Презентація на тему:
Моніторинг обдарованності учнів

Психологічний супровід обдарованих дітей. Підготувала методист РМК І.А. Колесова

Немає необдарованих дітей - є дорослі, які не займаються розвитком дитини, адже будь-яка здібність потребує розвитку. (І. Мороз) Спеціалістів не можливо ростити з безініціативних людей, які не розвинули свій особистий творчий потенціал, і тому необхідно займатися пошуком та навчанням, розвитком талантів не тільки на ранніх етапах дитячого розвитку, а і в старшому шкільному віці.

В даному дослідженні ми спробуємо перекинути місток від фундаментальних проблем природи інтелекту і творчих здібностей до практичної роботи з обдарованими дітьми. Таким чином, спеціальне психологічне дослідження особливостей обдарованих дітей виступає важливим і необхідним моментом роботи з ними. Однак присвоювати комусь “Тавро” обдарованого, а комусь необдарованого, за результатами дослідження не тільки не професійно, але й неетично.

Предмет дослідження: Психологія обдарованих дітей. Об'єкт дослідження: Психологічні особливості обдарованої дитини. Мета дослідження: Визначити систему пошуку та моніторингу розвитку обдарованих учнів.

Обдарованість - це системна, така, що розвивається протягом життя якість психіки, яка визначає можливість досягнення людиною більш високих (незвичайних) результатів у одному чи декількох видах діяльності порівняно з іншими людьми. (Д.Богоявленська, В.Шадриков) Глосарій Рівні здібностей: обдарованість, талант, геніальність. Талановитість - вищий ступінь спеціальної обдарованості дитини. Геніальність - найвищий ступінь обдарованості, прояву творчих сил людини. Творчість - продуктивна діяльність людини, яка породжує якісно нові матеріальні й духовні цінності суспільного значення. Здібності - уміння працювати в нестандартних ситуаціях, розв'язувати проблемні ситуації, оригінальність, критичність мислення, уміння робити правильний вибір у різних ситуаціях. Індивідуальність - неповторність своєрідних рис людини, що відрізняють її від інших людей. Задатки - природжені анатомо-фізіологічні особливості організму, головним чином нервової системи й органів чуття, передумова розвитку здібностей людини при певних умовах і діяльності людини в певному напрямі.

Система роботи з обдарованими учнями забезпечується через: - розвиток продуктивного мислення високого рівня (творчого, критичного, абстрактно-логічного й здатності до вирішення проблем); - організація дослідницької діяльності; - забезпечення самостійності в навчанні (тобто організація навчання як процесу, керованого самим учнем); - стимулювання нових ідей, що руйнують звичні стереотипи й загальноприйняті погляди; - розвиток здатності учнів до самопізнання й саморозуміння, виховання у них поваги до індивідуальних особливостей кожної людини.

Методи дослідження - теоретичний аналіз науково-педагогічної, методичної літератури; - вивчення передового педагогічного досвіду; - аналіз і впровадження інноваційних технологій з даної проблеми; - анкетування, тестування, бесіди, тренінги з учнями, педагогами; - моніторинг, спостереження, оцінка й прогнозування проблеми; - прищеплення навичок самонавчання, самовиховання, самомоніторингу, уміння й бажання вчитися протягом всього життя.

Практична значущість дослідження Дослідження, де діти будуть забезпечені можливістю опанувати: - психологічну культуру: навчаться керувати своїми почуттями, прагненнями, розуміти свій внутрішній стан і стан інших людей; інтелектуальну культуру: розвиток власного інтелекту; - духовну культуру: норми моралі, духовності – все те, що відбиває соціальну сутність людини; - соціальну культуру: вміння адаптуватися в соціальній сфері, що зумовлюється правовими, економічними знаннями; - вивчення індивідуальних особливостей кожного учня й навчання відповідно до його психологічних можливостей і здібностей; - надання широкого спектру різних видів діяльності для задоволення потреб і потенційних можливостей кожного учня із правом вільного вибору виду діяльності; - втілення принципової педагогічної позиції «навчання із захопленням», «в школу з радістю»; - залучення учнів до участі в шкільному самоврядуванні з метою тренування навичок різноманітних форм спілкування, взаємодії керівництва та співпраці; - визначення умов для практичної реалізації індивідуального підходу до навчання та виховання.

