Презентація на тему:
ПЕРЕКЛАДНА ЦЕРКОВНА ЛІТЕРАТУРА

Перекладна церковна література. ТЕМА. Біблія — видатна пам'ятка світового письменства. Переклад Біблії українською мовою. Старий Заповіт. «Давидові псалми». «Книга приповістей Соломонових». «Книга пророка Ісаї».

МЕТА: дати загальний огляд змісту Біблії, часу і місця створення, мови; ознайомити з Біблією як джерелом тем, сюжетів, образів; розвивати в учнів високі моральні якості, формувати розуміння загальнолюдських цінностей.

Ось уже багато віків поспіль надихає митців красного письменства на створення прекрасних творів пам'ятка для багатьох поколінь минулого, сучасного і, напевно, прийдешнього — Біблія. Біблія — визначна пам'ятка світової літератури. Біблія складається з двох розділів: Ветхого (Старого) Заповіту і Нового Заповіту. Після прийняття християнства в державу почала надходити церковна література. Найпопулярніші книги — Євангеліє та Псалтир. Образ Ісуса Христа.

Словник Біблія (від грецьк.— книги) Книга книг складається з окремих книг різних авторів, різного часу написання, різних жанрів і стилів. Це священна книга християн та іудеїв (Старий Заповіт). Твори, що складають Біблію, канонізовані Церквою, визнані богонатхненними, атентичними — справжніми, несфальсифікованими. Християнський канон містить у Старому Заповіті — 47, у Новому — 27 книг.

Псалом (від грецьк.— пісня в музичному супроводі) — жанр старозавітної релігійної лірики, звертання до Бога у формі пісні. Псалми, автором більшості яких вважається цар Давид (Давидові псалми), зібрані у Псалтирі — одній із книг Біблії. За тематичними особливостями псалми поділяються на благальні, псалми-подяки за вислухані молитви, псалми-гімни на уславлення Бога та історико-повчальні псалми. Для них характерна яскрава образна мова, наснажена сильним ліричним почуттям. Основними композиційними засобами є антитеза (протиставлення доброчесності й аморальності, висловлення контрастних переживань суму і радості, покаяння і хвали), паралелізм (синонімічні варіації однієї думки), градація (частини твору розміщені в порядку зростання їх емоційної наснаженості і значущості змісту).

Притча повчальне алегоричне оповідання філософсько-етичного змісту. Складається, як правило, із сюжетної розповіді про людське життя і повчального висновку. Один із провідних жанрів християнської церковної і середньовічної літератури. Багато притч у книгах Біблії («Притча про блудного сина», «Притча про сіяча»), староруських збірниках «Златая цепь», «Златоуст», «Пчела», «Ізмарагд», проповідях Кирила Туровського. Літературну обробку середньовічних притч здійснив Іван Франко у збірці поезій «Мій Ізмарагд».

Про блудного сина

Сентенція (від лат.— думка, судження) — короткий влучний вислів морально-повчального змісту. Є різновидом афоризму — узагальненої думки, вираженої в стислій художньо виразній формі.

Біблія – як пам’ятка культури Уперше на українську землю Біблія прийшла з Візантії. Принаймні відомо, що слов`янський просвітитель Кирило бачив у Криму руське Священне писання; в часи ж Київської Русі Біблія потрапила на українську землю, очевидно, як кирило-мефодіївський переклад. Ми знаємо, що Кирило й Мефодій склали нам абетку – ми й досі звемо її кирилицею; вони ж таки вперше переклали Біблію на старослов`янську, тобто літературну, мову, спільну для всіх слов`ян-християн грецького обряду. Поширювалися тут і глаголичні біблійні книги, тобто писані глаголицею-азбукою, що була поширена в Моравії, Чехії, Паннонії, Західній Болгарії, Хорватії і в нас, у Київській Русі – Україні. Ця азбука подібна до кирилиці, але зі складнішим накресленням усіх сорока літер. Вважається, що цю абетку також створив Кирило, а кирилиця – це вже вдосконалена глаголиця.

