Презентація на тему:
Відкритий доступ до інформації: філософія, політика, практика

Наукова комунікація Реєстрація нової ідеї чи дослідження Сертифікація якості дослідження Інформування про результати дослідження та його результати: через публікацію в науковому журналі Науковий журнал – серце наукової комунікації з 1665 р.

Але… Криза серіальних видань: вартість передплати наукових журналів перевищує бюджети бібліотек… Університет витрачає кошти двічі: перший раз на дослідження (лабораторія, зарплати тощо), другий – на передплату журналів, де опубліковані результати дослідження

Materials Science and Engineering A, B, C, & R - $17,986 =нова Peugeot 308 З 2002 р. вартість + 60% «криза серіальних видань» - стрімке зростання цін на передплату журналів при відносно незмінних бюджетах бібліотек: зростання цін на журнали вище, ніж рівень інфляції, щорічно + 12-17% на STM, + 50% - соціальні науки. STM market - $US 8.5 billion - (5 видавництв $US 5,8 billion. - Elsevier, Springer, Thompson Scientific… )

The Computer Methods in Applied Mechanics and Engineering – $10,000 = Літній будиночок? Комп'ютерний клас? Нові книги для бібліотеки? Обладнання для лабораторії?

Відкритий доступ: трохи історії В 1990-х рр. необхідність радикальних змін в сфері наукових комунікацій визнається вже усіма. Серед каталізаторів таких змін: «криза серіальних видань» - комерційна економічна модель наукових публікацій значною мірою підірвана стрімким зростанням цін на передплату журналів при відносно незмінних бюджетах бібліотек (зростання цін на журнали вище, ніж рівень інфляції, щорічно + 12-17% на STM, + 50% - соціальні науки. STM market - $US 8.5 billion ) - ( 5 видавництв $US 5,8 billion. - Elsevier, Springer, Thompson Scientific, ) Повсякчасне розповсюдження швидкодіючих обчислювальних мереж та персональних компютерів у розповсюдженні наукових результатів Зростаючі темпи отримання важливих наукових результатів в різних науках (передусім, в фізиці, біології, інформатиці), вимагають більш оперативного їх розповсюдження для наукової спільноти (ніж це було можливим через традиційні журнальні публікації).

Суспільство Знань зміна уявлень про життєвий цикл наукового дослідження та механізми розповсюдження наукової інформації глобальна колаборація досліджень та дослідницьких ініціатив зміни парадигми наукової комунікації, зумовлені розвитком інформаційних технологій, і особливо розвитком Web 2.0 Мережа працює як єдиний колективний розум, а кожен учасник мережі не просто користувач, але й співрозробник та співавтор контенту «Електронна наука», «ГРІД-наука», «Відкрита наука», «Електронне дослідження», «Кіберінфраструктура науки», «Економіка знань» нові виклики перед академічними бібліотеками

1. Scientific Publication Packages - Jane Hunter - Autumn 2006 From “Enhanced publications (what are they, why are they important)” by Dr.Leo Waaijers, http://www.eifl.net/cps/sections/services/eifl-oa/training/2008-chisinau/12 - текст - дані - зображення - візуалізації - графіки - математичні функції - параметри програмного забезпечення - запис в блозі - відео запис - рецензії

Будапештська ініціатива Відкритого Доступу BOAI (2001) -http://www.soros.org/openaccess “Під відкритим доступом … ми розуміємо її доступність через публічний Інтернет, що дозволяє будь-якому користувачеві читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, шукати чи через посилання зв”язуватися з повними текстами статей, використовувати їх для індексування, створення ПЗ, чи будь-яких інших законних цілей без фінансових, юридичних чи технічних бар”єрів, крім тих, що пов”язані з доступом до Інтернет

Відкритий доступ Фінансування всіх витрат за рахунок автора та/чи інституції, де він працює Безкоштовний вільний доступ для користувачів

