Презентація на тему:
Чарівність парків Черкащини

СТЕЖКАМИ КУЛЬТУРНОЇ ТА ІСТОРИЧНОЇ СПАДЩИНИ РЕҐІОНУ Чарівність парків Черкащини

Анотація Пропонуємо подивиться вісім парків Черкащини, вони обрані як найцікавіші серед множини парків. Цей матеріал можна використовувати при проведенні занять з предмету біологія за темою Біосфера та Екосистема, з предмету Екологія. Також він виховує почуття любові до рідного краю, до Батьківщини. Бувають моменти коли нам хочеться розслабитися та доторкнутися до чогось нового та прекрасного, втекти від міської задухи у край прекрасної прохолодної природи із дивовижними витворами зодчих – саме така ціль поїздки у парк . Ви не пошкодуєте ані хвилинки проведеної у парку разом із коханою людиною або всією родиною чи друз’ями. Тож перейдемо до ознайомлення з найвидатнішими парками Черкащини. Автори: Черничук Юлія Перевера Анна Під керівництвом : Дейнега Марії Олексіівни

Дендропарк “софіївка”.м.Умань.Памятка садово-паркового мистецтва к.ХVII ст. Оригінальні архітектурні форми , колекція дерев і кущів – 500 видів. Тальнівський парк.м.Тальне.Лісопарковий масив, створений в 70-і роки XIX ст.В колекції 40 видів деревних порід.Красиві ставки. Козацький парк.с.Козацьке, Звенигородський район. Стародавній заповідний парк із ставками. Колекція цінних дерев. Корсунь-Шевченківський парк культури і відпочінку.м.Корсунь-Шевченківський .Ландшафтний парк на р.Рось, створений в кінці ХVIIIст.Розташований на 3-х островах. Парк Декабристів.м.Камянка.Памятка садово-паркового мистецтва поч. XIX ст.Оригінальний рельеф. Парк “50-річчя Великого Жовтня”.м.Черкаси, Соснівка.Красивий ландшафт. Корсунь-Шевченківський парк культури і відпочінку.м.Корсунь-Шевченківський .Ландшафтний парк на р.Рось, створений в кінці ХVIIIст.Розташований на 3-х островах. Черкаський міський парк культури та відпочинку імені 30-ої річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Площа 24 га.Має насадження сходами Має штучні водойми і пагорби. місця відпочинку та розваги Замкова гора — цілий епохальний клондайк. м.Чигирин.В 1967 році на її вершині встановлено пам’ятник Богдану Хмельницькому. Тож гору ще називають Богдановою.

Черкаський міський парк культури та відпочинку імені 30-ої річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні. багатофункціональний парк культури та відпочинку у місті Черкаси, одне з улюблених місць відпочинку мешканців та гостей міста. Парк Перемоги розташований у Південно-Західному мікрорайоні міста. Його відкрито 1975 року на честь 30-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Багатофункціональність парку виявляється у його складових частинах: пейзажна — чіткі алеї спеціально висаджених дерев і кущів, за якими здійснюється постійний нагляд; меморіальна — на її території розташовані монументи загиблим воїнам, постаменти з гарматою та літаком СУ-17 на честь визволителів Черкас від німецько-фашистських окупантів; розважальна — тут розміщені атракціони та Черкаський зоопарк, в якому зібрані тварини, як місцевої так і екзотичної фауни, а також станція юннатів. За час, що минув від заснування парку він набув необхідних пейзажних рис міського парку. Організація парку виконана з дотриманням традицій та глибоких знань у парковому мистецтві групою черкаських фахівців, на чолі з головним архітектором міста В. М. Холковським і головним архітектором області О. С. Ренькасом, архітектором парку І. Щербиною та групою визначних дендрологів на чолі з Є. Д. Смирновим. СУ-17 біля центрального входу до парку Вид на озеро

