Ірина Жиленко
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Мета: поглибити знання учнів про життя і творчість Ірини Жиленко, допомогти їм усвідомити ідейно-художню цінність її поезій; розвивати навички виразного та усвідомленого читання поезій, коментування їхнього змісту, знаходження і пояснення прикладів художніх засобів; виховувати вміння бачити красу навколо, цінувати доброту, дружбу.
ПІДКОВА Була зима. Ішов зелений сніг. За ним — рожевий. Потім — фіалковий. І раптом протрюхикав на коні Дідусь Мороз. І загубив підкову. Та не просту. А золоту. Таким, на місяць схожим, серпиком лежала, — аж розгубились в небі літаки, кричали: «Мама!» — Й крильцями дрижали. А я знайшла. Сказала їй: — Світи тут, на вікні. Щоб все мені збулося! — Зійшлися і роззявили роти сімсот роззяв. Стоять вони і досі...
Круг них світився то зелений сніг, то голубий, то ніжно-фіалковий. Вони стояли вперто, день при дні, — зачарувала їх моя підкова. Що ж, покладу підкову в чемодан, куплю я шубу. А тоді поїду в Лапландію. Хоч трішки і шкода, вже так і буть — віддам підкову Діду. Оце і все. А сніг звичайним став. Легкий і рівний, пада, пада, пада... Роти закрили всі сімсот роззяв. І розійшлись... І полягали спати.
«Підкова» У поезії «Підкова» героїня знайшла підкову, яку загубив Дідусь Мороз. Як відомо, підкова приносить щастя, тож дівчина сказала їй: «Світи тут, на вікні. Щоб все мені збулося!» Але знайшлися ті, хто позаздрив, - сімсот роззяв, що стали під вікном і не хотіли йти: «Вони стояли вперто, день при дні, - зачарувала їх моя підкова…». Тому героїня вирішує купити шубу й вирушити до Лапландії, аби віддати підкову власнику. І сніг, що раніше іскрився й світився то зеленим, то рожевим, то ніжно-фіалковим, одразу став звичним, тихим, рівним. Так звичайна заздрість може перетворити казку на буденність.
Лірична героїня: вірить у силу чарівних речей; фантазерка; мрійниця; порядна; відповідальна.
Самостійна робота Визначити групи художніх засобів, ужитих у вірші “Підкова”, з’ясувати їхню роль у творі.
Рідний дім — це фортеця людини, її оберіг. Добре, коли в цьому домі затишно, привітно, коли чекають рідні, найдорожчі люди. Здається, що якийсь добрий гном чи домовичок оберігають лад і спокій у домі. А може, це старий буфет, прабабусина шафа чи ще щось із старих меблів? Вони бачили багато, пам'ятають увесь рід, що тут жив, і бережуть цю пам'ять. Фантастична й зворушлива картина, яку змалювала письменниця, містить у собі глибокий смисл: тільки любов до людей, пошана до старшого покоління можуть допомогти жити в мирі та злагоді.
«Гном у буфеті» У таємничий мікросвіт домашнього затишку переносить нас віршований твір «Гном у буфеті». У кожної дитини є свої маленькі друзі, невидимі дорослим. Гном живе в буфеті вже кілька століть, він золотить на свята сервізи, любить пити какао, смоктати м’ятні гостинці. Маленький житель дому сварить пустунів, а слухняним дітям дає шоколадки. Він навчився гарних манер у порцелянової маркізи, яка запрошує його на чай. Проходять роки, століття, але гном буде завжди оберігати тепло дому, дитячу казку.
Ідея: дитинство – це чарівний, дивовижний час кожної людини, коли вона сприймає все казкове, цікаве, навіть гнома, що нашіптує казки.
План характеристики образу гнома Давній мешканець людського будинку. Обов’язки гнома. Риси характеру. Гном – франтом. Значення образу гнома для виховання не одного покоління дітей.
Самостійна робота Визначити групи художніх засобів, ужитих в поезії, з’ясувати їхню роль у творі: епітети… метафори… риторичні оклики…
Гра “Хто швидше?” Із чого була зроблена підкова? Скільки роззяв дивилися на підкову? Куди зібралася поїхати лірична героїня вірша “Підкова”? Що дав гном слухняним дітям? Як гном готується до свят? У кого гном навчився чемних манер? Як гном розважає дітей у довгі засніжені ночі?
Схожі презентації
Категорії