Презентація на тему:
Методи творчого й критичного мислення

Роботу виконала: Невмивана Юлія Учениця 11 класу 2014 рік Варіативний модуль: «Методи творчого й критичного мислення в проектній технології»

Методи творчої діяльності людини І. Метод мозкової атаки (мозкового штурму). Синектика. Метод контрольних запитань. Метод фокальних об‘єктів або метод випадковостей. Метод гірлянд, випадковостей й асоціацій. ІІ. Метод функціонального вартісного аналізу. Теорія розв‘язання винахідницьких завдань. Морфологічний аналіз. Винахідництво.

І. 1. Метод мозкової атаки «Мозкова атака» — це метод розв’язування невідкладних завдань за дуже обмежений час. Суть методу полягає в тому, що необхідно висловити найбільшу кількість ідей за невелику кількість часу, обговорити та здійснити їхній відбір. Цей метод використовується для розвитку творчих здібностей або для розв’язання складних проблем. Метод мозкової атаки можна використовувати в різних формах діяльності: у роботах з малими групами, командами, великими групами («гра з глядачами»), індивідуальній роботі віч-на-віч.

Умови ефективності мозкової атаки Максимальна зацікавленість усіх учасників у досягненні результату. Абсолютний авторитет керівника в організації роботи. Чітке дотримання правил проведення мозкової атаки. Основні принципи мозкової атаки: Не критикувати — можна висловлювати будь-яку думку без побоювання, що вона буде невдалою. Стимулювати всяку ініціативу — чим незвичайнішу, тим краще. Прагнути до найбільшої кількості ідей. Змінювати, комбінувати, покращувати запропоновані ідеї (свої та чужі).

І. 2. Синектика Метод синектики - це метод колективної творчої діяльності, заснований на використанні інтуїтивно-образного, метафоричного мислення учасників. Назву методу дав його автор, американський психолог У. Гордон. У перекладі з грецького слово "синектика" означає суміщення різнорідних елементів. Синектичний метод є розвитком "мозкового штурму", але на відміну від нього допускає критику, яка дозволяє розвивати і видозмінювати висловлені ідеї. В процесі використання методу синектики застосовуються чотири види аналогій. При прямій аналогії даний об'єкт порівнюється з більш-менш схожим аналогічним об'єктом в природі або техніці. Символічна аналогія вимагає в парадоксальній формі сформулювати фразу, буквально в двох словах відображатиме суть явища. При фантастичній аналогії необхідно придумати фантастичні кошти або персонажів, які можуть виконати те, що вимагається за умовами задачі. Особиста аналогія (емпатія) дозволяє представити себе тим предметом або частиною предмета, про який йде мова в задачі.

І. 3. Метод контрольних запитань Метод контрольних запитань — спосіб активізації творчого пошуку розв'язання завдань удосконалення системи управління персоналом за допомогою заздалегідь підготовленого списку навідних запитань. У запитанні повинна міститись підказка як розв'язати завдання.

І. 4. Метод фокальних об‘єктів або метод випадковостей МЕТОД ФОКАЛЬНИХ ОБ'ЄКТІВ — винайдений американським ученим Ч. Вайтингом. Об'єкт, який удосконалюють за допомогою цього методу, називають фокальним, оскільки його ставлять у центр уваги (фокус). Суть його ґрунтується на перенесенні ознак випадково вибраних об'єктів на фокальний об'єкт, унаслідок чого отримують незвичні поєднання, котрі дають змогу подолати психологічну інерцію. Наприклад, якщо вдосконалюваним (фокальним) об'єктом є олівець, а випадковим — тигр, то отримаємо сполучення на зразок «смугастий олівець», «хвостатий олівець» тощо. Розглядаючи ці сполучення і розвиваючи їх, іноді вдається знайти оригінальні ідеї (наприклад, «хвостатий олівець» утілюється в олівець — ручку з гнучким тримачем (хвостом) — досить відома конструкція). Не обов’язково, щоб усі обрані об’єкти якимось чином підходили до об’єкта, що вдосконалюється, але, використовуючи цей метод, можна вибрати велику кількість найрізноманітніших варіантів. Треба зазначити, що М. ф. о. більше підходить у тих випадках, коли треба модернізувати, удосконалити вже існуючий об’єкт або подати нову ідею, певний напрям у розвитку технічної думки. Цей метод не дає стовідсоткового розв’язку певної конструкторської або винахідницької задачі. Слід відзначити, що важливим є не стільки результат, тобто те, що учні зможуть удосконалити чи створити, скільки сам процес пошуку. Учитель має стежити за тим, щоб учень зрозумів, як діє цей метод. Тут важливо привчити учня до оригінального нестандартного мислення, підсилити його здібності до фантазування, які було започатковано відповідним методом.

