. Це було важким ударом для сім’ї. Батько зрікається сина…

Львів Довгих чотири роки Маркіян намагався поновитися в семінарії, щоб закінчити студії. Та, коли нарешті домігся свого, – помирає батько. Маркіян не встигає попрощатися з ним і вимолити прощення. Ця внутрішня трагедія мучитиме його все життя.

“Руська трійця” На початку 30-х років XIX ст. центром національного життя та національного руху в Галичині стає Львів. Саме тут виникає напівлегальне демократично-просвітницьке та літературне угруповання "Руська трійця". Його засновниками були троє друзів-студентів Львівського університету і водночас вихованців греко-католицької духовної семінарії: Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький, які активно виступили на захист рідної української мови. Головною постаттю був в цій групі Маркіян Шашкевич. Син сільського священика, він зріс у гущі українського народу й був добре обізнаний з його становищем, розумів його потреби. Перебуваючи під значним впливом ідейних віянь романтизму, члени "Руської трійці" своє головне завдання вбачали в піднесенні статусу української мови, розширенні сфери її вжитку і впливу, прагненні "підняти дух народний, просвітити народ", максимально сприяти пробудженню його національної свідомості та гідності.

Наслідки існування “Руської трійці” Наслідками існування "Руської трійці" було те, що після скасування у 1848 році панщини у Львові утворилася перша українська культурно-політична організація "Руська Рада". Всі члени цієї організації одноголосно вирішили, що їхньою мовою буде та, якою почав писати в Галичині Маркіян Шашкевич. У 1893 році після перепоховання Маркіяна Шашкевича, австрійська влада видала розпорядження, що в школі повинні вчити писати лише фонетикою. Це був поклін праці і пам'яті Маркіяна Шашкевича.    

Рукописні збірники “Руської трійці” Першою пробою сил для членів гуртка став рукописний збірник власних поезій та перекладів під назвою "Син Русі" (1833), у якому вже досить чітко пролунали заклики до народного єднання та національного пробудження. Наступним кроком "Руської трійці" став підготовлений до друку збірник "Зоря" (1834), який містив народні пісні, оригінальні твори гуртківців, історичні та публіцистичні матеріали. Лейтмотивом збірки було засудження іноземного панування, уславлення визвольної боротьби народу, оспівування козацьких ватажків — Б. Хмельницького та С. Наливайка. Прозвучав у збірці і заклик до єднання українців Галичини і Наддніпрянщини.

“Русалка Дністровая” Непересічною подією було видання альманаху "Русалка Дністровая“ (1836 р., Будапешт), з якого почалася нова українська література в Західній Україні. Він вийшов загальним тиражем 1000 примірників. 100 з них видавець (Георгій Петрович) переслав з Угорщини до Відня, а решту – до Львова. Через цензуру лише 200 примірників цієї збірки потрапили до рук читачів, решту було конфісковано. Це твір був новаторським за формою і змістом: написаний живою народною мовою, фонетичним правописом, "гражданським" шрифтом. Все це виділяло збірку з тогочасного літературного потоку, робило її близькою і зрозумілою простим людям.

Село Деревня Село Деревня… Саме тут, у місцевій церкві, брали шлюб Юлія Крушинська та Маркіян Шашкевич. Знайомство молодої пари відбулось на одному з священичих весіль і переросло в романтичне кохання, що завершилося шлюбом. Юлія Крушинська виявилася не тільки зразковою дружиною священика, люблячою матір’ю, а й відданою товаришкою у громадській роботі свого чоловіка. Молоде подружжя багато років проживало у Деревні.

Нестаничі на Радехівщині Наступним опорним пунктом нашої заочної мандрівки стане село Нестаничі на Радехівщині, куди призначили парохом Маркіяна Шашкевича. У Нестаничах о.Маркіян служив найдовше, хоча побутові умови, в яких він жив, були доволі несприятливі: парафіяльний будинок із земляною підлогою був зовсім не придатний для життя молодої родини, тим паче, що на той час у Шашкевичів вже народився син Володимир. Згодом о.Маркіян дістає парафію у Новосілках.

