Презентація на тему:
ПОШУКИ МОЖЛИВОСТЕЙ ПОДОЛАННЯ СИСТЕМНОЇ КРИЗИ В УКРАЇНІ

* ПОШУКИ МОЖЛИВОСТЕЙ ПОДОЛАННЯ СИСТЕМНОЇ КРИЗИ В УКРАЇНІ Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, академік НАН України

Ознаки сучасної світової кризи Депопуляція і стрімке демографічне старіння Забрудненість навколишнього середовища Посилення розриву між багатими та бідними (країнами та верствами населення) Криза традиційних моральних цінностей Масштабні політичні заворушення і тероризм Висновок: криза є не локальною – фінансово- економічною, – а системною, поширеною на різні сфери суспільного життя

Ознаки кризи в Україні Глибока демографічна криза – тривалість життя населення є найнижчою в Європі і передостанньою в регіоні Європи та Центральної Азії Забрудненість навколишнього середовища Економічна криза, що триває від 1980-х років Високий ступінь соціально-економічної нерівності, включаючи гендерну та територіальну, поширеність соціального відторгнення, поляризація та маргіналізація Криза традиційних моральних цінностей Низький рівень освіти та дотичності до культури Тотальна недовіра Висновок: криза є системною і довготривалою

Очікувана тривалість життя при народженні, 2008 рік, років

Різниця в тривалості життя, обидві статі, років За даними 2008 року максимальною є різниця з Японією (15.2 року), Швейцарією (14,5 року), Італією (14.1 року) Порівняно з усіма 24 вибраними для порівняння країнами співвідношення смертності погіршилось Максимальне погіршення співвідношення смертності – з Туреччиною – 12.1 року Якщо за даними 1990 року в 7 з вибраних для порівняння 24 країн смертність була вищою за українську, а в Угорщині – такою ж, то за даними 2008 року – лише в 1 (Казахстані) Особливо зависокою є смертність чоловіків: За даними 2008 року максимальною є різниця з Швейцарією, за даними 2008 року становить 18.0 року, з Японією – 17,8, із Швецією – 17,5; погіршення співвідношення із Туреччиною вимірюється 12.7 року

ВВП в розрахунку на одну особу, 2008 рік, дол.. США за ПКС

ВВП України, % рівня 1990 р. у постійних цінах

Ознаки кризи довіри в Україні Під час економічних негараздів традиційно падає довіра до влади, але зберігається довіра до банків, до церкви, до лікарів. В Україні населення не довіряє владі, а влада не довіряє населенню (52% вважають, що існує значна напруженість між політиками та звичайними громадянами, і 42% очікують її посилення до 2020 року Нема жодних ознак довіри між владою та бізнесом, між банками та їх клієнтами, між власниками підприємств і найманими працівниками. 47% відзначають істотну напруженість між власниками підприємств і найманими працівниками, а 41% прогнозують її посилення Спостерігається також взаємна недовіра між лікарями і рештою населення, про це свідчать масові відмови від вакцинації, від звернень до лікарів при захворюванні (49%) Всі не довіряють усім: 80% «нашими» вважають тільки своїх родичів, а 67% – маловірогідним або зовсім невірогідним покращання ситуації, більшу увагу між людьми

Системна криза – коріння і тривалість Системні кризи пов’язані передусім із порушенням базових засад та базових механізмів, зокрема функціонування суспільства Ефективне управління (економікою всієї країни чи окремим підприємством) можливе – в довгостроковій перспективі – лише за умови відповідності цілей, пріоритетів, критеріїв оцінки і механізмів управління моралі суб’єкту цього суспільства (менеджерів і працівників підприємства, включаючи членів їх родин, або населення країни). За відсутності (руйнації) такої відповідності криза – не одноаспектна, а системна – є неминучою Однією з найважливіших характеристик системної кризи є її тривалість – швидкий вихід із системної кризи є принципово неможливим, навіть за латання дірок в економіці Можна припустити, що економіка світу або окремих країн доволі швидко оговтається і демонструватиме зростання, хоча і доволі в’яле. Але за відсутності системних змін, по-перше, видається неймовірним помітне прискорення цього зростання, а по-друге, його довготривалість