Послідовність застосування методу фокальних об‘єктів Вибір фокального об’єкта (наприклад, поличка для книг). Вибір 3 — 4 випадкових об’єктів (вибирають, як правило, навмання зі словника, каталогу, технічного журналу тощо, наприклад: «кіно» , «змія», «каса», «полюс», «машина»). Складання списків ознак (властивостей) випадкових об’єктів (наприклад, кіно: широкоекранне, звукове, кольорове, об’ємне і т. п.). Генерування ідей шляхом приєднання до фокального об’єкта ознак випадкових об’єктів. Наприклад, поличка може бути звуковою, якщо в конструкції спроектувати місце для радіоприймача чи телевізора, якщо приєднати до даного фокального об’єкта ознаку «саморухома», може з’явитися оригінальна ідея пересувної полички тощо. Розвиток сполучень шляхом вільних асоціацій. Оцінка отриманих ідей і відбір корисних розв’язків.

І. 5. Метод гірлянд випадковостей й асоціацій Цей метод є розвитком методу фокальних об’єктів. Він допомагає знайти велику кількість підказок для нових ідей шляхом утворення асоціацій. Алгоритм цього методу визначає порядок дій, що ефективніше пояснити на прикладі розв’язання конкретного завдання. Алгоритм методу Визначення синонімів об’єкта. Довільний вибір випадкових об’єктів. Утворення комбінацій з елементів гірлянд синонімів і випадкових об’єктів, тобто кожний синонім поєднують із кожним випадковим об’єктом. Складання переліку ознак випадкових об’єктів. Генерування ідей шляхом почергового приєднання до технічного об’єкта і його синонімів ознак випадково обраних об’єктів. Генерування гірлянд асоціацій. Генерування нових ідей. Вибір альтернативи. На цьому кроці вирішують питання: продовжувати генерування гірлянд асоціацій чи їх уже досить для підбору корисних ідей. Оцінювання й вибір раціональних варіантів ідей. Відбір оптимального варіанта.

ІІ. 1. Метод функціонального вартісного аналізу Одним з методів удосконалювання будь-якого об'єкта на всіх стадіях життєвого циклу є функціонально-вартісний аналіз (ФСА). Функціонально-вартісний аналіз - це метод комплексного техніко-економічного дослідження об'єкта з метою розвитку його корисних функцій при оптимальному співвідношенні між їх значимістю для споживача і витратами на їх здійснення. Метод ФСА застосовується промисловими компаніями США, Англії, Франції та інших країн з розвинутою ринковою економікою. Метод ФСА розроблений у США і вперше застосований у 1947 р. у компанії «Дженерал Електрик».

ІІ. 2. Теорія розв‘язання винахідницьких завдань ТРВЗ створює принцип, який допоможе знайти вихід з будь-якої ситуації, а реалізація творчих здібностей ґрунтується на використанні різних методів творчого мислення. Деякі засоби розвитку нестандартного мислення можна використовувати під час самопідготовки учнів на заняттях, прогулянок, екскурсій, виховних заходів тощо. Застосування цих засобів розкриває технологію розумового процесу, виховує наполегливість, самоповагу, самостійність мислення. Головні принципи методики ТРВЗ: Розв'язання суперечностей. Системний підхід (вміння бачити навколишній світ у взаємозв'язку всіх його елементів). Вміння віднайти необхідний у даній ситуації резерв.