Поширювалася Біблія і грецькою мовою. Повне зібрання біблійних книг, призначене для українських та білоруських земель, надрукував у 1517-1519 роках Франциск Скорина, а на основі Біблії Скорини Лука з Тернополя створив свій біблійний кодекс 1569р. 1581 року вийшла знаменита Острозька Біблія – результат праці острозького культурного осередку, очолюваного українським ученим Герасимом Смотрицьким. Повний текст Біблії вийшов у друкарні Києво-Печерської лаври в 1758 році, а перший переклад повної Біблії власне українською мовою було видано лише в 1905 році. Переклали її знамениті українські письменники Пантелеймон Куліш, Іван Нечуй-Левицький та не менше відомий вчений Іван Пулюй; сама книжка вийшла у Відні, бо царський уряд забороняв перекладати Біблію чи окремі її книжки українською мовою.

Всі течії християнства своїм Святим Письмом вважають Біблію. Вона складається з двох основних частин — Старого та Нового Заповітів. Перша, давня частина Біблії — Старий Заповіт, як зазначалося, визнається також іудаїзмом. Старозаповітна частина Біблії займає 4/5 усього тексту Біблії і відома у двох варіантах. Масоретський текст (Танах), прийнятий в іудаїзмі, написаний давньоєврейською Історія створення старозаповітної частини Біблії обіймає період у кілька століть (з IX ст. до н. е. — по 60-ті роки II ст. до н. е.).

Хто ж записав Біблію? Чи існують докази достовірності біблійних записів? Уважається, що приблизно 40 осіб різного походження писали Біблію. Серед них були царі, пастухи, рибалки, державні службовці, священики й один полководець. Але, незважаючи на це, у Біблії зберігається головна думка, усі книги узгоджуються між собою та доповнюють одна одну. А доказом достовірності біблійних записів є археологічні знахідки. Базальтовий камінь із Тель-Дана. На камені висічені слова «Дім Давида» та «Цар ізраїльський». Моавітський камінь містить опис сутички між Моавом та Ізраїлем із точки зору царя Меси (4 царств 3:4-27) та різні географічні назви, ім’я бога, написані давньоєврейськими буквами. Зберігається Моавітськнй камінь у музеї Лувр, що в Парижі. Літопис Набоніда — клинописна табличка, що розповідає про раптове взяття Вавілону Кіром (Данила, 5 розділ). Знаходяться у Британському музеї. У 1849 році в Куюджику, у городищі, яке виявилося частиною Ніневії, археологи розкопали стародавній палац. На стінах однієї з кімнат містився рельєф із зображенням взяття укріпленого міста, захват полонян, які проходили перед царем-завойовником. Над зображенням містився напис: «Синахериб, повелитель світу, цар Ассірії, сів на німеду троні та виконав огляд добутих трофеїв у Лахісі». Ім’я Синахериба в Біблії згадується 13 разів. Усі перераховані археологічні знахідки є не біблійними. Вони підтверджують достовірність Біблії з історичної точки зору. Але існують докази, які безпосередньо стосуються біблійних записів.

«Найбільшою знахідкою сучасності» стали сувої книги Ісаї, знайдені біля Мертвого моря. На початку 1947 року хлопчик-бедуін пас отару і виявив неподалік Мертвого моря печеру. У ній він знайшов кілька глиняних глеків, більшість були пусті. Однак в одному глеці, який був міцно запечатаний, хлопчик знайшов шкіряний сувій, ретельно загорнений у полотняну тканину. Це була повна біблійна книга Ісаї. На добре збереженому, але потертому сувої виднілися сліди ремонту. Маленький пастух і уявити собі не міг, що древній сувій, який він тримав у руках, приверне увагу світової спільноти. Особливим було те, що до 1947 року найдавніші рукописи повного Єврейського Письма датувались приблизно II—І ст. до н.е. А цей сувій, як установили вчені, ІІІ ст. до н. е. І коли порівняли його з масоретським текстом, зробленим на тисячу років пізніше, виявилося, що вони повністю співпадають. До нашого часу збереглося майже 5000 біблійних рукописів, що дійшли до нас із глибини віків. Деякі з них датуються ІІ ст. н. е. Як же це стало можливим? Більшість книг Біблії писалися на папірусі, зробленому з єгипетської рослини з такою ж назвою, та на пергаменті, зробленому зі шкіри тварин, і що, природно, не могли зберігатися вічно. Для обох матеріалів однаково небезпечні волога, пліснява, різні личинки. Для того щоби зберегти автентичність рукописів, з них почали робити копії. У древньому Ізраїлі переписування Святого Письма стало навіть професією, про що згадується у книгах Ездра 7:6, Псалом 44:2.