Козачанський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення в селі с. Козацьке Звенигородського району Черкаської області. Історія Закладений у XVII ст. (один з найстаріших парків України). У XVIII ст. садиба належала князям Голіциним. Спочатку це був ботанічний сад з розсадником екзотичних рослин, оранжереями декоративних рослин, гідротехнічними спорудами для розведення риби. Починаючи з 80-х рр. XIX ст. було створено другу частину парку, завезено близько 80 видів дерев, споруджено ставки, штучні острови. У центральній частині парку був збудований палац у псевдоготичному стилі, поряд з яким був фонтан, неподалік фонтану на насипному пагорбі — парнас, була альтанка, а в глибині парку — фамільний склеп. Територія парку та двору була оточена цегляним парканом. У цьому маєтку князя Голіцина з 1797 по 1801 жив і навчав чисельних дітей родини відомий поет-байкар І. А. Крилов . Тут він писав байки, займався перекладами грецьких байок. Після приїзду з Козацького та публікації першої збірки він став відомим та шанованим письменником. У 1829 році князь Григорій Олександрович Голіцин, продав резиденцію таємному раднику Івану Івановичу Фундуклею з селами Княжею та Топильною. Згодом маєтності перейшли у власність онуки Голіцина, княгині Т. Г. Куракіної, вона була останньою власницею маєтку. Нині ні палацу, ні альтанки з фамільним склепом не існує. Зараз залишились будинок управляючого, збудований у поєднанні архітектури класицизму та народної архітектури, будинок канцелярії, збудований у псевдоготичному стилі та інші господарські споруди. [ Один з будинків княгині Куракіної

Козачанський парк — Характеристика парку Сучасний парк розташований на схилах балок, перепад висот до 22 м. У парку є два ставки. Налічується 45 видів деревних рослин. Переважає ясен звичайний. Частину площ займають плодові сади. Є ясенево-кленова алея та захисна смуга з сосни звичайної. Збереглися вікові дерева ялини звичайної, сосни чорної, липи серцелистої, тополі білої, дуб Крилова віком до 200 років. Парк умовно можна поділити на 2 частини — південно-західний (регулярний напрям паркового будівництва) та північно-східний (ландшафтний). Високі естетичні якості парку зумовлені віковими насадженнями листяних і хвойних порід, а також особливим плануванням рельєфу, наявністю ставків. Парк поєднує європейські класичні та національні традиції. Ворота парку

Корсунь-Шевченківський парк  — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення у місті Корсуні-Шевченківському Черкаської області. Історія Парк закладений 1782 р. для власника Корсунського староства князя Станіслава Понятовського архітектором Жаном-Анрі Мюнцем у стилі англійських пейзажних парків. У 1783 закладено парк з оранжереями, виноградниками, плантацією шовковиці. У 1785—1789 споруджено палац. У 1799 Корсунський палац і парк викупив цар Павло І і подарував князю П. В. Лопухіну. Парк поповнили рідкісними породами дерев, прикрасили мармуровими статуями, містками. Він не має чітко окресленої осьової композиції, характерної для російської школи садово-паркового мистецтва. Композицію сформовано шляхом використання первісного ландшафту: могутніх груп обкатаного каміння, бурхливої та спокійної води, перекатів, гранітних скель. Пізніші власники парку, рід Лопухіних, доповнили та розвили садово-парковий ансамбль та перебудували палац та паркові споруди. Садиба Лопухіних (1783-87 рр.), яка належить до нечисленної групи споруд архітектурного романтизму, де зараз розміщується музей історії Корсунь-Шевченківської битви та історичний музей. Експозиція залів музею розповідає про битву військ Б.Хмельницького 26 травня 1648 року під Корсунем з польською шляхтою за визволення України та  експозиція присвячена Корсунь-Шевченківській операції під час Великої Вітчизняної війни, яка увійшла в історію як "Сталінград на Дніпрі".  Біля музею розмістилася виставка зразків військової техніки. У Корсунь-Шевченківському парку

Корсунь-Шевченківський парк  Характеристика парку Парк розташований на трьох островах та правому березі р. Росі. Мости з'єднують острови між собою та з берегами річки. Береги скелясті, річку перетинають пороги. Парк створювали на основі широколистяного пралісу, тому в насадженнях переважають місцеві породи: дуб черешчатий, липа дрібнолиста, клен гостролистий та ін. Екзотичні рослини: гінкго дволопатеве, гіркокаштан звичайний, ялини звичайні і колюча, сосна Веймутова, сосна кримська, ялиця , бархат амурський, софора японська та ін. У парку ростуть вікові дерева: сосна, звичайна (вік понад 200 років), дуби, в'язи, липи, яким понад 100 років. Тут є музеї Корсунь-Шевченківської битви і краєзнавчий та картинна галерея. Палац Лопухіних-Демидових

