Презентація на тему:
Використання варіативних модулів на уроках трудового навчання

Використання варіативних модулів на уроках трудового навчання. Виконала вчитель ЗЗОШ № 95 Судовська Л.О.

Зміст Модульне навчання на уроках технології. Використання варіативних модулів на уроках трудового навчання. Технології проектного навчання. Розвиток творчих здібностей при використанні варіативних модулів.

Модульне навчання на уроках технології .

Модульне навчання виникло як альтернатива традиційному. Сутність модульного навчання полягає в тому, що учень цілком самостійно (або з певною дозою допомоги) досягає конкретних цілей навчально-пізнавальної діяльності в процесі роботи з модулем. Модуль - це цільовий функціональний вузол, в якому об'єднані навчальний зміст і технологію оволодіння ним. Саме модуль може виступати як програма навчання, індивідуалізована за змістом, методами навчання, рівнем самостійності, темпом навчально-пізнавальної діяльності учня.

Суть. Мінімальною одиницею навчального процесу є не урок, а цикл уроків — модуль.   Особливості технології: Основний навчальний період — модуль або цикл (уроків); пояснювально-ілюстративні, евристичні, програмовані методи навчання; основні форми організації навчання — бесіда, практикум; засоби діагностики — поточні письмові опитування (тести), конт рольні роботи.

Чим модульне навчання відрізняється від інших систем навчання? По-перше, зміст навчання подається в інформаційних блоках, засвоєння яких здійснюється відповідно до мети. По-друге, змінюється форма спілкування вчителя і учня. По-третє, учень працює максимум часу самостійно, вчиться самоплануванню, самоорганізації, самоконтролю та самооцінки. По-четверте, наявність модулів дозволяє вчителю індивідуалізувати роботу з окремими учнями.

Важливим критерієм побудови модуля є структура діяльності учня в логіці етапів засвоєння знань: сприйняття, розуміння, осмислення, запам'ятовування, застосування, узагальнення

Навчальний матеріал подається одночасно на всіх можливих кодах: СИМВОЛ - рисункові, (намалювати) СЛОВО - словесному (розповісти, написати) СХЕМА - (графічне зображення, діаграма)

Навчальним модулем називають автономну частину навчального матеріалу, що складається з наступних компонентів: точно сформульована навчальна ціль (цільова програма); банк інформації (власне навчальний матеріал у вигляді навчальної програми) методичне керівництво щодо досягнення цілей (як?) практичні заняття з формування необхідних умінь контрольна робота, яка відповідає цілям, поставленим у даному модулі.

Використання варіативних модулів на уроках трудового навчання. • Навчальна програма з трудового навчання для учнів 5-9 класів побудована за модульною системою.Вона складається з незмінних (обов'язкових), варіативних (на вибір) та базового (для класів, не діляться на групи хлопців) модулів. • Інваріантний зміст трудового навчання розрахований на засвоєння окремими групами хлопців. Він займає приблизно половину навчального часу • Варіативні модулі навчальної програми розраховані на 16 годин кожен. Ці модулі, з зазначеного переліку, обирає вчитель у залежності від матеріально-технічної бази, фахової підготовленості, регіональних традицій наповнюваності класів та бажання учнів. Вивчення варіативних модулів відбувається за окремо розробленими програмами до них

Зміст трудового навчання для класів, що не діляться на групи хлопців складається лише з варіативних модулів. При цьому, учні повинні освоїти базовий модуль. Наскрізними лініями, які закладені в зміст основного пристрою є: проектування виробів Трудове навчання в 5-9 класах базується на практичній діяльності учнів

Головною метою трудового навчання є формування технологічно освіченої особистості, підготовленої до самостійного життя і активної перетворювальної діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства для реалізації творчого потенціалу учнів.

Завданнями варіативних модулів є: формування цілісного уявлення про матеріальне виробництво, роль техніки, проектування і технологій у розвитку суспільства; набуття учнями досвіду провадження технологічної діяльності, партнерської взаємодії і ціннісних ставлень до трудових традицій; формування технологічних умінь і навичок учнів; ознайомлення учнів із виробничим середовищем, традиційними, сучасними і перспективними технологіями обробки матеріалів, декоративно-ужитковим мистецтвом;

формування здатності розвивати надбання рідної культури з використанням засобів декоративно-ужиткового мистецтва; реалізація здібностей та інтересів учнів у сфері проектно-технологічної діяльності та технічної творчості; прилучення учнів до надбань української культури через практичне вивчення традиційних ремесел та різних видів декоративно-ужиткового мистецтва; оволодіння вміннями оцінювати власні результати предметно-перетворювальної діяльності та рівня сформованості ключових і предметних компетентностей.

Творчість Творчість визначається як діяльність, яка створює щось якісно нове, що відрізняється неповторністю, оригінальністю і суспільно історичною унікальністю

Технологія проектного навчання

Суть «Метода проектів» Сьогодні під цим словосполученням розуміють метод навчання, форму організації занять, педагогічну технологію, систему організації навчання.

Проектна діяльність дає можливість вчителю: долучити учнів до самостійного вибору того або іншого розв'язку задачі, розв'язувати завдання з декількома правильними рішеннями, проводити пошук інформації, реалізувати набуті знання з основ наук на практиці подібне.

Прогнозовані результати проектної діяльності: практико орієнтований підхід до навчання; формування ключових компетенцій (соціальних, полікультурних, інформаційних, комунікативних тощо); розвиток ініціа тивності та самостійності учнів

Результатом діяльності учнів при вивченні кожного блока обов’язкової для вивчення складової програми модуля має бути виріб, а будь-якого варіативного модуля – проект (клацнути на слово « проект» при демонстрації )

Розвиток творчих здібностей на уроках технології при використанні варіативних модулів.

