Діалектика “мирного” та “воєнного” атома в контексті проблеми ядерної програми Ірану
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Діалектика “мирного” та “воєнного” атома в контексті проблеми ядерної програми Ірану “Атом – мізерна частинка, з якою пов'язані найзначніші досягнення та трагедії людства” Георгій Олександров Пилипчук К.
Парадокси сучасного світу Пилипчук К. 11 березня 2011 р. – радіаційна аварія на АЕС Фукусіма–1 (Японія). 27 травня 2011 р. - міністр екології Німеччини Норберт Реттген і федеральні міністри по захисту навколишнього середовища на спеціальній конференції ухвалили рішення про те, що сім атомних електростанцій Німеччини, побудовані до1980 року, залишаться відключеними від мережі. 12 вересня 2011 р. – запуск в дію Бушерської АЕС (Іран). 11 жовтня 2011 р. в Кронштадті Росія та Білорусь підписали договір про будівництво енергоблоків АЕС на білоруській території (Островецька АЕС).
Станом на 31 грудня 2010 р. в світі нараховано 441 ядерний реактор Дані Nuclear Technology review 2011. IAEA. Пилипчук К.
“Ядерний ренесанс” У 30 країнах світу функціонує 441 ядерний реактор. У 2010 р. було розпочато спорудження 16 нових реакторів. Кількість реакторів в світі, що споруджуються становить 67 (найвищий показник за період з 1985 р.). 5 країн, що володіють ядерною зброєю де-юре та 4 країни, що володіють де-факто ядерною зброєю. Пилипчук К.
Пилипчук К. Кількість атомних реакторів, що використовуються та споруджуються в світі (станом на 31 грудня 2010 р.)
Переваги урану порівняно з іншими видами енергетичних ресурсів, які використовуються для виробництва електроенергії у значних обсягах : — надзвичайно висока концентрація енергії: 1 кг урану за кількістю енергії еквівалентний 20 тис. кг вугілля (відповідно, у 20 тис. разів менше навантаження на транспорт, склади, а також менші обсяги відходів); — мінімальні викиди в атмосферу: 2—6 грамів двоокису вуглецю на кВт-год. (приблизно стільки ж виділяється при використанні енергії сонця і вітру), що на два порядки нижче, ніж при використанні вугілля, нафти і навіть природного газу; — мінімальний шкідливий вплив на здоров’я людей: вплив на збільшення смертності при роботі АЕС майже в 300 разів нижчий порівняно з ТЕС, що працюють на вугіллі (за даними МАГАТЕ). Пилипчук К.
16 липня 1945 р. – перша атомна бомба 27 червня 1954 р. – перша атомна електростанція 16 липня 1945 року в американському штаті Нью-Мексико відбувся перший у світі ядерний вибух. Випробовувалася плутонієва бомба - цей експеримент під назвою "Трініті" (Trinity) вважається початком ядерної епохи. Основа ядерної енергетики — атомні електростанції. Перша атомна електростанція (5 МВт), що поклала початок використанню ядерної енергії в мирних цілях, була запущена в СРСР у 1954 ( м. Обнінськ). Пилипчук К.
МАГАТЕ Міжнародне агентство з атомної енергії Провідний світовий міжнародний урядовий форум науково-технічної співпраці в області мирного використання ядерної технології. Засноване 29 липня 1957 р. у Відні. До складу входить 151 країна. Згідно з Статутом двома основними цілями діяльності МАГАТЕ є контроль за мирним використанням атомної енергії і забезпечення того, що допомогу МАГАТЕ не буде використано у військових цілях. International Atomic Energy Agency Пилипчук К.
151 країна-член МАГАТЕ МАГАТЕ прийняло план підсилення світової ядерної безпеки після аварії на японській АЕС "Фукусіма-1". Згідно з планом, країни-члени зобов'язуються оперативно оцінити свої АЕС, щоб визначити, чи можуть вони витримати екстремальні природні небезпеки. Країни також будуть вживати заходів для виправлення будь-яких недоліків в сфері ядерної енергетики та посилення готовності до надзвичайних ситуацій. МАГАТЕ підтримало документ 22 вересня 2011 р. під час щорічної конференції у Відні. Пилипчук К.
