Презентація на тему:
Михайло Старицький - Життя і творчість. Багатогранність діяльності

З перших кроків самопізнання на полі народ-нім я загорівся душею і думкою послужить рідному слову, огранувати його, окрилити красою і дужістю, щоб воно стало здатним висловити культурну освічену річ, виспівати найтонші краси високих поезій. Я вірю в Божу силу людської душі. Вона підніметься й над внутрішнім падін-ням і над зовнішнім гнітом. Проб'є час – і все чесне, добре, сповнене високих намірів, стане на чолі й під яскравим сяйвом дня піде до владнославних – лю-бови, свободи і правди.

Протягом 1873—1876 pp. M. Старицький писав вірші, перекладав з Г. Андерсена, І. Крилова, М. Лєрмонтова, сербські народні думи та пісні. На початку 80-х pp. він домігся видання літературно-художнього альманаху «Рада». Очолив першу українську професійну трупу. У 1886—1887 pp. трупа з успіхом гастролювала в Москві та Петербурзі, потім — у Варшаві, Мінську, Вільнюсі, Астрахані, Тифлісі. За станом здоров'я у 1893 р. М. Старицький залишив трупу.

Наступного року Російська Академія наук призначила драматургу персональну пенсію «За літературні праці рідною мовою». Він брав участь у створенні Всеросійського театрального товариства.        У 1897 р. відбувся Перший Всеросійський з'їзд діячів сцени, на якому виступив М. Старицький. У Києві він керував драматичним гуртком Літературно-артистичного товариства, продовжував літературну діяльність. У 1903 р. письменник готував видання альманаху «Нова рада», але за його життя альманах не вийшов.

ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ КАДР ІЗ КІНОФІЛЬМА 1952Р. НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ КАДР ІЗ ТЕАТРАЛЬНОГО ВИСТУПУ

ЦИГАНКА АЗА КАДР ІЗ КІНОФІЛЬМУ МАРУСЯ БОГУСЛАВКА КАДР ІЗ МУЛЬТФІЛЬМУ

СТАРИЦЬКИЙ – ПОЕТ Новаторство поезії Старицького виявилося у розширенні системи жанрів української поезії, збагаченні виражальних засобів. Можна виділити кілька основних мотивів лірики М. Старицького: роль і призначення поета («Поетові»), краса людських почуттів («Виклик»), співчуття до важкої долі простого люду («Швачка»), тема України («До України»).

Людмила Старицька-Черняхівська й Олександр Черняхівський із донькою Веронікою. Київ, 1925 рік (фото із фондів Музею видатних діячів української культури)

Михайло Старицький помер 27 квітня 1904 р., похований на Байковому кладовищі, Київ.

М.Старицький і М.Кропивницький М.Старицький - студент Кабінет Михайла Старицького у меморіальному будинку-музеї в Києві Старицька - Черняхівська Вероніка Черняхівська М.Старицький із дружиною

ТЕМАТИКА ТВОРІВ М.СТАРИЦЬКОГО Тематика творів Приклади Історичні П'єса і повість “Оборона Буші”, драма “Маруся Богуславка”, повість “Устим Кармелюк”, віршована драма “Богдан Хмельницький” Соціально-побутові Драми “Не судилося”, “У темряві”, “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”, оповідання Про роль мистецтва, життя інтелігенції П'єса “Талан”, поезії Мелодрами, оперети на побутові теми “Циганка Аза”, “Зимовий вечір”, “Чорноморці”