Націона льний дендрологі чний парк «Софі ївка»  — парк, науково-дослідний інститут Національної академії наук України. На сьогодні — це місце відпочинку. Щорічно його відвідують близько 500 тисяч людей. Площа — 179,2 га. «Софіївка» є пам'ятником краєвидного типу світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII — першої половини XIX століть. Тут росте понад 2000 видів дерев і кущів(місцевих і екзотичних), серед них: таксодіум (кипарис болотний), сосна Веймутова, тюльпанове дерево, платан, гінкґо, смерека та багато інших. Парк розташований у північній частині міста Умань Черкаської області, обабіч ріки Кам'янки. Історія В кінці XVIII сторіччя по наказу Фелікса Потоцького, польського магната, що володів Уманню, в майже безлісній місцевості, на скелястих берегах річки Кам`янки був закладений прекрасний парк. У парка своя історія. На протязі багатьох десятиліть народ складав про нього легенди, що передавались із вуст в уста, із покоління в покоління... Переказ про походження знаменитого саду, доволі широко розповсюджене в дореволюційних виданнях, говорить наступне. Граф Станіслав Щенсний (Фелікс Потоцький) гуляв одного разу із своєю коханою, красунею Софією Вітт, в околицях Умані. Та якось вона каже: - Який б дивовижний міг бути тут сад! Через 4 роки на місці поляни із джерелом та каменями виник найпрекрасніший парк з озерами, фонтанами, гротами, каскадами та містками. З`явилися в саду статуї та вази із білого мармуру. Все навколо було вкрите квітами. По дзеркальній поверхні озер плавали лебеді... Павільон Флори Грот "Грибок« Фонтан поряд з Головним входом до парку. Лісове озеро

Націона льний дендрологі чний парк «Софі ївка» Потрапивши до музею живої природи під назвою "Софіївка", ви відразу переконуєтесь: тут все нагадує казку. І це справді так, адже в основу композиційного вирішення центральної частини парку покладені сюжети з міфології Стародавньої Греції та Риму, а деякі місця нагадують оселю грецьких богів, героїв, письменників та філософів. За задумом архітектора, парк є наочною ілюстрацією до окремих частин поем Гомера "Іліада" та "Одіссея". "Софіївка" тим і славиться, що вона побудована на класичній основі, бо це практично матеріалізована в конкретних об'єктах парку Гомерівська "Одіссея". Будь-яка (перша-ліпша) композиція чи мала архітектурна форма не тільки гарна зовнішньо, але і містить в собі певний задум, виражає ідею міфу чи якоїсь події, – і все це настільки продумано і пов'язано між собою, що загалом зливається в єдину симфонію краси. Софіївський державний дендрологічний заповідник займає площу більше 150 гектарів і є зразком пейзажної паркової композиції води, землі, архітектурних споруджень і скульптур. Цю мальовничу місцевість називають казковою країною - настільки тут все незвичайне, поетичне і прекрасне. Тут Ви знайдете Англійський парк, де зібрана багата колекція рослин з усього світу, каскади озер і водоспадів. Ви будете зачаровані дивовижними пейзажами, численними фонтанами, штучними гротами й вишуканими скульптурами античних богів і богинь. У надрах цього парку плескається унікальна штучно створена річка, на березі якої можна гарно відпочити. Дивлячись на водоспади і скелі, важко повірити, що Ви в Черкаській області, а не, приміром, у Криму. І що ця краса й велич створені людськими руками. Все це можна побачити, відвідавши парк. Гарна "Софіївка" будь-якої пори року: і у весняне цвітіння, і в жарку літню спеку, і в золоту осінь, і в зимову безмовність.