ДНЯЗ Договір про нерозповсюдження ядерної зброї ДНЯЗ— багатосторонній міжнародний акт, розроблений Комітетом з роззброєння ООН з метою завадити розширенню кола держав, що мають ядерну зброю, забезпечити необхідний міжнародний контроль за виконанням державами узятих за умовами Договору зобов'язань щодо обмеження можливості виникнення збройного конфлікту із застосуванням такої зброї; створити широкі можливості для мирного використання атомної енергії. Договір був схвалений Генеральною Асамблеєю ООН 1 червня 1968 р. і відкритий для підписання 12 липня 1968 р. в Москві, Вашингтоні та Лондоні. Учасниками Договору є 189 країн. Хоча спочатку Договір задумувався на термін дії 25 років, 11 травня 1995 р. понад 170 країн-учасниць погодилися продовжити дію Договору на невизначений термін без будь-яких додаткових умов. Пилипчук К.
ДНЯЗ – система принципів: нерозповсюдження ядерної зброї роззброєння право на мирне використання ядерних технологій Країни, що підписали та ратифікували договір Приєдналися до договору Дотримуються умов договору(Тайвань) Вийшли з договору(Північна Корея) Країни, що не підписали договір(Індія, Ізраїль, Пакістан) Пилипчук К.
Право на розвиток “мирного” атома Стаття IV (1) Жодне з положень цього Договору не належить тлумачити як таке, що зачіпає невід'ємне право всіх Учасників Договору розвивати дослідження, виробництво та використання ядерної енергії в мирних цілях без дискримінації і відповідно до статей I та II цього Договору. (2) Всі Учасники Договору зобов'язуються сприяти якомога повнішому обмінові устаткуванням, матеріалами, науковою та технічною інформацією про використання ядерної енергії в мирних цілях та мають право брати участь у такому обміні. Учасники Договору, які здатні робити це, також співпрацюють самостійно або спільно з іншими державами чи міжнародними організаціями, у справі сприяння подальшому розвитку використання ядерної енергії в мирних цілях, особливо на територіях держав-учасниць Договору, що не володіють ядерною зброєю, з належним урахуванням потреб регіонів світу, що розвиваються. Пилипчук К.
Ядерна програма Ірану Історія Дослідження Ірану в ядерній сфері розпочались з підписання в 1957 р. Договору із Сполученими Штатами Америки (США) про співпрацю в сфері мирного використання атомної енергії в рамках американської програми «Атом для миру». В 1967 р. в рамках укладеного договору за фінансування і технічного сприяння МАГАТЕ США здійснили поставку реактора для проведення досліджень потужністю 5 МВт, що містив понад 5.5 кг високозбагаченого урану. У 1974 р. в Ірані була створена «Організація з атомної енергії Ірану». У 1979 р. після антишахської революції нове керівництво Ірану призупинило реалізацію ядерної програми. Пилипчук К.
Ядерна програма Ірану – “вузол протиріч” В 1984 р. Іран повернувся до розробки власної атомної програми. Розпочато роботи зі створення дослідницького центру в Ісфахані призупинені 1978 р. 24 серпня 1992 р. між Російською Федерацією (РФ) та Іраном було підписано міжурядовий договір Про співпрацю в сфері мирного використання атомної енергії. 25 серпня того ж року Іран заключив Договір про продовження будівництва АЕС в Бушері. 1997-2002 рр. – період реалізації ядерної програми без конфронтації з країнами Заходу та МАГАТЕ. 2002-2005 рр. – виникнення скандалу з приводу ядерної програми, проведення розслідування МАГАТЕ та переговорний процес з Іраном під егідою Франції, ФРН та Великобританії. 2006-2010 рр. - Рада Безпеки ООН прийняла шість Резолюцій, що стосуються ситуації навколо ядерної програми Ірану (Резолюції № 1696, 1737, 1747, 1803, 1835, 1929). Пилипчук К.
МАГАТЕ та Іран Актуалізація проблеми ядерної програми Ірану отримала новий поштовх 18 лютого 2010 р., коли було опубліковано доповідь нового генерального директора МАГАТЕ Юкія Амано щодо іранської ядерної програми. Головний висновок доповіді полягає в тому, що через недостатню співпрацю Ірану з МАГАТЕ Агентство не може підтвердити, що весь іранський ядерний матеріал перебуває в сфері мирної діяльності. Більш того, в документі зазначається, що Тегеран зміг досягти ступеня збагачення ядерного матеріалу в межах 19,8%. Пилипчук К.