ІІ. 3. Морфологічний аналіз Морфологічний аналіз - методика творчості у сфері винахідництва, яка допомагає розглядати різні можливі рішення проблеми розбиваючи її на окремі атрибути та комбінуючи можливі реалізації цих атрибутів. Метод був запропонований швейцарським астрофізиком Фріцем Цвікі (1898-1974), який використовував цю техніку в ракетобудуванні. Морфологічний аналіз полягає в розбитті досліджуваного об'єкта на характеристики та атрибути. При цьому характеристики повинні бути незалежними одна від одної. Після цього виписуються всі можливі реалізації атрибутів, наприклад, для атрибуту фарба реалізаціями є червона, жовта або синя. Таким чином утворюється багатовимірна таблиця з різних комбінацій окремих реалізацій розглянутих атрибутів. Кожна комбінація являє собою окремий розв’язок поставленої проблеми. Таким чином методика дозволяє помітити нові комбінації і може привести до оригінальних ідей.

ІІ. 4. Винахідництво Винахідництво – створення технологічного вирішення, що відповідає умовам патентоспроможності (новизні, винахідницькому рівню і промисловій придатності)

Винахідництво. Раціоналізаторство 1.Винахідництво: А) Винахід. Б) Патент. В) Винахідники з України 2.Раціоналізаторські пропозиції – рушійна сила розвитку виробництва: А) Об‘єкт раціоналізаторської пропозиції. Б) Суб‘єкти права на раціональні пропозиції В) Оформлення раціоналізаторської пропозиції. 3.Винахідники з України.

1. Винахідництво Одним із важливих чинників прискорення науково-технічного прогресу є творчість винахідників. Її сутність полягає у створенні винахідниками високоефективних винаходів і їх широке використання у всіх галузях сучасного промислового виробництва. Що саме є рушійною силою створення винаходів, діяльності винахідників? Застарілі типи (моделі) технічних пристроїв, машин тощо вже не можуть задовольнити зростаючі матеріальні і духовні потреби суспільства. Винахід і з’являється там, де виникає протиріччя (суперечність) між потребою і засобами задоволення цієї потреби, які є на цей час у суспільстві. У переважній більшості творчих проектно-конструкторських задач (проблем) закладене у прихованому вигляді певного типу технічне протиріччя. Винахід — це результат вдалого вирішення технічного протиріччя. Згідно з Положенням, винахід — це новий технічний розв’язок задачі в будь-якій галузі промислового виробництва, будівництва, чи оборони, який дає позитивний ефект і має суттєві відмінності у порівнянні з відомими розв’язками цієї самої задачі.

Винахід Винахід — технічне рішення, що є новим, корисним у господарській діяльності і може бути практично застосоване. Визнаний офіційними експертами винахід може отримати правову охорону від держави і стати об'єктом промислової власності, що засвідчується особливими правоохоронним документом, який має назву патент. Винаходом може бути пристрій, спосіб, речовини, застосування пристроїв за новим раніше невідомим призначенням, штами мікроорганізмів, культура клітини рослин і тварин.

Патент Патент — документ, що засвідчує авторство на винахід та виключне право на використання його протягом певного строку. Патент видається державним патентним відомством винахіднику або його правонаступнику. Дія патенту розповсюджується тільки на територію держави, в якій його видано. Строк дії патенту встановлюється національним законодавством (як правило, 15-20 років). Патентна формула — коротке формулювання об'єкта патентного захисту. Окрема складова частина заявки. На основі патентної формули визначається обсяг правової охорони. Найпоширенішою є категоризація патентів за об'єктами промислової власності, на які вони видаються. За цією категоризацією виділяють такі види патентів: на винахід, на корисну модель (нове технічне рішення, що не випливає із існуючого рівня техніки і є промислово придатним), на промисловий зразок (результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання).

2. Раціоналізаторські пропозиції – рушійна сила розвитку виробництва У широкому розумінні термін «раціоналізація» означає поліпшення чи вдосконалення певного процесу, об’єкта тощо. Зокрема, для техніки, промислового виробництва — це вдосконалення технічних об’єктів, пристосувань, знарядь праці, технології виготовлення деталей, пристроїв, випуску продуктів харчування тощо. Проблема участі у раціоналізаторській діяльності є дуже важливою формою суспільної активності фахівців загально-технічного спрямування (робітників, техніків) й інженерів. Це пояснюється тим, що їх безпосередня участь у справах підприємства, на якому вони працюють, творчий підхід до вирішення виробничо-технічних завдань сприяє технічному переоснащенні виробничих процесів, удосконаленню техніки, різноманітних пристроїв у будь-якій галузі виробництва. Не бути байдужим до цього важлива риса будь-якого фахівця. Раціоналізація здійснюється шляхом внесення різних раціональних пропозицій, кожна з яких стосується поліпшення конкретного об’єкта чи процесу. Але це не означає, що кожна раціональна пропозиція з погляду чинного закону визначається раціоналізаторською. Зі всієї маси раціональних пропозицій закон розглядає як раціоналізаторські лише певну їх частину (вони мають відповідати конкретним вимогам). Отже, кожна раціоналізаторська пропозиція раціональна, але не будь-яка раціональна пропозиція є раціоналізаторською.