Відкритий доступ: BOAI (2001) - http://www.soros.org/openaccess/ Безкоштовний онлайновий доступ до наукової інформації Вільне використання такої інформації для досліджень, навчання тощо За автором зберігається право контролювати свою роботу та право на посилання та цитування

Відкритий доступ: Використання нових можливостей електронних видань для забезпечення широкого безкоштовного доступу та комунікації вчених При важливості Рецензування (peer review) Архивування Дотримання авторського права

Кому це потрібно? організаціям, що фінансують – як послуга суспільству та позитивна віддача від інвестицій в науку авторам – більш широке розповсюдження та вплив їхніх робіт = науковий авторитет видавцям та рецензентам – вища оцінка їхньої праці користувачам та бібліотекам – доступ до джерел наукової інформації Науковим організаціям (університетам!) – авторитет, престиж в науковому світі = рейтинг

Відкритий Доступ для дослідників: широка аудиторія Цитування Наукова кар»єра для менеджерів: нові інструменти оцінки досліджень

Відкритий Доступ «…публікація – важливий елемент наукового процесу. Як дослідник, я пишу не заради грошей…. Я пишу заради слави: я хочу, щоб кожен прочитав те, що я написав… Тому ми [дослідники] безкоштовно презентуємо наші здобутки. І в цьому сила відкритого доступу.» The Basement Interviews Freeing the scientific literature Harold Varmus, Nobel laureate, former director of the US National Institutes of Health, and co-founder of open access publisher Public Library of Science, talks to Richard Poynder. Published on June 5th 2006 http://poynder.blogspot.com/2006/06/interview-with-harold-varmus.html

Swan, A. (2010) The Open Access citation advantage: Studies and results to date

Слайд Alma Swan

Відкритий доступ Більшість досліджень та значна частка передплати наукових журналів фінансується державою. Держава не лише має право, але й ЗОБОВ’ЯЗАНА вимагати від автора опублікування результатів свого дослідження ↓ Вимога до автора зробити свою статтю ДОСТУПНОЮ через репозитарій, якщо стаття ґрунтується на дослідженні,що фінансоване державою Університети повинні вимагати того ж від своїх штатних співробітників, якщо дослідження виконане в межах планів НДР ун-ту, в лабораторіях ун-ту тощо (навіть у випадку, якщо дослідження фінансоване недержавним грантом)

Підтримка Відкритого доступу BBB. Budapest Bethesda Berlin. The three major public statements defining OA (Будапештська ініціатива,2001;Bethesda Statement- 2003; Берлінська декларація, 2003, 2004, 2005) Wellcome Trust, 2003 Дослідження парламенту Сполученого Королівства, 2004 Комісія з бюджетних асигнувань США, 2004 Дослідження Європейської комісії економічної та технічної еволюції ринку наукових публікацій в Європі, 2006 Відповідні програми в різних державах IFLA, SPARC, SLA , CILIP Рекомендації Асоціації Європейських Університетів,2008

Рекомендації Асоціації Європейських Університетів,2008 Університети повинні розвивати інституційні політики та стратегії щодо контролю за якістю результатів досліджень (в т.ч. через статті) для ширшого їх розповсюдження, максимізації їхньої бачення, доступності та наукового впливу. Для досягнення цього найкращим є створення інституційного репозитарію чи участь у спільному (міжуніверситетському) репозитарії. ІР мають враховувати найкращий досвід (враховуючи рекомендації DRIVER та подібних проектів), бути сумісні з OAIPMH протоколами, бути інтероперабельними... Університетські інституційні політики мусять вимагати від дослідників самоархівування їхніх наукових публікацій Університети повинні включати питання захисту авторських прав в свої системи управління (intellectual property rights (IPR) management). Відповідальність університету – інформувати дослідників про прозору та зрозумілу систему копірайтів ...