Новосілки Після Нестанич Маркіян Шашкевич був переведений парохом у село Новосілки, де служив недовго. Ще на попередньому місці він захворів, хвороба швидко прогресувала, тож в останні роки діяльності отця часто мусив підміняти парох із сусіднього села Ліски. Невдовзі Маркіян Шашкевич помирає від сухот. Церква та парафіяльний будинок з часів Маркіяна Шашкевича не збереглися за іронією долі: коли мешканці села довідалися, що прах їхнього священика перепоховають у Львові, то вони відпродали стару дерев’яну церкву у сусіднє село, а натомість збудували нову. Таким чином, автентичні сліди Маркіяна Шашкевича загубилися.

Поетична спадщина Маркіяна Шашкевича Перший опублікований вірш Шашкевича «Голос галичан» з явився у 1835 році. Крім кількох інтимно-ліричних поезій («До милої», «Туга за минулим», «Думка»), Шашкевич писав переважно вірші патріотичного характеру («Руська мова», «Дайте руки», «Слово до чтителей руського язика», «Побратим», «Лиха доля»), також на історичні теми: «Хмельницького обступлення Львова», «О Наливайку», «Болеслав Кривоустий». Поетична спадщина відносно невелика, але високо оцінена І. Франком та іншими дослідниками.

Для народу Галичини… У 1836 Маркіян Шашкевич опублікував брошуру «Азбука і Abecadlo» (1836), спрямовану проти спроб заведення в українській мові латинської абетки. Переклав частину «Слова о полку Ігоревім» та Святого Письма (Євангеліє від Матея і Йоана) на народну мову (1842). Посмертно Яків Головацький видав «Читанку» Маркіяна Шашкевича для малих дітей (1850).

На Білій Горі Помер Шашкевич у злиднях від туберкульозу і був похований у Новосілках Лісних. Слава про будителя національної свідомості й зачинателя нової української літератури в Галичині почала зростати посмертно. У 1893 тлінні останки його перенесено до Львова. У 1911 році, у століття народження письменника, відбулося величаве Шашкевичівське свято з поставленням йому на Білій Горі хреста-пам'ятника.

Посмертне вшанування За новіших часів культ Шашкевича зростає як реакція на русифікацію України й асиміляцію українців у діаспорі. У канадському місті Вінніпег в 1962 було засновано Інститут Маркіяна Шашкевича, який з 1963 року видавав протягом 25-ти років збірник «Шашкевичіяна» та «Бібліотеку Шашкевичіяни». У 1944 році там, у Вінніпезі, споруджено пам'ятник із бронзовим погруддям Шашкевича, а у 170-річчя народження — іменем Шашкевича названо місцевий парк. У 2003 ім'я Маркіяна Шашкевича присвоєно Бродівському педагогічному коледжу.

Над проектом працювали вчителі української мови та літератури Княжівської ЗШ І-ІІІ ступенів: Харук Марія Олександрівна Шушко Надія Іванівна Чугай Ярослава Володимирівна

Література • Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997. • Я. Розумний (ред.), Маркіян Шашкевич на Заході, Інститут-Заповідник Маркіяна Шашкевича, Вінніпег, 2007. • Тершаковець М. До життєписи Маркіяна Шашкевича з додатком Матеріали-документи // ЗНТШ, т. XIX. — Л., 1906 • Маркіян Шашкевич. Руська письменність. — Л., 1911 • Лепкий Б. Маркіян Шашкевич. — Коломия, 1912 • Возняк М. Писання Маркіяна Шашкевича // Зб. Філол секції НТШ. т. XIV. — Л., 1912 • Білецький О. Русалка Дністрова // Від давнини до сучасности, т. 1. — К., 1960 • Шах С. О. Маркіян Шашкевич і гал. відродження. — Париж-Мюнхен, 1961 • Білецький О. Слово про Маркіяна Шашкевича. — Л., 1961 • Шалата М. Маркіян Шашкевич, життя і творчість і гром.культ. діяльність. — К., 1969