Об‘єкт раціоналізаторської пропозиції Раціоналізаторська пропозиція має стосуватися виробів, технології, задіяної техніки або складу матеріалів. Власне кажучи це і є об'єкти раціоналізаторських пропозицій. Це можуть бути конструктивні вирішення виробів, технологічні процеси, тобто і способи, а також речовина (склад матеріалів). Але не треба розуміти наведений перелік об'єктів як обмеження раціоналізаторства. Раціоналізаторська пропозиція може стосуватися будь-якої сфери суспільно корисної діяльності людини. Це може бути удосконалення медичних інструментів та апаратури, зв'язку і транспорту тощо.    До раціоналізаторської пропозиції за загальним правилом встановлюється три необхідні вимоги: вона має стосуватися профілю підприємства, якому ця пропозиція подана; має бути новою; має бути корисною підприємству, якому вона подана. Раціоналізаторська пропозиція подається тому підприємству, якому відповідає за профілем його діяльності. При цьому немає значення, де працює раціоналізатор і чи працює він взагалі. Раціоналізаторська пропозиція стосується діяльності підприємства, якщо вона може бути використана в технологічному процесі цього підприємства, у продукції, що ним виробляється, у задіяній техніці або матеріалах.   

Оформлення раціоналізаторської пропозиції Для визнання пропозиції раціоналізаторською і подальшої її правової охорони автор має правильно її оформити. Законодавство передбачає, що раціоналізаторська пропозиція повинна подаватись у формі письмової заяви з описом суті самої пропозиції. За потреби до заяви додаються графічні матеріали (креслення, схеми, ескізи і т.ін.), техніко-економічні розрахунки, повідомляються додаткові відомості про пропозицію. Подані матеріали повинні містити дані, достатні для практичного здійснення пропозиції. Заява на раціоналізаторську пропозицію оформляється автором (співавторами) на бланку форми № Р—1 — це є необхідною передумовою для закріплення пріоритету заявленої пропозиції. В заяві не повинно бути виправлень і помарок, які змінюють сутність пропозиції і утруднюють її правову оцінку. Відомості про автора (співавтора) вказуються відповідно до вимог, наведених у бланку заяви.

Структура розділу заяви «Опис пропозиції» може бути наступною (наводиться один із можливих варіантів, який, звичайно, може бути іншим, якщо враховуватиметься специфіка об’єктів і галузей): Найменування об’єкта раціоналізаторської пропозиції; Короткий опис об’єкта техніки, що використовувався до подачі пропозиції; Недоліки вказаного об’єкта, які усуваються заявленою пропозицією; Технічні засоби, які запропоновані авторами для усунення недоліків об’єкта техніки, що використовувався раніше; Технічні, економічні та інші переваги запропонованого автором об’єкта в порівнянні з тим, що використовуються; Предмет раціоналізаторської пропозиції. Опис пропозиції повинен настільки повно і чітко викладати суть рішення, щоб по ньому можна було здійснити, реалізувати пропозицію.

3. Винахідники з України Борис Євгенович Патон — видатний український вчений у галузі зварювання, металургії і технології матеріалів, матеріалознавства, визначний громадський діяч і талановитий організатор науки, академік Національної академії наук України, Академії наук СРСР, Російської академії наук, професор, заслужений діяч науки і техніки УРСР, лауреат Ленінської премії та Державних премій СРСР та України, двічі Герой Соціалістичної Праці, Герой України, учасник Великої Вітчизняної війни, ліквідатор аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Разом зі своїм батьком Євгеном Оскаровичем Патоном він створив всесвітньо відому патонівську наукову школу.