Позиція держави (Україна) Постанова ВР України „Про рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні”, 2005. Закон України “Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 рр.”, 2007. : Відкритий доступ - один з пріоритетів розвитку інформаційного суспільства в Україні: „забезпечення відкритого безкоштовного Інтернет-доступу до ... ресурсів, створених за рахунок державного бюджету України”. Е-публікація = друкованій: наказ ВАК, 2005 Наказ 07.07.2008   N 436/311 „Про затвердження Порядку передавання електронних копій друкованих наукових фахових видань на зберігання до Національної бібліотеки імені В.І.Вернадського” - з метою забезпечення збереження видань та їх надання в загальний доступ в режимі on-line (інтернет) (1700+). Університетські бібліотеки за відкритий доступ до знань: Заява, 2009 Ольвійська Хартія, 2009

Ольвійська Хартія – 2009 2.6. Академічна свобода включає відкритий доступ до інформації, за виключеннями, передбаченими законодавством, у тому числі до наукової інформації через розвиток відкритих електронних архівів (університетських інституційних репозитаріїїв), відкритих електронних журналів українських університетів та можливість вільно підтримувати стосунки зі своїми колегами в будь-якій частині світу. Вільний доступ до інформації є важливою складовою наукових досліджень у сучасному глобальному світі, запорука для подальшого розвитку науки, освіти та суспільства, інтеграції України до світової академічної спільноти».

Університетські бібліотеки України підтримують Відкритий Доступ до Знань! Заява Міжнародної науково–практичної конференції "ДІЯЛЬНІСТЬ БІБЛІОТЕК ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У СВІТЛІ МОДЕРНІЗАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ" (м.Севастополь, Україна, 21 травня 2009 р.) До Уряду - … обов’язковий безперешкодний та безкоштовний доступу до результатів досліджень, створених за рахунок коштів Державного бюджету України… До дослідників – самоархівування своїх статей, звітів, дисертацій, навчальних та методичних матеріалів тощо в університетських репозитаріях та публікацію в журналах відкритого доступу.  До університетів - Розвивати власні інституційні політики та стратегії щодо вільного доступу до повних текстів наукових  результатів учених університету … через інституційні репозитарії та журнали відкритого доступу. До видавництв - Ставитися з розумінням до прав автора та не перешкоджати ініціативі учених щодо розміщення у вільному доступі своїх постпринтів. До бібліотек - популяризувати …., Ініціювати створення та розвиток інституційних репозитаріїв … …Ukraine is implementing its 2007 OA mandate \\ Open Access News - http://www.earlham.edu/~peters/fos/2009/06/ukraine-is-implementing-its-2007-oa.html

Заява ІФЛА від 15 квітня 2011 p Навіть оптимально забезпечена наукова бібліотека не може дозволити собі купити усі матеріали, запитувані викладачами та студентами. Така ситуація є ще більш критичною для бібліотек невеликих коледжів та університетів і вона значною мірою стосується бібліотек (з обмеженим бюджетом чи взагалі без нього) країн, що розвиваються... Автори стурбовані тому, що їхню роботу не можуть оцінити колеги, її не можна побачити, вони не можуть отримати світове визнання, якого прагнуть. I часто вони, як і раніше, без особливої необхідності передають (видавництвам) авторські права, що обмежує використання їх праць. Читачі не можуть отримати доступ до всієї наукової літератури, якої вони потребують, а отже, їхня науково-дослідна діяльність стає менш ефективною”

Україна 904 внз,з них 351 – університети 119 НДІ (НАН України) Чисельність зайнятих в науці – понад 179 тис. осіб, в т.ч. 84,4 тис. докторів і кандидатів наук 1300+ наукових журналів 170 000 публікацій щорічно АЛЕ: Наклад - 200 прим. 18 600 в міжнародних журналах - У нас, - пояснила Аліса, ледь переводячи дух, - коли отак довго мчиш, мов ошпарений, то, зазвичай, опиняєшся в іншому місці. - Яка повільна країна! - зауважила Королева. - А в нас, як бачиш, біжиш, мов ошпарений, аби тільки втриматися на місці. А хочеш дістатися куди інде - біжиш принаймні вдвічі швидше! Льюїс Керролл Аліса в Задзеркаллі