Тальнівський парк  — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення у м. Тальному, Черкаської області. Охоронний режим встановлено як об'єктові природно заповідного фонду Постановою Ради Міністрів УРСР від 29.01.60 р. № 105, сучасний статус — з 1972. Установа, землекористувач або землевласник у віданні якої знаходиться заповідний об'єкт − ДП «Уманське лісове господарство». Площа 406 га. Історія Парк заснований у XVIII — початку XIX ст. Він розташований на території колишнього маєтку Потоцьких-Шувалових. З 1725 року тальнівський маєток був у властності польських та російських аристократів: Оранських, Калиновських, Потоцьких. Згодом у спадок від батька перейшло до генерал-лейтенантші графині Ольги Станиславовни Шувалової, народженої Потоцької. У 1857 П. П. Шувалов заклав тут оранжерею , невеликий ботанічний сад. Створення парку почато в 70-х рр XIX ст., будів ицтво палацу — 1896. Наприкінці XIX — початку ХХ ст. був перебудований палац з дерев'яного на цегляний у стилі французького бароко. Композиція парку складається з розташованого в центрі палацу, великої галявини біля палацу, чисельних алей півциркульної форми. Долина річки сформована у вигляді набережних з водоспадом та чисельними джерелами та місточками. Парк створювався на базі існуючого лісового масиву, хоча додатково наповнювався різними породами дерев. На початку ХХ ст. паркові скульптури з Тального були перевезені в уманську «Софіївку». У Радянські часи була спроба зробити реконструкції цього парку для потреб міста, але проектне рішення не було вдалим і руйнувало парк. Зараз на території парку знаходиться міський стадіон, у палаці − музей хліборобства. Будинок пристарілих розташований в колишньому піонерському таборі, що в свою чергу містився на господарчому дворі. Характеристика парку Територією парку протікає р. Тальянка, є ставки. Вздовж річки — виходи кристалічних порід. У парку налічується 61 вид дерев та кущів. Переважає дуб звичайний. Збереглися старі дерева: дуби, сосни звичайні , Веймутові та чорні, яловець віргінський та інші. Мисливський замок Шувалова у Тальнівському парку Шувалових на фасаді

Парк Декабристів, Кам'янський парк  — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення у м. Кам'янці Черкаської області. Площа 4,0 га. Заснований наприкінці XVIII — на поч. XIXст. на правому березі р. Тясмину. На території парку ростуть дерева й кущі, які належать до 59 видів та 3 культиварів.(форм). Серед них найпоширеніші: ясени звичайний та зелений, клен польовий, в'язи. Садиба належала декабристуВ. Л. Давидову (1792—1855), потім його родині, тут бували відомі декабристи, О. С. Пушкін, пізніше — П. І. Чайковський. З архітектурних споруд садиби збереглися грот (кінець XVIII ст.), який міститься на території парку, зелений будиночок (поч. XIX ст.) та водяний млин (1825), що розташовані за межами парку. Має важливе історичне та меморіальне значення. Пушкінський грот Памятник Пушкіну \

Парк 50-річчя Жовтня в Черкасах Соснівський парк закладений у 1967 році на честь 50-річчя Жовтневої революції. Є зразком паркобудівництва. Площа 39,2 га. Заснований на основі старого реліктового соснового бору та діброви. Ростуть цікаві декоративні дерева, має каскад ставків і водоспадів. Ще за часів СРСР київські архітектори розробили унікальний проект лісо- і гідропаркової зони міста площею близько 250 га. Парк 50-річчя мав стати першим у ланцюжку аналогів. А далі, аж до Митниці – парки-острови, канали, штучні заплави, озера, бази відпочинку. Частково він був реалізований, але ланцюжка не вийшло: кожен об’єкт став самостійним. Та найгірше те, що з часом занепав і парк. Однак навіть сьогодні городяни переконані: він залишається справжнім дивом, створеним талантом природи та людини. За рік до того, як наше місце стало обласним центром, працівники Черкаської лісозахисної станції засадили сосною піщані дюни на околиці міста. Трохи з годом колектив Дахнівського лісництва озеленив і дніпровські кручі та урвище, що простяглося тут майже на кілометр. Коли деревця піднялися, топографи збагнули: не знайти в Черкасах вдалішого місця для парку. Тераса, яка обривається крутими уступами до Дніпра, і каньйон, що збагатив природний рельєф, були унікальним природним дивом. Маючи такий природний діамант на околиці, залишалося не так уже й багато: майстерно його огранити. До парку завезли валуни, гранітні глиби, гальку з гирла Росі та кар'єрів Криму, збудували штучні озера та водоспади, проклали русла струмків. Флору майбутнього парку, а це понад 70 видів екзотичних рослин, збагатили саджанці з Тростянецького дендропарку та „Софіївки”. Проект ажурного мосту, який веселкою з’єднав вершини крутояру, створили в одному з одеських інститутів, і вже тут нарекли містком кохання. Вид на озеро