Методи дослідження. Моніторинг здібностей здійснюється на основі різних диференційованих складових. Учень постійно перебуває в полі зору педагогів та інших спеціалістів (психолога, медика) під час навчання в комплексі. Сучасна наука твердить, що виявити обдарованість можна за допомогою взаємодоповнювальних способів.

Методи дослідження. По-перше, це метод спостереження як спосіб виявлення обдарованих дітей. При цьому систематично і цілеспрямовано сприймаються різноманітні вияви психологічних особливостей обдарованості. Цей метод застосовується на уроках із різних предметів, а також і в позаурочній діяльності учнів. По-друге, це констатація певного рівня досягнутих успіхів щодо тієї чи іншої сфери діяльності. Це дає змогу встановити , до якого саме типу обдарованості належить конкретний учень. Увага зосереджується передусім на аналізі продуктів діяльності підлітка.

Методи дослідження. Третій спосіб - виявлення обдарованих дітей за участю експертів, тобто людей, які добре знають досліджувану дитину, мають можливість взаємодіяти з нею в різноманітніших ситуаціях. Це стосується методу експертних оцінок. Так, за описовими характеристиками обдарованості М.Б.Карне учнів оцінюють: спочатку сам себе учень, потім батьки, педагог-організатор (куратор), а психолог порівнює ці дані з результатами проведених відповідних психодіагностичних методик. В неї входять класний керівник, вчителі – предметники, при можливості - керівники секцій, кружків, які добре знайомі з дітьми. Експерти одержують і заповнюють бланки.

Методи дослідження. Четвертий спосіб – проведення відповідних психологічних тестових діагностувань, які мають стандартизований характер і забеспечують отримання результатів на основі єдиних критеріїв і норм. Використовуючи єдині спеціалізовані тести креативності, тести інтелекту та тести мотивації, є можливість досліджувати обдарованість учнів. Практичним психологам пропонується зараз великий вибір психологічного діагностичного інструментарію, за допомогою якого визначаються особливості здібностей конкретного учня.

Оптимальними, апробованими методиками, які застосовуємо ми у своїй практиці, є : методи тестових досліджень інтелекту Фурмана, ШТРР, тест структури інтелекту Амтхауера, тест прогресивних матриць Равена, тест творчого мислення Торренса, тест Гільфорда, індивідуальна картка розвитку школяра та низка інших.

Опитування вчителів є традиційним і найбільш зручним способом одержання інформації для психолога.....але враховує .. якщо педагог сам є оригінальною, творчою людиною, нестандартність учня буде сприйнята позитивно. Якщо вчитель не відрізняється високим інтелектом, авторитарний чи схильний до консерватизму - творчо здібний учень може бути сприйнятий як вперта, нестерпна, чи навіть “тупа" дитина.

Видатний дослідник обдарованості Н.С.Лейтес запропонував розрізняти три категорії здібних дітей за такими ознаками: 1) ранній прояв інтелекту; 2) яскравий прояв здібностей до окремих видів діяльності і предметів; 3) потенційні ознаки обдарованості.

Після виявлення певних здібностей перед психологом постає завдання розвитку цих здібностей. Педагогічна і психологічна практика свідчить, що не можна на замовлення “створювати” творчі особистості, можна лише створити умови, розробити способи стимуляції активності. Створення умов для виявлення і розвитку творчих здібностей – основна умова розвитку обдарованості: батьки, психолог, викладачі, педагоги-організатори мають залучити учня до такої діяльності, за якої б реалізувалися його можливості. Слід пам׳ятати, що обдарованість виявляється і в атмосфері ініціативи , змагання, дискусії. Тому в своїй діяльності ми намагаємось урізноманітнювати форми роботи з учнями і відходити, по можливості, від традиційних уроків.