Розвивати творчі здібності людини – це: виховувати творче ставлення до праці. При цьому праця розглядається як джерело формування пізнавальної діяльності, самостійного ставлення до поставленого завдання. виховання любові до справи прагнення до пізнання його особливостей, які в свою чергу стимулюють випробувати свої сили, досягти успіху.

Завдання предмета: прищеплення знань і умінь з ведення домашнього господарства, формування політехнічних знань та екологічної культури, розвиток самостійності та здатності вирішувати творчі завдання, забезпечення учнів можливості професійного самовизначення, виховання працьовитості і культури праці, розвиток естетичного почуття і художньої ініціативи .

Для формування творчо-активної особистості використовую наступне : розвиваю творчу активність учнів; включаю учнів у творчу діяльність; вношу проблемність у навчальний процес; розвиваю якості творчого мислення: самостійність, критичність і т.п.

Творча особистість володіє наступними якостями: вміння поставити творчу мету і підпорядкувати свою діяльність її досягненню; вміння планувати, самоконтролювати свою діяльність; уміння знаходити і вирішувати проблему;

При виконанні робіт в учнів формуються і удосконалюються: практичні знання і вміння, необхідні при веденні домашнього господарства, виховується звичка до свідомого виконання санітарно-гігієнічних правил в побуті та на виробництві.

При поясненні теоретичного матеріалу використовую різні енциклопедичні відомості, історичні факти. Часто даю завдання учням підготувати повідомлення по тій або іншій темі і заздалегідь придумати питання за повідомленням для учнів класу, тим самим, ставлячи перед учнем проблему

Наочності на уроках технології

Технологія в’язання спицями та гачком.

Технологія виготовлення м’якої іграшки.

з№/ Назвадії Умовивиконання Зображення 1 Складітьдвідеталілицьовимбокомвсередину,виворітнимназовні.Порівняйтезрізитазаколітьшпильками . Шпилькизаколюйтечерезобидвашаритканини, поперек шва 2 Зметайте деталі, залишаючи незашитим отвір для вивертання виробу. Отвір залишайте у непомітному місці іграшки. Вийміть  з виробу шпильки. Шов «упередголку»,тимчасовез’єднання 3 Зшийте  деталі, залишаючи незашитим отвір для вивертання виробу. Шов «назадголку»,постійнез’єднання. 4 Видаліть нитки  наметування.   5 Виверніть виріб на лицьовий бік, ретельно виправляючи всі частини  іграшки.   6 Наповніть тулуб іграшки синтепоном, починаючи з вушок, лапок.   7 Акуратно зашийте залишений   8 Оформіть мордочку тваринки Пришийтеґудзикичивишийте очіта носик.Постійнішви. 9 Вдягніть іграшку, доповніть образ аксесуарами.     10 Почистіть виріб від ниток наметування, позначок крейдою, розправте хутро у місці швів.          

Технологія писанкарства.

Крашанка Це яйця, фарбовані в один колір. Крашанка пофарбована в червоний колір, символізує радість життя. Сире яйце варятьнакрутов чистій воді. Потім опускають на 15хву теплу фарбу. Ще теплу крашанку натирають шкуркою із сала, щоб вона блищала. Крашанка належить до найдавнішого типу оздоблення яйця. Є звичай, що крашанкою ділиться вся родина. Дряпанка Це яйця , що мають орнамент, видряпаний на поверхні. Длядряпанкидобирають природно темніші яйця, бо в них міцніша шкарлупа. Дібрані яйця фарбують, обсушують. Спочатку орнамент малюють олівцем, потім гострим предметом видряпують (цвях, шило, голка). Для орнаменту добирають рослинні мотиви: квітку, дерево, гілку, рідше - геометричні. Капанка Спочатку яйце опускають в світлу фарбу, коли воно просохне, на нього наносять крапки гарячого воску. Як віск охолоне яйце кладуть у темнішу фарбу, і так можна проробити декілька разів. Після висихання фарби яйце кладуть у гарячу воду, віск зникає. Мальованка Це яйця розмальовані пензликом, різними фарбами та візерунками. Трав’янка Дояйцяприкладають дрібно розсічені листочки й обгортають капроновою панчохою. Потім варять у фарбі. Там де листочок, явиться його білий відбиток. Писанка Це яйце, розписанеписачкомпо чистій чи вже пофарбованій шкарлупі. Технологічний процес її виготовлення складається з ряду операцій: розпис воском, поетапне фарбування та затушовування воском відповідних місць на писанці, розігрівання та знімання воску. Білі писанки Писанку, виконану восковою технікою, кладуть увідбілюючийрозчин, щоб він покрив ціле яйце. Усі незакриті воском місця побіліють. Писанку обсушують і нагрівають у печі, стираючи ганчіркою віск. Така писанка має біле тло. Через складний технологічний процес виготовлення її називають ще «мученою». Дерев’яна писанка На виточену дерев’яну основу у формі яйця наносять орнамент масляними фарбами і лакують. Трапляються дерев’яні писанки, коли орнамент не малюють, а вирізьблюють спеціальними різцями, (різьблення по дереву) Бісерна писанка На дерев’яну основу у формі яйця наносять спеціальний (складений із п’яти компонентів клей), а потім викладають орнамент бісером. Існує ще техніка «одягання » яйця у бісерну сітку. Інкрустація соломкою На підготовлену основу - пофарбовану, наноситься малюнок з соломки, готова поверхня лакується. Зернівка На підготовлену основу за допомогою збитого яєчного білка (клею ПВА) з різних круп викладається орнамент.

Робота з учнями.

Творчість на уроках.