Презентація на тему:
Діалекти

Діалекти

Мета проекту з`ясування ролі діалектизмів у повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків»

Чому саме діалекти? Композиція твору «Тіні забутих предків» складається з низки епізодів, що передають дух гуцульського життя, органічний зв’язок з природою, язичницьку суть вірувань, звичаїв та обрядів цього народу за допомогою діалектизмів (в якості фольклорного матеріалу). Діалекти це також символи які пердають світосприйняття гуцілів.

Діалектна лексика містить в своєму складі слова, які вживаються лише в певній місцевості.  Приклад:газда, файний, зичити, загурка, оногди, кібель, дзюбак, шарварок, коливо. Що таке діалекти?

Широко використовуючи лексику гуцульського краю, М.Коцюбинський інколи вміщає в дужках пояснення слова. Використання діалектів

Використання діалектів Наприклад: «Знав, що на світі панує нечиста сила, що арідник (злий дух) править усім…» Або: «Одного разу він покинув свої корови і подряпавсь на самий грунь (верх)», «Витягалось найкраще лудіння (одежа)…»

Їх головна ціль у тексті Забезпечення етнографічної достовірності. «плай», «стромина», «кичера» і т.д., які за межами Гуцульщини не вживаються, порівняйте: Ліси, що дихали холодками, гірські води шуміли на скоках, а плай радісно підіймався угору поміжворинням.

Порівняйте Пелехатий- Козар- Вівчар- Дроб`єта- Струнка- Сараки- Розпатланий Пастух кіз Пастух овець Вівці Відгороджене місце Бідолахи

Полонина- Плай- Вориння- Пастбище Стежка Дерев`яні лати

Житло гуцульских пастухів на полонинах

Ватра-вогнище, багаття

Капчури –панчохи, пошиті із сукна й оздоблені вишивкою.

«Гачі» – штани зимові товсті, сукняні штани, які могли бути чорного, білого або червоного кольору.

«Заплітки» – ам, мн. Стрічка або пучок скручених кольорових ниток, які служили для заплітання в кінець коси, щоб зав'язати її і не дати розплітатися.

«Згарди» –намисто з монет або хрестиків.

“Іван сидить, опершись плечима в дошку, а ногами стискає дійницю. Біля нього — чорний пелехатий козар, що за кожним словом клене, а там ще вівчарі. Нетерплячі дроб`єта, яким прибува молоко, пруться з загороди у струнку, щоб їх швидше здоїли. Але ж бо почекайте, сараки, бо так не йде. Лиш по одній...”

“Іван сидить, опершись плечима в дошку, а ногами стискає дійницю. Біля нього — чорний розпатланий пастух кіз, що за кожним словом клене, а там ще пастухи овець. Нетерплячі вівці, яким прибува молоко, пруться з загороди у відгороджене місце, щоб їх швидше здоїли. Але ж бо почекайте, бідолахи, бо так не йде. Лиш по одній...”.

“Теплим весняним ранком Іван пішов на пастбище. Ліси ще дихали холодом, гірські води шуміли на скоках, а гірська стежка радісно підіймалася вгору поміж огорожі з дерев`яних лат. “Теплим весняним ранком Іван пішов в полонину. Ліси ще дихали холодом, гірські води шуміли на скоках, а плай радісно підіймався угору поміж воринням.

Функції Створення гуцульського колориту. Пізнавальна функція: знайомство читача з -предметами, явищами -побутом, господарюванням, виробничою діяльностю, -звичаями, біогеоценотичними особливостями

Висновки Мова становить найсуттєвішу рису народу, його характеру, світогляду, способу мислення і життя. Тому вживання місцевої лексики і синтаксичних конструкцій – це вкрай необхідний засіб відтворення колориту Гуцульщини, її духу.

“Тяжкі часи настали в родині Івана по смерті газди. Загніздилось безладдя, спливали гаразди, продавались царинки одна по одній, і маржина десь танула так, як по горах весною сніги. ”