SCOPUS 2. Національний університет ім.Т.Шевченка - 8665 4. Харківський національний університет - 5212 6. Львівський національний ун-т ім.Франка - 3585 7. НТТУ КПІ - 3369 15. Дніпропетровський національний університет - 2151 20. Львівська політехніка - 1993 21. Одеський національний університет – 1990 28. Чернівецький НУ - 1283 29. Харківська політехніка - 1276 30. Ужгородський НУ - 1217 33. Донецький НУ – 1128 Massachusetts Institute of Technology  -111 907 University of Cambridge –116 347 University of California, Los Angeles   - 117 117 Moskovskij Gosudarstvennyj Universitet  -68 461

eIFL.net - Electronic Information For Libraries – Електронна інформація для бібліотек 48 країн! Програми: eIFL – електронні ресурси Розвиток бібліотечних консорціумів eIFL IP – Інтелектуальна власність eIFL FOSS – відкрите програмне забезпечення eIFL OA – Відкритий доступ ●http://www.eifl.net

Два шляхи Відкритого доступу Золотий - Журнали відкритого доступу Зелений - Архіви (репозитарії) відкритого доступу (самоархівування)

ВД в Україні 29 репозитаріїв, 57 000+ документів 1600+ журналів

Національний репозитарій наукової періодики 400,000 статей з 1,627 академічних журналів Щоденне завантаження – 300,000

7000+ назв 26- Україна

Репозитарій - Цифрова колекція результатів дослідження – інтелектуальних здобутків одного науковця чи цілої спільноти чи інституції + Набір сервісів для управління та розповсюдження цифрових матеріалів

Архіви (репозитарії) відкритого доступу Інституційні репозитарії - IR– належать інституції (університету, інституту, департматенту тощо) Тематичні – належать дисциплінам (мультиінституційні) Урядові - A repository for governmental data

IR може належати також: Громадська організація, асоціація чи товариство - інституційний репозитарій власних документів чи напрацювань  (і для широкого  оприлюднення,  і для використання членами спільноти). Публічна бібліотека може збирати, наприклад,  цифрову колекцію історичних документів громади (міста, села, району), і через репозитарій забезпечити їхню доступність та гарне індексування. Приклад: репозитарій свідчень очевидців Другої Світової війни, чи будь-яких інших артефактів усної історії, чи фото чи аудіофайлів, чи збережених веб-сторінок першого веб-сайту бібліотеки: Будь-яку електронну бібліотеку публічної бібліотеки можна будувати на моделі репозитарію.      Навчальний заклад може крім репрезентації наукових здобутків, також створити, наприклад, архів е-портфоліо своїх студентів.

ЦІЛІ: Забезпечення вільного доступу до наукових матеріалів; Забезпечення їхнього архівування та збереження (як фізичного збереження е-публікацій, так і стабільності е-ідентифікаторів) Гарантія незмінності е-публікацій Можливість обміну метаданими по обєктах репозитарію та організації пошуку по розподілених репозитаріях – інтероперабельність

Ініціатива відкритих архівів (Open Archives Initiative - OAI) Ініціатива відкритих архівів розробила загальні коди для тегів метаданих (наприклад, "дата", "автор", "назва", "журнал" тощо).  Повнотекстові документи можуть мати різні формати й бути розміщеними в різних місцях, але якщо вони використовують однакові теги для метаданих, вони стають «інтероперабельними". Пошукові машини можуть збирати ці метадані ("harvest"), крім того, в усіх цих документах може здійснюватися пошук так само, як би вони зноходилися в ОДНІЙ ГЛОБАЛЬНІЙ ЕЛЕКТРОННІЙ КОЛЕКЦІЇ, доступній для всіх

arXiv радикально змінив парадигму публікацій у відповідній науковій галузі

500 000 користувачів щодня 25% - з університетських доменів 40% - приватні адреси