Копії теж робили на матеріалі, не придатному для тривалого зберігання. Час від часу доводилося робити нові рукописні копії. Коли оригінали зникли, ці копії стали основою для подальших рукописів. Переписування копій продовжувалось протягом століть. Професіонали-переписчики були дуже віддані своїй справі. Вони благоговійно ставились до слів, що переписували. Прикладом того, наскільки охайними були переписчики, можуть послужити масорети. Масорети (походить від єврейського слова «традиція») по суті були переписчиками, які відповідали за збереження традиційного тексту Єврейського Письма, жили в період з VІІ по IХ ст. н. е. Копії рукописів, які вони зробили, називаються масоретськими текстами. Для того щоби дотриматись точності при переписуванні, вони використовували ряд прийомів перевірки точності. Щоби не пропустити жодної літери біблійного тексту, вони рахували не тільки слова, а й букви. Це була досить кропітка праця. Але завдяки такій старанності забезпечувався високий рівень точності.

Суперобкладинка «Біблії» Острозької 2006р.

Перелік книг та розділів Біблії. КНИГИ СТАРОГО ЗАПОВІТУ І. П’ятикнижжя Мойсееве 1. Перша книга Мойсеева: Буття (1 М.) 2. Друга книга Мойсеева: Вихід (2 М.) 3. Третя книга Мойсеева: Левіт (З М.) 4. Четверта книга Мойсеева: Числа (4 М.) 5. П'ята книга Мойсеева: , Повторення Закону (5М.)

ІІ. Книги історичні 1. Книга Ісуса Навина (книга Єгошуї) (Єг.) 2. Книга Суддів (Суд.) 3. Книга Рут (Рут) 4. Перша книга Самуїлова (або Перша книга царів) (1 Сам.) 5. Друга книга Самуїлова (або Друга книга царів) (2 Сам.) 6. Перша книга царів (1 Цар.) 7. Друга книга царів (2 Цар.) 8. Перша книга хроніки (1 Хр.) 9. Книга Ездри (Езд.) 10. Книга Неємії (Неєм.) 11. Книга Естер (Ест.)

ІІІ. Книги навчальні і поетичні 1. Книга Йова (Йов.) 2. Книга Псалмів (Пс.) 3. Книга Приповістей Соломонових (Пр.) 4. Книга Екклезіястова, або Проповідника (Еккл.) 5. Пісня над піснями Соломона (Пісн.)

IV. Книги пророцькі а) Книги великих пророків 1. Книга пророка Ісайї (Іс.) 2. Книга пророка Єремії (Єр.) 3. Плач Єремії (Плач) 4. Книга пророка Єзакіїля (Єз.) б) Книги малих пророків 1. Книга пророка Даниїла (Дан.) 2. Книга пророка Осії (Ос.) 3. Книга пророка Йоїла (Йоїн) 4. Книга пророка Амоса (Ам.) 5. Книга пророка Овдія (Ов.) 6. Книга пророка Йони (Йона) 7. Книга пророка Михея (Мих.) 8. Книга пророка Наума (Наум) 9. Книга пророка Авакума (Ав.) 10. Книга пророка Софонії (Соф.) 11. Книга пророка Огія (Ог.) 12. Книга пророка Захарія (Зах.) 13. Книга пророка Малахії (Мал.)

КНИГИ НОВОГО ЗАПОВІТУ І. Чотири Євангелія 1. Євангеліє від св. Матвія (Мт.) 2. Євангеліє від св. Марка (Мр.) 3. Євангеліє від св. Луки (Лк.) 4. Євангеліє від св. Іоанна (Ів.) II. Книга історична Діяння святих апостолів (Діяння)

III. Послання апостола Павла 1. Послання св. апостола Павла до римлян (Рим.) 2. Перше послання апостола Павла до коринфян (1 Кор.) 3. Друге послання апостола Павла до коринфян (2 Кор.) 4. Послання св. апостола Павла до галатів (Гал.) 5. Послання св. апостола Павла до ефесян (Еф.) 6. Послання св. апостола Павла до филип'ян (Фил.) 7. Послання св. апостола Павла до колосян (Кол.)

8. Перше послання св. апостола Павла до солунян (1 Сол.) 9. Друге послання св. апостола Павла до солунян (2 Сол.) 10. Перше послання св. апостола Павла до Тимофія (1 Тим.) 11. Друге послання св. апостола Павла до Тимофія (2 Тим.) 12. Послання св. апостола Павла до Тита (Тит) 13. Послання св. апостола Павла до Филимона (Филим.) 14. Послання до євреїв (Євр.)