Загальні напрями виходу з кризи – роль держави Відбуваються стрімкі структурні зрушення самої сутності суспільного ладу Заходи, спрямовані на сприяння економічному пожвавленню не обмежуються традиційним зниженням податків і покращанням інвестиційного клімату – йдеться про активізацію ролі держави в економічних процесах регуляторні обмеження оплати праці вищого менеджменту захист від надмірно спекулятивних фінансових інструментів прямі бюджетні асигнування крупним корпораціям (часткова їх націоналізація) Суспільство (в особі держави) має взяти на себе функції регулювання ринкової поведінки Вихід із кризи супроводжуватиметься поділом глобальної економічної системи на національні і пошуком власних шляхів, заснованих на принципах, прийнятних для політичних націй. Для цього потрібен своєрідний двосторонній рух – пристосування економічної системи до ментальності населення і коригування психології нації

Загальні напрями виходу з кризи – соціальна психологія Ризики на цьому шляху є дуже складними, їх необхідно визначати, оцінювати і відповідним чином враховувати при формуванні політики Одного посилення (навіть багаторазового) ролі держави в регулюванні соціально-економічних процесів буде замало навіть для подолання економічного спаду Задля тривалого економічного прогресу необхідно так чи інакше забезпечити відповідність економічних принципів ментальним Теоретично можна повернутися до панівних моральних принципів періоду формування сучасної економічної системи, але світ змінився і продовжує змінюватись надалі, відповідних змін зазнали суспільна свідомість і психологія. Тому радше з’ясувати, які саме суспільні настанови потрібні і відповідним чином впливати на їх формування і поширення в суспільстві Подальше ігнорування «ментального фундаменту» стане непереборною перешкодою на шляху виходу з кризи, навіть якщо мати на увазі виключно її економічно-фінансову складову. Відповіді на кризові виклики лежать у сфері не економіки, а радше філософії, моральності, культури, а висновок щодо діагностики нинішньої кризи пов’язує її походження з руйнацією (частково через глобалізацію) відповідності економічних процесів ментальності населення, масштаби – зі ступенем глобалізації

Специфіка України – додаток до загальних дій Формування сучасних принципів та стандартів поведінки Систематичне роз'яснення намірів, дій і очікуваних результатів Досягнення підтримки (розуміння) населенням основних напрямів політики Прискорений розвиток структур громадянського суспільства Навчання населення оцінюванню дій влади Формування традицій і навичок контролювання і оцінювання діяльності влади Трансформація електоральної поведінки

Висновки Перехід від доволі жорсткої диктатури до розвиненої демократії завжди є болісним і тривалим болісність пов’язана переважно із необхідністю обмеження прав (на отримання того чи того соціального трансферту, на розпорядження бюджетними коштами тощо) тривалість обумовлена, головним чином, необхідністю формування масового відчуття гідності і відповідальності. Демократія та свобода сьогодні ототожнюється із уседозволеністю. Свобода слова, що є тільки однією з численних складових демократії, вважається її критерієм, хоча насправді ним реально може бути ступінь підконтрольності владних дій структурам громадянського суспільства. За подолання сучасної кризи доведеться заплатити: посиленням втручання держави в економіку обмеженням потреб населення принаймні розвинених країн Необхідне узгодження принципів управління економікою і державою з моральними засадами Навряд чи будуть знайдені універсальні рецепти, які стануть в нагоді всім країнам – різні країни будуть вживати різні методи з огляду на специфіку соціо-психологічної і соціально-економічної ситуації В Україні цей процес неминуче ускладнюватиметься через відсутність демократії, нерозвиненість громадянського суспільства, відсутність традицій і навичок контролювання і оцінювання діяльності влади