Презентація на тему:
Євген Маланюк - Еміграційна література

Еміграційна література Євген Маланюк

Напружений, незламно-гордий, Залізних імператор строф – Веду ці вірші, як когорти, В обличчя творчих катастроф. Є. Маланюк

Кредо Є. Маланюка - духовний заповіт Лесі Українки: «Лиш той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив». Його найвища любов – Україна, однак не рабська, а державно-незалежна, мудра і горда. П.Кононенко

Євген Филимонович Маланюк Дата народження: 20 січня (1 лютого) 1897 Місце народження: Архангород Дата смерті: 16 лютого 1968 (71 рік) Місце смерті: Нью-Йорк Мова творів: українська Рід діяльності: поет, перекладач, мислитель-публіцист, мистецтвознавець, критик, культуролог.

Як в нації вождя нема, Тоді вожді її — поети! Є. Маланюк

«Стилет чи стилос?» (1924) Стилет чи стилос? — не збагнув. Двояко Вагаються трагічні терези. Не кинувши у глиб надійний якор, Пливу й пливу повз береги краси. ***** Та тільки тут веселий галас бою — Розгоном бур і божевіллям хвиль Безмежжя! Зачарований тобою, Пливу в тебе! В твій п'яний синій хміль!

Стилет — це холодна зброя, різновид кин джала. Стилос — загострена паличка для писання на вкритій воском дощечці. Стилет - це зброя, а стилос - це перо. Стилет — це символ боротьби за волю, за ідеали, стилос — це інструмент фіксування думки та краси, символ мистецтва. Ліричний герой розмірковує, що з них ефективніше.

«Стилет чи стилос?» (1924) Тема: зображення ролі митця, його слова в житті суспільства. Ідея: утвердження думки,що митець повинен безкомпромісно служити народові, формувати свідомість нації. Літературний рід: лірика Жанр: ліричний вірш Вид лірики: громадянська, філософська Віршовий розмір: ямб Римування: перехресне

Епітети: трагічні терези,надійний якір, дивний ліс, п’яні птиці, солодкі таємниці, гіпнотичні кобри, золототілі діви, набряклий обрій, п’яний синій хміль; Метафори: вагаються терези; ліс зітхає; співа трава,вабить сном; обрій привабить, зрадить і віддасть воді; божевілля хвиль; Риторичне запитання: стилет чи стилос? Риторичний оклик: Безмежжя! Асонанс літер С, З,Ц

Віршем «Стилет чи стилос?..» автор долучається до споконвічної естетичної дискусії: митець може витати в далекому від життя світі мрій, понадземної краси, незворушного спокою чи має боротися за вдосконалення реального світу, наближення його до ідеалу, до Бога? Маланюк відчув трагічну дилему свого життя. Трагічна доля батьківщини, честь чоловіка, воїна, оборонця спонукають його брати в руки стилет: «Як в нації вождя нема, тоді вожді її — поети!» Одначе митець не відкладає вбік і стилос. Протилежність настанов увиразнюють прислівники «тут»,«там».

«ПІД ЧУЖИМ НЕБОМ» ( 1920) Чужі: й земля, і небо тут, і люди, І місяця золотосрібний ріг. Життя давно, як божевільне, блудить По манівцях заплутаних доріг. ***** Чому ж я тут? Куди ж іще заблудить Безглузда путь і хто остереже? Чужа земля, чужі похмурі люди - Й саме життя, здається, вже чуже.

Тема: показ стану душі ліричного героя, туги за Батьківщиною людини, яка вимушена жити у вигнанні. Ідея: уславлення любові до рідного краю, до старенької батьківської хати, маленької річечки; відчуття самотності на далекій чужині. Композиція: вірш складається з 5 частин,кожна з яких має свою ритмомелодику відповідно до змісту й настрою героя. Віршові розміри: чотиристопний ямб, чотиристопний та п’ятистопний анапест, чотиристопний анапест. Жанр: громадянська лірика. Римування: перехресне

Словник Ностальгі я (грец. nostos - повернення додому і algos - біль) — болісна туга за своєю Батьківщиною.

Епітети: золотосрібний ріг, заплутані дороги, кревний край, скажений біль, чорні рани, безглузда путь, убогий митар, вогненний слід, сіре поле в чорних круках, веселий вітер... Тавтологія: А я тут, на чужинних бруках, чужий – несу чужий тягар. Метафори: життя блудить; кревний край кона і останній муці;несу свій іспит; вітер заголосить глухо; перекупка-пам'ять заховала сни; Порівняння: життя давно, як божевільне,блудить; Риторичні питання: Чому ж я тут? По яких ще дорогах шукати причинної долі? Перекотиполем блукати в яких степах? Риторичні оклики: Там свист херсонського простору! Там вітер з кришталевих хвиль!