IV. Соборні послання 1. Соборне послання св. апостола Якова (Як.) 2. Перше соборне послання св. апостола Петра (1 Петр.) 3. Друге соборне послання св. апостола Петра (2 Петр.) 4. Перше соборне послання св. апостола Іоанна (1Ів.) 5. Друге соборне послання св. апостола Іоанна (2 Ів.) 6. Третє соборне послання св. апостола Іоанна (З Ів.) 7. Соборне послання св. апостола Юди (Юд.)

V. Книга пророцька Об'явлення св. Іоанна Богослова (Об.) Крім канонічних, православні і католицькі видання Біблії включають твори Старого заповіту, які не увійшли до закону. Ось їх назви: 2 і 3 Ездри, Товит, Юдіф, Премудрість Соломона, Премудрість їсуса, сина Сирахова, Послання Єремії, Варух, 1—2 Маковейські.

Творення світу День перший

День другий

День третій

День четвертий

День п’ятий

День шостий

День сьомий (Спокій)

Десять заповідей Божих. 1. Я Господь Бог твій, не будеш мати інших богів, крім Мене. 2. Не роби собі ідола або чогось подібного до того, що на небі вгорі, або на землі долі, або в водах під землею, і не вклоняйся їм, і не служи їм. 3. Не взивай даремно імені Господа Бога твого. 4. Пам'ятай день святий святкувати: шість днів працюй і роби в них усі діла свої, а день сьомий — свято Господу Богу твоєму. 5. Шануй отця свого і матір свою — добре тобі буде і довго житимеш на землі. 6. Не вбий. 7. Не перелюбствуй. 8. Не кради. 9. Не свідчи ложно на свого ближнього. 10. Не жадай жони приятеля свого, не жадай дому ближнього свого, ані поля його, ані слуги його, ані вола його, ані осла його, ані всякої скотини його, ні чогось іншого, що є в ближнього твого.

Обов'язки християнина 1. Неділі і свята святкувати. 2. У неділю і свята відвідувати церкву і побожно брати участь у службі Божій та інших церковних богослужіннях. 3. Установлених святою Церквою постів додержувати. 4. Принаймні один раз на рік, у св. Великий піст, сповідатися і причащатися св. Тайн. 5. Весілля в заборонений св. Церквою час не справляти.

Сім святих, таїнств 1. Хрещення. 2. Миропомазання. 3. Сповідь. 4. Євхаристія. 5. Священство. 6. Шлюб. 7. Єлеосвячення.

Основи віри Є один Бог, Який з любові Своєї все створив і всім керує. 2. Бог є справедливий Суддя, що за добро нагороджує, а за зло карає. 3. Бог — Один, в трьох Особах: Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий, або Пресвята Трійця. 4. Син Божий став чоловіком, страждав, вмер на хресті і воскрес для нашого спасіння. 5. Господь Ісус Христос заснував Єдину Соборну і Апостольську Церкву, в якій здійснюється спасіння людини. 6. Спасіння людини здійснюється Благодаттю Божою. 7. Благодать Божа конче потрібна для нашого спасіння. 8. Є вічне життя і воскресіння мертвих.

Плоди Духа Святого 1. Любов. 2. Радість. 3. Мир. 4. Довготерпіння. 5. Благодать. 6. Милосердя. 7. Віра. 8. Кротість. 9. Стримуваність.

Головні християнські чесноти І. Віра 2. Надія З. Любов

Проповідь на горі

Гріхи смертні з протилежними їм чеснотами 1. Гордість — Смиренність 2. Захланність — Щедрість 3. Нечистота — Чистота 4. Заздрість — Доброзичливість 5. Нестриманість — Поміркованість 6. Гнів — Лагідність 7. Лінивство — Працелюбність

Вавилонська вежа

Крилаті біблійні вислови 1. Що є істина?/! Формула скептицизму 2. Око за око, зуб за зуб. Формула помсти 3. Маслинова гілка. Символ миру 4. Тридцять срібників. Символ зради 5. Хто не зі мною, той проти мене. Формула єднання

Бесіда з учнями.