Інституційний репозитарій Цифрова колекція, зібрання та збереження інтелектуальних продуктів однієї чи кількох університетских спільнот Набор сервісів, котрі університет пропонує членам своєї спільноти для управління та розповсюдження цифрових матеріалів, створених інституцією чи її співробітниками (Clifford Lynch. Essential infrastructure for scholarship in the digital age)

Навіщо університету репозитарій? Веб-присутність університету Позитивний ефект дослідження Маркетинг: презентація якості Міждисциплінарний підхід до досліджень Веб-простір для спільних проектів Освітня платформа Е-портфоліо дослідника

Цілі самоархівування Забезпечити наявність повних текстів відрецензованих наукових результатів учених та їх інституцій та можливість доступу до них, пошуку та використання будь-якими потенційними користувачами через Інтернет. ▼ максимизація їхньої присутності, використання та ефекту ▼ Максимизація переваг для учених та наукових організацій у формі престижу, премій, заробітньої платні та грантових надходжень, ▼ максимизація переваг для науки в цілому (отже, і для суспільства, яке фінансує її) з точки зору розповсюдження та застосування наукових результатів ▼ Відкритий доступ є одночасно оптимальним та неминучим

Що таке самоархівування? Самоархівування - депонування цифрового документу на загальнодоступному веб-сайті, в архіві, сумісному з OAI. Депонування передбачає простий веб-інтерфейс, в який користувач, використовуючи елементарні операції («copy/paste»), заповнює метадані (дата, прізвище автора, назва статті, джерело, вихідні дані тощо) і додає повний текст Самоархівування займає 7-10 хвилин при депонуванні першої статті, і ще менше при подальших депонуваннях Можливо - "самоархівування за дорученням»

Що можна (слід) самоархівувати Залежить від місії та політики репозитарію (інституції). Будь-які оцифровані об’єкти наукової, освітньої, адміністративної, культурної діяльності окремого дослідника, інституції чи галузі. Найчастіше - наукові доробки Типи/види: нерецензовані недруковані матеріали (препринти, здебільшого авторські рукописи завершених і поданих до журналу статей) Будь-які постпринти: рецензовані надруковані в журналах наукові статті, дисертації чи тези дисертацій, е-книги чи розділи книг, звіти, матеріали конференцій та інша т. зв. "сіра" література,  презентації, будь-які зображення та мультимедійні матеріали, аудіо- та відео файли, комп'ютерні програми, веб-сторінки, набори даних, навчальні об’єкти, університетські видання (газети, бюлетені, стрічки новин тощо),  протоколи досліджень, грантові аплікації чи звіти проектів, статистичні дані, навчальні матеріали (окремі лекції, е-портфоліо, описи чи програми курсів, методичні рекомендації тощо),  студентські роботи (курсові, дипломні тощо), блоги інституції тощо. 

Digital resources digitized (i.e., scanned) books and articles born-digital texts audio files (e.g., wav, mp3) images (e.g., tiff, gif) movies (e.g., mp4, quicktime) datasets (e.g., downloadable statistics files)

Постпринти: політика видавництв? Most journals (now about 70%) already allow postprint archiving. SHERPA/RoMEO -http://www.sherpa.ac.uk/romeo.php Database of publishers’ copyright policies JULIET Database of funders’ open access policies SHERPA is a project from the University of Nottingham, UK, which aims to: Set up & expand the UK repository network Promote usage of OA repositories Databases & tools to support administrators

The Open Archives Initiative Protocol for Metadata Harvesting http://www.openarchives.org/OAI/openarchivesprotocol.html OAI-PMH provides an application-independent interoperability framework based on metadata harvesting. harvester - client application that issues OAI-PMH requests. A harvester is operated by a service provider as a means of collecting metadata from repositories. A repository is a network accessible server that can process the 6 OAI-PMH requests