Доля закинула ліричного героя (він же й автор) далеко на чужину. Усе добре — цивілізація, розваги, тільки героєві самот ньо, тоскно без рідної Херсонщини, старенької батьківської хати, маленької річечки й привіту рідних та близьких. Усе це йому сниться, пригадується, ятрить серце, але повороту немає, і мати вже, напевне, перестала очікувати сина. Виявляється, що туга за батьківщиною — одне з найболючіших почуттів, і поет добре відчув це на собі.

«Сучасники»(1923 і 1924) Літературний рід: лірика Жанр: диптих Вид лірики: громадянська Провідний мотив: захоплення лірикою М.Рильського(перша частина) і захоплення раннім П.Тичиною й розчарування його пізнішими творами – «гаслами дня» Віршовий розмір: ямб (М.Рильському), анапест (П.Тичині). Римування: перехресне.

Максим Рильський: «алхімік мудрих слів», карбує «в коштовних ямбах вічний біль». Павло Тичина: «від кларнета твого – пофарбована дудка зосталась... в окривавлений Жовтень – ясна обернулась Весна».

«Шевченко» (1930) Літературний рід: лірика Жанр: сонет Вид лірики: громадянська Провідний мотив: роль митця в національному відродженні України, полум’яна любов до своєї знедоленої нації і пристрасний протест проти її гнобителів. Віршовий розмір: хорей. Римування: кільцеве( перший і другий чотиривірші), перехресне ( третій чотиривірш), суміжне (двовірш).

Т.Г.Шевченко: «Кобзар Тарас», «трибун», «поет», він є тим, «ким зайнялось і запалало» наше національне визволення. Не поет — бо це ж до болю мало, Не трибун — бо це ж лиш рупор мас, І вже менш за все — "Кобзар Тарас", Він, ким зайнялось і запалало. Скорше — бунт буйних майбутніх рас, Полум'я, на котрім тьма розтала, Вибух крові, що зарокотала Карою на довгу ніч образ. Лютий зір прозрілого раба, Гонга, що синів свяченим ріже,— У досвітніх загравах — степах З дужим хрустом випростали крижі. А ось поруч — усміх, ласка, мати І садок вишневий коло хати.

Сонет – ліричний вірш, який складається з чотирнадцяти рядків – двох чотиривіршів і двох тривіршів, хоч можливі й інші варіанти. Перший чотиривірш містить у собі тезу, другий – антитезу, тривірші – синтез. Твори Є Маланюка мають форму шекспірівського сонета. Словник

Могила Євгена Маланюка

Тестові завдання: 1.Є.Маланюк належить до А) Нью-Йоркської групи; Б) «Празької школи»; В) неокласиків; Г) шістдесятників. 2.Є.Маланюк очолив літературне об’єднання А) «МАРС»; Б) «Плуг»; В) «Танк»; Г) «ВАПЛІТЕ». 3.Із діяльністю «Празької школи» НЕ пов’язана творчість А) О. Стефановича; Б) Є.Маланюка; В) Н. Лівицької-Холодної; Г) Ю.Яновського.

4.Перу Є.Маланюка належить збірка А) «Земля й залізо»; Б) «З вершин і низин»; В) «Сонячні кларнети»; Г) «Сад нетанучих скульптур». 5. Є.Маланюк найяскравіше проявив себе як А) новеліст; Б) поет; В) драматург; Г)романіст. 6.Основою поетичної творчості Є.Маланюка є А) боротьба з фашистськими загарбниками; Б) ідея колективізації; В) ідея української державності; Г) ідея єдності народів.

7.З якого вірша взяті ці рядки: І все ж таки: в началі було – Слово! І все ж таки: начальний дух – Любов! А) «Істотне»; Б) «Під чужим небом»; В) «Стилет чи стилос?»; Г) «Земна мадонна». 8.Який художній засіб використав поет у рядках: Все далі висиха Синюха, Й линя її весела синь. А вітер заголосить глухо І пролітає в далечінь? А) порівняння; Б) метафору; В) епітет; Г) синекдоху. 9. Який епітет Є.Маланюк пов’язує з образом дороги у вірші «Під чужим небом»? А) заплутані; Б) широкі; В) далекі4 Г) важкі.

10. Установіть відповідність між поетичними рядками та назвами поетичних творів Є.Маланюка, з яких їх узято: 1.О моя степова Елладо, А) «Під чужим небом» Ти й тепер антично ясна Б) «Земна мадонна» 2. Несу отут страшний свій іспит В) «Істотне» І знаю, що життя мине Г) «Знаю медом сонця,ой Ладо...» 3.Не ображу зором Д) «Стилет чи стилос?» двійник Мадонни на землі 4. Діла ростуть у невмолимі черги