Ким назвав себе Ісус, прибувши на батьківщину? (Пророком Господнім, сповненим Духу Господнього, щоб проповідувати Добру Новину.) До чого це призвело? (До страшенного гніву співвітчизників, які, добре знаючи його батьків, вирішили, що він самозванець, і мало не вбили, намагаючись скинути у прірву. Проте Ісус опанував розлючений натовп і неушкоджений пішов геть з рідного містечка Назарету, щоб нести Благовість в інші села і міста.) Чим відрізняються християнські моральні закони від старих? (Повне заперечення клятв) У чому цінність морального закону, про який говорить Ісус? (Він виховує етичну скромність, стриманість, шляхетність.)

Читання уривка з Нового Заповіту. (Євангеліє від св. Матвія, 6 :1 —4.) Бесіда з учнями. Що нового у цьому законі? (Новизна в тому, що милостиня не повинна стати засобом марнослав'я, а має спонукатися тільки бажанням допомогти людям, творитися таємно. Тільки в цьому разі вона стає засобом самовдосконалення.) Від чого застерігає Ісус людей, які постяться, і чому? (Від лицемірства, бажання звернути на себе увагу. Якщо цього уникнути, то піст очищатиме не лише тіло, а й сприятиме вдосконаленню душі.)

Прочитати самостійно вірші 5—15 6-го розділу і прокоментувати їх. (Істотні риси досконалої молитви: простота вислову, щирість, таємність, скромність; щоденні молитви є нормою для людини, яка прагне духовного вдосконалення. Перед щирою молитвою необхідні суворий огляд найпотаємніших куточків душі, повна відкритість перед Богом.) Що означає вислів «складати скарби на небі»! (Мається на увазі плекання в собі рис духовно досконалої людини. Вони і є справжній, незнищенний скарб, який залишається після смерті тіла.) Яка думка висловлюється в наступних 11 віршах (6 : 24—34)? (Та сама думка, що і в попередніх віршах: на перше місце слід ставити збагачення свого духовного світу, особливо не переймаючись земними турботами і сподіваючись на Бога.)

Книга рекордів Гиннеса (1988) про Біблію: найбільша кількість перекладів: 286 мов, а деякі частини – 1522 мов; з1915 до 1975 року надруковано 2 500 000 000 примірників Біблії; всього в Біблії 3 566 480 букв; загальна кількість слів - 773 746.

Гра за Біблією. Вірите ви, що: Найкоротша англомовна версія Нового Заповіту складається всього з двох слів “Іісус плакав”? (Так) Апостоли звертались до Христа “батько”? (Ні, “Раббі” - вчителю) Новий Заповіт приписує Христу 45 чудес? (Ні, 47) У Ветхому Заповіті немає згадки про місто Назарет? (Так) У Новому Заповіті не згадується, що Іісус народився в яслах? (Так) У Новому Заповіті згадується, що йому поклонялися в конюшні? (Ні) У Новому Заповіті не згадується, що його розіп’яли на горі Голгофа? (Так) В Євангеліях Іісус про себе жодного разу не говорить як про Сина Людського? (Ні, говорить 80 разів) Один з героїв Нового Заповіту зупинив сонце? (Так, Іісус Навин) Останнє слово Біблії “амінь”? (Так)

Благовіст

Суд Соломона

Мудрість Соломона

Образ Христа Різдво

Хрещення Іісуса

Воскресіння доньки Іаіра

Воскресіння Лазаря

Іісус під час бурі

Входини в Ієрусалим

Очищення храму

Омивання ніг

Страждання

Шлях на Голгофу

Розіпнення

Погребіння

Воскресіння

Вознесіння

П’ятидесятниця

Хронологічна таблиця життя Ісуса Христа 1. Благовіщення Діви Марії. 2. Народження Ісуса Христа. 3. Представлення на 40 день після народження Ісуса Христа у храмі. Стрітення. 4. Хрещення Ісуса Христа в р. Йордані Іоаном Хрестителем. 5. Преображення Ісуса Христа. Свято Спаса. 6. Тріумфальний в'їзд Ісуса Христа в Єрусалим. Вербна неділя. 7. Таємна вечеря. Чистий четвер. 8. Розп'яття Ісуса Христа, п'ятниця. 9. Воскресіння Ісуса Христа. Пасха. 10. Вознесення Ісуса Христа. 11. Зшестя Духа Святого на апостолів. Свято трійці. 12. Свято народження християнської церкви. 1. 7 квітня 5 року до н. е. 2. 7 січня 4 року до н. е. 3. 15 лютого 4 рік до н. е. 4. 19 січня 26 року н. е. 5. 19 серпня 26 року н. е. 6. 8 квітня 30 рік н. ери 7. 12 квітня 30 рік н. ери 8. 13 квітня 30 рік н. ери 9. 15 квітня 30 року н. е. 10. 25 травня 30 р. н. е. 11. 4 червня 30 року н. е. 12. 4 червня 60 року н. е.