“Іран – ядерна держава” Махмут Ахмадінеджад Під час святкування Дня атомної технології 9 квітня 2009 р. Президент Ірану М. Ахмадінежад виступив із заявою про технічний прорив в іранській ядерній програмі. За його словами, вченим і технічним фахівцям Ірану вдалося вирішити два важливих технічних питання: випробувати два нових типи центрифуг підвищеної продуктивності і приступити до виробництва палива для ядерних реакторів. Після цього Тегеран став володарем технологій повного паливного циклу. Президент Ірану М. Ахмадінеджад 11 лютого 2010 р. заявив, що його країна виробила першу партію високо збагаченого урану. Виступаючи під час багатотисячного мітингу в Тегерані на честь 31 -ої річниці ісламської революції, Ахмадінеджад сказав, що Іран тепер є «ядерною державою». Пилипчук К.
Ядерний цикл Ірану Видобуток уранової руди – родовища - Saghand, Gachin, Naridan, Zarigan Виробництво порошкового концентрату руди урану U3O8 – гірничозбагачувальні комбінати Ardakan, Gachin Конверсія (виробництво “жовтого торту”) – заводи з конверсії урану – Isfahan, Fasa, Tehran Збагачення урану (U-235) – заводі зі збагачення урану – Natanz, Tehran, Ramandeh, Lashkar-Abad Отриманий збагачений уран повертається в м.Ісфахан – завод з виробництва ядерного палива – для конверсії в форму діоксиду (UO2) і готується для використання як палива (завод працює з 2010 р.) Пилипчук К.
Кількість низькозбагаченого урану Дані Інституту з питань науки та міжнародного миру (ISIS) за серпень 2009р. Пилипчук К. Кількість низько збагаченого гексафториду урану на заводі із збагачення урану в Натанзі Накопичені запаси гексафториду урану на заводі з конверсії урану в Ісфахані ISIS REPORT З 1 червня 2009 р. по 31 липня 2009 р. Іран виробив 169 кг низько збагаченого гексафториду урану. В середньому в день вироблялось 2.77 кг UF6. При темпах виробництва 2.77 кг низькозбагаченого UF6 на день Іран буде накопичувати загалом достатньо низько збагаченого урану для використання в якості матеріалу для виробництва збройового урану достатнього для отримання двох ядерних зарядів до кінця лютого 2010 року.
Кількість гексафториду урану у кг виготовленого протягом лютого 2007 р. по серпень 2009 р. Кількість центрифуг IR-1 на заводі зі збагачення урану в Натанзі станом на серпень 2011 р. Пилипчук К.
Споживачі іранського ядерного палива Бушерська АЕС (відкриття та запуск відбувся 12 вересня 2011 р.) Іран став 30 країною світу, що володіє атомним реактором. Ядерний реактор на важкій воді в Араку (введення в дію намічено на 2011-2012 рр.) Іран 11 країна світу, що освоїла технологію виготовлення важкої води. АЕС “Дарховин” (знаходиться в проектній фазі) Пилипчук К.
Існуючих в світі регуляторів не достатньо, щоб стримати ядерне розповсюдження. Розв’язання проблеми збагачення урану Іраном повинна вирішувати Рада Безпеки ООН, яка на сучасному етапі не має ні дієвих важелів впливу, ні єдиної позиції щодо врегулювання проблеми розповсюдження ядерної зброї. В сучасній системі міжнародних відносин кожна країна хоче отримати гарантії власної безпеки. На жаль, більшість країн вбачають у ядерній зброї гарантію власної безпеки. Світова спільнота визнає, що глобальна енергетична безпека неможлива без розвитку атомної енергетики, але водночас цей розвиток призводить до розповсюдження ядерної зброї. Діалектика “мирного” та “воєнного” атома з кожним днем стає все гострішою. Якщо Іран здобуде ядерну зброю, то це спровокує ядерну гонку на Великому Близькому Сході. Такі країни як Саудівська Аравія, Єгипет та Туреччина будуть намагатися здобути власну ядерну зброю. Беручи до уваги конфронтацію між Іраном та Ізраїлем, який вже володіє ядерною зброєю, небезпечною стає ситуації виникнення ядерного конфлікту між цими країнами. В такому разі Близький Схід перетвориться на «вогняну кулю» і зрозуміло, що це вогнище матиме зовсім не локальний, і скоріше всього навіть не регіональний масштаб. Висновки "Зусилля по контролю за розповсюдженням ядерних воєнних технологій тільки відтягують неминуче - світ, в якому кожна країна або група країн претендують на володіння своєю власною ядерною зброєю" М.Ель-Барадеї Пилипчук К.
Схожі презентації
Категорії