Безкоштовне програмне забезпечення з відкритим кодом Archimede, Laval University Library Dienst, Cornell Digital Library Research Group DSpace, DSpace Foundation EPrints Free Software ETD-db, Virginia Tech University Libraries Fedora, Fedora Commons Greenstone, New Zealand Digital Library Project, University of Wankato (рос.мовою!) Invenio , CERN Integrated Digital Library System, Omeka, Center for History and New Media, George Mason University OPUS, Stuttgart University Library Repositories Support Project - http://www.rsp.ac.uk/repos/ - Case Studies

Інституційні репозитарії Забезпечують створення нової моделі наукової комунікації Вільний доступ до результатів досліджень Підтвердження контролю над дослідженнями Підвищення конкуренції та зменьшення монополїї журналів Наукова, соціальна та економічна значимість наукових досліджень = статус університету (підвищення рейтингу, авторитету та престижу інституції та її бібліотеки Реальні показники якості наукової роботи університету

Ina Smith, University of Stellenbosch Наукова робота в репозитарії Більше читачів, результат Зростання цитування Імпакт, H-індекс, тощо Шанхайський список університетів

Репозитарій= Save, Share, Search (Збережіть. Поширте. Забезпечте пошук) SAVE - Збережіть Архівуйте Вашу роботу в організованому, безпечному та з гарно організованим пошуком архіві Збережіть ваші статті, дані, зображення, навчальні матеріали тощо Дозвольте Бібліотеці управляти цією інформацією: Вам немає необхідності це робити на власному сайті SHARE – поширте Забезпечте швидке поширення Вашої роботи Насолоджуйтесь Вашою постійною присутністю (visibility, permanently) в Мережі SEARCH – забезпечте пошук Отримайте найвище індексування в Google Збільшіть доступ (accessibility) до Вашої роботи Отримайте доступ до результатів досліджень Ваших колег

2000 + репозитаріїв в світі 2000 -  DSpace в БелГУ!

Репозитарії в світі: 2000+

Репозитарії України – 29 (34), 22-університети

+ 10 Dspace Фундація Duraspace відмітила Україну серед країн з найбільшим зростанням інсталяцій DSpace в 2010 : + 10 нових

OAI Ґарвестер – www.oai.org.ua 57 000+документів

25 000+ статей

Харківська Національна Академія Міського Господарства – 229 місце в світі (23 000 + документів) За показниками Scholar – 28 місце в світі

Тернопільський Технічний Університет ім.І.Пулюя (ELARTU)

eKhNUIR: Е-архів Харківського Національного університету ім.В.Каразіна

Севастопольський технічний ун-т

http://www.library.ukma.kiev.ua/dspace/

http://www.elibukr.org/

Ресурси ВД

ELibUkr-OA – мультиуніверситетський репозитарій http://oa.elibukr.org/ 700+ records 53 scholars 34 institutions 25 448 downloads

Адвокаційна кампанія ВД – 2011 “Відкритий доступ в Україні: від острівків до глобального середовища” Промоційне відео Семінари – тренінги Дослідження з використання е-ресурсів Рекомендації-політики тощо

OctobOctober 14, 2008 will er 14, 2008 will Тиждень Відкритого Доступу 24 – 30 жовтня 2011 Організатори - SPARC (Коаліція Дослідницьких Публікацій та Ресурсів), Наукова Публічна Бібліотека (PLoS), та громадський рух «Студенти за Вільну Культуру» http://www.openaccessweek.org/

"Найпрекрасніше у світі видовище - це дитина, яка впевнено крокує по дорозі життя, після того як ви вказали їй шлях" Конфуцій

yaroshenko[at]ukma.kiev.ua www.ukma.kiev.ua The presentation is licensed with Creative Commons Attribution 3.0 License