У нашій культурі Біблія посідає особливе місце — з Остромирівського Євангелія починається давньоруська книжність. З Апостола (1574 р.) та Острозької Біблії (1581 р.) — українське книгодрукування. Але то була Біблія, написана старослов’янською та давньоруською мовами. Поставало питання про український переклад. Першим за цю важливу справу взявся видатний український письменник Пантелеймон Олександрович Куліш, допомагав йому Іван Пулюй. На жаль, смерть Куліша не дозволила закінчити переклад. Продовжив і завершив цю роботу І. Нечуй-Левицький. Перший переклад було видано в 1903 році. Наступний переклад Біблії здійснив священик, український письменник Іван Огієнко. Тексти цього перекладу вміщені до хрестоматії з української літератури для 9-го класу, якою ви користуєтесь. Третій переклад Біблії належить українському письменнику, науковцю, авіатору Івану Хоменку. Зараз готується до друку ще один переклад Біблії, зроблений Рафаілом Туконіком. Перекладач довгий час подорожував святими місцями, вивчав давньоєврейську та грецьку мови, навчався в Римі. Папою Іваном Павлом II цей переклад визнано найточнішим, найдоступнішим і найдосконалішим серед існуючих перекладів українською мовою. Аналізуючи вплив Біблії на людей, діячі просвіти дійшли висновку, що «будь-яка людина, віруюча чи невіруюча, не знайома з біблійними вченнями та повідомленнями, — культурно безграмотна».

Що ж можна сказати про поширення й доступність Біблії сьогодні? Жодна книга — як релігійного, так і будь-якого іншого змісту — не може порівнятися з Біблією за кількістю примірників. У книзі рекордів Гіннеса ще з 1975 року ця книга посідає перше місце. Це, безперечно, бестселер. Біблія — це також книга, яку перекладено найбільшою кількістю мов світу. Повну Біблію чи її частини перекладено більш ніж двома тисячами мов і діалектів. Про це свідчать статистичні дослідження Об’єднаного Біблійного товариства. Більш ніж 90 % населення Землі можуть користуватися хоча б частиною Біблії. Таким чином ця книга змогла перетнути державні кордони та подолати расові й етнічні перешкоди. Чому ж таку увагу приділяють цій книзі? Напевно, вона має надзвичайну цінність. .

У всі часи люди з повагою ставились до Біблії. Немає жодного митця, який би не звернувся до її змісту. Відомі музиканти Бах, Моцарт писали духовну музику. Український композитор Бортнян-ський теж звертався до цього жанру. Намагалися втілити на художніх полотнах біблійні сюжети живописці. Але найбільше уваги приділяли Біблії письменники: Данте, Шекспір, Байрон, Гейне, Пушкін... Видатний німецький письменник ХІХ ст. Генріх Гейне писав: «Моїм прозрінням я зобов’язаний винятково читанню однієї книги. Книги? Так, однієї старої книги, скромної, як природа, і, як природа, природної... (вона) так прямо і називається: Книга — Біблія». Не стали винятком і українські письменники. Це, звичайно, П. Куліш та І. Нечуй-Левицький, які перекладали Біблію. Найвизначнішим біблійним твором І. Франка є поема «Мойсей». (Учень читає уривок з поеми І. Франка «Мойсей».)

Леся Українка на смерть Сергія Мержинського за одну ніч написала драму «Одержима», в якій розповідається про любов земної жінки до Ісуса. (Учениця читає уривок із драми Л. Українки «Одержима».) Т. Шевченко поклав Біблію в основу своєї творчості. І саме тому, що Кобзар у своїх поезіях повторював, нагадував біблійні істини, українські літературознавці визнали його основоположником української літератури. (Учень читає уривок з «Ісая, глава 35».) У деяких моментах Біблію важко зрозуміти, з нею можна сперечатись чи не погоджуватись, але не визнавати її не можна. Англійський філософ Френсіс Бекон писав: «Деякі книги достатньо спробувати на смак, інші можна проковтнути, але є небагато, які треба пережовувати та засвоювати». Біблія, без усяких сумнівів, належить до останніх. Апостол Павло писав: «Про це належало б говорити багато, але важко висловити, бо нездібні ви стали слухати. Тверда страва для досконалих, що мають чуття, звичкою привчені розрізняти добро та зло».