Парк 50-річчя Жовтня в Черкасах Упродовж кількох років сотні спеціалістів і городян, що приходили сюди на суботники, втілювали в життя план, розроблений українськими архітекторами. І якщо закладання парку можна назвати будівництвом, то воно було справді всенародним. У вихідні сюди приходили сім’ями або ж цілими трудовими колективами. Відомим фактом є те, що тодішній завідувач партійними та профспілковими органами області Олександр Андрєєв часто навідувався в парк ще до роботи. У 1972 році на Всесоюзному конкурсі наш неповторний парк 50-річчя був визнаний найкращим на 1/6 світового суходолу! Два дипломи й медаль ВДНГ: у Радянському Союзі такої оцінки паркового комплексу були удостоєні одиниці. У 1980 році парк нагородили Золотою медаллю паркового мистецтва й занесли до Міжнародного каталогу парків Нащадку  наш!                         Відчуй через віки                                 Минулих років і красу і силу І дружній потиск щедрої руки, Яка цей парк чудовий посадила.   Русалка

Черкаський міський парк культури та відпочинку імені 30-ої річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні. багатофункціональний парк культури та відпочинку у місті Черкаси, одне з улюблених місць відпочинку мешканців та гостей міста. Парк Перемоги розташований у Південно-Західному мікрорайоні міста. Його відкрито 1975 року на честь 30-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Багатофункціональність парку виявляється у його складових частинах: пейзажна — чіткі алеї спеціально висаджених дерев і кущів, за якими здійснюється постійний нагляд; меморіальна — на її території розташовані монументи загиблим воїнам, постаменти з гарматою та літаком СУ-17 на честь визволителів Черкас від німецько-фашистських окупантів; розважальна — тут розміщені атракціони та Черкаський зоопарк, в якому зібрані тварини, як місцевої так і екзотичної фауни, а також станція юннатів. За час, що минув від заснування парку він набув необхідних пейзажних рис міського парку. Організація парку виконана з дотриманням традицій та глибоких знань у парковому мистецтві групою черкаських фахівців, на чолі з головним архітектором міста В. М. Холковським і головним архітектором області О. С. Ренькасом, архітектором парку І. Щербиною та групою визначних дендрологів на чолі з Є. Д. Смирновим. СУ-17 біля центрального входу до парку Вид на озеро

Чигиринський міський парк “Замкова Гора” Історія: У ХVІІ ст. на тезці Замкової гори височіла Чигиринська фортеця. Свого часу вона витримала немало облог та відбила силу-силенну штурмів турків, тож, звісно, й “пом’яли” її добре. Нині у фортеці відреставрували лише невелику частину — бастіон Петра Дорошенка. Замкова гора — цілий епохальний клондайк. В 1967 році на її вершині встановлено пам’ятник Богдану Хмельницькому. Тож гору ще називають Богдановою. Тут же височіє й важкий кам’яний хрест на честь героїв побоїщ із польсько-шляхетськими та турецькими загарбниками XVI—XVII сторіч. Уздовж схилу гори тягнуться кам’яні сходи 1912 року й пам’ятний знак — у 1843 та 1845 роках у Чигирині бував Тарас Шевченко. Тут, на гірських схилах, Кобзар творив: ескіз офорту “Дари в Чигирині”, малюнки “Чигирин з Суботівського шляху”, “Чигиринський дівочий монастир”, вірші “Чигирине, Чигирине”, частину поеми “Гайдамаки”, “Свято в Чигирині”. Біля підніжжя Замкової гори розташувався двоповерховий будинок. Це музей Богдана Хмельницького, де зібрані предмети першої необхідності та розкоші козацьких часів. Музей відтворили у 1995 році за малюнками та кресленнями “Присутственних місць” (повітової управи). У ХVІ — ХVІІ сторіччях тут стояла найдавніша чигиринська церква з козацьким цвинтарем. Нині поряд із музеєм — Каплиця Святої Покрови, в якій перепоховано останки козаків та мешканців міста, які загинули під час набігів турків і татар у ХVІІ сторіччі. пам’ятник Богдану Хмельницькому

Рецензія

Література. Парки України,Балтія-Друк ООО,2011.с.272. Вікіпедія Довкілля-наш дім . Черкаси,1999