Історико-культурний заповідник «Буша» Сучасне село Буша знаходиться в Ям- польському районі Вінницької області, нині в ньому мешкає 847 осіб. На тери-торії села розташовано історико-куль-турний заповідник “Буша”. Достеменно відомо, що найтрагічніші події в Бушан- ському замку відбулися 18-20 листопада 1654р., коли під замок-фортецю піді- йшли війська Потоцького і С.Чарнецького й узяли його в облогу. Польським жовнірам удалося винищити більшу частину невеликої козацької залоги, але коли замок майже перейшов у їхні руки, доч- ка (можливо, дружина) убитого козацького сотника підпалила поро- ховий погріб, висадивши в повітря себе, залишки залоги й чимало атакуючих поляків. До наших днів збереглися рештки фортеці, по- греби й підземні ходи. У заповіднику розміщено три музеї: археоло-гії, етнографії й оборони Буші. Цю місцевість прикрашає парк істо- ричної скульптури, у якому щороку проводяться міжнародні плене- ри скульпторів-каменярів. Віртуальну екскурсію заповідником “Буша” ви можете здійснити в мережі Інтернет за адресою: http://busha2.narod.ru/

“СЮЖЕТНИЙ ЛАНЦЮЖОК” ПОВІСТІ

ТЕМА ТВОРУ – зображення реальної іс – торичної події – героїчної оборони містечка – фортеці Буші, що на Поділлі, під час Націо – нально – визвольної війни в листопаді 1654р. ІДЕЯ ТВОРУ – засудження братовбивчої війни, зради, уславлення любові до рідного краю, вірності своїй вітчизні, єдності (однодум- ності захисників фортеці: якщо боротися – то всім боротися, якщо ж умерти – то всім умер – ти, але не здатися ворогові.

Жанр твору історико – романтична повість Повість Історична Романтична Середній за роз-міром епічний твір; кілька сю- жетних ліній; кілька головних героїв; розлогі описи, докладні характеристики Побудована на історичних фак- тах, подіях; зма- льовані реальні історичні особи (Потоцький, Чар-нецький, Богун, Лянцкоронський) зображено події далекого минуло-го Незвичайні герої, обставини; силь-ні, вольові персо-нажі, здатні до са-мопожертви зара-ди батьківщини й кохання; зв'язок з усною народною творчістю, інте- рес до національ-ної історії, націо-нальних героів

ПРОБЛЕМАТИКА ТВОРУ патріотизм, служіння вітчизні і зрада; братовбивчі війни; кохання; самопожертва; життя і смерть; народ та історія; народ як носій високих моральних якостей.

ОБРАЗИ ТВОРУ

Стійкі у вірі

ОБРАЗ ХРИСТА проходить через усю повість, як істина й моральний орієнтир, утілення любо-ві, добра й світла. Він – і натхненник, і помічник оборонців фортеці, для яких на першому місці – захисник віри, а вже через неї – й України: “… покли-кав вас (Господь – Авт.) стати твер-до і купно до останнього подиху за хрест цей і за матір Україну”.

ПРИЙОМИ ХАРАКТЕРОТВОРЕННЯ прийом контрасту (оборонці – позитивні, загарбни-ки - негативні; широке використання описів (портретні характе-ристики, інтер'єр, пейзаж); образи статичні, вже сформовані; романтичне забарвлення персонажів (незвичай-ні герої за незвичайних обставин).

“Можна сміло сказати, що в ту пору на Україні не було поета, що міг би був здобутися на таке сильне та енергетичне слово і не взяти в нім ані одної фальшивої ноти”. І.Франко “Справжній запорожець – вдачею, тем-пераментом, свободолюбними ідеями. Те, що його дужа голова та енергійний вислів обличчя мають у собі із предків-ської козацької спадщини, поєднане див-ним дивом із нахилами інтелігента, чу-лого на нові духовні потреби”. М.Рудницький

Творчість М.Старицького стала єднальною лан-кою між традиційною за стилем українською лі-тературою (романтизм, реалізм) і новою, модерні-стською, яка почала зароджуватись на межі XIX – XX ст. Творчість Михайла Стари-цького – значний крок вперед у розвитку української мови, у поширенні тематичного виднокругу української літе-ратури, у зміцненні в нашо-му письменстві реалізму. М.Рильський М.Старицький, 1904р.