Біблія у перекладі Івана Огієнка. Перша сторінка книги «Буття».

ЗАВДАННЯ НА ЗАКРІПЛЕННЯ 1. Записати відомі крилаті вислови, в яких називаються імена, пояснити їх. Соломон (Мудрий, як Соломон. Соломонове рішення. Мудріший від царя Соломона. Суд Соломона.) Адам, Єва (За часів Адама. Адамове ребро. У костюмі Єви. Євине поріддя. Цікава, як праматір Єва.) Каїн, Авель (Каїн і Авель. Каїнова печать.) Лазар (Співати Лазаря.) Хома (Хома невіруючий.) Іуда (Іудин поцілунок.) Скласти таблицю крилатих висловів з Біблії, об'єднавши їх темою «За часів Адама». (Адам і Єва. Адамові діти. Скинути з себе ветхого Адама. У костюмі Єви. Євине поріддя. Цікава, як праматір Єва. Плоть від плоті. Едем. Дерево пізнання добра і зла. Змій-спокусник. Первородний гріх. Вигнання з раю. Фіговий листок. У поті чола. Втрачений рай.)

3. Записати крилаті вислови з Біблії, в яких є географічні назви. Прокоментувати їх. Едем. (Едемський сад.) Вавилон. (Вавилонське стовпотворіння. Вавилонський полон. Плач на ріках Вавилонських. Вавилонська вежа.) Голгофа. (Іти на Голгофу.) Содом, Гомора. (Содом і Гомора.) 4. Усно скласти речення з виразами, які вживаються і в прямому значенні, і як крилаті слова з Біблії. Голодні і спраглі. (Матвій, 5 : 6.) Лікарю, вилікуйся сам. (Лука, 4 : 23.) Збудувати свій дім на піску. (Матвій, 7:2.) Тайне стане явним. (Марко, 4 : 22.) Шукайте і знайдете. (Матвій, 7 : 7.) Віра без діла мертва. (Послання Якова, 1 : 20.) Будьте, як діти. (Матвій, 18 : 3.) Тьма кромішна. (Матвій, 25 : ЗО.)

Самостійно прочитати вірші з Біблії (Одкровення, 5 : 1 — 3. Перше послання Павла до коринтян, 18 : 22. Діяння апостолів, 9 : 4—5. Іоан, 18 : 36. Матвій, 21 : 19. ), знайти слова, що стали крилатими, пояснити їхнє переносне значення: (Книга за сімома печатями.) (Піддати анафемі.) (Проти рожна перти.) (Не від світу цього.) (Безплідна смоковниця.) 6. Закінчити крилаті вислови з Біблії і дати їм тлумачення. Хто не працює... (З послання Павла до фессалонійців, 3 : 10.) Зарити талант... (Матвій, 25 : 15—30.) Не судіть... (Матвій, 7 : 1—2.) Не сотвори собі... (Вихід, 20 : 4.) Хто взяв меча... (Матвій, 26 : 52.) Любіть ближнього свого... (Матвій, 6 : 43—44.)

РІЗДВО

Хрещення

Зцілення

Плащениця

Трійця

МОЛИТВА ГОСПОДНЯ Отче наш, що єси на небесах, 1.    нехай святиться ім'я Твоє; 2.    нехай прийде Царство Твоє; 3.    нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. 4.    Хліб наш насущний дай нам сьогодні; 5.  і прости нам провини наші,  як і ми прощаємо винуватцям нашим; 6.    і не введи нас у спокусу, 7.    але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Молитва Боже, єдиний, всесильний! Дуже тебе я молю: Ти збережи для нас грішних Милу країну мою. Ти поєднай остаточно Захід і Схід навіки. Линуть прохання поточно… Ти їх здійсни залюбки. Добре ми всі розумієм – Люди однакові скрізь. Боже, тебе я благаю, Щоб їх бажання збулись. (Вірш учениці 9-А класу Тимофеєвої Т.)